Справа № 352/2696/20
Провадження № 2/352/5/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: представника позивача Марущака В.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про реальний розподіл майна,-
В С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог.
28.12.2020 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про реальний розподіл майна.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку, позивач придбала в гр. ОСОБА_5 належну їй згідно свідоцтва про право на спадщину 1/2 частку житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Дане будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 107.3 кв.м., житловою площею 58.1 кв.м., зазначеного в плані літерою «А», вбиральні «В» та «Б», огорожі №1. Проте, у зв`язку із демонтажем опалювальних приладів загальна площа житлового будинку збільшилася на 1,5 кв.м. та на даний час становить 108.8 кв.м., крім того побудовано колодязь №2 і №3, демонтовано вбиральню «В».
Вказане вище майно розташоване на земельній ділянці площею 0.0632 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:035:0893 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відчужена в користь позивача на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 10.07.2020. Власником іншої половини спірного будинковолодіння була ОСОБА_6 , яка на даний час померла ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), її правонаступниками є спадкоємці за законом першої черги (діти) - відповідачі по справі. Проте, останні в установленому порядку не оформили свої спадкові права на 1/2 частину спірного будинку. Вказала, що спірне має два окремі входи та розділено на дві частини - дві квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Попередній власник 1/2 частки домоволодіння гр. ОСОБА_7 , спадкоємцем якої була гр. ОСОБА_5 , а в подальшому, після укладення договору купівлі-продажу, і позивач користується в будинку верандою 2-1 площею 6.5 кв.м., кухнею 2-2 площею 6.2 кв.м., коморою 2-3 площею 8.8 кв.м., житловою кімнатою 2-4 площею 13,9 кв.м., житловою кімнатою 2-5 площею 18.1 кв.м., всього загальною площею 53,5 кв.м., житловою - 32.0 кв.м. Крім того, позивач користуюся вбиральнею «В», 1/2 часиною огорожі та колодязем №2. Іншому співвласнику власнику будинковолодіння належить комора II площею 5.7 кв.м., веранда II площею 4,2 кв.м., веранда 1-1 площею 6.2 кв.м., кухня 1-2 площею 13.1 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 18.1 кв.м., житлова кімната 1-4 площею 8.0 кв.м.. всього по будинку загальною площею 49.6 кв.м., житловою - 26.1 кв.м. Крім того, іншому співвласнику також належить 1/2 частина огорожі та колодязь №3. Відповідно до розрахунку часток ідеальна частка позивача в загальній вартості спірного домоволодіння дорівнює 52/100, частка іншого співвласника рівна 48/100.
Проте, домовитися із співвласником іншої частини будинковолодіння про припинення спільної сумісної власності та реальний розподіл майна неможливо у зв`язку із смертю ОСОБА_8 . Неможливо домовитися також із спадкоємцями останньої у зв`язку з тим, що ними у встановленому законом порядку не оформлена спадщина на 1/2 частку будинковолодіння.
Відтак просила позов, з урахуванням уточнених позовних вимог, задовольнити.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог, підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, оскільки вважає, що інша частина будинку була неправомірно набута попереднім власником. Крім того вказала, що не отримала свідоцтва про право на спадщину та у неї із братом наявний спір.
Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти позоних вимог не заперечив.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 30.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою судді від 29.01.2021 року постановлено в задоволенні заяви про відвід головуючої судді Гриньків Д.В. у цивільній справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про реальний розподіл майна відмовити.
Ухвалою суду від 29.01.2021 року постановлено витребувати у Тисменицької районної державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 22.02.2021 року постановлено позов в частині позовних вимог до ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року по даній справі призначено будівельно-технічну експертизу, відповідно провадження зупинено.
02.02.2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта №04/01-Б від 12.01.2026 року.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року постановлено витребувати у Тисменицької міської ради Івано-Франківської області довідку щодо осіб, які проживали у АДРЕСА_1 на час смерті ОСОБА_8 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 02.04.2026 року постановлено прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову та подальший розгляд справи проводити з урахуванням змінених позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.05.2026 року постановлено залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про реальний розподіл майна в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 05.08.2026 року постановлено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 10.07.2020 року ОСОБА_5 - продавець передала покупцю - ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,який складається з житлового будинку загальною площею 107,3 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м. зазначеного в плані літерою «А», вбиральні «Б», вбиральні «В», огорожі №1. Вказаний житловий будинок належить продавцю на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим ОСОБА_10 державним нотаріусом Тисменицької районної державної нотаріальної контори 31 січня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №86, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер: 283053726258, номер запису про право власності: 4521130, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 січня 2014 року за №17182010 (том 1 а.с.9-10).
