Справа № 195/1695/25
2/195/76/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
25.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю.
Представник позивача - адвокат Папуга О.В. обґрунтовує позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з січня 2010 року та по теперішній час проживає у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому ж будинку позивач і зареєстрований, що підтверджується належно завіреною копією паспорта ( паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ).
Приблизно у грудні 2009 року позивач домовився з гр. ОСОБА_5 , про купівлю у неї будинку (далі Будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, оформити належним чином договір-купівлі продажу зазначеного будинку із земельною ділянкою площею 0,85 га, на якій він знаходиться, на той час було не можливо, так як ОСОБА_5 , належним чином не оформила право власності на цей будинок, який вона отримала у спадщину, після смерті свого чоловіка - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У грудні 2009 року позивачем, було передано гр. ОСОБА_5 48 000,0 гривень, у якості сплати вартості будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого гр. ОСОБА_5 склала розписку про отримання коштів від позивача у розмірі 48 000,0 (сорока восьми тисяч гривень) та передачі йому вище зазначених будинку та земельної ділянки. 16.12.2009 року гр. ОСОБА_5 16.12.2009 отримала додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого отримала у спадок після смерті свого чоловіка, житловий будинок АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право на спадщину за законом №171/2003 зареєстровано в реєстрі за №1811 від 16.12.2009р.). Також, 29.12.2009 року гр. ОСОБА_5 надала позивачу нотаріально посвідчену довіреність від 29.12.2009 року, якою уповноважила його оформити у Томаківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області, свідоцтва про право на спадщину, на майно яке залишилося після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розпоряджатися нерухомим майном, а саме: житловим будинком з господарчими будівлями та земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . (довіреність зареєстрована від 29.12.2009р. в реєстрі за №2453).
З метою надання можливості законного користування та обслуговування Будинку, до моменту належного оформлення договору купівлі-продажу, ОСОБА_5 надала Позивачу довіреність від 29.12.2009 р., зареєстровану в реєстрі за №2453, а у січні 2010 року передала йому ключі від будинку, проект відведення земельної ділянки у приватну власність від 1995 р., Свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 02.12.1998 року, Свідоцтво про право на спадщину за законом №171/2003, зареєстроване в реєстрі за №1811 від 16.12.2009 р., разом із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25124601 від 25.01.2010 р., технічний паспорт на будинок від 21.01.2010 р., Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП Тм №003575, а також інші документи та розрахункові книжки за електроенергію. Передача ключів і зазначених документів мала виключно технічний характер, щоб позивач міг забезпечувати збереження, належне утримання і користування будинком. Фактично з січня 2010 року і по теперішній час позивач мешкає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито користується ним та несе тягар його утримання. Передача ключів і документів супроводжувалася домовленістю про подальше належне оформлення права власності в нотаріальному порядку, однак після цього гр. ОСОБА_5 змінила місце проживання та виїхала до м. Запоріжжя, внаслідок чого зв`язок із нею було втрачено, і більше позивач її не бачив. Жодних претензій щодо володіння цим майном від неї чи будь-кого іншого, у період з 2010 р. та по теперішній час він не отримував. Наскільки позивачу відомо, станом на теперішній час гр. ОСОБА_5 є померлою.
Позивач за час свого самостійного проживання у даному будинку, починаючи з 2010 року уклав відповідні договори з енерго- та водопостачальними компаніями, вчасно оплачує всі комунальні послуги. Облаштував будинок новими дверима та вікнами - тобто продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом більше ніж 10 років. Також позивачем було проведені ремонтні роботи в будинку, встановлені лічильники на газ та взагалі відноситься до будинку як до власного.
Таким чином, позивач відкрито, добросовісно та безперервно володіє житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , несе тягар його утримання в повному обсязі, у період з початку 2010 року та по теперішній час.
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, що знаходиться за вищевказаною адресою, представник позивача вважає за можливе визнати за позивачем право власності на нього за набувальною давністю.
Рух справи:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.10.2025 головуючим суддею визначено - Кондус Л.А.
До відкриття провадження у справі до суду, 23.10.2025 надійшло клопотання представника позивача про заміну первісного відповідача Томаківську селищну раду Нікопольського району Дніпропетровської області на належного відповідача ОСОБА_5 (а.с.25).
12.11.2025 Ухвалою Томаківського районного суду справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
26.12.2025 з Томаківського відділу ДРАЦС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть на ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.35-39).
11.02.2026 за ухвалою суду витребувано з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області завірену належним чином копію спадкової справи №65, заведеної 24.03.2011, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.39).
13.05.2026 ухвалою суду за клопотанням представника позивача, замінено первісного відповідача на належних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , оскільки з копії спадкової справи вбачається, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 зверталися в порядку спадкування за заповітом спадкоємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.88).
09.07.2026 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Папуга О.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були неодноразово повідомлені у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання (реєстрації) судових повісток, та шляхом оголошення через вебпортал Судова влада. Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиви на позов не подано.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстави набуття права власності визначені Главою 24 ЦК України. Відповідно до норм ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 344 ЦК України встановлено, що однією з підстав набуття права власності є набувальна давність.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з січня 2010 року та по теперішній час проживає у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У цьому ж будинку позивач і зареєстрований, що підтверджується належно завіреною копією паспорта ( паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) (а.с.7).
Приблизно у грудні 2009 року позивач домовився з гр. ОСОБА_5 , про купівлю у неї будинку (далі Будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, оформити належним чином договір-купівлі продажу зазначеного будинку із земельною ділянкою площею 0,85 га, на якій він знаходиться, на той час було не можливо, так як ОСОБА_5 , належним чином не оформила право власності на цей будинок, який вона отримала у спадщину, після смерті свого чоловіка - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У грудні 2009 року позивачем, було передано гр. ОСОБА_5 48 000,0 гривень, у якості сплати вартості будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого гр. ОСОБА_5 склала розписку про отримання коштів від позивача у розмірі 48 000,0 (сорока восьми тисяч гривень) та передачі йому вище зазначених будинку та земельної ділянки (а.с.20).
16.12.2009 року гр. ОСОБА_5 отримала додаткове Свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого отримала у спадок після смерті свого чоловіка, житловий будинок АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право на спадщину за законом №171/2003 зареєстровано в реєстрі за №1811 від 16.12.2009) (а.с.9).
Також до матеріалів справи позивачем додано: витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25124601 від 25.01.2010 (а.с.10); витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №25124725 від 25.01.2010 (а.с.11); копію технічного паспорту на житловий будинок за вищевказаною адресою, де власником будинку зазначено ОСОБА_5 (а.с.12-17); копію Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП Тм №003575 виданого на ім`я ОСОБА_6 (а.с.18).
29.12.2009 року гр. ОСОБА_5 надала позивачу нотаріально посвідчену довіреність від 29.12.2009 року, якою уповноважила його оформити у Томаківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області свідоцтва про право на спадщину, на майно яке залишилося після смерті її чоловіка - ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розпоряджатися нерухомим майном, а саме: житловим будинком з господарчими будівлями та земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . (довіреність зареєстрована від 29.12.2009р. в реєстрі за №2453) (а.с.19).
Тобто підтвердження постійного та безперервного користування будинком є відмітка в паспорті позивача про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 25.03.2010 (а.с.7). та розписка від ОСОБА_5 , про отримання від позивача коштів, та передачі останньому будинку (а.с.20).
ОСОБА_5 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть на ОСОБА_5 (а.с.35-39).
Крім того, з копії спадкової справи № 65-2011 (а.с.46-83) заведеної після смерті ОСОБА_5 , наданої Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області за ухвалою суду про витребування доказів, суд вбачає, що після смерті ОСОБА_5 заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом подали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які є у цій справі відповідачами. Інших спадкоємців немає.
Спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 отримали Свідоцтва на право на спадщину за заповітом на земельні ділянки від 29.06.2011 (а.с.77,79,81).
Таким чином, позивач відкрито, добросовісно та безперервно володіє житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , несе тягар його утримання в повному обсязі, у період з початку 2010 року та до сьогодні.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (п. 9 Постанови).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).
Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає за можливе визнати за ним право власності на нього за набувальною давністю.
Вартість будинку позивач оцінює в 53 601,0 грн., так як ця сума вказана в Свідоцтві про право на спадщину щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , видане видане ОСОБА_5 16.12.2009 (а.с.9).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зазначені обставини та надані належні письмові докази у всій своїй сукупності підтверджують право позивача на визнання за ним права власності за набувальною давністю на зазначене нерухоме майно, що відповідає засадам справедливості, розумності і добросовісності, а отже і принципу верховенства права.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить зарахувати сплачений ним судовий збір на рахунок держави, звільнивши від сплати відповідачів у справі, тому суд вважає можливим звільнити відповідачів від відшкодування таких витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 16, 344, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України", Постановою № 5 ПВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку (позначений на плані під літ.А) загальною площею 90.6 м2, житловою площею 59,2 м2; гаража (позначений на плані під літ.Б), гаража (позначений на плані під літ.В), погреба (позначений на плані під літ.Г), літньої кухні (позначена на плані під літ.Д), літньої кухні (позначена на плані під літ.Е), навісу (позначений на плані під літ.Ж), сараю (позначений на плані під літ.К), сараю (позначений на плані під літ.Л), сараю (позначений на плані під літ.И), убиральні (позначена на плані під літ.М) та споруди, за набувальною давністю.
Сплачений у справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн. залишити в дохід держави, звільнивши від відшкодування таких витрат ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 02.10.2026.
Суддя: Л. А. Кондус