Справа № 932/7708/26
Провадження № 2-з/932/111/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
01 жовтня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого - судді Рибкіна О.А., розглянувши заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича про забезпечення позову по справі за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться справа за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна.
Від керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича надійшла заява про забезпечення позову по справі, в обґрунтування якої зазначено, що предметом судового розгляду у вказаній справі є захист інтересів територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради за фактом протиправного заволодіння квартирою, яка в силу закону мала бути визнана відумерлою спадщиною, перейти у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та має бути витребувана з чужого незаконного володіння.
Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18.06.2024 за ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 362, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України за фактом шахрайства та використання підроблених документів, що надають право на безпідставне набуття права власності на нерухоме майно, привласнення речових прав на нерухоме майно, що належить громадянам із незахищених верств населення.
З`ясовано, що у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З листа комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 28.01.2026 №1008 встановлено, що станом на 31.12.2012 в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності ОСОБА_2 , яке набуто ним на підставі свідоцтва про спадщину від 30.11.2010 виданого сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою (реєстр №2-5900), зареєстрованого КП «ДМБТІ» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером № 31241754.
Листом від 12.02.2026 № 6/5-113 Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повідомив окружну прокуратуру, що відповідно до даних картотеки з питань реєстрації фізичних осіб та будинкової книги за адресою: АДРЕСА_2 станом на 12.02.2026 у вказаній квартирі з 15.04.2011 року був зареєстрований тільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про відсутність спадкоємців, які б вважались такими, що прийняли спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №3098 від 24.07.2023.
Згідно витягів з Державного реєстру актів цивільного стану за №№0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано], 0[телефон приховано] встановлено, що у померлого ОСОБА_2 відсутні будь-які спадкоємці.
В подальшому, сусід померлого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав у квартирі АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. із заявою про відкриття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_3 у своїй заяві зазначив про наявність у нього заповіту від імені ОСОБА_2 , який складено 22.12.2022 та посвідчено старостою Котовського старостинського округу Магдалинівської селищної ради Новомосковського (на теперішній час - Самарського) району Дніпропетровської області Пустовою О.А.
Враховуючи вищевикладене, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., на підставі заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка надійшла 28.08.2023, заведено спадкову справу №27/2023 після смерті ОСОБА_2 .
Натомість, відповідно до висновку експертів № 3367-25 складеного 17.12.2025 за результатами проведення комплексної судової-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 42024042020000049, з`ясовано, що «рукописні записи та підписи на зворотній стороні Заповіту ОСОБА_2 (13 аркуш спадкової справи №27/2023), який датований 22.12.2022, виконані не у той час, яким датований документ 22.12.2022, та виконані у період часу ймовірно не раніше червня 2023 року та не пізніше листопада 2023 року» (сторінка 31 Висновку). Відтиски печатки Магдалинівської селищної ради № 3 Новомосковського району Дніпропетровської області на Заповіті нанесені не у дату, зазначену у документі та виконані ймовірно у період з 30.06.2023 по 19.09.2023.
Крім того, визначений законодавством строк у 6 місяців для прийняття спадщини, якщо рахувати 6 місяців з дня смерті ОСОБА_2 - 21.07.2023 мав становити 21.01.2024. Тобто 17.01.2024 визначений законодавством строк для прийняття спадщини не сплив та свідоцтво про право на спадщину видано передчасно до закінчення вказаного строку.
Натомість, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., 17.01.2024 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (індексний номер рішення 71155023) за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі виданого цим же нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.01.2024 серії НСР №700109 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2863551512020).
Також, ОСОБА_3 до заяви про державну реєстрацію прав №58989527, яка міститься в електронній реєстраційній справі спірної квартири, надано лист комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради №10544 від 09.10.2023 та технічний паспорт на спірну квартиру, який виготовлено 07.11.2023, тобто на момент, коли ОСОБА_3 не мав взагалі жодного оформленого у передбачений законом спосіб права власності на спірне майно.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть №1367 від 24.04.2024. Помер останній у квартирі АДРЕСА_4 , яка належить його доньці ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2020.
В свою чергу ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_5 у ОСОБА_2 та двох інших співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
За фактом смерті ОСОБА_3 в провадженні відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12024041640000551 від 24.04.2024 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, 23.04.2024 до чергової частини відділення поліції надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_6 . З протоколу допиту свідка від 24.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що померлий був її батьком, який проживав безпосередньо в квартирі АДРЕСА_7 . Проте, на наступний день, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , онуком останнього та сином ОСОБА_4 , нібито укладено договір дарування від 24.04.2024 серії НТА 254766, який посвідчено та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. (індексний номер рішення - 72776676).
Разом з тим, ОСОБА_1 діяв недобросовісно, не міг не усвідомлювати, що його дід ОСОБА_3 не міг бути присутнім при підписанні зазначеного договору, оскільки помер за 1 день до такого підписання.
Відсутність реально укладеного правочину також підтверджується висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №СЕ25-58/3/1 від 05.09.2025 у кримінальному провадженні №42024042020000049, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та рукописні записи від останнього на договорі дарування спірної квартири від 24.04.2024 виконані іншою особою. Підписи та рукописні записи від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на вищевказаному договорі дарування виконані самим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дані обставини у сукупності свідчать, що право власності на спірну квартиру спочатку ОСОБА_3 , а далі ОСОБА_1 набули незаконно, шляхом використання завідомо підроблених документів.
Враховуючи встановлені обставини, законним власником квартири АДРЕСА_8 , був ОСОБА_2 , після смерті якої у останнього відсутні будь-які живі родичі чи особи, які проживали з ним однією сім`єю та у встановленому законом порядку це майно ніким не набуто у власність.
Таким чином, звернення прокурора до суду із позовом про витребування із чужого незаконного володіння нерухомого майна, що в силу норм чинного законодавства мало у судовому порядку бути визнано відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади міста Дніпра зумовлено об`єктивною суспільною потребою у забезпеченні житлом населення, яка істотно загострилася внаслідок масового внутрішнього переміщення осіб, спричиненого збройною агресією проти України та відповідає легітимній меті, оскільки спрямований на відновлення законності у сфері розпорядження об`єктами житлового фонду та забезпечення надходження спірного майна у власність територіальної громади міста Дніпра як відумерлої спадщини. Передача спірної квартири у комунальну власність створить правові підстави для подальшого використання такого майна в інтересах територіальної громади, зокрема для забезпечення житлом соціально незахищених верств населення та внутрішньо переміщених осіб.
Предметом позову прокурора є визнання квартири АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною та витребування зазначеної квартири з незаконного володіння на корить територіальної громади міста Дніпра.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 , маючи зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, не обмежений в розпорядженні таким майном, що в свою чергу, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 149, 150 ЦПК України для забезпечення позову прокурора.
Таким чином, в умовах вільного володінням ОСОБА_1 має достатні можливості для розпорядження спірним об`єктом нерухомості, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , в тому числі, шляхом подальшого укладення правочинів, спрямованих на відчуження майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора.
Питання забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо спірної житлової квартири, не є тотожними позовним вимогам про витребування спірного нерухомого майна, а тому вжиття таких заходів є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами.
Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірна квартира залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися нею (відчужувати) лише тимчасово обмежується до вирішення спору по суті, що спрямовано на збереження існуючого становища та забезпечення можливості виконання майбутнього судового рішення.
Тому просить суд з метою забезпечення позову постановити ухвалу, якою заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2863551512020).
Суд вважає, що заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Одним з видів забезпечення позову, зазначених у ст.150 ЦПК України, є заборона вчиняти певні дії.
Згідно Інформації № 495580666 від 25.09.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належить на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2863551512020) на підставі договору дарування від 24.04.2024.
З урахуванням того, що між сторонами виник спір, предметом якого є визнання спадщини відумерлою та витребування майна, яке зараз належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, суд вважає, що заява прокурора про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо цієї квартири підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Керуючись ст.ст.149-153, 157, 260, 353-354, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2863551512020).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.А. Рибкін