Справа №: 343/1495/26
Провадження №: 2/343/1103/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/1495/26, за позовом Служби у справах дітей Долинської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради, про відібрання дитини та стягнення аліментів,
прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - Бурака Б.Г.,
за участю: представниці позивача - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради - Савчин М.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій сторін:
представниця позивача - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. звернулася до суду із позовом (а.с. 1-7), в якому просить:
- відібрати неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав;
- щомісячно стягувати із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частці з кожного, з усіх видів їхнього заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2021 року перебуває на обліку в Службі у справах дітей Долинської міської ради, як дитина у складних життєвих обставинах. Батьками останньої є відповідачі - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу між відповідачами, неповнолітню ОСОБА_3 було залишено проживати разом із батьком - відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки проживає за кордоном, а ті періоди коли вона перебуває в Україні, життям доньки не цікавиться.
Відповідач ОСОБА_2 хоча і старається виконувати свої батьківські обов`язки, однак забезпечити безпечні умови життя неповнолітньої дитини та забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти не може, оскільки неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематично залишає місце проживання, не відвідує без поважних причин заклад освіти, займається бродягуванням.
Беручи до уваги те, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, а відповідач ОСОБА_1 ухиляється від забезпечення безпечних умов життя дитини та здобуття нею повної загальної середньої освіти, просить відібрати неповнолітню дитину у них без позбавлення їх батьківських прав та щомісячно стягувати з них аліменти на її утримання.
У судовому засіданні представниця позивача - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо позовної вимоги в частині відібрання у нього дочки без позбавлення його батьківських прав, вказавши, що він старається належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, однак у зв`язку із роботою він дуже рідко буває вдома. Стосовно стягнення аліментів вказав, що він і так багато коштів дає дочці.
Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про місце, дату і час судового засідання (а.с. 53) в таке повторно не з`явилася.
У судовому засіданні представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2 дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради - Савчин М.В. при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду. Додатково зазначила, що протягом перебування дитини ОСОБА_3 в центрі, матір - відповідачка ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала дитину та не цікавилась її життям, а батько - відповідач ОСОБА_1 постійно телефонував та періодично провідував дочку, привозячи їй солодощі, речі і давав кошти.
Прокурор Бурак Б.Г. у судовому засіданні зазначив, що задоволення даного позову буде в інтересах дитини, оскільки на даному етапі життя неповнолітньої ОСОБА_3 ще є шанс забезпечити їй нормальні умови життя та отримання освіти і її відібрання у батьків, без позбавлення їх батьківських прав, вбереже дитину від негативних наслідків, які можуть бути під час зайняття нею бродяжництвом та самовихованням.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
03 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.
Представниця позивача - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. 27.07.2026 на електронну пошту суду надіслала заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
31 липня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
18 вересня 2026 року ухвалою суду повідомлено прокуратуру про розгляд даної справи та необхідність забезпечення участі прокурора у такій.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 18.12.2017, яке набрало законної сили 06.02.2018, справа №343/793/17 (а.с. 26-28), шлюб між відповідачами було розірвано і неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати із батьком - відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідно до копії наказу №6-ОД від 09.03.2021 Служби у справах дітей Долинської міької ради (а.с. 25), неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлена на облік, як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
Згідно із копіями листів директорки Великотур`янського ліцею О.Князик від 12.02.2026, 03.04.2026 (а.с. 16, 31), неповнолітня ОСОБА_3 , не відвідує навчання без поважних причин. Нею, за період з січня 2026 до 12.02.2026 пропущено 19 навчальних днів, а за період з 09.03.2026 до 03.04.2026 пропущено 120 уроків із 144.
Відповідно до обліково - статистичної картки дитини № НОМЕР_1 (а.с. 36-40), неповнолітня ОСОБА_3 з 06.11.2018 перебувала вдома, а з 24.02.2026 до 06.03.2026 перебувала в Івано - Франківському обласному центрі соціально - психологічної реабілітації дітей, куди була доставлена поліцейською СЮП у зв`язку із бродяжницвтом, що підтверджується відповідними актами (а.с. 17, 11). З даного закладу її забрав батько - відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується актом про факт передачі дитини (а.с. 29). З 06.03.2026 до 20.05.2026 дитини перебувала вдома, а 20.05.2026 її повторно була доставлено в дитячий заклад - Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради (де вона перебуває і на даний час), у зв`язку із повторним зайняття бродяжництвом (а.с. 33, 34).
