Справа № 351/41/26
Номер провадження №2/351/507/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
за участі секретаря - Бабшинська К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Снятинської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку та встановлення факту, що має юридичне значення.
Позовні вимоги мотивував тим, що його батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 25.12.1964 р. його батьки розірвали шлюб, що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію розірвання шлюбу. Прізвище після розірвання шлюбу у батька залишилося " ОСОБА_5 ", а у матері залишилося її дівоче прізвище " ОСОБА_6 ". 25.02.1965р. його мати вийшла вдруге заміж за ОСОБА_7 і після реєстрації шлюбу її прізвище змінилося із " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_8 ".
При підготовці документів для подання до суду позовної заяви про визнання права власності на земельні ділянки виявлено розбіжності у написанні імені його матері, зокрема, з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища його мати записана як ОСОБА_9 , що не відповідає її імені у всіх інших документах, а саме: у його свідоцтві про народження, у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію розірвання шлюбу, державному акті на право приватної власності серії IV-ІФ № 020298, свідоцтві про смерть, де вона заприсана як ОСОБА_9 , що є правильним її ім`ям, тобто, замість вірного " ОСОБА_10 " невірно вказано " ОСОБА_10 ".
З огляду на викладене, виникла ситуація, коли необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити, що він, ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_9 . Даний факт необхідно встановити для можливості отримання в спадок за заповітом після смерті його матері земельної ділянки, що розташована на території Джурівської сільської ради Снятинської міської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_9 . після її смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробниццтва площею 0,54 га, (одна земельна ділянка площею 0,417 га, інша - 0,127 га), що розташовані на території (Джурівської сільської ради) Снятинської міської ради.
19.11.2025р. він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020298, виданий на ім`я померлої після її смерті.
Ніхто, крім нього, не претендує на вказані земельні ділянки.
Просить встановити факт, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 0,54 га, що розташовані на території (Джурівської сільської ради) Снятинської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020298 від 06.04.2001р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної вланості на землю за № 620, виданого на ім`я ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача Снятинської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 мати позивача записана, як ОСОБА_11 .
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 020298 від 06.04.2001. ОСОБА_9 , на підставі рішення сесії Джурівської сільської ради від 28.03.2001р. передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,54 га в межах згідно з планом, що розташована на території Джурівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до свідоцта про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до заповіту, посвідченого 01.10.1996р. т.в.о. секретаря виконкому Джурівської сільської ради, спадкоємцем всього належного на праві власності ОСОБА_9 майна є її син ОСОБА_1 .
Згідно довідки Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 19.11.2025р. після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського втробництва став син померлої ОСОБА_1 .. Спадкова справа № 408/2002.
Згідно постанови Першої Снятинської державної нотаріальної контори від 19.11.2025р. ОСОБА_12 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_13 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,93 га, що розташована на території Стецівської сільської ради, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку.
Відповідно до Архівного витягу з рішення 9 сесії Джурівської сільської ради від 08.09.1996р. Списку на паювання землі працюючих та пенсіонерів Агропромислових формувань, що є Додатком до рішення, у списку за № 335 значиться ОСОБА_9 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 25.12.2025р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.05.2013р. розірвано. Прізвище дружини після розірвання шлюбу- ОСОБА_11 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.12.2025р. прізвище матері позивача до реєстрації шлюбу- " ОСОБА_6 ", ім`я- ОСОБА_10 , по батькові - ОСОБА_14 .
Відповідно до довідки Снятинської міської ради від 15.05.2026р. ОСОБА_9 на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживала одна. Згідно з даними погосподарської книги № 8, запис № 702 за 1996-2000р. спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняв її син ОСОБА_1 ..
Відповідно до спадкової справи № 408/2012, відкритої після смерті ОСОБА_9 , вбачається, що спадкоємцем за заповітом житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав на праві власності ОСОБА_9 стала ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до роз`яснень, які викладені в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Факт родинних відносин між фізичними особами суд встановлює у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи та дослідженими в судовому засіданні сукупністю доказів доводиться факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 ..
За таких обставин суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже, вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення слід задовольнити.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала земельна ділянка площею 0, 54 га в межах згідно з планом, що розташована на території Джурівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку 06.04.2001р. було оформлено державний акт на право власності на землю.
Спадкоємцем за заповітом на спірну земельну ділянку після її смерті став її син ОСОБА_1 , який у встановлений законом термін звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини; інших спадкоємців немає. У зв`язку з тим, що державний акт на право приватної власності виданий померлій ОСОБА_9 після її смерті, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини.
А тому, суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на земельну частку (паї), що розташована на території Джурівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки загальною площею 0,54 га в умовних кадастрових гектарах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту серії IV-ІФ № 020298 на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 620, виданого на ОСОБА_9 .
На підставі наведенного, ст. 158 ЗК України, ст.ст. 321, 328, 1216, 1217, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.12.2025р. значиться: ОСОБА_9 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території Джурівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки загальною площею 0,54 га в умовних кадастрових гектарах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту серії IV-ІФ № 020298 на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 620, виданого на ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий Ігор СЕГІН