Справа № 758/14605/25
Категорія 71
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника позивача Блей О.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2021 року на первинному обліку Служби у справах дітей виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради перебуває малолітня дитина ОСОБА_4 (на даний час ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка опинилась у складних життєвих обставинах.
Так, оскільки біологічна мати дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, наражала на небезпеку свою малолітню доньку та поставила під загрозу її життя та здоров`я, 15.09.2023 Органом опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради було прийнято рішення № 55 від 12.09.2023 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 », рішення № 57 від 15.09.2023 «Про влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасове проживання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 », рішення № 58 від 15.09.2023 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та подано до Покровського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву про позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_6 .
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно дитини.
З 22.01.2024 дитина була взята на облік з усиновлення Службою у справах дітей Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
04.06.2024 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради прийнято рішення № 40 про втрату ОСОБА_4 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки Службою у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації було повідомлено про те, що 23.04.2024 Покровським районним судом Дніпропетровської області задоволено заяву про усиновлення малолітньої ОСОБА_4 , а також додатково зазначено, що дитину влаштовано на тимчасове перебування в сім`ю усиновлювачів.
Однак при зверненні усиновлювачів до Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо зміни актового запису про народження малолітньої ОСОБА_4 та оформлення нового свідоцтва про народження дитини на підставі рішення суду з`ясувалося, що 14.11.2023 відбулося визнання батьківства громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого було внесено відповідні зміни до актового запису про народження дитини, зокрема, змінено по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 », та видано нове свідоцтво про народження.
У зв`язку з наведеним кандидатам в усиновлювачі було відмовлено в отриманні нового свідоцтва про народження дитини на підставі рішення суду про усиновлення.
З метою застосування усіх необхідних заходів для захисту порушених прав та інтересів цієї сім`ї Великомихайлівською сільською радою було направлено лист-повідомлення про вчинення шахрайських дій щодо встановлення батьківства під час позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_4 до Синельниківської окружної прокуратури з вимогою розпочати розслідування для притягнення винних до відповідальності перед законом та скасувати вищезгадане свідоцтво про народження дитини, в якому батьком дитини вказаний ОСОБА_3 .
У подальшому за даним фактом правоохоронними органами було відкрито кримінальні провадження № 12023041390000345 та № 12024041390000818 від 17.09.2024, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Позивач зазначає, що до моменту позбавлення матері дитини ОСОБА_6 батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_2 разом з ними проживав її співмешканець ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Саме він фактично здійснював виховання та забезпечення дитини та по батькові дитини « ОСОБА_8 » збігається саме з його іменем. При цьому на момент ухвалення рішення суду про позбавлення матері батьківських прав жодної згадки щодо ОСОБА_3 не існувало і він не брав жодної участі у житті дитини.
Визнання ОСОБА_3 свого батьківства відносно дитини було вчинене 14.11.2023 на підставі ст. 126 СК України, відповідно до спільної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . У той же час, на момент подання такої заяви мати дитини вже не мала законних прав представляти інтереси своєї дочки, оскільки на підставі рішень Органу опіки та піклування від 12.09.2023 та 15.09.2023 у неї було відібрано дитину та влаштовано її до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 . Крім того, на той час у провадженні суду вже перебувала справа про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав щодо дитини.
Щодо ОСОБА_3 , то він не мав жодного фактичного зв`язку з дитиною, а саме: ніколи її не бачив, не відвідував її та не мав з нею жодного особистого контакту; за увесь період життя дитини жодного разу не з`являвся для зустрічі з нею, не цікавився її здоров`ям, розвитком, навчанням чи будь-якими іншими аспектами її життя; жодних підтверджених фактів спілкування між дитиною та ОСОБА_3 не існує, що виключає будь-які реальні батьківсько-дитячі відносини; цей чоловік не виконував і не мав наміру виконувати батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, яка визначає, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, забезпечувати освіту тощо.
