Справа № 199/9536/25
(2/199/774/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
02.10.2026
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач посилається на те, що 01.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 324165720. Згідно з його умовами первинний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит на суму 12 250,00 грн. На виконання умов даного Договору первинний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язувався перерахувати грошові кошти в сумі 12 250,00 грн 01.03.2021 року на банківську картку відповідача.
У подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, надалі - від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, а в подальшому - від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 року у загальному розмірі 49 880,23 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 01.03.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 324165720 на суму 12 250,00 грн. Посилаючись на те, що відповідач свої договірні зобов`язання не виконав належним чином, внаслідок чого у нього станом на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у загальному розмірі 49 880,23 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 12 154,92 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 37 725,31 грн.
28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 р.
05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 р. до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
04.06.2025 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 04.06.2025 р. (Акт прийому-передачі від 04.06.2025 р.) до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 р., до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 року.
Пунктом 1.2 та 2.1 Договору факторингу передбачено, що згідно з умовами договору клієнт відступає фактору право грошової вимоги, зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто предметом договорів є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 року відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 49 880,23 грн, яка складається з 12 154,92 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 37 725,31 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.
При зверненні до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; зазначене підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.08.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260813/81624-БТ на ухвалу про витребування доказів від 12.08.2026 р. у справі № 199/9536/25, згідно з якою банківська картка № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів у вигляді виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.03.2021 р. по 06.03.2021 р., згідно з якою 01.03.2021 р. було здійснено переказ коштів у сумі 12 250,00 грн.
Правовідносини між учасниками справи виникли з захисту прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, та регулюються ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 626, 628, ч. 1 ст. 638, ст. 526, ч. 1 ст. 1054, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 633, ст. 634, ст. 1056-1, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049 ЦК України.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються позикодавцем, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позикодавець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
При зверненні до суду із даним позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти були перераховані відповідачу; зазначене підтверджується відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.08.2026 р. № 20.1.0.0.0/7-260813/81624-БТ на ухвалу про витребування доказів від 12.08.2026 р. у справі № 199/9536/25, згідно з якою банківська картка № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ) емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило про факт зарахування відповідачу на вказаний рахунок коштів у вигляді виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.03.2021 р. по 06.03.2021 р., згідно з якою 01.03.2021 р. було здійснено переказ коштів у сумі 12 250,00 грн.
Отже, враховуючи вищенаведене, наявне порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 12 250,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Суд вважає, що вищевказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки доказів погашення відповідачем не надано.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості в частині нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 37 725,31 грн., оскільки вважає, що нарахування процентів у такому розмірі не відповідає погодженій сторонами вартості кредиту за первісно визначеним строком дисконтного періоду.
Судом встановлено, що відповідно до договору №324165720 від 01.03.2021 року кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 12 250,00 грн..
Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту відповідачем (Дисконтний період).
Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що на період строку, визначеного пунктом 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,69 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Отже, первісно визначений сторонами 30-денний дисконтний період розмір процентів за користування кредитом у сумі 12 250,00 грн. становить 6 222,75 грн. (12 250,00 грн. ? 1,69 % ? 30 днів).
Разом з тим, умовами пунктів 1.4.2, 1.4.3 та 1.7.2 Договору передбачено, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин застосовуються Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків в день або ставка після закінчення Дисконтного періоду у розмірі 2,30 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування.
Крім того, пунктом 1.3 Договору передбачено можливість продовження Дисконтного періоду за згодою відповідача у разі бажання змінити строк надання кредиту та сплати нарахованих процентів.
Отже, положення договору містять декілька різних механізмів визначення строку користування кредитом та розміру плати за його користування залежно від поведінки позичальника після закінчення первісно визначеного Дисконтного періоду.
Водночас пунктом 1.9 та Графіком розрахунків (Додаток № 1 до Договору) визначено порядок розрахунку сукупної вартості кредиту за Дисконтною процентною ставкою.
Таким чином, умови Договору щодо строку користування кредитом та вартості такого користування не є однозначними, оскільки поряд із прямо визначеним 30-денним Дисконтним періодом та визначеною для нього процентною ставкою Договором передбачено можливість автоматичного скасування дисконтних умов та застосування підвищених процентних ставок.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 наведено висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.
За встановленої неоднозначності, умови договору, сформульовані кредитодавцем як професійним учасником ринку, підлягають тлумаченню на користь споживача.
За встановленої неоднозначності умов договору суд виходить із того, що при визначенні розміру заборгованості за процентами підлягає врахуванню погоджена сторонами вартість кредиту за первісно визначений Дисконтний період, а саме 30 календарних днів за процентною ставкою 1,69 відсотків за кожний день користування кредитом.
При цьому доказів того, що відповідач належним чином ініціював зміну умов або продовження строку відповідно до умов Договору, а також доказів погодження сторонами іншої вартості кредиту, яка б обґрунтовувала нарахування процентів у заявленому позивачем розмірі, суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що розмір заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом має становити 6 222,75 грн. (12 250,00 грн. ? 1,69 % ? 30 днів), а не 37 725,31 грн., зазначені позивачем у розрахунку заборгованості.
Враховуючи, що заборгованість за тілом кредиту становить 12 154,92 грн., загальний розмір заборгованості відповідача, який підлягає стягненню, становить 18 377,67 грн., з яких 12 154,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 6 222,75 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стосовно розподілу судових витрат.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статей 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат здійснює представництво та надає інші види правничої допомоги, а гонорар є формою винагороди адвоката за надані послуги та має бути розумним, враховувати складність справи та витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.
Як встановлено судом, на підтвердження факту надання правової допомоги надано:
- договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року;
- додаткову угоду № 25770560779 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року;
- довіреність від 05 червня 2025 року;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24 квітня 2012 року, видане адвокату Тараненку А.І.;
- акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025.
Відповідно до Акта прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, вартість наданих послуг АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» для ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» становить 7 000,00 грн., а саме:
- складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 - 2 години, вартість 5 000,00 грн.;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 - 2 години, вартість 1 000,00 грн.;
- підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година, вартість 500,00 грн.;
- підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 324165720 від 01.03.2021 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година, вартість 500,00 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є:
1.надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2.складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3.захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4.надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5.представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6.представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7.представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
8.надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9.захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, видами адвокатської діяльності з наданих позивачем послуг є складання позовної заяви про стягнення заборгованості (5 000,00 грн.), тобто усього 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Щодо розподілу судового збору.
Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.), суд дійшов висновку про наявність підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 892,30 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 18 377,67 грн. ? 2 422,40 грн. : 49 880,23 грн.).
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) заборгованість у розмірі 18 377 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 67 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) витрати зі сплати судового збору у розмірі 892 (вісімсот дев`яносто дві) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Дата виготовлення повного судового рішення 02.10.2026 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї