Судові рішення

Рішення № 140298401 у справі № 560/20945/25 від 04.10.2026

Рішення від 04.10.2026 в адміністративній справі № 560/20945/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд, суддя Печений Є.В.

Справа№ 560/20945/25
СудХмельницький окружний адміністративний суд
СуддяПечений Є.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення04.10.2026
Надійшло до реєстру05.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140298401

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 560/20945/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не в повному обсязі здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 08.12.2025 суд роз`єднав в окремі провадження позовні вимоги у справі №560/20631/25, а саме:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року в розмірі 1762 грн. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із додатками 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум, залишити у провадженні адміністративної справи №560/20631/25;

2) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, присвоївши зазначеній справі новий номер;

3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 30.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період за з 01.03.2018 року по 30.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, присвоївши зазначеній справі новий номер;

4) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2024 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням виплачених сум, присвоївши зазначеній справі новий номер.

Предметом розгляду справи №560/20945/25 є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 30.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період за з 01.03.2018 року по 30.04.2024 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якій просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась та виплачувалась відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №122, позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.04.2024.

25 жовтня 2025 року представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом про з`ясування розміру прожиткового-мінімуму для працездатних осіб, який використовувався військовою частиною НОМЕР_1 для обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 20.05.2023, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.08.2019 по 13.02.2025, а також інформації щодо нарахування та/або виплати військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення у період з дня зарахування до списків особового складу по 30.04.2024 з відповідними засвідченими копіями довідок про всі виплачені основні та додаткові, копій грошових атестатів.

У своїй відповіді відповідач від 01.11.2025 №801/487/7222/пс повідомив, що згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року. Розмір прожиткового мінімуму для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням визначався відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та складав 1762 грн. Посадовий оклад ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 року по 30.04.2024 року відповідав 25 тарифному розряду. Додатково надано довідки про грошове забезпечення з січня 2018 року по день звільнення з зазначенням нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103 відсотки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

За приписами пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абзацом другим пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою установлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Отже, враховуючи, що підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704, саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходу, за яким відповідно до пункту 5 Порядку №1078 здійснюється обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом, який зазначив, що з огляду на набрання 01.03.2018 чинності постановою №704 та положення пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін у березні 2018 року становив 101,1 %, у квітні 2018 року - 100,8 %, у травні 2018 року - 100,0 %, у червні 2018 року - 100,0 %, у липні 2018 року - 99,3 %, у серпні 2018 року - 100,0 %, у вересні 2018 року - 101,9 %, у жовтні 2018 року - 101,7 %.

Отже, перевищення порогу індексації у розмірі 103 відсотки відбулося у жовтні 2018 року, у зв`язку з чим право на поточну індексацію із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу виникло у встановленому Порядком №1078 порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у 2020 році позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення у розмірах від 216,51 грн до 226,29 грн щомісячно, а у 2021 році - у різних розмірах, зокрема 233,81 грн, 331,42 грн, 415,41 грн та 540,03 грн. Водночас у 2022-2023 роках індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

При цьому відповідач не надав доказів того, який саме місяць підвищення доходу застосовувався ним під час обчислення та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірний період.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що для проведення поточної індексації грошового забезпечення позивача після підвищення посадових окладів з 01.03.2018 відповідач повинен був здійснювати обчислення індексу споживчих цін із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

Разом з тим суд враховує, що Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Отже, протягом 2023 року законодавчі підстави для проведення індексації грошових доходів відповідно до Закону №1282-XII були відсутні. Сам факт того, що до 01.01.2023 позивач мав право на індексацію грошового забезпечення, не є підставою для незастосування приписів Закону №2710-IX, які на відповідний бюджетний період зупинили дію спеціального закону про індексацію. Факт зупинення дії Закону №1282-XII на 2023 рік підтверджується також офіційними даними законодавства України.

Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу задоволенню не підлягають.

Щодо періоду з 01.01.2024 по 30.04.2024 суд зазначає наступне.

З 01.01.2024 дію Закону №1282-XII відновлено. Водночас статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.

Таким чином, для проведення поточної індексації грошового забезпечення у 2024 році законодавець установив нову початкову дату обчислення індексу споживчих цін - 01.01.2024.

За таких обставин підстав для застосування у період з 01.01.2024 по 30.04.2024 березня 2018 року як місяця, з якого продовжує обчислюватися наростаючим підсумком індекс споживчих цін для поточної індексації, немає.

Суд також враховує, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати щомісячної індексації-різниці відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 були роз`єднані судом в окреме провадження, а тому питання наявності у позивача права на такий вид індексації та її розміру не є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Отже, у межах цієї справи суд вирішує виключно питання щодо правильності застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу при обчисленні поточної індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач був зобов`язаний здійснювати обчислення поточної індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу та виплачувати належні суми індексації у разі настання передбачених Законом №1282-XII та Порядком №1078 умов для її виплати.

При цьому наявні у справі відомості свідчать, що у 2020-2021 роках індексація позивачу частково нараховувалась та виплачувалась, тоді як у 2022 році така виплата не здійснювалася.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням сум індексації, які фактично були нараховані та виплачені відповідачем.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що пунктом 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено виплату такої компенсації у зв`язку з утриманням податку з грошового забезпечення.

Тому при фактичній виплаті позивачу належних за рішенням суду сум індексації відповідач зобов`язаний здійснити відповідну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб згідно з вимогами Порядку №44.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 без належного застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, зі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному розмірі ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя Є.В. Печений