Вказане, на думку позивача, доводить, що реєстрація батьківства була проведена не для виконання батьківських обов`язків, а з інших, особисто вигідних ОСОБА_3 мотивів, які жодним чином не стосуються інтересів малолітньої дитини. Сам факт такого «батьківства» суперечить природі сімейних правовідносин.
Водночас, визнання ОСОБА_3 свого батьківства відносно дитини унеможливило виконання судового рішення про усиновлення, порушило права та законні інтереси як самої дитини, так і кандидатів в усиновлювачі.
Так, рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 про усиновлення ОСОБА_2 , як дитини, позбавленої батьківського піклування, було переглянуто за нововиявленими обставинами через неможливість кандидатами в усиновлювачі отримати нове свідоцтво про народження дитини у зв`язку з наявністю запису про батька ОСОБА_3 , та 25.06.2025 судом було ухвалено рішення, яким, зокрема, було
відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про усиновлення малолітньої ОСОБА_2
01.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради із заявою звернулася ОСОБА_11 , яка повідомила, що з 23.04.2024 малолітня ОСОБА_4 проживає у її родині та з того часу її документально зазначений батько ОСОБА_3 у житті дитини не з`являвся, не телефонував, не приїздив, тобто фактично свої батьківські обов`язки не виконував. Дівчинка не бачила та не знає свого записаного у свідоцтві про народження батька. У своїй заяві ОСОБА_11 також зазначила, що з моменту проживання дитини у її сім`ї вони з чоловіком забезпечують належні умови для її життя та розвитку: займаються утриманням, надають доступ до навчання, медичного лікування та підтверджують відсутність намірів батька проживати разом із дитиною чи виконувати батьківські обов`язки. Крім того, вона наголосила, що за час спільного проживання між ними та дівчинкою склалися довірливі стосунки.
Органом опіки та піклування було перевірено зазначені обставини, за результатами чого 04.08.2025 складено акт встановлення факту залишення малолітньої дитини ОСОБА_2 її батьком ОСОБА_3 , яким підтверджено, що малолітня дитина фактично проживає у сім`ї громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 . Комісія дійшла висновку, що після визнання батьківства ОСОБА_3 він не виконує своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини, у зв`язку з чим малолітня ОСОБА_2 вважається дитиною, залишеною батьком.
На підтвердження вказаних обставин виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради також було враховано два акти обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_12 , у яких тимчасово влаштована дитина, згідно яких встановлено, що у зазначеній сім`ї створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей: наявні окремі спальні місця, забезпечене належне харчування, побутові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, діти охайні, доглянуті, забезпечені одягом, взуттям та необхідними речами. Атмосфера у родині доброзичлива, панує взаємоповага та належна увага до потреб дитини. При цьому також було з`ясовано, що ОСОБА_3 , який записаний батьком дитини, жодного разу не з`являвся, на контакт не виходив, матеріального утримання дитини не здійснює, допомоги не надає, життям та здоров`ям доньки не цікавиться.
Враховуючи викладене, виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було проведено ряд необхідних заходів з метою забезпечення захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_2 , зокрема, прийнято рішення № 89 від 14.08.2025 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 року « 40 "Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 "» та рішення № 90 від 14.08.2025 «Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з нововиявленими обставинами».
19.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради із відповідною заявою звернулися ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з проханням розглянути питання щодо тимчасового влаштування у їхню сім`ю малолітньої ОСОБА_2 , яка фактично з ними проживає. До зазначеної заяви також була додана письмова заява від малолітньої ОСОБА_4 , у якій дитина самостійно висловила своє бажання і надалі проживати у сім`ї ОСОБА_12 , що підтверджує її емоційну прихильність до заявників, довірливі взаємини та сформовані родинні зв`язки.
Враховуючи викладене та з метою захисту прав і законних інтересів малолітньої ОСОБА_4 21.08.2025 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було прийнято рішення № 92 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у родину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ».
