Справа № 953/22652/21
н/п 2-п/953/172/26
УХВАЛА
"02" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.
за участю секретаря судових засідань Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 по справі 953/22652/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду,
ВСТАНОВИВ:
17.09.2026 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить: 1. Поновити строк на звернення з заявою про перегляд заочного рішення; 2. Переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року по справі № 953/22652/21 за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; 3. Скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2023 року по справі № 953/22652/21 за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду у загальному порядку.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що про ухвалене рішення дізнався через те, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В.М. накладено арешт на його карткові рахунки. 16.09.2026 ОСОБА_1 отримав повний текст заочного рішення та ознайомився зі справою. Вказує, що фактично проживає у місті Київ більше десяти років, тому кореспонденцію у місті Харкові за адресою реєстрації не отримував. Крім того, вважає, що позов подано поза межами строку позовної давності, а тому в його задоволенні слід відмовити.
17.09.2026 вказана заява надійшла до суду та розподілена судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді від 18.09.2026 вказану справу прийнято до провадження судді та призначено судове засідання.
02.10.2026 від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій остання заперечує щодо скасування заочного рішення в повному обсязі. Також вказує, що заборгованість, що стягується в примусовому порядку по справі № 953/22652/21 стосуєтьсяі періоду до 31.10.2021. Відповідачем систематично порушувався обов`язок по сплаті за комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 72055 (сімдесят дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 64 коп., 3% річних у сумі 1627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 69 коп., інфляційні витрати у сумі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 44 коп. До дати звернення с заявою про скасування заочного рішення Відповідачем не були вжиті ніякі заходи щодо врегулювання питання щодо погашення боргу в добровільний спосіб. Вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні, у задоволенні заяви про скасування заочного рішення по справі № 953/22652/21 прошу відмовити.
У судове засідання заявник - відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом у встановленому порядку. 02.10.2026 від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіної О.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд заяви без її участі, її неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.
З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.
Заочним рішенням суду від 01.12.2023 ухваленим у справі № 953/22652/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду, що утворилася за період з 01.01.2013 по 31.10.2021 в розмірі 72055 (сімдесят дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн 64 коп., 3% річних у сумі 1627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн 69 коп., інфляційні витрати у сумі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн 44 коп., судові витрати в розмірі 2270, 00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Як вбачається з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 733b2f28-158f-4446-a6d5-1c943e352f31 від 13.12.2021, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою судом направлялася судова кореспонденція рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 11, 14, 17, 20).
Згідно з чч. 4, 8 ст. 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Слід зазначити, що незважаючи на вищевикладену практику Верховного Суду, з метою сприяння відповідачу в реалізації його процесуальних прав, після першої неявки відповідача до суду 24.02.2022, суд відклав розгляд справи на 27.07.2023 з повторним його викликом, а також на 16.10.2023 та на 01.12.2023, тобто відповідач викликалася до суду чотири рази.
Таким чином, суд належним чином виконав вимоги норм процесуального закону щодо виклику відповідача, забезпечив йому можливість отримати копії позовних матеріалів, повістки про виклик, з`явитися у судове засідання або іншим шляхом реалізувати свої процесуальні права.
Крім того, навіть за умови належного підтвердження поважності причин неявки учасника справи до суду, сама ця обставина не може бути самостійною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Однак, суд зважає на не отримання відповідачем ухвал суду та судових повісток та припускає, що їх неотримання відбулося за незалежних від відповідача обставин.
Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши подану відповідачем заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази, на які він мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача не скористалась.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За загальних засад змагальності цивільного процесу сторони повинні, як правило, у суді першої інстанції повідомити усі доводи, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору судом, а також надати усі наявні докази, що стосуються такого спору, саме у суді першої інстанції. На переконання Верховного Суду, забезпечення дотримання меж реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків не призведе до порушення принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, а сприятиме забезпеченню добросовісного використання сторонами наданих їм законом прав та обов`язків (постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц (провадження № 61-1715ск18).
Так, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, відповідач, його представник не надали суду жодного аргументу щодо обставин справи, доказів які б впливали на правильне її вирішення, а тому суд відмовляє в її задоволенні, що не позбавляє відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
З урахуванням наведеного, суд залишає без задоволення заяву про перегляд заочного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 01.12.2023 по справі 953/22652/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 02 жовтня 2026 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