ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Львів Справа № 140/1511/26 пров. № А/857/38059/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Боршовського Т.І., Носа С.П.,
за участі секретаря судового засідання : Чупіль Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року (ухвалене головуючою-суддею Андрусенко О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жасмін Лінжері" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Жасмін Лінжері" (далі - ТзОВ "Жасмін Лінжері", Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) №UA205000202632 від 22.01.2026 в частині донарахувань, яким визначено до сплати суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів …; тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну…) в розмірі 168642,14 грн (134913,68 грн за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 33728,46 грн - штрафні санкції) та №UA205000202631 від 22.01.2026, яким визначено до зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 803632,80 грн (674568,44 грн - за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 129064,36 грн - штрафні санкції).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 позовні вимоги задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити ТзОВ "Жасмін Лінжері" у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, вийшовши за межі заявлених позовних вимог, адже відповідно до резолютивної частини рішення від 05.06.2026 визнав протиправним та скасував оспорювані ППР повністю. Тобто, суд першої інстанції у резолютивній частині вказав, що скасовує ППР частково, відповідно до заявлених позовних вимог, однак зазначив грошові суми, які відповідають спірним ППР у повному обсязі, тобто у грошовому еквіваленті скасував ППР повністю, чим вийшов за межі позовних вимог. Щодо встановлених митницею під час перевірки порушень у частині неправильної класифікації товарів, то на переконання апелянта, товар «бантики для жіночої білизни» пришиваються до одягу та є його невід`ємною частиною. Як наслідок, перевіркою встановлено порушення ч.1 ст.69 Митного кодексу України (далі - МК України), Закону України «Про Митний тариф України» №674-IX від 04.06.2020, «Про Митний тариф України» №2697-IX від 19.10.2022, правил 1,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосовані при цьому занижені ставки ввізного мита. Вказує, що за результатами проведеної митницею документальної виїзної перевірки оцінювані товари за усіма 42 МД також класифіковано як «Частини одягу - бантики для жіночої білизни…» згідно з УКТ ЗЕД 6217 90 00 00 (у додатку №9 до Акту зазначені 22 МД, де змінилася сума митних платежів, у додатку №10 - 22 МД, де сума митних платежів не змінилася через застосування пільг «410», «224» і нарахування платежів умовно). Відповідно до ч.12 ст.354 МК України, рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформлюються, а зазначаються у акті про результати документальної перевірки. Апелянт зазначає, що митниця на постійний основі здійснює контроль за правильністю визначення коду товару відповідно до УКТ ЗЕД у межах наданих повноважень. Такий контроль має системний характер і супроводжується постійним удосконаленням підходів до класифікації товарів з урахуванням змін до законодавства, пояснень до УКТЗЕД, практики Комбінованої номенклатури ЄС та судової практики з метою забезпечення єдиного і правильного застосування правил класифікації. Наведене свідчить про послідовність дій митниці та однаковий підхід до класифікації товарів з урахуванням необхідності постійного вдосконалення підходів до класифікації товарів. Крім того, звертає увагу на те, що питання віднесення товару до конкретної товарної позиції згідно з УКТЗЕД не належить до компетенції експерта при проведенні товарознавчої експертизи. Тобто, судовим експертом проведено класифікацію товару згідно УКТЗЕД за кодом 6217 10 00 00, що суперечить порядку визначення коду товару та вимогам до судової товарознавчої експертизи, оскільки експерт може лише встановлювати визначальні характеристики товару для його подальшої класифікації, проте ніяк не визначати код УКТЗЕД, який підлягає застосуванню. Також, наголошує на тому, що оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 №L945801 надавався до митного оформлення з порушенням вимог правил походження Угоди, тобто є непридатним з технічних причин, до товару за МД від 13.09.2024 №24UA205140058127U6 неправомірно застосовано преференційний режим вільної торгівлі. Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу вважає, що при визначенні їх розміру судом першої інстанції не було належним чином враховано усі зауваження митниці стосовно неспівмірності вартості витрат на правову допомогу критеріям, встановленим ч.5 ст.134 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Мохнюк В.Ф. просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідача Зозулю К.С., яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача Таран О. О., який заперечував проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України №913 від 03.09.2025 затверджено План-графік проведення митними органами документальних планових виїзних перевірок підприємств на IV квартал 2025 року (т.3, а. с. 236).
08.10.2025 Волинською митницею на підставі п.9 ч.1 ст.336, абз.3 ч.2 ст.3441, ч.3 ст.346 МК України, на виконання наказу Держмитслужби №913 від 03.09.2025 «Про затвердження Плану-графіка проведення митними органами документальних планових виїзних перевірок підприємств на IV квартал 2025 року», винесено наказ №468 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТзОВ «Жасмін Лінжері» вимог законодавства України з питань митної справи» за період діяльності з 01.11.2020 по 31.10.2025 тривалістю 30 робочих днів з 04.11.2025 (т.3, а.с.237). Примірник наказу №468 від 08.10.2025 було скеровано позивачу листом №7.3-2/19-02/13/11772 від 09.10.2025 та отримано 14.10.2025.
З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Жасмін Лінжері» направлено письмові запити, а саме : від 04.11.2025 за №19/19-03/13/12763 щодо надання завірених копій документів; від 07.11.2025 за №7.3-19/19-03/13/1, щодо надання оригіналів документів про походження товару, які були підставою для надання преференційного режиму вільної торгівлі за митними деклараціями, а саме : №23UA10[телефон приховано]U0 від 03.05.2023, №24UA10[телефон приховано]U3 від 17.03.2024, №25UA10[телефон приховано]U0 від 01.04.2025; №19/19-03/13/13465 від 21.11.2025, щодо надання роз`яснень стосовно виявлених розбіжностей за митними деклараціями №23UA10[телефон приховано]U0 від 03.05.2023, №24UA10[телефон приховано]U3 від 17.03.2024, №25UA10[телефон приховано]U0 від 01.04.2025; №19/19-03/13/13487 від 21.11.2025, щодо надання обгрунтованих поясненнь стосовно класифікації товару «Вузькі тканини, призначені для виробництва жіночої білизни-стрічка з синтетичних волокон (100% поліамід, що використовується як чохли для каркасу жіночої білизни : артикул - BB 1098/00703, в асортименті кольорів…», виробник - «Wilh.Wissner GmbH & Co.KG», Німеччина, торгівельна марка - «Wissner» (далі - Товар) код [номер приховано] УКТЗЕД, за митними деклараціями згідно Переліку; від 05.12.2025 за №19/19/13/14018 надання інформації та завірені копії документів, що стосуються перевезення товарів за МД від 21.12.2022 за №22UA205140091991U0, від 12.12.2022 за №22UA205140089257U2 відповідно до CMR №376524 від 20.12.2024, №16042301 від 09.12.2022.
Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, наведено в додатку №2 до Акту перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025.
За результатами перевірки було складено акт перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 (т.1, а.с.27-70), яким встановлено порушення позивачем : п.2 ч.2 ст.52, ч.4, п.5, 6 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 ч.1 ст.257, п.1 ч.1 ст.279, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, Доповнення 1 до Регіональної конвенції, Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону №674-ІХ, Закону №2697-ІХ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита в періоді, що перевірявся, на загальну суму 798609,43 грн; п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160826,80 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки, Товариство подало заперечення від 09.01.2026 за №35.
Листом №7.3-2/19/13/958 від 20.01.2026 Волинська митниця повідомила, що висновки акту перевірки від 29.12.2025 за №163/25/7.3-19/17/38181266 залишаються без змін, а заперечення без задоволення (т.1 а.с.18-26).
На підставі висновків акту перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 митницею сформовано ППР : №UA205000202631 (форми «Р») від 22.01.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання» в розмірі 798609,43 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 139045,34 грн (т.1, а.с.80-84); №UA205000202632 (форми «Р») від 22.01.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» в розмірі 160826,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 40206,74 грн (т.1, а.с.87-91).
Вважаючи протиправними оспорювані ППР, ТзОВ "Жасмін Лінжері" звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в пункті 3.4.1 акту документальної планової виїзної перевірки від 29.12.2025 за №163/25/7.3-19/17/38181266 твердження митниці щодо необхідності класифікації товару «додаткові речі до одягу - бантики для жіночої білизни …» за кодом УКТЗЕД 6217 90 00 00 є помилковими, належним чином не обґрунтованими та не підтверджені допустимими доказами, а відтак не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем вимог митного законодавства та донарахування митних платежів. Суд також виходив з того, що відповідачем не спростовано та не надано належних доказів безпідставності застосування позивачем під час митного оформлення товару за митною декларацією №24UA20205140058127U6 від 13.09.2024 преференції за кодом «410» без сплати митних платежів.
Не заперечуючи вказаних вище висновків суду першої інстанції та надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно дефініції, наведеній у п.23, 24, 29 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно ч.1 ст.266 МК України, декларант зобов`язаний : 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Також, згідно з положеннями статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до ст.67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Нормами статті 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Згідно статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу. Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Як вірно встановлено судом, на підставі наказу Волинської митниці від 08.10.2025 за №468 відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання ТзОВ «Жасмін Лінжері» вимог законодавства України з питань митної справи» за період діяльності з 01.11.2020 по 31.10.2025 тривалістю 30 робочих днів з 04.11.2025 (т.3, а. с. 237).