Крім того, виконавчим комітетом було направлено лист № 958 від 21.08.2025 ОСОБА_3 , у якому його було попереджено про те, що у зв`язку з невиконанням ним батьківських обов`язків служба у справах дітей виконавчого комітету буде змушена звернутися до суду із заявою про позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_2 .
Крім того, виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було направлено лист № 959 від 21.08.2025 начальнику Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому викладено прохання надати допомогу у встановленні намірів громадянина ОСОБА_3 щодо виконання ним батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_2 .
На час подачі даної позовної заяви відповіді виконавчий комітет не отримав.
Крім того, 27.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради надійшла заява від ОСОБА_11 , у якій вона повідомила, що у зв`язку зі складною безпековою ситуацією, яка склалася за місцем їхнього проживання ( АДРЕСА_1 ), з метою забезпечення належної безпеки малолітньої дитини, сім`я була змушена переміститися до АДРЕСА_2 .
Таким чином, позивач стверджує, що сукупність наведених вище обставин свідчить про свідоме, тривале та повне самоусунення ОСОБА_3 від виконання ним батьківських обов`язків щодо малолітньої ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом до суду та просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини та стягнути з нього аліменти на користь законного представника в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
25.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача, у якому зазначено, що відповідач не визнає позов, оскільки він не є біологічним батьком дитини, а визнання ним батьківства було здійснено за домовленістю з матір`ю дитини, з метою допомоги останній. На даний час він не спілкується з матір`ю дитини, йому невідоме ні її місце перебування, ні місце перебування дочки. Крім того, 06.10.2025 ним було подано до Покровського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини та на даний час справа за вказаним позовом (справа № 191/5472/25) перебуває у провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
У відзиві представником відповідача також було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у вказаній вище цивільній справі за позовом ОСОБА_3
22.12.2025 представником позивача подано письмові заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.12.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
17.04.2026 до суду надійшли клопотання представника відповідача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи та письмові заперечення представника позивача щодо такого клопотання.
Ухвалою суду від 12.06.2026 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Ухвалою суду від 20.07.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
За змістом статті 164 СК України позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.
Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Конвенцією про права дитини у ст. 18 визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0[телефон приховано] від 29.04.2025 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новопетрівське Покровського району Дніпропетровської області, про що 22.04.2026 виконавчим комітетом Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області складено актовий запис № 4.
При народженні батьками дитини були записані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 .
Відомості про батька дитині записані зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.
14.11.2023 реєстратором Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внесено зміни до актового запису про народження дитини на підставі заяви про визнання батьківства від 14.11.2023 та змінено по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 », батьком дитини записано ОСОБА_3 .
Таким чином, батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої подано цей позов, значиться відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наявними в матеріалах письмовими доказами підтверджується, що з 2021 року малолітня ОСОБА_2 (раніше - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на первинному обліку Служби у справах дітей виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах.
Так, після народження дитина проживала разом з матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою АДРЕСА_3 .
Оскільки мати дитини ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, наражала на небезпеку свою малолітню доньку та поставила під загрозу її життя та здоров`я, 15.09.2023 Органом опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради було прийнято рішення № 55 від 12.09.2023 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 », рішення № 57 від 15.09.2023 «Про влаштування малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасове проживання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 », рішення № 58 від 15.09.2023 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо її малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та подано до Покровського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву про позбавлення матері ОСОБА_6 батьківських прав.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2023, ухваленим в цивільній справі № 189/3384/23 за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, останню позбавлено батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 22.01.2024 дитина перебувала на обліку з усиновлення в Службі у справах дітей Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
04.06.2024 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради прийнято рішення № 40 «Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Підставою для прийняття такого рішення стало повідомлення Служби у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації про те, що 23.04.2024 Покровським районним судом Дніпропетровської області задоволено заяву про усиновлення малолітньої ОСОБА_4 , а також додатково зазначено, що дитину влаштовано на тимчасове перебування в сім`ю усиновлювачів.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.04.2024 Покровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення в цивільній справі № 189/348/24 за заявою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , заінтересовані особи Служба у справах дітей Синельниківської РДА Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про усиновлення, яким вимоги заявників задоволено, визнано їх усиновлювачами дитини, із внесенням відповідних відомостей про заявників як батьків дитини до її актового запису ро народження.
