30.06.2026 Справа № 756/3503/23
4-с/756/49/26
Справа № 756/3503/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Луценко О.М.
за участю секретаря - Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Семенова Олександра Олександровича, стягувач: ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій з урахування уточнень просить визнати дії виконавця щодо нарахування заборгованості у сумі 39 008,25 грн. незаконними, зобов`язати виконавця здійснити перерахунок боргу та скасувати всі встановлені арешти та обмеження, зобов`язати ВДВС негайно розблокувати всі банківські рахунки скаржника, провести повний перерахунок боргу та зняти всі арешти на майно, квартиру, зброю та обмеження на право керування ТЗ.
Скаргу мотивує тим, що на виконанні у державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурлаки Р.В. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 756/9928/23, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на навчання у розмірі частини від його доходу, починаючи з 04.08.2023 року і до досягнення 23 років за умови продовження навчання.
Скаржником отриманий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого вбачається, що виконавець розраховує заборгованість по аліментам, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.195 СК України. Нарахований державним виконавцем розмір аліментів у довідці - розрахунку відповідає 1/4 частині відповідної середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що є неправомірним, оскільки скаржник з 02.09.2025 перебуваю на військовій службі в ЗСУ в польових умовах (В/Ч НОМЕР_1 ). Державний виконавець при виконанні виконавчого провадження не врахував, що дитина закінчила повністю один заклад і лише у вересні вступила до іншого за іншою спеціальністю, тому розрахунок за період 30.06.25 - 15.09.25 є протиправним. В основу розрахунку розміру аліментів покладено середня заробітна плата працівника для цієї місцевості. Скаржник має постійне місця роботи і отримує офіційний дохід, а відтак помилковим є розрахунок розміру аліментів із даної суми.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Державний виконавець відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явився про дату, місце та час повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.
Стягувач в судовому засіданні в судовому засіданні проти наданої скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість.
Суд, вивчивши доводи скарги та докази додані до неї, заслухавши пояснення сторін по справі, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Під час розгляду скарги встановлено, що 29.09.2023 року Оболонським районним судом м. Києва винесено рішення, яким стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на навчання у розмірі частини від його доходу, починаючи з 04.08.2023 року і до досягнення 23 років за умови продовження навчання.
На виконання вказаного судового рішення державним виконавцем Святошинського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість по сплаті аліментів станом на 17.06.2026 року складає 40269,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За змістом пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Оскільки боржник офіційно не працював та доходу не мав, в тому числі не отримував допомогу по безробіттю, заборгованість по сплаті аліментів була визначена державним виконавцем у відповідності до ч. 2 ст. 195 СК України виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, тобто по місту Києву за місцем реєстрації боржника.
Оскільки у боржника виникла заборгованість зі сплати аліменти сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці державним виконавцем винесено вмотивовані постанови;про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду з межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керували транспортними засобами;про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальним снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
У зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів державний виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Особливості виконання рішень про стягнення аліментів передбачені розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5, відповідно до якої виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Поряд з цим, під час розгляду скарги судом враховується наступне.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що скарга є безпідставною та не заснованою на законі, доводи заявника не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", керуючись статтями 447-451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволення скарги боржника ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Семенова Олександра Олександровича, стягувач: ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.М. Луценко