01 жовтня 2026 року
Справа № 639/7521/26
Провадження № 2-з/646/22/2026
У Х В А Л А
іменем України
01.10.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/7521/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Третя Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 через представника звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було складено 22.09.2021 року та посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., реєстровий номер 4780, 4781.
Разом з позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив вжити заходи забезпечення позову, заборонити Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14.08.2026 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.08.2026 року позовну заяву залишено без руху з підстав не зазначення у позові складу спадкового майна, що входить до спадщини нерухомого майна та його знаходження.
31.08.2026 року на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було складено 22.09.2021 року та посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., реєстровий номер 4780, 4781.
Крім того, 31.08.2026 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено, що після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 89/2022. З огляду на той факт, що предметом розгляду даної справи є заповіт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було нею складено в період з 01.01.2020 року по 30.07.2022 року, за яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_3 , за результатами розгляду даної справи відповідач може втратити підстави для спадкування за заповітом майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 . Відтак є всі підстави для забезпечення позову.
Просила вжити заходи забезпечення позову, заборонити Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 02.09.2026 року цивільну справу передано на розгляд до Основ`янського районного суду міста Харкова за підсудністю.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 02.09.2026 року заяву про забезпечення позову передано на розгляд до Основ`янського районного суду міста Харкова за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 року, справу розподілено судді Глобі М.М.
Ухвалою суду від 28.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.09.2026 року прийнято до провадження заяву про забезпечення позову, призначено судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Зі змісту наданих матеріалів встановлено, що предметом позовних вимог у даній справі є вимога про визнання недійсним та скасування заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 22.09.2021 року та посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., реєстровий номер 4780, 4781.
Як зазначено у ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
ЄСПЛ у рішенні від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Як підставу для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник зазначив те, що відповідач може втратити підстави для спадкування за заповітом майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 .
Отже, між позивачем та відповідачами є наявність спору щодо заповіту, складеного 22.09.2021 року та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., та невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити захист позивачем своїх прав у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом.
В заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або інших осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Суд вважає обґрунтованим посилання заявника у заяві про забезпечення позову на те, що видача свідоцтва на право на спадщину за заповітом, складеним 22.09.2021 року та посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі - ускладнить захист позивачем своїх прав у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог за позовом про визнання недійсним та скасування заповіту.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Разом з тим, суду не надано доказів необхідності забезпечення позову шляхом заборони Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за будь-яким іншим заповітом або за законом, відповідно, виходячи насамперед з предмету спору по вказаній цивільній справі.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідно до вимог ст. ст. 149, 150 ЦПК України свідчить про часткову обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі № 201/16142/17.
Вжиття судом вказаних вище заходів забезпечення позову запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним 22.09.2021 року та посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі, може істотно ускладнити ефективний захист прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову у вказаній частині.
З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150-153, 157 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, складеним 22.09.2021 року та посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Толчинською Г.В., яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , до моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Копію ухвали направити Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі для виконання.
Копія ухвали після її виконання підлягає направленню ОСОБА_3 .
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розглядові справи.
Суддя