Разом із цим, як з`ясовано судом, фактично рішення суду про усиновлення дитини фактично не було виконане, оскільки після звернення усиновлювачів до Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини та отримання нового свідоцтва про її народження було встановлено, що 14.11.2023 до актового запису про народження дитини було внесено зміни на підставі заяви про визнання батьківства громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з цим в актовому записі про народження дитини було змінено: по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 »; відомості про батька: з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 », з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_16 », з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_18 », дата народження батька: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », РНОКПП: « НОМЕР_1 », місце проживання: АДРЕСА_4 ; підставу внесення відомостей про батька з «ч. 1 ст. 315 СК України» на «ст. 126 СК України».
Також було видане нове свідоцтво про народження дитини.
Після встановлення зазначених обставин Великомихайлівською сільською радою було направлено лист-повідомлення про вчинення шахрайських дій щодо встановлення батьківства під час позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Синельниківської окружної прокуратури з вимогою розпочати розслідування для притягнення винних до відповідальності перед законом та скасувати вищезгадане свідоцтво про народження дитини, в якому батьком дитини вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відповідь на вказаний лист Синельниківська окружна прокуратура повідомила Великомихайлівську сільську раду про те, що 21.06.2024 нею було надіслано лист Синельниківському районному управлінню поліції ГУНП в Дніпропетровській області № 65/1-934ВИХ-24, яким проінформовано про можливе вчинення злочину.
22.07.2024 Великомихайлівська сільська рада звернулась із запитом до Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Відповіді на лист надано не було.
21.08.2024 Великомихайлівською сільською радою було направлено повторний запит до вказаного управління поліції, у відповідь на який відділенням поліції № 5 Синельниківського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області було надано лист № 495/7903, у якому зазначено про проведення органом поліції перевірки за фактом звернення та про необхідність надання завірених копій необхідних документів для з`ясування вищевказаної ситуації.
На виконання такого листа Великомихайлівською сільською радою було надано органу поліції належним чином завірені копії відповідних документів.
Крім того, до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради надійшов лист Служби у справах дітей Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 057 від 07.02.2025, у якому було повідомлено про те, що Служба у справах дітей зверталася до відділення поліції № 5 Синельниківського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області та безпосередньо до Синельниківського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області з проханням надати підтверджуючу або спростовуючу інформацію щодо фактів незаконного встановлення батьківства по відношенню до малолітньої дитини.
Відповідно до наданої інформації правоохоронними органами було встановлено, що за таким фактом правоохоронними органами було відкрито кримінальні провадження № 12023041390000345 та № 12024041390000818 від 17.09.2024, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Встановлено також, що рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 про усиновлення ОСОБА_2 , як дитини, позбавленої батьківського піклування, було переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою Васильківського відділу ДРАЦС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та 25.06.2025 вказаним судом було ухвалено рішення, яким резолютивну частину рішення суду по справі № 189/348/24 змінено, із урахуванням встановлених змін в актовому записі про народження дитини.
01.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради із заявою звернулася ОСОБА_11 , яка повідомила, що з 23.04.2024 малолітня ОСОБА_2 проживає у її родині та з того часу її документально зазначений батько ОСОБА_3 у житті дитини не з`являвся, не телефонував, не приїздив, тобто фактично свої батьківські обов`язки не виконував. Дівчинка не бачила та не знає свого записаного у свідоцтві про народження батька. У своїй заяві ОСОБА_11 також зазначила, що з моменту проживання дитини у її сім`ї, вони з чоловіком забезпечують належні умови для її життя та розвитку: займаються утриманням, надають доступ до навчання, медичного лікування та підтверджують відсутність намірів батька проживати разом із дитиною чи виконувати батьківські обов`язки. Крім того, вона наголосила, що за час спільного проживання між ними та дівчинкою склалися довірливі стосунки.
