Справа № 175/20515/25
Провадження № 2/175/4393/25
РІШЕННЯ
Іменем України
"30" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації Підгородненської міської ради про внесення змін до актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації Підгородненської міської ради, про внесення змін до актового запису про народження дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.07.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Починаючи з 2016 року шлюбні відносини між сторонами фактично не підтримувалися, оскільки відповідачка з цього періоду проживала з іншим чоловіком, фактично припинивши сімейні відносини з ОСОБА_1 , однак шлюб між сторонами розірвано не було. У 2018 році народився ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження якого батьком зазначено ОСОБА_1 , оскільки на момент народження дитини шлюб офіційно не був розірваний. Позивач зазначає, що на момент зачаття дитини фактичні сімейні та шлюбні відносини між сторонами вже були припинені, а тому він не є біологічним батьком ОСОБА_4 . З огляду на викладене позивач просить суд виключити з актового запису про народження дитини відомості про нього як про батька дитини.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 року було зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням судово-генетичну експертизу.
28.07.2026 року ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі.
У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення на адресу суду не направляли.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач засобами поштового зв`язку надіслала на адресу суду заяву про визнання позову, не заперечував проти виключення відомостей щодо нього як батька ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав пре`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 24.07.2018 року, 23.07.2005 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №49. Прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 31.05.2024 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №52. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_7 .
Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи від 22.07.2026 року №52868, медико-генетичного центру «Мама Папа», проведеного відповідно до ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно частин 1, 2, 3, 6 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до п. 9, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Суд звертає увагу на те, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Аналогічні роз`яснення викладені у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі №478/690/18, постанові Верховного Суду від 23.10.19 року, справа № 382/2559/15-ц.
Також Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Судом встановлено та підтверджено висновком молекулярно-генетичної експертизи, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_4 .
Крім того, суд враховує, що відповідач у підготовчому засіданні підтвердила той факт, що позивач не є біологічним батьком її дитини та визнала позовні вимоги.
Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5», встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, дослідивши докази, надавши їм оцінку, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605 грн 60 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації Підгородненської міської ради про внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), громадянина України, як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису про народження №52, складеного 24.07.2018 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позову відповідно до квитанції 2.426056059.1 (код документа: 8398-6764-0073-1634) від 30.11.2025 року, що складає 605 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