Результати перевірки оформлені актом від 29.12.2025 за №163/25/7.3-19/17/38181266 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Жасмін Лінжері» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.11.2020 по 31.10.2025» (т.1, а. с. 27-70).
З пункту 3.4.1 акту перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 слідує, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що за період з 01.11.2020 по 31.10.2025 ТзОВ «Жасмін Лінжері» здійснено митне оформлення товару «Додаткові речі до одягу - бантики для жіночої білизни…» за кодом [номер приховано] згідно з УКТЗЕД за 42 МД згідно Додатків 9,10 до Акту та «Частини одягу - бантики для жіночої білизни» за кодом [номер приховано] згідно з УКТЗЕД за 1 МД .
На підставі абзацу 2 частини другої статті 3441 МК України митним органом проведено постмитний контроль та доперевірочний аналіз правильності класифікації зазначеного товару за митними деклараціями від 03.08.2023 за №23UA205140061838U5, від 25.09.2023 за №23UA205140077974U8, від 27.06.2024 за №24UA205140041227U6 та від 17.12.2024 за №24UA205140079337U2.
Для підтвердження правильності класифікації товару митним органом були витребувані додаткові документи, зокрема відомості про характеристики товару, каталоги виробника та фотоматеріали. У відповідь ТзОВ «Жасмін Лінжері» надало запитувані документи та інформацію.
За результатами аналізу наданих документів і фотографій митний орган дійшов висновку, що товар «бантики для жіночої білизни» помилково був задекларований за кодом [номер приховано] УКТ ЗЕД. Встановлено, що зазначені бантики призначені для пришивання до виробів жіночої білизни, є їх невід`ємною складовою та не використовуються самостійно як аксесуар до одягу. Відтак вони належать до частин одягу та підлягають класифікації за кодом [номер приховано] УКТ ЗЕД відповідно до Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
За період з 01.11.2020 по 31.10.2025 прийнято одне рішення щодо класифікації товарів, ввезених на адресу ТзОВ «Жасмін Лінжері» №25UA2[телефон приховано]-КТ від 26.09.2025 на товар «Частини одягу - бантики для жіночої білизни…», відповідно до якого, заявлений до митного оформлення товар за кодом [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,3%) класифіковано за кодом [номер приховано] згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 12%). Митне оформлення товару «Частини одягу - бантики для жіночої білизни…» за кодом [номер приховано] здійснено за МД №25UA205140062253U2 від 06.10.2025 з урахуванням рішення щодо класифікації товарів №25UA2[телефон приховано]-КТ від 26.09.2025.
Відтак, перевіркою встановлено порушення частини першої статті 69 МК України, Законів №674-IX, №2697-IX, правил 1,6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосовані при цьому занижені ставки ввізного мита.
За результатами перевірки, з урахуванням отриманої інформації та документів, фотографій на імпортований ТзОВ «Жасмін Лінжері» товар відповідно до частини четвертої статті 69 та частини дванадцятої статті 354 МК України під час перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД визначено код товару «Частини одягу - бантики для жіночої білизни…» згідно з УКТ ЗЕД [номер приховано] (ставка ввізного мита 12%).
Згідно з актом перевірки, такі порушення спричинили заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 710087,02 грн, у тому числі ввізного мита - 591739,19 грн та податку на додану вартість - 118347,83 грн.
Відповідно до статті 1 Закону №2697-IX (набрав чинності з 01.01.2023), митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до положень Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом №2697-IX, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами : 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил : 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3; 3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином : (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються; 4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються; 5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила : (a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання; 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Таким чином, за загальним правилом для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.
Саме на етапі визначення для товару коду УКТ ЗЕД враховується максимально повно опис, характеристики та властивості товару, які є істотними для певного коду УКТ ЗЕД та ідентифікують його на подальших етапах митних процедур.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відносячи товар до тієї чи іншої позиції, слід виходити з більш конкретного його опису. Саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.02.2022 по справі №808/3175/16, від 26.06.2023 по справі №804/892/17, від 21.07.2023 по справі №821/1680/16.
Повертаючсь до обставин справи, колегія суддів зазначає, що згідно Закону №2697-IX, яким встановлено Митний тариф України, розділ ХІ «Текстильні матеріали та текстильні вироби», включає Групу 67 «Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних» 6217 - Інші готові додаткові речі до одягу; частини одягу або додаткових речей до одягу, крім виробів товарної позиції 6212;- 6217 10 00 00 - додаткові речі до одягу. Ставка мита становить 6,3%.
