ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/13118/25
провадження № 22-ц/4809/1844/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Чельник О. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького (суддя Шевченко І. М.) від 23.07.2026,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
05.12.2025 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач, Банк) засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС звернулося до Фортечний районний суд міста Кропивницького з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка, Позичальниця) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.12.2008 № б\н у розмірі 59488,29 грн, що складається із такого: 46365,38 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13122,91 грн - заборгованість за простроченими процентами. Крім того, позивач просив компенсувати йому коштом відповідача сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.12.2008 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б\н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. З моменту підписання відповідачем заяви між Банком та відповідачем було укладено договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. Банк відкрив на ім`я Позивачики рахунок, встановив на ньому змінюваний кредитний ліміт, в межах якого вона користувалася кредитною лінією, та впродовж строку дії договору неодноразово видавав їй платіжні картки, а саме: 1) кредитна картка номер НОМЕР_1 , строк дії - 06/16, тип картки «Універсальна»; 2) кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії - 01/17 , тип картки «Універсальна з фото»; 3) кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії - 12/20, тип картки «Універсальна»; 4) кредитна картка номер НОМЕР_4 , строк дії - 03/25, тип картки «Універсальна»; 5) кредитна картка номер НОМЕР_5 , строк дії - 03/25, тип картки «Універсальна». Крім того, на підставі заяви від 20.06.2022 Відповідачка отримала додаткову кредитну картку НОМЕР_6 , строк дії - 03/23, тип картки «Універсальна». Отже, Банк свої зобов`язання за договором виконав.
З 20.06.2022 Банк нараховував відсотки за користування кредитом відповідно до підписаної Позичальницею заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно з п. 1.3. у розмірі 42% річних.
За умовами договору Позичальниця зобов`язана повернути використану частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, встановленого договором, але в процесі користування кредитним рахунком не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.
У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідачка станом на 25.11.2025 має заборгованість у сумі 59488,29 грн, яка складається з наступного: 46365,38 грн - заборгованість за кредитом, 13122,91 грн - заборгованість за простроченими процентами, яку Позивач просить з неї стягнути.
2.Рух справи в суді першої інстанції
19.01.2026 Фортечний районний суд міста Кропивницького постановив ухвалу, якою матеріали позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передав за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду міста Кропивницького.
08.05.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького відкрив спрощене позовне провадження у справі № 404/13118/25 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначив судове засідання на 23.07.2026 о 10:30, про що постановив відповідну ухвалу.
3.Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
23.07.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького постановив ухвалу, якою провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрив на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із тим, що позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд мотивував своє рішення тим, що 09.06.2026 до суду надійшло клопотання від представника Позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з повним погашенням боргу відповідачем ОСОБА_1 .
4.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.07.2026 у справі № 404/13118/25 й просив скасувати це судове рішення, а провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернути йому сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають дійсним обставинам справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права.
АТ КБ «ПриватБанк» дійсно звернувся до суду із заявою про закриття провадження, але не у зв`язку з відмовою від позову, а на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки Відповідачка повністю сплатила заборгованість після відкриття провадження у справі. У цій же заяві Позивач просив повернути сплачений ним судовий збір.
Проте суд першої інстанції не погодився з такою правовою кваліфікацією, порушуючи принцип диспозитивності, самовільно змінив підстави поданої Позивачем заяви про закриття провадження у справі та постановив ухвалу про закриття провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову, а питання повернення судового збору взагалі не вирішив.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, через закриття провадження у справі з неналежної підстави суд позбавив позивача права на повернення судового збору.
5.Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу від відповідачки ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надійшов.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
6.Щодо розгляду справи у судовому засіданні 28.09.2026
АТ КБ «ПриватБанк» повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, але явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
28.09.2026 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, натомість засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС подала до Кропивницького апеляційного суду клопотання про розгляд справи № 404/13118/25, який призначений на 28.09.2026 о 10:30, без її присутності (а. с. ).
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин суд на місці постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності сторін.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Крім того, згідно з чч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Відповідно до правової позиції, яку Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до чч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до чч. 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, проте вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
У цій справі суд апеляційної інстанції має дати оцінку законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України».
Відповідно до п. п. 1, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України до переліку основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема, верховенство права , змагальність сторін, диспозитивність.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Підстави для закриття провадження у цивільній справі визначені у ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Зокрема, відсутність предмета спору та відмову позивача від позову, яка прийнята судом (п. 2 та п. 4 вказаної статті), Кодекс визначає як самостійні підстави, що породжують такий правовий наслідок.
Європейський суд з прав людини зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, § 47, ЄСПЛ, 21.10.2010).
Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що відмова від позову - це суб`єктивне безумовне право позивача, його одностороннє вільне волевиявлення, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного ним процесу, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 43, ст. 206 та вже згаданим п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відмова позивача від позову, особисто або через представника (ч. 5 ст. 206 ЦПК України), здійснюється під контролем суду.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі N 638/3792/20 зроблено висновок, що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
08.06.2026 у справі № 404/13118/25, яка наразі переглядається в апеляційному порядку, Позивач засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького із заявою про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення сплаченого ним судового збору за подання до суду позовної заяви. Цю заяву Позивач обґрунтував тим, що «станом на 03.07.2026 заборгованість Відповідача перед Позивачем повністю сплачена, що свідчить про відсутність предмета спору та, як наслідок, є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України».
Отже, позивач чітко сформулював своє клопотання до суду про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Натомість заяву про відмову від позову до суду не подавав.
Крім того, з огляду на зміст п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», закриття провадження у зв`язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом, не дає позивачу права на повернення судового збору, а тому позивач просив суд закрити провадження у справі з іншої підстави - відсутності предмета спору.
Диспозитивність - один із базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти та якими обставинами їх обґрунтовувати, а також покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог, заперечень та процесуальну поведінку.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції довільно витлумачив зміст заяви Позивача від 08.06.2026 про закриття провадження у справі, а саме в частині підстав закриття провадження.
Суд не врахував чітке і однозначне посилання Позивача на конкретну правову підставу свого клопотання - норму п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Натомість суд з власної ініціативи помилково закрив провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України за відсутності заяви позивача про відмову від позову, тобто за відсутності такої фактичної підстави для закриття провадження.
Таким чином, суд постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права. При цьому ця ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції не може задовольнити вимогу апеляційної скарги про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (фактично змінити правову підставу оскаржуваного судового рішення) та повернення Позивачу сплаченого судового збору за подання позовної заяви, оскільки позивач не навів конкретних фактів, які свідчать про відсутність предмета спору, та не надав відповідних доказів.
Відповідно, суд першої інстанції не встановив обставини, з якими пов`язується закриття провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За відсутності відповідних доказів суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості встановити відповідні обставини щодо відсутності предмета спору.
Відтак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, є ще однією підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції порушення місцевим судом норм процесуального права, які мали наслідком ухвалення помилкового судового рішення (ухвали), вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково.
Оскільки цією постановою розгляд справи не закінчується, то судові витрати сторін у зв`язку із розглядом справи в усіх судових інстанціях не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.07.2026 скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 02.10.2026.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: О. Л. Дуковський
О. І. Чельник