ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Львів Справа № 463/5597/26 пров. № А/857/49223/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Глазька С.М. та Глушка І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Качмар І.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Качмара Івана Остаповича, діючого на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Управління патрульної поліції у Львівській обл. Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (суддя суду І інстанції: Яворський С.Й., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 28.08.2026р., м.Львів, дата складання повного рішення суду першої інстанції: не зазначена),-
В С Т А Н О В И В:
12.06.2026р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції - 15.06.2026р.) представник адвокат Качмар І.О., діючий на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7298506 від 02.06.2026р., якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП; провадження у справі закрити; вирішити питання про відшкодування судових витрат (а.с.1-4).
Згідно ухвали суду від 17.06.2026р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с.20 і на звороті).
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026р. заявлений позов задоволено; скасовано постанову серії ЕНА № 7298506 від 02.06.2026р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., відповідну справу про адміністративне правопорушення закрито (а.с.38-40).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Департамент патрульної поліції /ДПП/, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.43-45).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд фактично обмежився лише аналізом відомостей, зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не надавши належної оцінки фактичній комплектації транспортного засобу та походженню встановленого на ньому гідроборта. Також сама по собі вказівка на тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний фургон - не підтверджує факту встановлення гідроборта заводом-виробником.
Водночас, під час судового розгляду позивач не представив документів щодо заводської комплектації транспортного засобу або інших доказів на підтвердження первинного встановлення гідроборта виробником.
Представник позивача - адвокат Качмар І.О. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.74-77).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зареєстроване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7298506 від 02.06.2026р., винесеної поліцейським 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції /УПП/ у Львівській обл. ДПП лейтенантом поліції Шустом Н.В., о 04 год. 45 хв. 02.06.2026р. на 610 км автодороги М-06 Київ-Чоп позивач керував транспортним засобом - вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz 1722», державний номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний гідробортом, що не вписаний у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.31.1. «а» Правил дорожнього руху /ПДР/, через що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.5 і на звороті).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 перша реєстрація транспортного засобу відбулась 14.04.2011р.; тип автомобіля - спеціалізований вантажний спеціалізований фургон.
Відповідно до п.1.4 Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затв. наказом Міністерства транспорту України № 338 від 22.06.2000р., який діяв на момент первинної державної реєстрації транспортного засобу, автомобіль вантажний спеціалізований - вантажний автомобіль, обладнаний засобами самонавантаження - саморозвантаження або іншим спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення вантажів певних категорій.
Отже, виходячи зі змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, в такому міститься вся необхідна інформація у відповідності до норм законодавства, чинного на момент первинної реєстрації.
Також відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00564-38940-26 від 09.04.2026р. спірний транспортний засіб визнано технічно справним, відомості про переобладнання такого є відсутніми.
Водночас, зазначені обставини, що мають значення в розглядуваній ситуації, відповідач не врахував.
Крім цього, суду не надано будь-якого доказу про те, що позивач керував транспортним засобом і допустив порушення вимог п.31.1 ПДР. Наведене свідчить про те, що відповідач не довів наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.31.1 ПДР, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., тхнічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Із змісту фактичних обставин слідує, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугував факт керування ним переобладнаним вантажним автомобілем, про що свідчить наявність гідроборта, що не зазначений у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. При цьому, доказів обладнання автомобіля гідробортом заводом-виробником не представлено.
Водночас, гідроборт - це гідравлічний підйомний пристрій, що встановлюється на задню частину вантажного автомобіля або фургона. Він призначений для полегшення навантаження і розвантаження важких предметів, піднімаючи їх з рівня землі до рівня кузова автомобіля і назад.
Отже, гідроборт відноситься до засобів самонавантаження/саморозвантаження і призначений для обладнання спеціалізованих вантажних автомобілів.
На момент проведення первинної реєстрації спірного автомобіля (14.04.2011р.) діяв Порядок узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів, затв. наказом Міністерства транспорту України № 338 від 22.06.2000р. (втратив чинність на підставі Розпорядження КМ України № 166-р від 10.03.2017р.).
Відповідно до п.1.4 вказаного Порядку автомобіль вантажний спеціалізований - вантажний автомобіль, обладнаний засобами самонавантаження-саморозвантаження або іншим спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення вантажів певних категорій.
Згідно з п.10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затв. постановою КМ України № 1338 від 07.09.1998р., перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями реєстру сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання.
Як слідує із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 25.02.2020р. ТСЦ 8041, вантажний автомобіль марки «Mercedes-Benz 1722», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить до спеціалізованих вантажних - спеціалізованих фургонів (а.с.10 і на звороті).
Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00564-38940-26 від 09.04.2026р. спірний автомобіль після технічного контролю визнано технічно справним; будь-яких зауважень стосовно його переобладнання не зазначено (а.с.11).
Таким чином, за наявності вказаних документів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого і послідовного висновку про те, що спірний автомобіль є спеціалізованим вантажним фургоном, складовим елементом обладнання якого є наявність гідроборту. Саме вказаний елемент призводить до наявності у вказаного транспортного засобу можливості здійснення самонавантаження-саморозвантаження, що має істотне значення для класифікації зазначеного автомобіля.
Отже, в розглядуваній ситуації позивач керував транспортним засобом, який не містив ознак переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Окрім цього, відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Спірна постанова серії ЕНА № 7298506 від 02.06.2026р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Зокрема, в складеній постанові відповідач не висвітлив об`єктивну сторону правопорушення - наявність переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Сам факт відсутності запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу про наявність гідроборта без аналізу наданої під час першої реєстрації автомобіля в Україні технічної документації, в тому числі сертифіката відповідності, не може свідчити про наявність переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на викладене, відповідач (апелянт) не виконав визначений ч.2 ст.77 КАС України обов`язок стосовно представлення доказів, помилково переклав тягар доказування на позивача, а тому не довів наявність в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Із сукупності наведених обставин слідує, що в діях позивача є відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки відповідач безпідставно за сукупності вищевказаних обставин кваліфікував керування автомобілем із гідробортом як порушення правил п.31.1 ПДР.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Викладені доводи мають визначальне значення для вирішення спору, через що решта мотивів та аргументів сторін не розцінюються як такі, що спричиняють принциповий вплив на висновки апеляційного суду.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та помилково накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності судом першої інстанції дотримано вимоги ч.3 ст.286 КАС України, оскільки останнім також прийнято рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Враховуючи результат апеляційного розгляду, відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ДПП.
Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026р. в частині зупинення дії рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026р. в адміністративній справі № 463/5597/26 слід визнати такою, що втратила чинність (а.с.64-66).
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026р. в адміністративній справі № 463/5597/26 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Департамент патрульної поліції.
Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026р. в частині зупинення дії рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28.08.2026р. в адміністративній справі № 463/5597/26 такою, що втратила чинність.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Глазько
І. В. Глушко
Дата складання повного судового рішення: 01.10.2026р.