Органом опіки та піклування було перевірено зазначені обставини, за результатами чого 04.08.2025 складено акт встановлення факту залишення малолітньої дитини її батьком ОСОБА_3 , яким підтверджено, що дитина фактично проживає у сім`ї громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 .
Комісія дійшла висновку, що після визнання батьківства ОСОБА_3 він не виконує своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини, у зв`язку з чим малолітня ОСОБА_2 вважається дитиною, залишеною батьком.
На підтвердження вказаних обставин виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради також було враховано два акти обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_12 , у яких тимчасово влаштована дитина, згідно яких встановлено, що у зазначеній сім`ї створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей: наявні окремі спальні місця, забезпечене належне харчування, побутові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам, діти охайні, доглянуті, забезпечені одягом, взуттям та необхідними речами. Атмосфера у родині доброзичлива, панує взаємоповага та належна увага до потреб дитини.
При цьому також було з`ясовано, що ОСОБА_3 , який записаний батьком дитини, жодного разу не з`являвся, на контакт не виходив, матеріального утримання дитини не здійснює, допомоги не надає, життям та здоров`ям доньки не цікавиться.
Враховуючи викладене, виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було проведено ряд необхідних заходів з метою забезпечення захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_2 , зокрема, прийнято рішення № 89 від 14.08.2025 «Про скасування рішення виконавчого комітету від 04.06.2024 року « 40 "Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 "» та рішення № 90 від 14.08.2025 «Про втрату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з нововиявленими обставинами».
19.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради звернулися ОСОБА_11 та ОСОБА_10 із заявою щодо тимчасового влаштування у їхню сім`ю малолітньої ОСОБА_20 , яка фактично з ними проживає. До зазначеної заяви також була додана письмова заява дитини, у якій вона самостійно висловила своє бажання і надалі проживати у сім`ї ОСОБА_12 , що підтверджує її емоційну прихильність до заявників, довірливі взаємини та сформовані родинні зв`язки.
Враховуючи викладене та з метою захисту прав і законних інтересів малолітньої дитини 21.08.2025 виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було прийнято рішення № 92 «Про тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у родину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ».
Крім того, виконавчим комітетом було направлено лист № 958 від 21.08.2025 ОСОБА_3 , який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 536[телефон приховано] він отримав 27.08.2025, у якому його було поінформовано про те, що після визнання батьківства він жодного разу не приїздив до дитини, не цікавився її життям і здоров`ям, не здійснював матеріального утримання та не виявив намірів забрати дитину на виховання, у зв`язку з чим малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично залишена ним без батьківського піклування. Також ОСОБА_3 було повідомлено, що у зв`язку з невиконанням ним батьківських обов`язків Служба у справах дітей виконавчого комітету буде змушена звернутися до суду із заявою про позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_2 на підставі статті 164 СК України.
Жодної відповіді на вказаний лист відповідач ОСОБА_3 не надав.
Крім того, виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради було направлено лист № 959 від 21.08.2025 начальнику Служби у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому викладено прохання надати допомогу у встановленні намірів громадянина ОСОБА_3 щодо виконання ним батьківських обов`язків стосовно малолітньої ОСОБА_2 .
Відповіді на такий лист Службою у справах дітей надано не було.
27.08.2025 до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради надійшла заява від ОСОБА_11 , у якій вона повідомила, що у зв`язку зі складною безпековою ситуацією, яка склалася за місцем їхнього проживання ( АДРЕСА_1 ), з метою забезпечення належної безпеки малолітньої дитини, сім`я була змушена переміститися до АДРЕСА_2 .
Доказів на спростування наведених вище обставин відповідач до суду не надав.
Ураховуючи наведене, вказані обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що відповідач, маючи об`єктивну можливість для виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, свідомо ухиляється від їх виконання.
