Справа № 202/6006/22
Провадження № 4-с/202/24/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
02 жовтня 2026 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (стягувач ОСОБА_2 ),
У С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Скарга обґрунтована тим, що він є боржником у виконавчому провадженні № 71445381 з виконання виконавчого листа, виданого 28.03.2023 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська у справі № 202/6006/22 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_2 .
В цьому виконавчому провадженні державним виконавцем застосовано заходи примусового виконання, зокрема у вигляді встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про що його не було повідомлено належним чином.
Звертає увагу, що копія постанови для відкриття виконавчого провадження направлялася рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулося відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що, на його думку, свідчить про відсутність його належного повідомлення та не доведення відповідної постанови до його відома.
Вважає, що за відсутності доказів його належного повідомлення державний виконавець не мав правових підстав для застосування такого заходу примусового виконання як тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За цих підстав ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 71445381, скасувати тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, зобов`язавши державного виконавця винести постанову про скасування відповідного обмеження та невідкладно направити її до відповідних органів.
Ухвалою суду від 11 травня 2026 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі стягувача ОСОБА_2 .
До початку судового розгляду представником Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Босенком М.М. на скаргу ОСОБА_1 були подані письмові заперечення, в яких покликається на те, що станом на 02.04.2026 у виконавчому провадженні № 71445381 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 94 795 грн, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 01.04.2026 перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Отже відповідно до частини 9 статті 71 Закон України «Про виконавче провадження» 02.04.2026 державним виконавцем було винесено, серед іншого, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Копію постанови надіслано боржнику рекомендованим поштовим відправленням.
Тож вважав, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та просив відмовити в її задоволенні.
Ухвалою суду від 22 червня 2026 року було витребувано у державного виконавця для ознайомлення в судовому засіданні копію матеріалів виконавчого провадження № 71445381.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні. В подальшому в судове засідання боржник не з`явився, у зв`язку з чим розгляд скарги завершено судом у його відсутність.
Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, в заяві по суті справи просив розглядати скаргу без його участі.
Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд скарги.
Заслухавши боржника, дослідивши всі докази у справі, в тому числі копії матеріалів виконавчого провадження, які були надані державним виконавцем на виконання ухвали суду, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на наступне:
Судом установлено, що Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснюється примусове виконання виконавчого листа, виданого 28 березня 2023 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська у справі № 202/6006/23, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (виконавче провадження № 71445381).
У цьому виконавчому провадженні 02 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Башкіровою Р.Р. була винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Зазначена постанова мотивована тим, що з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання у боржника утворилася заборгованість у розмірі 94 795,04 грн, сукупний розмір якої згідно з розрахунком від 01.04.2026 за період з 09.09.2022 до 01.04.2026 перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
04.05.2026 боржник ОСОБА_1 звернувся до відділу державної виконавчої служби з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Але листом Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України боржнику повідомлено про відсутність підстав для скасування встановленого обмеження. При цьому акцентовано, що копія відповідної постанови була направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням, яке повернуто за закінченням терміну зберігання.
Не погодившись із постановою державного виконавця, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією скаргою.
При розгляді скарги суд керується таким:
Згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Так, відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частинами 2 та 3 статті 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно з частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п`ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що т имчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 6 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу від 29.09.2016 № 2832/5), за наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (у випадках, визначених абзацом шостим частини дев`ятої статті 71 Закону, - три місяці), державний виконавець виносить вмотивовані постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення таких постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.
Постанова оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про дату пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та розмір суми заборгованості, яка утворилася після пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону, припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону.
Тобто за змістом наведених норм законодавства за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець зобов`язаний винести вмотивовану постанову про встановлення, серед іншого, тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». В свою чергу, підставою для припинення такого заходу як тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами є погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або закінчення виконавчого провадження у випадках, визначених Законом.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звернувшись зі скаргою на рішення державного виконавця від 02.04.2026, яким встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, боржник ОСОБА_1 покликається на те, що він не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та прийняте виконавцем рішення, відповідних постанов не отримував, тому виконавець не мав правових підстав для застосування такого заходу примусового виконання.
Проте суд не може погодитися з цими твердженнями боржника.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як видно з матеріалів справи, зокрема матеріалів виконавчого провадження, виконавче провадження № 71445381 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини було відкрите 05 квітня 2023 року. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням була направлена на адресу ОСОБА_1 , що зазначена у виконавчому документі.
Відтак ОСОБА_1 вважається такими, що належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення.
Суд також звертає увагу, що згідно з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 з травня 2023 року здійснювалася часткова сплата аліментів, що ним не заперечується та свідчить про його належну обізнаність про примусове виконання судового рішення.
Приймаючи 02 квітня 2026 року постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, державний виконавець виходив із того, що сукупний розмір заборгованості по аліментам перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Суд погоджується з таким рішенням державного виконавця, оскільки виконавцем хоча й було допущено арифметичну помилку під час обчислення заборгованості за лютий 2024 року, що вплинуло на загальну суму боргу по аліментам, водночас згідно з уточненим розрахунком, складеним виконавцем, станом на 01 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 склала 51 887,04 грн.
Зокрема, як видно з розрахунку заборгованості, в червні 2025 року ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості по аліментам, яка виникла в попередні періоди, було сплачено 70 175,22 грн.
Станом на 01.07.2025 заборгованість зі сплати аліментів склала 6796,29 грн.
У подальшому виконавцем нараховані аліменти: за липень 2025 року в сумі 6835,25 грн, за серпень 2025 року - 6694,75 грн, за вересень 2025 року - 6854,00 грн, за жовтень 2025 року - 6973,00 грн, за листопад 2025 року - 7926,50 грн, за грудень 2025 року - 6946 грн, які ОСОБА_1 не сплачені.
Отже сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 01.01.2026 року склав 49 043,79 грн.
У січні 2026 року виконавцем були нараховані до сплати ОСОБА_1 аліменти в розмірі 6947,75 грн, з яких сплачено боржником 6000 грн, у лютому 2026 року 6947,75 грн, з яких сплачено 6000 грн, у березні 2026 року - 6947,75 грн, з яких сплачено 6000 грн.
Таким чином станом на 01.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів склала 51 887,04 грн, що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Наявність вказаної заборгованості боржником у його скарзі не заперечувалася та належними доказами не спростована.
В судовому засіданні ОСОБА_1 були надані квитанції про сплату аліментів, зокрема від 29.12.2025, 02.02.2026, 02.03.2026, 02.04.2026.
Водночас згідно з розрахунком державного виконавця вони вже були враховані останнім при обчислені заборгованості за 2026 рік, а тому не впливають на сукупний розмір заборгованості станом на день винесення виконавцем постанови, що оскаржується боржником.
Доказів сплати аліментів за період з липня до грудня 2025 року боржник не надав. Як і не надав доказів існування обставин, передбачених частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», які виключають можливість встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про встановлення стосовно ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, копію якої направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу боржника, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
На переконання суду, постанова державного виконавця від 02 квітня 2026 року, якою стосовно ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, прийнята відповідно до закону, в межах повноважень, права боржника нею не порушені.
За таких обставин скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 450-451 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (стягувач ОСОБА_2 ) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2026 року.
Суддя Наталія Марченко