Натомість, як вірно зазначив суд першої інстанції, митний орган вказує на те, що товар «додаткові речі до одягу - бантики для жіночої білизни» слід класифікувати у товарній підкатегорії [номер приховано], а саме Група 67 «Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних» 6217 - Інші готові додаткові речі до одягу; частини одягу або додаткових речей до одягу, крім виробів товарної позиції 6212; 6217 90 00 00 - частини. Ставка мита становить 12 %.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд вірно врахував, що на виконання положень статті 68 МК України, Порядку №428, наказом Державної митної служби затверджено Пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджені наказом Державної митної служби України №543 від 14.12.2022 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (далі - Пояснення).
У Поясненнях до товарної позиції 6217 зазначено, що до цієї товарної позиції включаються готові текстильні додаткові речі до одягу, крім трикотажних машинного або ручного в`язання, які не зазначені чи не включені до інших товарних позицій цієї групи або де-небудь ще в УКТЗЕД. До цієї товарної позиції також включаються частини одягу або додаткові речі до одягу, крім трикотажних машинного або ручного в`язання, крім частин виробів товарної позиції 6212.
До цієї товарної позиції включаються, серед іншого (іnter alіa) : (1) Підпахівники переважно з прогумованої тканини чи з гуми, покритої текстильним матеріалом. Підпахівники, виготовлені повністю з пластмас або гуми, до цієї товарної позиції не включаються (товарні позиції 3926 і 4015, відповідно). (2) Плечові накладки (наплечники) чи інші накладки. Вони переважно виготовляються з вати, повсті чи текстильних відходів, покритих текстильним матеріалом. Плечові накладки (наплечники) та інші накладки з гуми (переважно пористої гуми), не покриті текстильним матеріалом, до цієї товарної позиції не включаються (товарна позиція 4015). (3) Пояси усіх видів (включаючи патронташі) і пояси (наприклад, для військових чи священнослужителів) з текстильного матеріалу, еластичні чи нееластичні, чи прогумовані чи непрогумовані, чи виготовлені з металевих ниток. Ці вироби включаються до цієї товарної позиції, навіть якщо вони мають пряжки чи прикраси з дорогоцінних металів або прикрашені перлами, дорогоцінним чи напівдорогоцінним камінням (природним, штучним чи реконструйованим). (4) Муфти, включаючи муфти з оздобленням з натурального чи штучного хутра з лицьового боку. (5) Нарукавники. (6) Коміри для моряків. (7) Еполети, нарукавні пов`язки і т.д. (8) Етикетки (ярлики), знаки, емблеми, світловідбивні знаки та аналогічні вироби (крім вишитих орнаментів товарної позиції 5810), виготовлені способом, відмінним від нарізування за формою чи розміром. (Якщо ці вироби виготовлені лише викроюванням за формою чи розміром, вони виключаються з цієї товарної позиції - товарна позиція 5807). (9) Аксельбанти, ремені для біноклів і т.д. (10) Окремо подані знімні підстьобування для плащів і аналогічного одягу. (11) Кишені, рукави, коміри, вузькі мереживні чи текстильні комірці, намітки (англ. Wimples), прикраси різних видів (такі, як розетки, банти, рюші, оборки та волани), манишки, жабо (включаючи комбіновані з комірами), манжети, кокетки, закоти комірів або лацканів і подібні вироби. (12) Панчохи, шкарпетки та підслідники (включаючи з мережив) і панчішно-шкарпеткові вироби без підошов, приклеєних, пришитих чи з`єднаних іншим способом з верхом, крім дитячих черевичків без підошов (пінетки).
Деякі готові оздоблювальні вироби (наприклад, помпони та кисті, а також орнаменти з мережив або вишивки) включаються до групи 58 так само, як і оздоблювальний матеріал у куску.
Вироби цієї товарної позиції часто виготовляються з мережив або вишивок і відносяться до цієї товарної позиції незалежно від того, чи сплетені вони з мережив відразу за формою чи виготовлені з мереживного полотна чи вишитих матеріалів товарної позиції 5804 або 5810.
До цієї товарної позиції не включаються:
(а) додаткові речі дитячого одягу товарної позиції 6209;
(b) пояси для професійного використання (наприклад, для чистильників вікон або електриків) чи розетки (у вигляді нашивок зі стрічок у формі квітки, наприклад, ті, які вручаються на змаганнях), крім використовуваних для одягу (товарна позиція 6307);
(c) оздоба з пір`я (товарна позиція 6701);
(d) оздоба зі штучних квітів, листя або фруктів товарної позиції 6702;
(e) стрічки з закріпленими кнопками чи стрічки (тасьма) з гачками і петлями («липучка») (товарна позиція 5806, 8308 або 9606 залежно від конкретного випадку);
(f) застібки-блискавки (товарна позиція 9607).
Колегія суддів враховує пояснення позивача, що частина одягу - це елемент, без якого річ не може виконувати свою основну функцію. Додаткова річ до одягу, навпаки, є аксесуаром або декоративним елементом, який доповнює основний виріб, але не є його обов`язковою складовою.
Також, апеляційний суд погоджується з тим, що при здійсненні класифікації товару позивач перш за все враховував функціональне призначення бантика: якщо бюстгальтер пошитий без бантика - то він виконує ту ж саму функцію, що і з бантиком, отже бантик тут є звичайним декоративним елементом, додатковою річчю, а не функціональною частиною одягу.
Суд першої інстанції слушно зауважив, що ТзОВ «Жасмін Лінжері» неодноразово здійснювало декларування товару: «бантики для жіночої білизни» в товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД - [номер приховано].
Згідно акту Волинської митниці №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 (т.1, а.с.27-70) про результати планової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Жасмін Лінжері», в ході перевірки встановлено, що за період з 01.11.2020 по 31.10.2025 позивачем здійснено митне оформлення товару «Додаткові речі по одягу - бантики для жіночої білизни...» за кодом [номер приховано] згідно з УКТЗЕД за 42 МД (пункту 3.4.1 акту).
Водночас, із самого ж акту (аркуш акту 28) видно, що за період з 01.11.2020 по 31.10.2025 прийнято 1 рішення щодо класифікації товарів, ввезених на адресу ТзОВ «Жасмін Лінжері» від 26.09.2025 за №25UA2[телефон приховано]-КТ на товар «Частини одягу - бантики для жіночої білизни…», відповідно до якого, заявлений до митного оформлення товар за кодом [номер приховано] згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,3%) класифіковано за кодом [номер приховано] згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 12%).
Більше того, ТзОВ «Жасмін Лінжері» замовлено у Волинської ТПП експертизу щодо визначення коду УКТЗЕД бантів.
За результатами проведених експертиз Волинською ТПП надано висновок від 23.09.2025 за №В-1231 (т.1, а.с.158-244), предметом дослідження якого був бантик, що поставляється згідно інвойсів №FA2025/39910 від 15.09.2025 та №FA2025/39911 від 15.09.2025.
Згідно вказаного висновку, порівнявши по два зразки колекції HYPNOSE CONCEPT в кольорах BEIGE, MILK, BLACK та колекції BASIC в кольорах BEIGE, WHISPER WHITE, BLACK, ідентичні за артикулем, але один з бантиком, а інший без нього, експертом зроблено висновок, що на основне призначення зразків, а саме нижньої білизни, наявність чи відсутність бантика не впливає. На наданих зразках бантик слугує елементом декору, оскільки інших функціональних призначень не виконує, а саме з`єднувальні функції і т.п.
Тобто, експерт дійшов висновку, що бантик, який використовується як елемент декору на нижній білизні відноситься до коду 6217 10 00 00 УКТЗЕД: Інші готові додаткові речі до одягу; частини одягу або додаткових речей до одягу, крім виробів товарної позиції 6212: 6217 10 00 00 - додаткові речі до одягу; а також те, що призначення виробу без використання даного елементу декору, а саме бантика, не зміниться.
При цьому, вказані висновки, відповідають тим, які раніше були викладені у висновку Волинської ТПП №В-1030 від 06.08.2025 (т.1, а.с.97-157), який надавався митному органу при декларуванні товару згідно МД №25UA205140048963U6 від 06.08.2025.
Суд слушно зауважив, що висновок експерта не може слугувати безумовною підставою для віднесення спірного товару до коду УКТЗЕД - [номер приховано], оскільки в силу норм частини восьмої статті 69 МК України він носить виключно інформаційний або довідковий характер.
Разом з тим, вірно врахував доводи позивача про те, що правильність класифікації товару за кодом УКТЗЕД [номер приховано] підтверджується специфікаціями виробника, в яких відповідний виріб віднесено до цієї товарної підкатегорії.
Крім того, зазначена класифікація узгоджується з митними деклараціями країни відправлення, у яких митний орган держави експорту також класифікував цей товар за товарною позицією [номер приховано].
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний товар за своїми об`єктивними характеристиками та функціональним призначенням відповідає товарній підпозиції 6217 10 00 00 - додаткові речі до одягу, а тому викладені в пункті 3.4.1 акту документальної планової виїзної перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 твердження митниці щодо необхідності класифікації товару «додаткові речі до одягу - бантики для жіночої білизни …» за кодом УКТЗЕД 6217 90 00 00 є помилковими, належним чином не обґрунтованими та не підтверджені допустимими доказами, а відтак не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем вимог митного законодавства та донарахування митних платежів.
Також, крім вищенаведеного, відповідачем в пункті 3 акту перевірки №163/25/7.3-19/17/38181266 від 29.12.2025 зазначено, що під час проведеної перевірки встановлено наявність оригіналів документів про походження, які слугували підтвердженням преференційного походження товарів, крім сертифіката з перевезення товару EUR.1 №L945801 від 06.09.2024, що надавався до митного оформлення за МД №24UA205140058127U6 від 13.09.2024.
Крім того, згідно МД №24UA205140058127U6 від 13.09.2024 ТзОВ «Жасмін Лінжері» здійснено митне оформлення товару «Чашки формовані для корсетних виробів, в розрізі артикулів…» за кодом [номер приховано] УКТЗЕД, фактурною вартість - 27859 EUR та митною вартістю - 1274296,21 грн, країна походження товару - ЄС, експортер - MUEHLMEIER BODYSHAPING GmbH (Німеччина). Під час митного оформлення товару «Чашки формовані для корсетних виробів, в розрізі артикулів…» застосовано преференційний режим вільної торгівлі, код пільги - «410».
За результатами перевірки електронних копій документів, які надавались за МД від 13.09.2024 за №24UA205140058127U6 встановлено, що для підтвердження преференційного походження товару до митного оформлення надавався сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801, який не засвідчений митними органами країни експорту (Німеччина). В графі 11 сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 відсутній відбиток печатки посадової особи митниці.
Судом встановлено, що у ході перевірки ТзОВ «Жасмін Лінжері», листом №565 від 10.11.2025 повідомлено про втрату оригіналу сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 та замість втраченого оригіналу надано дублікат сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967, де в графі 7 міститься запис на англійській мові «DUPLICATE» та в графі 11 не чітко, з виправленням, зазначено дату видачі оригінального сертифікату «06.09.2024».
Враховуючи вимоги статті 18 та 23 Доповнення I термін дії дубліката сертифіката з перевезення товарів EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967 закінчився 06.01.2025. Преференційний режим вільної торгівлі до товару на підставі наданого дублікату сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967 не може бути застосований.
За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, відповідно до частини дванадцятої статті 354 МК України під час перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та підстав для звільнення від оподаткування встановлено факти неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів оформлених ТзОВ «Жасмін Лінжері» за МД згідно Додатку 7 у розумінні Доповнення І до Конвенції в рамках Угоди, Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Встановлені порушення призвели до заниження ТзОВ «Жасмін Лінжері» податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за МД згідно Додатку 7 на загальну суму 99395,10 грн, у тому числі: ввізне мито - на суму 82829,25 грн та податок на додану вартість - на суму 16565,85 грн.
Щодо встановлених митницею під час перевірки порушень у частині неправомірного застосування позивачем преференційного режиму вільної торгівлі на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1, суд першої інстанції вірно зазначив, що Законом України №1678-VII від 16.09.2014 було ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, яка набрала чинності з 01.01.2016 та згідно зі статтею 29 (1) глави 1 розділу IV якої кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до Угоди.
Статтею 26 глави 1 розділу ІV Угоди про асоціацію, її положення застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди (Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва) (далі - Протокол I до Угоди).
Згідно Угоди про асоціацію до товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу застосовується режим вільної торгівлі (код тарифної пільги (тарифної преференції) 410).
Законом України №2187-VIII від 08.11.2017 «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 01.02.2018.
21.11.2018 Підкомітетом України ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення №1/2018 (далі - Рішення) про заміну Протоколу 1 (чинне з 01.01.2019).
Відповідно до статті 1 Рішення Протокол 1 до Угоди замінюється текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з Євросоюзом застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні I та у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції.
Рішенням спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження №1/2023 від 07.12.2023 внесено зміни до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а Рішенням №2/2024 від 12.12.2023 внесено зміни до Рішення №1/2023 та доповнено Доповнення І до Конвенції статтею 42 Перехідні положення, якою встановлено перехідний період з 01.01.2025 по 01.01.2026 з метою поетапного впровадження оновлених правил визначення походження товарів.