Судом з`ясовано, що відповідач фактично протягом усього життя дитини не приймав будь-якої участі у її житті, ніколи її не бачив, не відвідував її та не мав з нею жодного особистого контакту; за увесь період життя дитини жодного разу не з`являвся для зустрічі з нею, не цікавився її здоров`ям, розвитком, навчанням чи будь-якими іншими аспектами її життя; не виконував та не мав наміру виконувати батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, яка визначає, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, забезпечувати освіту тощо.
При цьому суд враховує, що відповідач, заперечуючи проти позову, жодних доказів до суду не надав, доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував.
Окремо суд зауважує, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що він хоча б якимось чином намагався приймати участь у житті дитини, виявляв наміри спілкуватися з нею, однак йому чинилися перешкоди у цьому.
Доказів щодо надання допомоги на утримання дитини ним також не надано.
Суд відхиляє доводи представника відповідача, наведені в заперечення позову, про те, що оскільки відповідач не є біологічним батьком дитини, підстави для позбавлення його батьківських прав відсутні.
Так, в ході судового розгляду даної справи представником відповідача було надано до суду документи, які підтверджують факт призначення молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі № 191/5472/25 за позовом ОСОБА_3 про виключення запису про особу батька з актового запису про народження дитини, яка перебуває у провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Водночас, висновок експерта за результатами проведення такої експертизи на даний час у сторін відсутній.
При цьому суд зауважує, що вимоги про оспорювання батьківства в межах розгляду даної справи відповідачем не заявлялися.
Предметом спору у даній справі є лише позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Таким чином, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, питання біологічного батьківства не входить до предмета доказування у даній справі, оскільки навіть за відсутності кровного споріднення особа, яка свідомо визнала себе батьком, несе всі передбачені законом права та обов`язки.
До обставин, які підлягають встановленню судом в межах розгляду даної справи, належать, зокрема: оцінка поведінки відповідача як батька дитини; факт належного або неналежного виконання ним батьківських обов`язків; участь батька у вихованні дитини, піклування про її фізичний та моральний розвиток тощо.
При розгляді даної справи суд також враховує, що сам відповідач у відзиві зазначив, що визнав батьківство за домовленістю з матір`ю дитини, тобто діяв свідомо, розуміючи відсутність кровного споріднення.
Наведене дає підстави суду зробити висновок, що відповідач добровільно прийняв на себе статус батька та всі юридичні наслідки такого рішення, тоді як реєстрація батьківства була проведена не для виконання батьківських обов`язків, а з інших мотивів, які жодним чином не стосуються інтересів малолітньої дитини.
Сам факт такого «батьківства» суперечить природі сімейних правовідносин.
При цьому суд наголошує, що згідно з ч. 5 ст. 136 СК України не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.
Крім того, як встановлено судом, визнання ОСОБА_3 свого батьківства відносно дитини фактично унеможливило виконання судового рішення про усиновлення, порушило права та законні інтереси як самої дитини, так і кандидатів в усиновлювачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання обов`язків по вихованню його дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проявляє батьківської турботи, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини.
Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків суд вважає свідомим та умисним, а тому вважає, що позбавлення його батьківських прав є доцільним та відповідатиме інтересам дитини, у зв`язку з чим наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дочки.
Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 батько (-ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 СК України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічні положення містяться у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006, де роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
На момент ухвалення судом рішення малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося повних десять років.
Із урахуванням наведеного, у зв`язку із об`єктивною потребою малолітньої дитини у забезпеченні належного матеріального утримання для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь опікуна (законного представника) чи установи, під опікою якої буде перебувати дитина, аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову, а саме з 17.09.2025, та до досягнення дитиною повноліття, а тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», наявні підстави для стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь опікуна (законного представника) чи установи, під опікою якої буде перебувати дитина, аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Великомихайлівка, вул. Шевченка, буд. 6, код ЄДРПОУ 41051439.
відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 11.09.2026.
Суддя О. О. Ковбасюк