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.07.2020 року ОСОБА_5 - продавець, передала покупцю - ОСОБА_2 , а покупець прийняла у власність земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:035:0893 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказане майно належить продавцю на підставі рішення Тисменицького районного суду від 22.09.2015 року по справі №352/1679/15-ц (том 1 а.с.11-12).
Право власності на частку спірного будинковолодіння зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно за ОСОБА_2 у формі спільної часткової власності, що підтверджується витягом з даного реєстру №215881790 від 10.07.2020 року (том 1 а.с.13).
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:035:0893 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0632 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно за ОСОБА_2 в розмірі частки 1/1, що підтверджується витягом з реєстру №215885154 від 10.07.2020 року (том 1 а.с.14).
Відповідно до довідки ОКП «ОБТІ» від 19.10.2020 року, яка видана ОСОБА_2 про те, що до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 , станом на 12.05.2008 року входило: житловий будинок загальною площею 107,3 кв.м., вбиральня (Б) - 0,9 кв.м., вбиральня (В) - 0,9 кв.м., огорожа (№1) - 22,2 кв.м., станом на 29.10.2020 року (момент здійснення технічної інвентаризації) до складу домоволодіння входили: житловий будинок загальною площею 108,8 кв.м., вбиральня (В) - 0,9 кв.м., огорожа (№1) - 22,2 кв.м, колодязь(2) - 5,0 м/п, колодязь(3) - 5,0 м/п. Загальна площа житлового будинку збільшилась на 1,5 кв.м. за рахунок демонтажу опалювальних приладів. Щодо режстрації права власності вказано, що згідно архівних даних 19.03.2007 року за ОСОБА_8 було зареєстровано право власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину видане Тисменицькою ДНК 13.01.1989 року №Р№1-27. 12.05.2008 року за ОСОБА_11 було зареєстровано право власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину видане Тисменицькою ДНК 11.04.2008 року Р№1318 (том 1 а.с.15).
Згідно технічного паспорту виготовленого на замовлення ОСОБА_2 29.10.2020 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 будинок складається з двох квартир - квартира АДРЕСА_3 складається з :веранди площею 6.5 кв.м., кухні площею 6.2 кв.м., комори площею 8.8 кв.м., житлової кімнати площею 13,9 кв.м., житловою кімнатою площею 18.1 кв.м., всього загальною площею 53,5 кв.м., житловою - 32.0 кв.м. ; квартира АДРЕСА_2 складається з : комори площею 5.7 кв.м., веранди площею 4,2 кв.м., веранди площею 6.2 кв.м., кухні площею 13.1 кв.м., житлової кімнати 1-3 площею 18.1 кв.м., житлової кімнати 1-4 площею 8.0 кв.м. Всього по будинку загальною площею 49.6 кв.м., житловою - 26.1 кв.м. (том 1 а.с.16-19).
В матеріалах справи міститься розрахунок ідеальних часток в загальній власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 від 22.10.2020 року , з яких власнику ОСОБА_2 52/100, іншому власнику домоволодіння залишається 48/100 (том 1 а.с.20).
Крім цього інженером Івано-Франківського ОБТІ 22.10.2020 року складено акт конкретного користування житловим будинком по АДРЕСА_1 згідно якого ОСОБА_2 користується в житловому будинку під літ. «А» верандою 2-1 площею 6.5 кв.м., кухнею 2-2 площею 6.2 кв.м., коморою 2-3 площею 8.8 кв.м., житловою кімнатою 2-4 площею 13,9 кв.м., житловою кімнатою 2-5 площею 18.1 кв.м., всього загальною площею 53,5 кв.м., житловою - 32.0 кв.м. вбиральнею «В», 1/2 частиною огорожі та колодязем №2.
