Судові рішення

Ухвала № 140299039 у справі № 646/5889/23 від 01.10.2026

Ухвала від 01.10.2026 у цивільній справі № 646/5889/23 (категорія «Справи у спорах, що виникають із земельних відносин»). Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова, суддя Демченко І. М.

Справа№ 646/5889/23
СудОснов’янський районний суд міста Харкова
СуддяДемченко І. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із земельних відносин
Дата ухвалення01.10.2026
Надійшло до реєстру05.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140299039

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 646/5889/23

№ провадження 2/646/290/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Харківської міської ради та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

за участю представника позивача - прокурора Шуть А.В., представника відповідача Харківської міської ради Горобинської Н.М., представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвоката Брагіної К.О.,

У С Т А Н О В И В :

У зв`язку з виявленням Слобідською окружною прокуратурою м.Харкова факту протиправного розпорядження та користування землею історико-культурного призначення 27.09.2026 керівник прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування пункту 3 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам України» від 18.04.2018 № 1063/18, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки № 36/18 від 07.06.2018, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_1 , зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність держави земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.10.2023 провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

10.11.2023 до суду надійшов відзив Харківської міської ради та клопотання про поновлення строку на його подання, оскільки копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана представником позивача лише 25.10.2023.

10.11.2023 представником Харківської міської ради до суду подано заяву про застосування строків наслідків пропуску строку позовної давності.

10.11.2023 до суду надійшло клопотання Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 646/5889/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/30025/23.

23.11.2023 від представника Харківської обласної державної (військової) адміністрації та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог та заява про розгляд справи без його участі.

27.12.2023 до суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Петруніної К.О. з клопотанням про поновлення строку на його подання, оскільки копія позовної заяви з додатками отримана представником лише 12.12.2023 та містить значний обсяг документів.

04.01.2024 до суду зі Слобідської окружної прокуратури міста Харкова надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1

12.02.2024 від керівника Слобідської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог, а саме:

- усунення перешкод власнику - державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103, площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101, запис про право власності від 24.07.2018 № 27253661, внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2018 № 42285841), з припиненням речових прав ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Територіальної громади, Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101, запис про право власності від 26.10.2016 № 17141473, внесений державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Перебоєвою Т.І.. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2016 № 32092736), з припиненням речових прав Територіальної громади, Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) та закриттям розділу 1068234363101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

02.05.2024 до суду надійшла заява про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про продаж земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 18.04.2018 № 1063/18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №36/18 від 07.06.2018, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 638;

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101, запис про право власності від 24.07.2018 № 27253661, внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2018 № 42285841), з припиненням речових прав ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Територіальної громади, Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101, запис про право власності від 26.10.2016 № 17141473, внесений державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Перебоєвою Т.І.. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2016 № 32092736), з припиненням речових прав Територіальної громади, Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) та закриттям розділу 1068234363101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташованої за адресою; АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути у власність держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103, площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.07.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/30025/23 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, третя особа - Харківська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу.

11.09.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про долучення доказів, що земельна ділянка площею 0,0837 га за адресою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер - [номер приховано]:02:010:0103) не входить до складу п`ятки археології місцевого значення «Поселення Харків» (охоронний номер 8828-Ха). Внесені відповідні зміни паспорту культурної спадщини «Поселення Харків» та Додатки 87 та 42 до них. Крім того, такі відомості подані до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою внесення відповідних змін до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, в частині змін меж території пам`ятки «Поселення Харків».

03.07.2025 до суду надійшло клопотання від Слобідської окружної прокуратури м.Харкова про поновлення провадження у справі.

07.07.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 01.09.2025 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/264/24.

12.05.2026 до суду надійшло клопотання від Слобідської окружної прокуратури м.Харкова про поновлення провадження у справі, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/264/24 прийнято постанову від 04.03.2026.

Ухвалою суду від 13.05.2026 провадження у справі поновлено.

25.05.2026 до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як правонаступників померлого відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 06.07.2026 до участі у справі залучено правонаступників відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

17.07.2026 до суду надійшла заява Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101, записи про право власності від 24.04.2026 № 64468465 та № 64468499), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. 3. Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

22.07.2026 до суду надійшли до додаткові пояснення Харківської міської ради щодо відсутності об`єктів археологічної спадщини на спірній земельній ділянці.