Згідно із копією характеристики Великотур`янського ліцею та листа Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради (а.с. 21, 34), життям дитини цікавився лише батько - відповідач ОСОБА_1 .
Рішенням Долиської міської ради №1786 від 30.06.2026 (а.с. 41), затверджено висновок (а.с. 42-43) про доцільність відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків - відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав.
Отже, суд встановив, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу батьків - відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , була залишена проживати разом із батьком. Мати дитини - відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, оскільки зовсім не цікавиться життям дитини і з нею не бачиться, а батько - відповідач ОСОБА_1 , ухиляється від забезпечення безпечних умов життя та здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, оскільки дочка без поважних причин систематично, в значній кількості пропускає навчання в ліцей, втікає з дому і займається бродяжництвом, у зв`язку із чим, двічі була доставлена до дитячих закладів, через що, Службою у справа дітей Долинської міської ради було пред`явлено даний позов.
Спірні правовідносини у даній справі виникли через ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов її життя та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
ІV. Оцінка суду:
заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. 150, 152, 155, 164, 170 СК України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства, передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 цього Закону України).
Згідно з ч.1, 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 3, 155 СК України, дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Правовий сенс відібрання дитини за ст. 170 СК України полягає в екстреності ухвалення рішення про захист дитини, коли зволікання може призвести до смерті дитини, тяжкої хвороби чи каліцтва. Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінює як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини - виключна компетенція суду.
Відібрання дитини від батьків чи одного із них передбачає вилучення дитини за рішенням суду в юридичному та фактичному сенсах, оскільки у ч.1 ст.170 СК України прямо вказано, що залишення дитини у батьків чи одного із них є небезпечним для життя, здоров`я і морального виховання цієї дитини. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й з їхніх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, зважаючи на її фізичний та психічний розвиток. У такій ситуації позбавлення матері (батька) батьківських прав відсувається в часі, адже спершу треба захистити дитину, а вже потім вирішувати питання про притягнення батьків до відповідальності.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018, у справі № 402/428/16-ц.
Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 самоусунулась із життя своєї дочки - неповнолітньої ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що вона ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо її виховання, а батько - відповідач ОСОБА_1 хоча і в певній мірі виконує свої обов`язки щодо виховання дочки, однак ухиляється від забезпечення безпечних умов її життя та здобуття нею повної загальної середньої освіти, а тому, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що позов підлягає задоволенню і з метою захисту прав та інтересів дитини, які є пріоритетними у даному випадку, суд доходить висновку про необхідність відібрання у відповідачів дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи матеріальне становище відповідачів та обов`язок утримувати дитину, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов в цій частині також слід задовольнити та щомісячно стягувати із відповідачів на користь дитини аліменти на її утримання, у розмірі по 1/4 частці з кожного, з усіх видів їхнього заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 01.07.2023 до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
V. Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141, 142 ЦПК України, при цьому враховує, що позивач при пред`явленні даного позову до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а тому, беручи до уваги, що позов задоволено, слід стягнути з відповідачів на користь держави по 665,60 грн судового збору.
На підставі викладеного, ст. 51, 55 Конституції України, ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 141, 155, 164, 170, 191 СК України, ст. 141, 430 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позов Служби у справах дітей Долинської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради, про відібрання дитини та стягнення аліментів задовольнити.
Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частці з кожного, з усіх видів їхнього заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 01 липня 2026 року і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь держави по 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок з кожного судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивач: Служба у справах дітей Долинської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано - Франківської області, код ЄДРПОУ 44050637.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано - Франківської обласної ради, що знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Івасюка, 16 Калуського району Івано - Франківської області, код ЄДРПОУ 43678123.
Суддя: І.М.Андрусів