Справа № 127/6698/26
Провадження № 2/127/1899/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10 вересня 2026 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди,-
ВСТАНОВИВ:
02.03.2026 ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Мунтян Є.В., звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди. Позов мотивовано тим, що 01 вересня 2024 року між сторонами укладено договір оренди № 226/Ш, за умовами п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 61,5 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі АДРЕСА_1 . Відповідно до пунктів 1.2. та 2.1. договору оренди, на підтвердження передачі-приймання приміщення, 01.09.2024 сторонами складено акт прийому- передачі нежитлового приміщення. Відповідно до п. 2.2. договору оренди, підписаний акт приймання-передачі приміщення є підставою для нарахування та сплати орендної плати, про що також зазначено в п. 3.6. договору оренди. Відповідно до п. 3.1. договору оренди, загальний розмір орендної плати за місяць оренди становить 1 845 гривень. Згідно розділу «адреси, реквізити та підписи сторін» договору оренди, для сплати орендної плати було визначено позивача: НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», рахунок Відповідно до п. 3.7. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем на користь орендодавця в безготівковій формі не пізніше п`ятого числа місяця, за який сплачується орендна плата. Відповідно до п. 4.2. договору оренди, орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно в повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні платежі. Відповідно до п. 4.9. договору оренди, відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення договору оренди передати приміщення позивачу протягом п`яти робочих днів, скласти та підписати акт прийому-передачі приміщення та направити його позивачу листом з описом та повідомленням про вручення або електронним листом. Відповідно до п. 9.1. договору оренди, даний договір діяв з 01.09.2024 по 01.01.2026. Відповідно до п. 8.3. договору оренди, в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних платежів або невчасного повернення об`єкта оренди, позивач сплачує відповідачу пеню у розмірі 2,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Відповідно до виписки з вказаного вище банківського рахунку позивача за період з 01.01.2024 по 01.01.2026 в розрізі платника «Павленко» вбачається, що відповідач сплатив 1 800 гривень 23.10.2024, 1 845 гривень 24.02.2025 та 1 845 гривень 05.04.2025. За весь час відносин сторін по оренді приміщення відповідач обіцяв погасити борг по оренді приміщення, а за три місяці до закінчення договору оренди перестав відповідати на телефонні дзвінки. Позивач більшу частину часу перебуває за кордоном, але, коли в грудні 2025 року повернувся до України, то побачив, що відповідач зачинив приміщення на власні ключі. По закінченню договору оренди приміщення відповідач не повернув, акт передачі-приймання не склав та не направив позивачу. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за викладеними вище умовами договору оренди. Враховуючи викладене, просив суд зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 приміщення площею 61,5 кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі АДРЕСА_1 . Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати та пеню в розмірі 161 342, 16 грн.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позов підтримав, просив задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на останню відому зареєстровану адресу проживання, в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, постановивши по справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 01.09.2024 укладено Договір оренди нежитлового приміщення №226/Ш, предметом якого є передача в строкове платне користування нежитлового приміщення І-го поверху площею 61,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для підприємницької діяльності не забороненої чинним законодавством України. Пунктом 3.1. передбачається, що загальний розмір орендної плати за місяць оренди визначена за домовленістю сторін і становить 1 845,00 грн. Згідно з п. 3.6., 3.7., нарахування орендної плати починається з 01.09.2024, яка перераховується в безготівковій формі. Орендна плата сплачується орендарем на користь орендодавця в безготівковій формі не пізніше п`ятого числа місяця, за який сплачується орендна плата. Відповідно до п. 9.1. Даний договір укладений на два роки та одинадцять місяців та діє з 01.09.2024 по 01.01.2026. (а.с. 6-9)
Відповідно до Акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.09.2024, фізична особа ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 уклали даний акт про те, що відповідно до п.2.1. договору оренди нерухомого майна від 01.09.2024 №226/Ш, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 61,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію з метою отримання прибутку Орендарем. (а.с. 10)
Як вбачається з Виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 01.01.2026 в розрізі платника «Павленко» вбачається, що ОСОБА_2 сплатив 1 800,00 гривень 23.10.2024, 1 845,00 гривень 24.02.2025 та 1 845,00 гривень 05.04.2025. (а.с. 11)
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина 1 статті 611 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Цивільне законодавство передбачає обов`язкову підставу для покладення відповідальності на боржника доведеність у передбачений законом спосіб вини боржника у порушенні умов зобов`язання.
Відповідно до вимог частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ста. 628 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Приписи статті 759 ЦК України визначають, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За змістом частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив, що відповідач отримав об`єкт оренди у користування, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором оренди №226/Ш від 01.09.2024 належним чином не виконав. Після виникнення заборгованості відповідач припинив зв`язок із орендодавцем, чим порушив умови укладеного договору та права позивача.
Доказів сплати заборгованості, її часткового погашення, повернення об`єкта оренди, а також інших доказів належного виконання зобов`язань за договором матеріали справи не містять.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 та від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 послідовно підкреслює, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України нарахування не є неустойкою, штрафом або штрафною санкцією, а є особливою мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та платі за користування утримуваними коштами. Відтак посилання сторони відповідача на статтю 617 ЦК України або на дію воєнного стану не може слугувати підставою для звільнення боржника від передбаченого статтею 625 ЦК України обов`язку зі сплати інфляційних втрат та 3% річних.
Оскільки строк дії Договору оренди №226/Ш від 01.09.2024, закінчився 01.01.2026, то 02.02.2026 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.
Згідно з перевіреним судом розрахунком позивача за період прострочення загальний розмір пені складає 137 312,16 гривень.: за вересень 2024 року: 1845*2,5%*482=22232,25грн. за листопад 2024 року: 1845*2,5%*421=19418,63грн. за грудень 2024 року: 1845*2,5%*391=18034,88грн. за січень 2025 року: 1845*2,5%*355=16374,38грн. за березень 2025 року: 1845*2,5%*296=13653грн. за травень 2025 року: 1845*2,5%*235=10839,38грн. за червень 2025 року: 1845*2,5%*204=9409,50грн. за липень 2025 року: 1845*2,5%*175=8071,88грн. за серпень 2025 року: 1845*2,5%*144=6642грн. за вересень 2025 року: 1845*2,5%*113=5212,13грн. за жовтень 2025 року: 1845*2,5%*83=3828,38грн. за листопад 2025 року: 1845*2,5%*52=2398,50грн. за грудень 2025 року: 1845*2,5%*26=1199,25грн.
Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 161 342,16 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст.76, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов`язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 приміщення площею 61,5 кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі АДРЕСА_1 .
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати та пеню в розмірі 161 342, 16 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 29.09.2026
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 )
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрований як ВПО: АДРЕСА_5
СУДДЯ: