справа № 179/472/26
провадження № 4-с/179/13/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
ВСТАНОВИВ :
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дмитренко Юрій Володимирович, на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Відповідно до вимог скарги, представник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів по скасуванню арешту майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця від 26 вересня 2013 року в рамках виконавчого провадження №39970045. Зобов`язати Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця від 26 вересня 2013 року в рамках виконавчого провадження №39970045 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Перевіривши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту скарги, постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2013, якою державним виконавцем накладено арешт на все майно скаржника, була винесена на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу №1216 від 256.09.2013, який був направлений державному виконавцю для примусового виконання заявою ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 22394,50 грн.
25.12.2014 виконавче провадження №39970045 завершене на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 447, ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи з розгляду скарг на дії або бездіяльність приватного виконавця, пов`язані із виконанням саме судових рішень, ухвалених відповідним місцевим загальним судом.
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч. 1, 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.10.2019 у справі № 346/79/17 зазначила, що за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
З наведених норм встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного/приватного виконавця можуть бути оскаржені до суду.
Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, нормами ЦПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства.
Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.287 КАС України.
Згідно ч. 9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність державного виконавця, вчинену в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, для скаржника встановлений інший порядок захисту порушеного права шляхом звернення до адміністративного суду, тому суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.
Керуючись ст. 186, 258, 260, 261, 447, 447-1 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Роз`яснити скаржнику його право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Ю.Кравченко