Справа № 953/11780/26
н/п 2-а/953/159/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № R682957 від 09 серпня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не отримував повідомлень або викликів щодо необхідності його явки 27.07.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення даних. Окрім того, неявка за викликом на 27 липня 2026 року обумовлена очікуванням реалізації права позивача на відстрочку.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено її до розгляду. З ІНФОРМАЦІЯ_5 витребувано копії матеріалів адміністративної справи, за результатом розгляду якої винесено постанову № R682957.
Ухвалою суду від 28 серпня 2026 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2026 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № R682957 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до змісту цієї постанови ОСОБА_1 не прибув 27 липня 2026 року за повісткою № 8274110 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Повістка про виклик № 8274110 відправлена за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , поштовим відправленням R067227083368, з метою явки останнього 27 липня 2026 року о 14 годині 00 хвилин для уточнення даних.
Відповідно до трекінга рекомендованого повідомлення R067227083368 поштове відправлення повернуто на адресу відправника з відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до скріншоту із застосунку "Резерв+" (паперової копії електронного документу), що була сформована 05.12.2024, ОСОБА_1 є військовозобов`язаний. Дані уточнено 19.05.2024 (дані уточнено вчасно).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 25.03.1991 №3543-XII (далі: ЗУ №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абз.2 ч.1 та ч.3 ст. 22 ЗУ №3543-XII У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
З аналізу наведених норм слідує, що громадянин повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.
Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487. Зазначена форма передбачає обов`язкове зазначення мети виклику, що кореспондує із вимогами законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".
Після номера повістки у її тексті вказується, що громадянин зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з конкретно визначеною метою.
Частина 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлює обов`язок громадян з`являтися за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме: оформлення військово-облікових документів; взяття на військовий облік; проходження медичного огляду; направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; призову на військову службу; проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.
Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, для здійснення дій у межах мобілізаційних заходів, зокрема: для взяття на військовий облік у період мобілізації; визначення призначення на особливий період; проходження медичного огляду.
Додатково слід врахувати приписи пункту 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487.
Відповідно до цього пункту, оповіщення громадян про необхідність явки для виконання дій, пов`язаних із веденням військового обліку, здійснюється шляхом вручення повісток. Цей пункт передбачає, що виклик може здійснюватися лише для конкретно визначених законом дій: оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу, участі у підготовці, проходження зборів військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, пункт 32 Порядку № 1487 узгоджується з частиною 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених законом цілей.
Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов`язаних та резервістів обов`язок з`являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме: для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання; для оформлення або ведення військово-облікових документів; для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій; для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; для призову на військову службу; для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах; для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.
Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.
Так, пункт 21 постанови встановлює обов`язок резервістів та військовозобов`язаних з`являтися за викликом до ТЦК та СП, зокрема, для уточнення персональних даних та відомостей військово-облікового документа, а також для проходження медичного огляду та інших процедур, пов`язаних з веденням військового обліку.
Пункт 22 визначає, що протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації громадяни повинні самостійно уточнити свої облікові дані, зокрема адресу місця проживання, засоби зв`язку та інші персональні відомості, у тому числі шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, електронного кабінету або до ТЦК та СП.
Пункт 27 передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.
Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.
Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку, призову на військову службу або визначення призначення на особливий період.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених норм.
Матеріали справи свідчать, що на ім`я позивача була сформована повістка типу із зазначенням мети "уточнення даних". Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов`язок з`явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.
Враховуючи встановлені у справі обставини, позивач виконав обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, що підтверджується наявними у матеріалах справи, зокрема, скріншотом із застосунку "Резерв+" (паперової копії електронного документу), що був сформований 05.12.2024 З зазначеного скріншоту вбачається, що дані уточнено 19.05.2024 (дані уточнено вчасно).
Відповідачем не спростовано факт звернення позивача до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із поданням актуальних відомостей про місце проживання, засоби зв`язку та інші дані, що підлягають внесенню до військово-облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
За таких умов підстав для повторного виклику позивача з метою уточнення даних не існувало, оскільки відповідне уточнення ним вже було здійснено у строки та у порядку, визначені законодавством. Відповідно, така мета виклику не узгоджується із вимогами пункту 27 постанови №560, який прямо пов`язує можливість виклику для уточнення персональних даних із необхідністю первинного або фактично не здійсненого уточнення таких даних громадянином.
Крім того, спірна повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", частиною першою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пунктом 32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою № 1487.
Використання загальної та невизначеної формули "для уточнення даних" не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов`язку позивача з`являтися за такою повісткою. Окремо суд вважає за необхідне зазначити що наявна в матеріалах справи повістка не відповідає за формою повістці, передбаченій порядком № 1487.
Таким чином, формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних і військово-облікових даних виключають склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову № R682957 від 09 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути пропорційно з ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 665,60 грн, тобто по 332,80 грн з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Кіндер В.А.