Справа 206/2161/26
Провадження 2/206/1837/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Кушнірчук Р.О.,
при секретареві Худайкуловій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа, без самостійних вимог: Перша кам`янська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_1 , є рідним сином ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . За своє життя ОСОБА_3 , як і позивач ОСОБА_1 проживали в місті Торецьку Донецької області, також там жила і її мати та бабуся Позивача - ОСОБА_4 . Коли розпочалася збройна агресія проти нашої країни всі вони змушені були залишити свої домівки та оселитися в м. Кам?янське Дніпропетровської області, як внутрішньо переміщені особи, а саме ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 оселився за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся позивача ОСОБА_4 у віці 92 роки померла, а на наступний рік ІНФОРМАЦІЯ_1 передчасно померла і мама позивача ОСОБА_3 . Вони обидві на час смерті мешкали в м. Кам?янське Дніпропетровської області та перебували в статусі ВПО. Як уже зазначалося за своє життя позивач і його бабуся з мамою проживали в м. Торецьку, і позивач весь цей час думав, що квартира, в якій вони проживали, була комунальним житлом, а тому він вважав, що спадкове майно в них відсутнє і до нотаріальної контори за відкриттям спадщини він не звертався, аж поки випадково, перебираючи старі речі та документи після бабусі, в лютому місяці 2026 року він не натрапив на пакет документів, а саме на документи на квартиру та заповіт який залишила його бабуся ОСОБА_4 , відповідно до якого остання залишила своїй доньці і матері Позивача - ОСОБА_3 спадкове майно, а саме квартиру, яка залишилася в м. Торецьку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Отримавши у розпорядження даний пакет документів і розуміючи, що після смерті його мами ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_4 йому, як єдиному спадкоємцю, все ж таки залишилося спадкове майно в обсязі зазначеної квартири, про яке йому до теперішнього часу нічого відомо не було, так як він вважав, що квартира, в якій мешкала його бабуся в м. Торецьк була державною, та бажаючи прийняти спадщину позивач звернувся до Першої державної нотаріальної контори в м. Кам?янське. 23 березня 2026 року державним нотаріусом Першої Кам?янської державної нотаріально контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. було виготовлено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв?язку з пропуском строку для прийняття спадщини та було рекомендовано звернутися для його поновлення до суду. На даний час позивач бажає в установленому законом порядку юридично оформити спадщину, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом. Враховуючи вищевикладене, представник позивача ОСОБА_2 просив суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 квітня 2026 року ухвалою суду було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, а також витребувано з Першої Кам`янської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи № 215/2026, заведеної відносно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09 червня 2026 року з Першої Кам`янської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 23 квітня 2026 року надійшли копії матеріалів спадкової справи № 215/2026 заведеної відносно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 червня 2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
28 вересня 2026 року від представника позивача Куценко В.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Від представника Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області в особі заступника начальника Фомкіної А. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника адміністрації в якій остання зазначила, що просить суд винести рішення відповідно до законодавства України.
Від завідувача Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Трощій Н. разом з копією матеріалів спадкової справи № 215/2026 заведеної відносно ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_7 , батьками якої зазначені: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
11 квітня 1981 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, після чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_10 », про що складено актовий запис № 186, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначені: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
19 травня 1985 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було укладено шлюб, після чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_13 », про що складено актовий запис № 167, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до посвідченого приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області Рижковим О.О. заповіту від 11 серпня 2020 року, який було зареєстровано в реєстрі за № 2198 встановлено, що ОСОБА_4 заповіла своїй доньці ОСОБА_3 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона законом матиме право.
12 вересня 2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 було укладено договорів купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_14 квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дзержинського міського нотаріального округу Іваненко А.М. та зареєстровано в реєстрі.
Реєстраційним посвідченням виданим Дзержинським бюро технічної інвентаризації, який було записано у реєстрову книгу під № 7 за реєстровим № 36стр491 від 15 вересня 2000 року підтверджується, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_3 була зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2000 року.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою № 1206-5000424325 від 20 січня 2022 року та інформацією, отриманою з реєстру про щодо внутрішньо переміщених осіб.
Померла ОСОБА_3 була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та проживала за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою № 1206-5[телефон приховано] від 17 жовтня 2022 року та інформацією, отриманою з реєстру про щодо внутрішньо переміщених осіб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 .
Постановою державного нотаріуса Першої кам`янської державної нотаріальної контори Трощій Н. вих. № 706/02-31 від 23 березня 2026 року (с/с 215/2026) було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк, встановлений законом для прийняття спадщини, згідно ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, п. 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Частинами 2, 3 ст. 1123 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Так, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , а його мати за час свого життя успадкувала все майно, яке належало його бабусі ОСОБА_4 за заповітом (тобто після смерті своєї матері), однак після смерті ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 свідоцтв про право на спадщину за законом не отримував у встановлений законом строк, у зв`язку з тим, що вважав, що в його матері відсутнє майно, а квартира в якій проживала його бабуся в м. Торецьку їй не належала, поки не знайшов після смерті бабусі та матері документи, а саме договір купівлі-продажу на квартиру, яка належала його бабусі та заповіт бабусі відповідно до якого остання заповідала все своє майно своїй доньці (матері позивача). Також, судом було встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23 колегія суддів звернула увагу на те, що така обставина, як проживання спадкоємця в зоні яка не перебувала під окупацією, однак на території якої відбувались активні бойові дії є достатньою підставою визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними і об`єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому існують правові підстави для задоволення позову у заявлений позивачем спосіб.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа, без самостійних вимог: Перша кам`янська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 (двох) місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук