Справа № 342/830/26
Провадження № 2/342/840/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Пронь Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Візінський Василь Васильович, до ОСОБА_2 , третьої особи: органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про поновлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Візінський В.В., звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2 , третьої особи органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради, в якому просить: поновити позивачці батьківські права щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2015 у справі № 320/8333/15-ц позивачку позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , та малолітніх сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_3 . Також, призначено стягувати з позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на користь дитячого закладу або особи, якій будуть передані пі опіку діти. Починаючи з 25.09.2015 і до досягнення повноліття. Розпорядженням Мелітопольської РДА Запорізької області від 08.02.2016, малолітній дитині ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням Мелітопольської РДА від 24.02.2016 призначено гр. ОСОБА_2 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 . Рішення суду про позбавлення батьківських прав позивача, мотивоване тим, що мати не займалася вихованням дітей, їх життям і здоров`ям, матеріальним забезпеченням. Причиною такої поведінки позивача став початок військових дій на сході України. Позивач втратила роботу. Не мала стабільних доходів, а тому не могла забезпечити належне утримання дітей. Мама позивачки, ОСОБА_2 займалася доглядом та вихованням дітей. На той час, позивач була переконаною, що позбавлення її батьківських прав буде на користь дітям, також, вони будуть отримувати допомогу від держави. Однак, ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків впродовж останніх років суттєво змінилося. Подолавши стрес та біль втрати близьких людей, позивач влаштувалася на роботу, почала дбати за своїх дітей, зокрема дочку ОСОБА_6 . На сьогодні, позивач опікується донькою, допомагає фінансово і морально, забезпечує її всім необхідним, зокрема житлом. З моменту позбавлення позивача батьківських прав. Позивач не припинила спілкуватися та допомагати своїм дітям. Згідно договору купівлі-продажу, позивач набула права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, даний житловий будинок знаходиться в задовільному стані, в ньому наявні пічне опалення та індивідуальне водопостачання. В даному будинку зареєстровані та проживають троє осіб: позивачка, її мама ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_6 . Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Хоча сімейні правовідносини в цьому випадку припиняються, закон надає можливість поновлення батьківських прав. Вважають, що поновлення позивача у батьківських правах щодо її доньки відповідає інтересам дитини. Позивач бажає і має можливість приймати участь в житті доньки, піклуватися про її фізичний та духовний розвиток, утримувати її матеріально, а також сприяти її розвитку та гарному вихованню.
В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляджу справи були повідомлені у передбаченому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 подала 01.10.2026, через канцелярію суду, заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі та участі її представника ОСОБА_7 . Позовні вимоги просить задовольнити.
Представник позивача - адвокат Візінський В.В. подав 01.10.2026, через канцелярію суду, заяву в якій просить судовий розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 подала 01.10.2026, через канцелярію суду, заяву про розгляд справи без її участі. Одночасно зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Представник органу опіки та піклування в особі начальника Служби у справа дітей Боднарчук О.Л. подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази у справі, вважає за доцільне зазначити наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконкомом Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області 17.05.2012 було здійснено актовий запис №23 про те, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а батько - ОСОБА_8 . (а.с.18)
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі №320/8333/15-ц від 10.12.2015, яке набрало законної сили 12.01.2016, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було позбавлено батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_3 . Із змісту рішення вбачається, що на момент розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 ухилилась від своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її долею, не дбає про її розвиток, матеріально не утримує, тощо. (а.с.13-17)
Згідно Розпорядження Мелітопольської РДА від 24.02.2016 було встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено опікуном ОСОБА_2 . (а.с.23)
На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади. (а.с.9, 19)
Згідно копій договору купівлі-продажу від 18.03.2026 та витягу із Реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . (а.с.26-33)
ОСОБА_3 навчається в 7 класі Топорівського ліцею Городенківської міської ради, що підтверджується довідкою №06-05/17 від 23.03.2026 виданої директором ліцею. (а.с.24)
Також, директором 13.05.2026 надано довідку про те, що ОСОБА_1 відвідує ліцей та цікавиться навчанням і вихованням дочки ОСОБА_3 (а.с.25)
В Акті обстеження житлово-побутових умов № 11 від 11.05.2026 в АДРЕСА_1 , зазначено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Умови проживання задовільні. Наявне опалення та водопостачання. (а.с.34-35)
Довідкою лікаря від 08.05.2026 підтверджується, що ОСОБА_1 здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 (а.с.36)
