ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Львів Справа № 851/2/26 пров. № А/857/31524/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (суддя Брильовський Р.М., ухвалену в м. Львові) у справі № 851/2/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Другого апеляційного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у якій просив суд визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду які полягають у надісланні виконавчого листа № 160/14015/25 від 02.02.2026 безпосередньо до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, в обхід ДСА України як стягувача без попередньої перевірки факту добровільного виконання боржником ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 справу № 851/2/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, її оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм процесуального права при його прийнятті, неповне з`ясування обставин у справі, які необхідно було встановити, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 у справі 851/2/26, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що предметом позову є протиправні адміністративно-організаційні (діловодні) дії відповідального працівника апарату суду - заступника начальника відділу з надання судово-адміністративних послуг, який, не перевіривши факт добровільного виконання, оформив, видав та направив виконавчий лист на примусове виконання, та до того ж направив його до неналежного органу - безпосередньо до органу державної виконавчої служби, минаючи Державну судову адміністрацію України як стягувача. Вважає, що висновок суду про закриття провадження з мотивів непідсудності спору адміністративним судам є передчасним і необґрунтованим, порушує право позивача на ефективний судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і суперечить статтям 2, 5, 19 КАС України. Наявність процедури за статтею 374 КАС України не позбавляє права на самостійний адміністративний позов. Вважає, що відповідач порушив частину четверту статті 15 та частину першу статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». За частиною четвертою статті 15 цього Закону за рішеннями про накладення штрафу як заходу процесуального примусу стягувачем є ДСА України; за частиною першою статті 26 - виконавець розпочинає примусове виконання за заявою стягувача. Направивши виконавчий лист безпосередньо до органу ДВС, суд фактично підмінив стягувача, позбавивши ДСА України можливості самостійно вирішити питання про доцільність пред`явлення виконавчого документа до виконання з урахуванням факту добровільної сплати.
Відповідач з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.
Сторони просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з огляду на таке.
Як визначено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфер і публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як вірно встановив суд першої інстанції, що спір виник щодо правомірності направлення Харківським окружним адміністративним судом виконавчого листа №160/14015/25 від 02.02.2026 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Окрім цього, як вірно встановив суд першої інстанції, що Меламед В.Б. є представником позивача у адміністративній справі № 160/14015/25. У межах провадження у справі №160/14015/25 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі № 160/14015/25 до позивача було застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 908 грн 40 коп на користь Державного бюджету України та стягувачем визначено Державну судову адміністрацію України.
Позивач, ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи на добровільне виконання ухвали суду у справі №160/14015/25 про сплату штрафу в розмірі 908 грн 40 коп з оригіналом квитанції про сплату штрафу, який мав бути відображений в АСДС через інформаційну взаємодію з платіжними системами, відповідальний працівник суду не виконав обов`язкову перевірку факту добровільного виконання та не проставив відмітку про виконання на виконавчому документі та видав і надіслав виконавчий лист, незважаючи на те, що зобов`язання за ним вже було погашено.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що предметом оскарження є дії Харківського окружного адміністративного суду, вчинені за наслідками розгляду справи №160/14015/25, а саме при виконанні ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі № 160/14015/25 про залишення позовної заяви без розгляду та застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Верховний Суд у постанові від 31 січня 2023 року у справі №640/13808/21 вказав, що "оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, яка міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 240/533/21, від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20, від 27 листопада 2019 року у справі № 320/3328/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18".
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що суди та судді при розгляді ними адміністративних справ не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.
Також суд першої інстанції вірно вказав, що вчинення відповідачем процесуальних дій щодо направлення судом виконавчого листа №160/14015/25 від 02.02.2026 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи. Отже, предметом вказаного позову є процесуальні дії відповідача, вчинені у межах виконання судового рішення у справі № 160/14015/25.
Слід зазначити, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення діями відповідача щодо направлення судом виконавчого листа №160/14015/25, виданого судом 2.02.2026 у справі № 160/14015/25 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби.
Відтак, заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору правовідносини з приводу виконання ухвали суду у справі № 160/14015/25 під час розгляду цієї справи, відповідно належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/1854/20 зазначив, що вжите в пункті 1 частини першої статті 238 КАС України формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.
Відтак, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі №851/2/26 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 01.10.2026