Справа № 135/863/26
Провадження № 2/147/1107/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У провадження Тростянецького районного суду Вінницької області з Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла для розгляду за підсудністю цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стислий виклад позиції позивача.
05.01.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №579057830 в електронній формі на суму 20055,00 грн. Договір укладено відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом прийняття відповідачем пропозиції первісного кредитора та підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором UZAC-9337. Перед укладенням договору відповідач зареєструвався на сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту, зазначив свої персональні дані, пройшов верифікацію, ознайомився з умовами кредитування та надав згоду на укладення договору.
Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу грошові кошти у сумі 20055,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер, що, за твердженням позивача, підтверджується платіжним дорученням, довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора. Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
08.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/30, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №579057830. Перехід права вимоги підтверджується Реєстром прав вимоги від 08.04.2025, а також відповідними документами щодо виконання договору факторингу.
30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №30/0925-01, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №579057830. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 та Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на загальну суму 70762,94 грн.
Станом на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становила 70762,94 грн, з яких: 20054,15 грн - заборгованість за тілом кредиту; 40681,71 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 10027,08 грн - штрафні санкції. Водночас позивач вимог про стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 60735,86 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20054,15 грн та заборгованості за несплаченими процентами в розмірі 40681,71 грн.
Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 24 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ «ПУМБ» докази.
07 липня 2026 року на виконання ухвали суду від АТ «ПУМБ» надійшла витребувана судом інформація.
Заочним рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 серпня 2026 року у справі №135/863/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено; ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 579057830 від 05 січня 2025 року у розмірі 60735 (шістдесят тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 86 копійок а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
31 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення та призначити справу до нового розгляду. Подану заяву відповідач мотивував тим, що не мав можливості взяти участь у розгляді справи та подати свої заперечення проти позову, оскільки не був належним чином обізнаний про розгляд справи та не отримував повного тексту заочного рішення суду, а поштові відправлення поверталися до суду без вручення. Також відповідач навів заперечення щодо заявлених позовних вимог, зокрема послався на надмірний розмір нарахованих процентів за кредитним договором, необхідність перевірки правильності їх нарахування, дотримання вимог законодавства про споживче кредитування, а також на обставини переходу права вимоги до позивача за договором факторингу. На думку заявника, зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Тростянецького районного суду Вінницької області у цивільній справі №135/863/26 скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 10:00 годину 01 жовтня 2026 року.
Сторони у судове засідання не з`явилися.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві клопотав проводити розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач у судове засідання не прибув, подав заяву у якій прохав справу розглядати без його участі, вказав що позовні вимоги визнає частково, а саме: визнає заборгованість за тілом кредиту. Водночас вважає несправедливою та завищеною заборгованість за відсотками, тому просить відмовити у цій частині. Також відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважає їх неспівмірними та такими, що не підлягають стягненню з відповідача. Просить суд у стягненні судових витрат відмовити або зменшити їх розмір.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
05.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 579057830 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UZAC-9337. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 20055,00 грн на умовах, визначених договором, зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 36-49).
Кредитний договір укладено відповідачем в електронній формі шляхом прийняття пропозиції первісного кредитора. Перед укладенням договору відповідач зареєструвався на сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту, пройшов верифікацію, ознайомився з умовами кредитування та підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти у сумі 20055,00 грн шляхом їх перерахування через банк-провайдер, що підтверджується платіжним дорученням, а також довідкою та письмовими поясненнями первісного кредитора.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Однак відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/30, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 08.04.2025 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №579057830 (а.с. 76-80).
30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №30/0925-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило позивачу права грошових вимог за кредитними договорами. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025 та Акта прийому-передачі Реєстру прав вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 579057830 на загальну суму 70762,94 грн (а.с. 11-18).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №579057830, станом на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості відповідача становить 70762,94 грн та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 20054,15 грн; заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом - 40681,71 грн; заборгованості за комісією - 0,00 грн; штрафних санкцій - 10027,08 грн (а.с. 24).
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором №579057830 від 05.01.2025 у загальному розмірі 70762,94 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 60735,86 грн, а саме: 20054,15 грн заборгованості за тілом кредиту та 40681,71 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом, не заявляючи вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 10027,08 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтями 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту. Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний вебсайт кредитодавця, обрав у вбудованому калькуляторі бажану суму кредитних коштів та строк кредитування, заповнив анкету із зазначенням персональних даних, у тому числі реквізитів банківської картки, на яку в подальшому було перераховано грошові кошти. Після проходження передбачених процедурою електронної ідентифікації та підтвердження наміру укласти договір, відповідач акцептував оферту та уклав кредитний договір в електронній формі без будь-якого зовнішнього впливу чи примусу. Зазначене свідчить про те, що волевиявлення відповідача було вільним та відповідало його внутрішній волі відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України.
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Отже, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» має право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №579057830 від 05.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №579057830 від 05.01.2025, відповідно до якого заборгованість за тілом кредиту становить 20054,15 грн, а заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом - 40681,71 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог у частині процентів, відповідач послався на їх завищений та несправедливий розмір, проте доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку, іншого розміру процентів або здійснення платежів, які не були враховані позивачем, суду не надав.
Водночас суд враховує правову позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23, відповідно до якої встановлена законом максимальна денна процентна ставка за споживчим кредитом є імперативною, а умова договору про споживчий кредит, яка передбачає перевищення такого максимального розміру, є нікчемною та підлягає врахуванню судом за власною ініціативою. Водночас за відсутності відповідної вимоги споживача суд не може самостійно визнавати умову договору недійсною або змінювати договір шляхом зменшення розміру процентів; за необхідності суд може здійснити тлумачення нечітких або двозначних умов договору на користь споживача.
Як встановлено судом, кредитний договір №579057830 укладено 05.01.2025, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки. Водночас умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено процентну ставку, розмір якої не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом становить 40681,71 грн та нарахована станом на 31.08.2025. При цьому позивачем не заявлено вимог про стягнення процентів за подальший період, а штрафні санкції у розмірі 10027,08 грн, зазначені у загальному розрахунку заборгованості, до складу позовних вимог не включені.
За таких обставин, з урахуванням умов кредитного договору, періоду та розміру нарахованих процентів, а також відсутності належних доказів неправильності їх нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими процентами у розмірі 40681,71 грн.
За таких обставин суд вважає доведеними факт отримання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним зобов`язань за кредитним договором щодо їх повернення та сплати процентів, а також перехід права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Оскільки відповідачем не виконано належним чином умови кредитного договору №579057830 від 05.01.2025 та не погашено заборгованість за тілом кредиту і процентами за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 60735,86 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції про сплату судового збору, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771398144 від 21.01.2026 та акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до яких АБ «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надано позивачу правничу допомогу у цій справі.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просив суд відмовити у їх стягненні або зменшити їх розмір, посилаючись на їх неспівмірність.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.
Судом враховано характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг матеріалів справи, відсутність складних процесуальних питань, а також обсяг фактично здійснених у справі процесуальних дій. Водночас розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, судові засідання фактично не проводилися за участю представника позивача, оскільки останній просив розглянути справу за його відсутності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн не повною мірою відповідає критеріям співмірності та розумності, встановленим ст. 137 ЦПК України.
З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, необхідного для їх виконання, ціни позову, характеру спірних правовідносин, а також заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд вважає співмірним та обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1082 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 579057830 від 05 січня 2025 року у розмірі 60735 (шістдесят тисяч сімсот тридцять п`ять) гривень 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ - 43541163, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, місто Київ, 01133, рахунок (IBAN): НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя О. Г. Борейко