Вказані Рішення ратифіковані Законом України №4148-IX від 17.12.2024 та Законом України №4414-IX від 01.01.2025.
Отже, заявлення преференційного режиму до товарів, оформлених позивачем, здійснювалось відповідно до Доповнення I до Конвенції в редакції, яка діяла до 01.01.2025.
Статтею 2 Доповнення І до Конвенції визначено, що з метою імплементації відповідної Угоди наступні продукти вважаються такими, що вироблені в Договірній Стороні при експорті в іншу Договірну Сторону: (a) товари цілком вироблені в певній країні відповідно до Статті 4; (b) товари, отримані в Договірній Стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови, що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних Сторонах відповідно до Статті 5;(c) майно, що виробляється в Європейському Економічному Просторі (ЄЕП) в рамках значення Протоколу 4 до Угоди про Європейський економічний простір. Такі товари повинні розглядатися, як вироблені в Європейському Союзі, Ісландії, Ліхтенштейні1 чи Норвегії (сторони ЄЕП), при експорті відповідно з Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну чи Норвегії до договірної країни, крім учасників ЄЕП.
Згідно частини першої статті 15 Доповнення І до Конвенції встановлено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження EUR-MED"), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.
Згідно статті 16 Доповнення І до Конвенції, сертифікат з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку III а і Ь. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR. 1, або EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
Відповідно до статті 18 Доповнення І до Конвенції, у випадку викрадення, втрати чи знищення сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD експортер може подати до митних органів, що видали цей сертифікат, заяву про видачу дубліката, складеного на основі експортних документів, що наявні в них.
Дублікат, виданий у такий спосіб, повинен мати наступний напис англійською мовою: «DUPLICATE». Напис, зазначений у пункті 2 цієї Статті, має бути вставлений у графу 7 дубліката сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD. Такий дублікат, що має містити дату видачі оригінального сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або EUR-МЕD, вважатиметься дійсним з цієї дати.
Згідно статті 23 Доповнення до Конвенції, підтвердження про походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в Договірній стороні-експортері та у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.
Аналізуючи вказані норми Конвенції, суд першої інстанції вірно зазначив, що сертифікат з перевезення товару EUR. 1 є документом, який підтверджує походження товару, є підставою для застосування преференції зі сплати митних платежів та діє протягом чотирьох місяців з дати видачі. Належним чином оформлений дублікат сертифікату з перевезення товару EUR. 1 має силу оригіналу та може застосовуватись замість оригінального сертифікату перевезення товару EUR. 1.
Статтями 31, 32 Доповнення І до Конвенції передбачено процедуру здійснення перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься.
Відповідно до положень зазначених статей подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Регіональної конвенції.
Таким чином, Конвенція надає уповноваженим органам право здійснювати перевірки підтверджень походження товарів після закінчення їх митного оформлення у країні імпорту як за наявності обґрунтованих сумнівів, так і вибірково.
Як видно з матеріалів справи, відповідач за результатами планової документальної перевірки не взяв до уваги наданий позивачем дублікат EUR.1 №L945801 від 06.09.2024 сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967 та дійшов висновку про безпідставне застосування позивачем преференційних ставок митних платежів.
При цьому, підставою неврахування цього сертифіката з перевезення товару в акті перевірки вказано те, що строк дії його закінчився 06.01.2025.
Разом з тим, позивачем за митною декларацією №24UA205140058127U6 від 13.09.2024 здійснено митне оформлення товару «Чашки формовані для корсетних виробів, в розрізі артикулів…» за кодом [номер приховано] УКТЗЕД, фактурною вартість - 27 859 EUR та митною вартістю - 1 274 296,21 грн., країна походження товару - ЄС, експортер - MUEHLMEIER BODYSHAPING GmbH (Німеччина).
Під час митного оформлення товару «Чашки формовані для корсетних виробів, в розрізі артикулів…» застосовано преференційний режим вільної торгівлі, код пільги - «410» на підставі сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801.
Водночас, відповідач зазначає, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 не засвідчений митними органами країни експорту (Німеччина), зокрема в графі 11 сертифікату відсутній відбиток печатки посадової особи митниці.
Проте такі доводи митного органу не можуть бути підставою для невизнання сертифіката EUR.1 та відмови у застосуванні преференційного режиму оподаткування.
З приводу наведеного, суд першої інстанції вірно врахував, що під час проведення документальної перевірки та складання акта перевірки відповідач не ставив під сумнів автентичність сертифіката EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801, а підставою для його неврахування зазначив виключно закінчення строку дії такого документа.