Інший співвласнику будинковолодіння ОСОБА_8 користується коморою II площею 5.7 кв.м., верандою II площею 4,2 кв.м., верандою 1-1 площею 6.2 кв.м., кухня 1-2 площею 13.1 кв.м., житловою кімнатою 1-3 площею 18.1 кв.м., житловою кімнатою 1-4 площею 8.0 кв.м.. 1/2 частиною огорожі та колодязь №3. Даний акт підписаний ОСОБА_2 та представником ОБТІ (том 1 а.с.21).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Тисменицької міської ради від 08.12.2020 року №15 вул. Пархоменка в м. Тисмениця перейменована на АДРЕСА_1 (том 1 а.с.22).
В матеріалах справи міститься рішення виконкому Тисменицької селищної ради від 12.11.1985 року згідно якого вирішено узаконити веранду побудовану по АДРЕСА_4 за померлим ОСОБА_12 та рішення від 29.05.1987 року №28, згідно кого дозволено гр. ОСОБА_13 зробити поточний ремонт сарая по АДРЕСА_5 (том 1 а.с.23,24).
Згідно рішення Тисменицького районного суду від 22.09.2015 року постановлено визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 0,0683 га для будівництва і обслуговування жилого будинку , яка розташована на території Тисменицької міської ради Тисменицького району Івано-Франківської області та належала спадковдавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ №13-01-2/713, виданого 23.07.1997 року Тисменицькю РНД та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11.04.2008 року Тисменицькою ДНК (том 1 а.с.28-30).
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:035:0893 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.05.2017 року було зареєстроване за ОСОБА_13 (том 1а.с.31).
З матеріалів спадкової справи вбачається, що у відповідності до свідоцтва серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (том 1 а.с.67).
19.10.2005 року із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_8 до державного нотаріуса звернулася ОСОБА_1 (том 1а.с.66).
02.11.2005 року після смерті ОСОБА_8 було зареєстровано спадкову справу за номером 626 у нотаріуса (том 1а.с.69).
Чоловіком ОСОБА_8 був ОСОБА_14 , про що свідчить актовий запис про шлюб №9 від 1955 року (том 1а.с.75).
ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (том 1а.с.71).
Батьками ОСОБА_15 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 були ОСОБА_14 та ОСОБА_8 (том 1а.с.72).
Внаслідок розірвання шлюбу з ОСОБА_16 10.10.1992 року прізвище ОСОБА_17 залишилось «Малик» (том 1а.с.72)
У 1995 році ОСОБА_18 уклав шлюб із ОСОБА_19 , прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_20 » (том 1а.с.73).
02.09.2011 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2132 штук простих іменних цінних паперів (а.с.80).
Згідно висновку експерта від 12.01.2026 року №04/01-Б за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи:
Ринкова вартість житлового будинку загальною площею 3 108,8 кв.м. належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без Брахування вартості земельної ділянки, станом на момент проведення дослідження, становить - 905920,00грн. (дев`ятсот п`ять тисяч дев`ятсот двадцять гривень, 00коп.).
Провести реальний розподіл житлового будинку загальною площею 108,8 кв.м., господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 між двома співвласниками відповідно до належних їм ідеальних часток у співвідношенні 1/2 частка до 1/2 частки та з урахуванням того, що між співвласниками існує фактичний порядок користування, тобто кожна частина є ізольована відокремлена має окремий вихід на прибудинкову територію та забезпечена інженерними мережами, технічно можливо, див. Схему №1 та таблицю № НОМЕР_3 дослідницької частини Висновку експерта, даний варіант не потребує проведення будівельно-монтажних робіт по переобладнанню, де:
Другій стороні 1/2 частини пропонуються такі приміщення у житловому будинку (див. жовтий колір, схема №1, дослідницька частина Висновку експерта): підвал/комора літ. 1, площею - 5,7 кв.м.; веранда, літ. 2-1, площею - 6,5кв.м.; кухня, літ. 2-2, площею 6,2кв.м.; комора, літ. 2-3, площею - 8,8кв.м.; житлова кімната, літ. 2-4, площею - 13,9кв.м.; житлова кімната, літ. 2-5, площею - 18,1кв.м., загальною площею 59,2 кв.м.
Крім цього, вбиральня (літ. В); % горожі (літ.1) та колонка (літ.2).
Загальна вартість частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, яку пропонується надати даному співвласнику становить 502920,00грн (п`ятсот дві тисячі дев`ятсот двадцять гривень 00коп.).
Відхилення від ідеальної частки другого співвласника становить - 49335,00 грн. (сорок дев`ять тисяч триста тридцять п`ять гривень 00коп.) в сторону збільшення.