Інформацією із КНП «Городенківської БЛІЛ» датованою 11.05.2026, ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному чи психіатричному кабінетах. (а.с.37-38)
За інформацією наданою начальником Городенківського ДВС від 31.03.2026 у відділі на виконанні не перебуває виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 аліментів. (а.с.39)
У копії витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» зазначено, що станом на 14.05.2026 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про розшук чи про не зняту чи не погашену судимість у ОСОБА_1 (а.с.41)
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть виданого 24.03.2026. (а.с.21)
Рішення виконавчого комітету Городенківської міської ради №1471 від 07.08.2026 затверджено висновок органу опіки і піклування про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дочки ОСОБА_3 (а.с.56-59)
У висновку органу опіки і піклування, окрім іншого, зазначено, що неповнолітня ОСОБА_3 не пам`ятає того періоду коли маму позбавляли батьківських прав бо була маленькою. В 2022 року вона із бабусею і братом переїхали до м.Дніпро бо почалась війна. А в травні 2023 року переїхали до мами в м.Гданськ у Польщі. Де проживала мама та працювала на заводі. Проживала із бабусею неподалік від мами. Вона відвідувала польську школу, мама купляла їжу та одяг. А в 2026 році мама купила будинок в с.Топорівці. Мама працювала в м.Київ та приїздила на вихідні. Зараз мама працює у м.Вроцлав. Щодня телефонує, пересилає кошти на карточку бабусі. Дитина хоче щоб матір поновили у батьківських правах.
Також у висновку зазначено, що опікун ОСОБА_3 - ОСОБА_2 зазначила, що ставлення матері до дитини змінилось. Вона не вживає алкогольних напоїв, цікавиться життям дочки, забезпечує її матеріально та фінансово, піклується про неї, тощо.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.
Конвенція про права дитини ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.
Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України" (заява N 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Також ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", (заява N 2091/13) та у рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява N 10383/09, § 100) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.
ЄСПЛ у справі "Савіни проти України" вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
При цьому, у конкретній ситуації враховується, що з іншої сторони держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", пункт 52).
Згідно із частинами першою, четвертою статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, якщо вони за станом свого психічного здоров`я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, та суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Хоча сімейні правовідносини в цьому випадку припиняються, закон дозволяє можливість поновлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав, спонукається тим самим до виправлення. Зв`язки її з дитиною не припиняються, вона може прохати про побачення з дитиною, зобов`язана утримувати її. Прохання батьків, позбавлених батьківських прав, про поновлення батьківських прав має бути підтверджено такою їх поведінкою та способу життя, які б свідчили про те, що відбуваються істотні зміни, щоб суд міг особисто упевнитися, що той з батьків, якого він позбавляв батьківських прав, став іншою людиною, з іншими поглядами на батьківські права та обов`язки, що він може стати або став взірцем для своєї дитини. При поновленні батьківських прав перш за все слід суворо дотримуватися принципу охорони інтересів дитини, оскільки позбавлення батьківських прав проводилося в інтересах дитини, які заслуговують на увагу.
Розглядаючи даний спір суд вважає, що поновлення позивачки у батьківських правах щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 відповідає інтересам останньої.
Оскільки, судом встановлено, що на цей час позивачка займається вихованням дитини, забезпечує її належні житлові умови, піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здійснює її матеріальне утримання.
Крім цього, суд зважає на принцип охорони інтересів дитини, дочки позивачки - ОСОБА_6 , яка під час опитування працівниками органу опіки і піклування, виявила бажання у поновленні матері у її батьківських правах, оскільки позбавлення таких проводилося також і в її інтересах.
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали поновленню батьківських прав позивачки ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка на час розгляду справи ще не досягла повноліття.
Висновки суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, враховуючи те, що обставини, які були підставою для позбавлення позивача батьківських прав на даний час змінилися, позивака виконує свої обов`язки по вихованню та утриманню неповнолітньої доньки, відповідачка визнала позов, поновлення позивачки у батьківських правах відповідає правам та інтересам дитини, а тому суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 84, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник -адвокат Візінський Василь Васильович, до ОСОБА_2 , третьої особи: органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради про поновлення батьківських прав - задовольнити.
Поновити батьківські права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Місце реєстрації проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Місцезнаходження третьої особи органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Городенківської міської ради - вул. Шевченка, буд.77, м. Городенка, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 44332095.
Суддя: Гайдич Р. М.