Більше того, сертифікат був прийнятий митним органом під час митного оформлення товару за митною декларацією №24UA205140058127U6 від 13.09.2024, на підставі чого до товару було застосовано преференційний режим вільної торгівлі за кодом пільги «410».
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів того, що сертифікат EUR.1 №L945801 від 06.09.2024 не видавався компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина або містить недостовірні відомості щодо походження товару.
Суд першої інстанції також слушно зауважив, що у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката про походження товару митний орган не позбавлений права звернутися до компетентних органів країни експорту з метою проведення перевірки його автентичності.
Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем таких заходів, як і доказів отримання від компетентних органів Німеччини інформації про недійсність сертифіката EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801.
Таким чином, сама по собі відсутність відбитка печатки у графі 11 сертифіката EUR.1, за відсутності належних та допустимих доказів його недійсності або невидачі компетентним органом країни експорту, не спростовує походження товару та не може бути достатньою підставою для висновку про безпідставне застосування позивачем тарифних преференцій.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ТзОВ «Жасмін Лінжері» листом №565 від 10.11.2025 повідомило про втрату оригіналу сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 та замість втраченого оригіналу надано дублікат сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967, де в графі 7 міститься запис на англійській мові «DUPLICATE» та в графі 11 зазначено дату видачі оригінального сертифікату «06.09.2024» та наявний відбиток печатки митниці (т.1, а.с.95-96).
Таким чином, станом на 13.09.2024 сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 був дійсним та досліджувався митним органом під час митного оформлення товару за митною декларацією №24UA20205140058127U6.
При цьому, сертифікат перевезення товару EUR.1 від 05.11.2025 за №А954967 оформлений належним чином, підтверджує його видачу в якості дублікату взамін оригінального сертифіката перевезення товару EUR.1 від 06.09.2024 за №L945801 та відповідно до норм Конвенції підтверджує походження товару на рівні з оригіналом.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не спростовано та не надано належних доказів безпідставності застосування позивачем під час митного оформлення товару за митною декларацією №24UA20205140058127U6 від 13.09.2024 преференції за кодом «410» без сплати митних платежів.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу до 10000,00 грн, а решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ТзОВ «Жасмін Лінжері» погодилося з установленими митним органом порушенням, викладеними в пунктах 3.2, 3.3 (1), 3.4.2 Акту про результати перевірки та добровільно сплатило суму грошових зобов`язань, а саме : за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» в розмірі 134021,97 грн згідно ППР від 22.01.2026 за №UA205000202631 та за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів …; тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну…)» в розмірі 32391,40 грн згідно ППР від 22.01.2026 за №UA205000202632.
Як наслідок, у позовній заяві позивач просив скасувати ППР в частині, а саме : визнати протиправними та скасувати ППР №UA205000202632 від 22.01.2026 в частині донарахувань, яким визначено до сплати суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів …; тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну…) в розмірі 168642,14 грн (134913,68 грн за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 33728,46 грн - штрафні санкції) та №UA205000202631 від 22.01.2026, яким визначено до зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 803632,80 грн (674568,44 грн - за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 129064,36 грн - штрафні санкції).
Проте, суд першої інстанції скасував оспорювані ППР від 22.01.2026 за №UA205000202632 в частині, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання» в розмірі 798609,43 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 139045,34 грн та від 22.01.2026 за №UA205000202632 в частині, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» в розмірі 160826,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 40206,74 грн.
Тобто, суд першої інстанції у резолютивній частині вказав, що скасовує ППР частково, відповідно до заявлених позовних вимог, однак зазначив грошові суми, які відповідають оспорюваним ППР у повному обсязі, тобто у грошовому еквіваленті скасував ППР повністю, чим вийшов за межі позовних вимог.
Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми грошових зобов`язань за платежем «Мито на товари, що ввозиться на територію України суб`єктами господарювання», за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року по справі №140/1511/26 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини наступного змісту : "визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 22 січня 2026 року за №UA205000202632 в частині донарахувань, яким визначено до сплати суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів…; тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну…) в розмірі 168642 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот сорок дві) гривні 14 копійок, в тому числі 134913 (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот тринадцять) гривень 68 копійок та 33728 (тридцять три тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 46 копійок за штрафними (фінансовими) санкціями та за №UA205000202632, яким визначено грошове зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 803632 (вісімсот три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 80 копійок, в тому числі 674568 (шістсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят вісім) гривень 44 копійки та 129064 (сто двадцять дев`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 36 копійок за штрафними (фінансовими) санкціями.
У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року по справі №140/1511/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді Т. І. Боршовський
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 01.10.26