24.09.2026 представником відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду подані додаткові письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких на спірній земельній ділянці відсутні об`єкти археологічної спадщини, а також відсутня місцева пам`ятка архітектурної спадщини «Поселення Харків», вона не має археологічної цінності та не відноситься до особо цінних земель, що мають винятковий захист, а відтак відсутнє будь-яке порушення прав чи інтересів держави.

30.09.2026 позивачем подані додаткові пояснення у справі.

Щодо заяви про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що сам факт наявності зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власників (правонаступників - спадкоємців ОСОБА_1 ) вільно розпоряджатися земельною ділянкою. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора.

Перебування земельної ділянки історико-культурного призначення у приватній власності та ведення на ній будь-якої діяльності, що не відповідає їх дійсному цільовому призначенню, може призвести до пошкодження та навіть знищення розташованої на ній пам`ятки археології.

Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову, також є загроза руйнації пам`ятки археології у разі початку сільськогосподарських, будівельних або інших робіт та, як наслідок, неможливість ефективного захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини у зв`язку із втратою пам`яткою археологічної та культурної цінності.

При цьому негативні наслідки, до яких призведе невжиття заходів забезпечення позову, будуть невідворотними, оскільки в разі використання спірної земельної ділянки історико-культурного призначення всупереч вимог закону, що призведе до пошкодження або знищення пам`ятки археології, її відтворення буде неможливим.

Таким чином, у даному випадку наявні достатні підстави для застосування такого заходу забезпечення позову як заборона відповідачам та будь-яким іншим особам здійснювати на спірній земельній ділянці будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення - «Поселення Харків».

Будь-яких заперечень щодо задоволення заяви про забезпечення позову під час підготовчого судового засідання учасниками процесу не надано.

При вирішенні заявлених сторонами та їх представниками клопотань суд виходить з такого.

Щодо заяви про забезпечення позову.

Статтею 150 ЦПК України передбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.

За положеннями п.п. 1, 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

З Державного реєстру речових прав від 12.05.2026 встановлено, що станом на 24.04.2026 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103, площею 0,0837 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 набули ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) по 1/2 частки.

Підставою набуття права власності (документи подані для державної реєстрації) у ОСОБА_1 є свідоцтво про право на спадщину № 2258 від 24.04.2026, а у ОСОБА_2 є свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 24.04.2026.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2258 від 24.04.2026 вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,0837 га, кадастровий номер: [номер приховано]:02:010:0103, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови, для обслуговування нежитлової будівлі, та належала ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 07 червня 2018 року Бінус О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстровий № 638, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.07.2018 року, номер відомостей про речове право: 27253661, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101.

Зі свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 24.06.2026 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка згідно із Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_5 , виданим Палацом одруження «Жовтневий» місто Харків, 24 липня 1976 року, зроблено відповідний актовий запис № 735, є тим з подружжя, яка пережила чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/2 (одна друга) частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу.

Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з земельної ділянки площею, 0,0837 кв.м, кадастровий номер [номер приховано]:02:010:0103, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови, для обслуговування нежитлової будівлі, та належала ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 07 червня 2018 року Бінус О.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстровий № 638, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.07.2018 року, номер відомостей про речове право: 27253661, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1068234363101.

Отже, згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103 є ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 84472156 від 24.04.2026, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О.) та ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 84472156 від 24.04.2026, прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О.).

Водночас, згідно з інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 16.03.2021 та 31.07.2023 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:010:0103, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 розташована в межах об`єкту історико-культурної спадщини « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який відповідно до Наказу Міністерства культури України від 28.11.2013 № 1224 відноситься до пам`ятки археології місцевого значення, охоронний номер 8828-Ха.

Вищевказана земельна ділянка має цільове призначення «землі житлової та громадської забудови, для обслуговування нежитлової будівлі».

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями статей 319 та 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи, що предметом спору є земельна ділянка розташована в межах об`єкту історико-культурної спадщини «Поселення Харків» та щодо неї ставиться питання про її повернення у власність держави, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом накладення арешту на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи та вирішення спору по суті, відповідачами буде здійснено дії, направлені на вчинення правочину щодо розпорядження спірним майном, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, оцінивши припущення заявника про можливість відчуження відповідачем спірного майна, у аспекті необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками цього судового процесу, та приймаючи до уваги, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати вільному користуванні майном, дійшов висновку про необхідність вжиття найменш обтяжливого способу забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірного нерухомого майна.

