Справа № 953/3479/26
н/п 6/953/861/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.
представника боржниці Головко А.І.
розглянув заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У березні 2026 року Акціонерне товариство Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
29.07.2026 Київський районний суд м. Харкова ухвалив рішення, яким позов задовольнив, стягнув з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 38 390,09 грн, яка складається з 32 073,53 грн - за тілом кредиту, 6 316,56 грн - за простроченими процентами та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.
Рішення набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.
07.09.2026 представник відповідачки звернувся до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №953/3479/26 від 29.07.2026 строком на 12 місяців. Заява мотивована складним матеріальним становищем, вказує, що відповідачка не працює, на підтвердження надає довідки ОК-5, ОК-7; відсутність постійного стало доходу (надає виписку з банківського рахунку); перебування на утриманні бабусі.
Суд ухвалою від 11.09.2026 призначив заяву до розгляду на 28.09.2026.
28.09.2026 у судове засідання з`явився представник боржниці. Стягувач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали у електронний кабінет, що підтверджується довідками суду та є належним повідомленням в розумінні статей 128, 272 ЦПК України.
Представниця боржниці вважала за можливе здійснювати розгляд у відсутність стягувача.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина друга статті 435 ЦПК України).
Ураховуючи належне повідомлення учасників справи про дату розгляду заяви, позицію представниці боржниці, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у відсутність стягувача.
Представниця боржниці підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.
Суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік (подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 2-1230/11).
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Така правова позиція була наведена, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02. 2019 у справі № 2-54/08.
Суд звертає увагу, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні, оскільки з наданими боржником документами та поясненнями на цей час у нього відсутні будь-які постійні доходи.
Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності боржниці (відсутність стало доходу), що підтверджується довідками ОК-5, ОК-7, випискою з рахунку про рух коштів, соціальний аспект та ті виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідачки, дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення.
На переконання суду така дія забезпечить баланс інтересів стягувача та боржника, оскільки дозволить останньому виконувати судове рішення.
Водночас суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).
Рішення у справі ухвалено 29.07.2026, тобто розстрочити таке можливо до 29.07.2027 відповідно до частина п`ята статті 435 ЦПК України.
Рішенням стягнуто заборгованість в загальному розмірі 38 324,93 грн (38 390,09 грн заборгованість за договором, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 622,40 грн).
Отже, заява про відстрочення підлягає частковому задоволенню шляхом розстрочення суми 41 052,49 грн сплати рівними частками до 25.07.2027, тобто шляхом сплати щомісячно (десять платежів) до 25 числа по 4 105,25 грн, що забезпечить дотримання принципу пропорційності та балансу інтересів сторін у справі. Відповідно, перший платіж підлягає сплаті у вересні 2026 року.
З цих підстав суд вирішив розстрочити виконання судового рішення за заявою відповідачки до 25.07.2027, а тому її заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 259 - 261, 353 - 355, 435 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
Розстрочити виконання заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 29.07.2026 у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 на десять місяці з щомісячним платежем в розмірі 4 105,25 грн який буде здійснюватися до кожного 25 числа місяця з постановлення цієї ухвали.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02.10.2026.
Суддя Роман ВІТЮК