Даний варіант розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 між двома співвласниками відповідно до належних їм ідеальних часток у співвідношенні 1 частка до 1/2 частки, не передбачає втручання в несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку, тобто не потребує проведення будівельно-монтажних робіт по переобладнанню, має окремий вихід на прибудинкову територію та здійснюється забезпечення інженерними мережами, 3. Приміщення в житловому будинку під літ. «А»: веранда 2-1 площею 6,5 кв.м., кухня 2-2 площею 6,2 кв.м., комора 2-3 площею 8,8 кв.м., житлова кімната 2-4 площею 13,9кв.м., житлова кімната 2-5 площею 18,1 кв.м. та підвал/комора літ., площею - 5,7кв.м., всього загальною площею 59,2 кв.м., житловою 32,0 кв.м.; вбиральня «В», колодязь (колонка) №2 та 1/2 частини огорожі, що розташовані в АДРЕСА_1 , складають 55/100 (55%) від вартості в цілому (том 1 а.с.144-160).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Щодо припинення права власності та виділення в натурі частки.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).
Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі №6-12цс13 зроблено висновок, що "у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників".
Щодо спадкування відповідачами частки будинку.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Даною статтею унормовано, що у випадку, коли особа постійно не проживає із спадкодавцем, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є подана нотаріусу заява.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
У постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) зроблено висновок про те, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття незалежно від отримання свідоцтва на спадщину.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що позивач згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 10.07.2020 року, укладеного між нею та ОСОБА_5 є власником частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Власником іншої частини будинку була ОСОБА_8 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті останньої із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса звернулася ОСОБА_1 , яка отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на всі 2132 штук простих іменних цінних паперів, які належали її матері. Заяви від інших спадкоємців про прийняття спадщини в матеріалах справи відсутні.
В той же час, відповідно до відтиску штампу про місце реєстрації ОСОБА_3 останній був зареєстрований разом із матір`ю на час її смерті за однією адресою. Разом з тим, відповідно до правової позиції ВС державна реєстрація у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
З огляду на зазначене, оскільки на час розгляду справи в матеріалах спадкової справи наявна виключно заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 відповідачкою ОСОБА_1 , останній було видано в свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на всі 2132 штук простих іменних цінних паперів, враховуючи, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, суд вважає, що остання є належним відповідачем у даній справі, а в задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_3 слід відмовити.
Згідно висновку експерта, останнім запропоновано провести реальний розподіл житлового будинку загальною площею 108,8 кв.м., господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 між двома співвласниками відповідно до належних їм ідеальних часток у співвідношенні 1/2 частка до 1/2 частки та з урахуванням того, що між співвласниками існує фактичний порядок користування, тобто кожна частина є ізольована, відокремлена має окремий вихід на прибудинкову територію та забезпечена інженерними мережами, даний варіант не потребує проведення будівельно-монтажних робіт по переобладнанню.
Суд погоджується із поділом спірного житлового будинку по варіанту, запропонованому експертом.
При цьому є відхилення від ідеальної частки другого співвласника, яке становить - 49335,00 грн. в сторону збільшення, а відтак має бути стягнута компенсація з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 2301,50 гривень судового збору на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про реальний розподіл майна задовольнити частково.
Припинити право спільної часткової власності за позивачем ОСОБА_2 на будинковолодіння в АДРЕСА_1 .
Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право власності на відокремлену частину в житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що відповідає 55/100 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 та складається: у житловому будинку позначено літерою «А»: підвал/комору площею 5,7 кв.м., веранду 2-1 площею 6,5 кв.м., кухню 2-2 площею 6,2 кв.м., комору 2-3 площею 8,8 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 13,9 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 18,1 кв.м., всього загальною площею 59,2 кв.м., житловою - 32,0 кв.м.; вбиральню «В», колодязь (колонка) №2 та 1/2 частину огорожі.
В задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки, яка зменшилась внаслідок поділу у розмірі 49 335 (сорок дев`ять тисяч триста тридцять п`ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2301 (дві тисячі триста одну) грн 50 коп. витрат позивача зі сплати судового збору
Згідно з ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
відповідачі: ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
ОСОБА_4 , АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Рішення складене в повному обсязі 02.10.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано -Франківської області Гриньків Д.В.