Захід забезпечення позову про накладення арешту на майно шляхом заборони відчуження не є тотожним з позовними вимогами, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті лише обмежується право розпорядження спірним майном з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Суд зауважує, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідачів та збереження нерухомого майна обґрунтованою, на думку суду, може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідачів та інших осіб права користування ним.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснення на земельній ділянці сільськогосподарських, будівельних чи земельних робіт, пов`язаних із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інших робіт, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини - пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», позивач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідачі вчиняють дії, спрямовані на пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки, твердження про гіпотетичну можливість вчинення таких дій, є лише припущенням, а саме лише посилання на такі обставини без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для вжиття таких заходів, адже становитиме, на думку суду надмірне втручання у право власності відповідачів та його господарську діяльність, оскільки останній в результаті застосування зазначених заходів забезпечення позову буде позбавлений правомочностей власника.

Враховуючи зміст позовних вимог та заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, необхідність дотримання балансу між інтересами позивача та відповідача, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Щодо клопотань представників відповідачів про поновлення пропущених строків для подання відзивів.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України 15 днів - це мінімальний строк, який може бути встановлений судом для подання відзиву на позов, а отже відповідачу у разі необхідності судом може бути встановлений більш тривалий строк для реалізації відповідного процесуального права.

За таких обставин, позаяк це буде сприяти виконанню завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, і однією з основних засад (принципів) якого є змагальність сторін (ст. 2 ЦПК України), для забезпечення права відповідачів на користування правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 та п. 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України), з метою всебічного, об`єктивного та повного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне поновити відповідачам пропущений ними строк для подання відзиву на позов, задовольнивши відповідні клопотання представників відповідачів.

Щодо клопотання представника відповідача про долучення письмових доказів суд зазначає таке.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За положеннями статті 83 ЦПК України відповідач вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи..

Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що докази, про долучення яких просить представник відповідача, отримані відповідачем після подання відзиву, однак їх подання разом з відзивом не залежало від волі відповідача, клопотання про їх долучення до матеріалів справи підлягає задоволенню, при цьому питання його належності та допустимості підлягає вирішенню під час ухвалення судового рішення за результатами розгляду справи.

Щодо заяви позивача про зміну предмету позову.

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять фактичні обставини (юридичні факти), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві вимога позивача з нормативно-правовою кваліфікацією матеріально- правових відносин між сторонами.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьоїстатті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.

Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк подав заяву про зміну предмету позову, оскільки зміна предмету позову необхідна для захисту прав позивача, то суд вважає за необхідне вказану заяву прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (пункти 1-3, 6 частини першої статті 189 ЦПК України).

При проведенні підготовчого засідання судом з`ясовано та встановлено, що сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді не бажають; вони повідомили про всі обставини справи, які їм відомі та сторони надали всі докази, на які вони посилаються.

Керуючись ст. ст. 49, 76, 83, 189, 197, 200 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти заяву позивача керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмету позову.

Закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за позовною заявою керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) та Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Харківської міської ради та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відбудеться о 10 год 00 хв 20 жовтня 2026 року.

У судове засідання викликати сторони.

Клопотання представників відповідачів про поновлення процесуального строку для подачі відзивів задовольнити.

Поновити представникам відповідачів пропущений строк для подання відзивів на позовну заяву.

Роз`яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

Надати позивачу право на подання в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

Попередити учасників справи, що відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання сторін та їх представників про долучення письмових доказів та письмових пояснень - задовольнити, долучивши їх до матеріалів справи.

Заяву керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Ільєнкова Олександра Олеговича про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку [номер приховано]:02:010:0103 площею 0,0837 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1068234363101, записи про право власності від 24.04.2026 № 64468465 та № 64468499), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )), шляхом заборони відчуження.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду в частині забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали одночасно з направленням позивачеві направити до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна для негайного виконання та особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала в частині забезпечення позову може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Стягувач: Слобідська окружна прокуратура міста Харкова, ЄДРПОУ [номер приховано], адреса: місто Харків, вул. Тепловозна, 8.

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст ухвали складено 02.10.2026.

Суддя І.М.Демченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.07.2026 Ухвала № 137990697 Основ’янський районний суд міста Харкова
13.05.2026 Ухвала № 136486766 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова
01.09.2025 Ухвала № 129852318 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова
07.07.2025 Ухвала № 128643833 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова
09.07.2024 Ухвала № 120249916 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова
04.03.2024 Ухвала № 117418907 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова
02.10.2023 Ухвала № 113837178 без тексту Основ’янський районний суд міста Харкова

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04059243. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг