Справа № 560/4883/26
РІШЕННЯ
іменем України
04 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати пенсії з урахуванням індексації основного розміру пенсії з 01.03.2026 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209, від 25.02.2026 №236 з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказує, що на виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок його пенсії, однак після проведення індексації з 01.03.2026, внаслідок якої загальний розмір пенсії склав 46162,68 грн, її виплату обмежено сумою 25950,00 грн.
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки положення Закону №2262-XII, якими передбачалось обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив.
Зазначає, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 здійснено відповідні перерахунки пенсії позивача.
Вказує, що в результаті перерахунку з 01.03.2026 розмір пенсії позивача становить 46162,68 грн, тоді як розмір пенсії до виплати з урахуванням встановленого законодавством обмеження становить 25950,00 грн.
Відповідач вважає таке обмеження правомірним та посилається на положення статті 43 Закону №2262-XII, статті 2 Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а також нормативне регулювання виплати пенсій у 2026 році.
Крім того, у відзиві відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та достатність наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд не вбачає необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.
Тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Дослідивши письмові докази та пояснення сторін, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 11.12.2019 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №560/1228/25, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи у подальшому пенсія позивача підлягала індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.
Згідно з розрахунком пенсії від 24.03.2026 після проведення перерахунку загальний розмір пенсії позивача становить 46162,68 грн.
При цьому у складі пенсії враховано, зокрема, індексацію основного розміру пенсії за 2024 рік у розмірі 1500,00 грн, за 2025 рік - 1500,00 грн та за 2026 рік - 2595,00 грн.
Водночас розмір пенсії до виплати визначено відповідачем у сумі 25950,00 грн.
Отже, фактично нарахований розмір пенсії позивача перевищує розмір пенсії, який виплачується відповідачем.
Не погоджуючись із обмеженням розміру пенсії при її виплаті, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо пенсійного забезпечення позивача, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
Статтею 43 Закону №2262-XII визначено порядок обчислення пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону.
Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII було передбачено, що максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII внесено зміни щодо строку дії обмеження максимального розміру пенсії.
Однак внесення змін до норми, яка втратила чинність внаслідок визнання її неконституційною, саме по собі не відновлює її дії та не створює нових правових підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.
Крім того, статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» було встановлено аналогічне обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI, які поширюють свою дію на Закон №2262-XII, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, посилання відповідача на статтю 43 Закону №2262-XII та статтю 2 Закону №3668-VI як на правову підставу для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами є необґрунтованими.
Щодо правового регулювання виплати пенсій у 2026 році суд зазначає наступне.
Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році в період дії воєнного стану пенсії, зокрема призначені відповідно до Закону №2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», якою встановлено відповідні коефіцієнти до сум перевищення пенсійної виплати понад десять прожиткових мінімумів.
Разом з тим відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, базується на Конституції України та складається з Закону №2262-XII, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Цією ж статтею прямо передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому відповідні зміни до Закону №2262-XII щодо встановлення у 2026 році обмеження розміру виплати пенсії шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів не вносилися.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.06.2026 у справі №580/1002/26.
У зазначеній постанові Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність обмеження у 2026 році виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України №1778, та залишив без змін рішення про зобов`язання здійснювати виплату без такого обмеження.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20.07.2026 у справі №560/1321/26.
Верховний Суд зазначив, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1778 фактично запроваджено додаткове регулювання відносин, відмінне від установленого спеціальним Законом №2262-XII, тоді як відповідно до статті 1-1 цього Закону зміна умов і норм пенсійного забезпечення можлива виключно шляхом внесення змін до спеціального закону.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ані положення Закону №2262-XII, ані положення Закону №3668-VI не містять чинної правової підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Водночас запровадження у 2026 році іншого механізму фактичного зменшення виплати пенсії позивача без внесення відповідних змін до спеціального Закону №2262-XII суперечить вимогам статті 1-1 цього Закону.
При цьому суд враховує, що предметом цього спору є виплата пенсії позивача з 01.03.2026 у повному нарахованому розмірі з урахуванням індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України №185, №209 та №236.
Саме відповідачем визначено загальний нарахований розмір пенсії позивача з 01.03.2026 у сумі 46162,68 грн, однак до виплати встановлено 25950,00 грн.
Отже, спір щодо правильності розміру нарахованих позивачу індексацій між сторонами відсутній, а спірним є саме обмеження фактично нарахованої пенсії при її виплаті.
Суд зазначає, що наявність попереднього судового рішення у справі №560/1228/25 не є підставою для обмеження права позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведення подальших перерахунків.
При здійсненні кожного наступного перерахунку відповідач зобов`язаний виплачувати пенсію відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судами щодо недопустимості її обмеження максимальним розміром.
З огляду на встановлені у справі обставини суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу з 01.03.2026 пенсії у сумі 25950,00 грн замість фактично нарахованої пенсії є протиправними.
Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, проведеної відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності обмеження пенсії позивача з 01.03.2026 максимальним розміром.
За встановлених у справі обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Статус учасника бойових дій підтверджується наданим до позову посвідченням.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації основного розміру пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Є.В. Печений