ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
18 вересня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 733/1220/24
Головуючий у першій інстанції - Вовченко А. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/631/26
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.
секретар: Зеляк Ю.Г., Хілик М.О.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
Агропромислова компанія "Магнат"
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Вовченка А.В. від 16 грудня 2025 року, місце постановлення ухвали - м. Ічня, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння.
11.06.2024 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області було відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
04.12.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Івашка В.В. на адресу Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява, в якій він просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.12.2025 року заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння, залишено без розгляду.
09.12.2025 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" - адвоката Ткаченка Д.А. до суду першої інстанції надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій він просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" в рахунок компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи №733/1220/24: 30 000 грн. витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката; 2 422,40 грн. сплаченого судового збору. В обґрунтування поданої заяви сторона відповідача зазначала, що відповідно до ч.5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Згідно ч.6 статті 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Згідно із ч.9 статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. За доводами сторони відповідача, виходячи із наведених вище норм права, відповідач має право стягнути із позивача витрати на професійну правничу допомогу, якщо позов залишено без розгляду. Чинне законодавство не містить визначення поняття "необґрунтовані дії позивача". При цьому, на осіб, які беруть участь у справі покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Згідно із ч.1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторона відповідача у поданій заяві стверджує, що позивач ухилялась від прибуття до суду для участі в судових засіданнях, не повідомила про причини неявки та не заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності. При цьому, представник позивача систематично подавав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи. За доводами сторони відповідача, позивач, не бажаючи виконати законні вимоги експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України, подала необґрунтоване клопотання про заміну експертної установи. Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 01.04.2025 року про заміну експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи постановою Чернігівського апеляційного суду від 16.06.2025 було скасовано, а клопотання про заміну експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи - залишено без розгляду. Крім того, позивач безпідставно не виконала законні вимоги експерта Київського відділення Національного наукового центру " Інституту судових експертиз ім. заслуж. професора М.С.Бокаріуса". Сторона відповідача у поданій заяві стверджує, що позивач, звернувшись до суду з даним позовом, створила відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву на позовну заяву, адвокатського запиту, клопотання про витребування доказів, інших клопотань. За доводами сторони відповідача, подальше залишення позову без розгляду, у зв`язку із поданою заявою представника позивача, після розгляду справи судом першої інстанції понад один рік, свідчить, що позивач вийшла за межі дійсного змісту свого права та вчинила необґрунтовані дії, чим порушила охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони. При цьому, забезпечуючи право на стягнення судових витрат із позивача на користь відповідача у передбачених законом випадках та у разі настання певних умов, можливо зробити висновок про наявність підстав для компенсації відповідачу судових витрат, понесених ним на оплату професійної правничої допомоги, згідно із ч.5 статті 142 ЦПК України. Сторона відповідача також вказує у поданій заяві, що відповідачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Ічнянського районного суду від 01.04.2025 року у даній справі. Витрати на професійну правничу допомогу становлять 30 000 грн., що підтверджується договором №08-10/24 від 08.10.2024 року про надання правової допомоги, додатковою угодою до договору від 08.12.2024 року, актом прийняття-передачі наданих послуг від 08.12.2025 року.
Оскаржуваною ухвалою Ічнянського районного суду від 16.12.2025 року заяву представника відповідача - адвоката Ткаченка Д.А. про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АК "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння - задоволено частково. Судом постановлено додаткову ухвалу у цивільній справі №733/1220/24, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АК "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АК "Магнат" понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги та судового збору в загальному розмірі 17 422 грн. 40 коп.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали Ічнянського районного суду від 16.12.2025 року, частково задовольняючи заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АК "Магнат", суд першої інстанції зазначив, що з огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, необхідно дійти висновку про стягнення із позивача на користь ТОВ АК "Магнат" понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зменшеному розмірі, а саме, у розмірі 15 000 грн., що включає в себе: вивчення позовної заяви ОСОБА_1 , консультацію клієнта, узгодження правової позиції за позовом; підготовка (виготовлення) та подання апеляційної скарги; участь у судових засіданнях щодо представництва ТОВ АК "Магнат" в апеляційній інстанції та на стадії підготовчого розгляду та формування заяви щодо судових витрат, та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, а всього: 17 422 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ТОВ АПК "Магнат" стосовно вимоги щодо компенсації здійснених витрат, пов`язаних із розглядом справи, з підстав відсутності необґрунтованих дій з боку позивача ОСОБА_1 . В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 16.12.2025 року є незаконною, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт вказує на відсутність необґрунтованих дій з боку позивача ОСОБА_1 . При цьому, обов`язком сторін є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до ч.5 статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини та чим це підтверджується, тощо. Реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним відповідачем. Отримавши заявлений до відповідача позову, він цілком логічно, з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року у господарській справі №911/3312/21 зазначила, що при компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги у порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше). Це дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний виходити із положень частини 5 статті 142 зазначеного Кодексу, оскільки вказана норма є спеціальною.
У відзиві на апеляційну скаргу (а.с.18-22, том 2), відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року у справі №733/1220/24 - залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року у справі №733/1220/24 - залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду 02.06.2026 року представник відповідача - адвокат Ткаченко Д.А. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року у справі №733/1220/24 - залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року у даній справі - залишити без змін.
В судові засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилась.
Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння.
11.06.2024 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області було відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
04.12.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Івашка В.В. на адресу Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшла заява, в якій він просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04.12.2025 року заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння, залишено без розгляду.
09.12.2025 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат" - адвоката Ткаченка Д.А. до суду першої інстанції надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, в якій сторона відповідача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Магнат", в рахунок компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи №733/1220/24: 30 000 грн. витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката; 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Оскаржуваною ухвалою Ічнянського районного суду від 16.12.2025 року заяву представника відповідача - адвоката Ткаченка Д.А. про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АК "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння - задоволено частково. Судом постановлено додаткову ухвалу у цивільній справі №733/1220/24, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АК "Магнат" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні шляхом повернення із чужого незаконного володіння. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АК "Магнат" понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги та судового збору в загальному розмірі 17 422 грн. 40 коп.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали Ічнянського районного суду від 16.12.2025 року, частково задовольняючи заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АК "Магнат", суд першої інстанції зазначив, що з огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, необхідно дійти висновку про стягнення із позивача на користь ТОВ АК "Магнат" понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зменшеному розмірі, а саме, у розмірі 15 000 грн., що включає в себе: вивчення позовної заяви ОСОБА_1 , консультацію клієнта, узгодження правової позиції за позовом; підготовка (виготовлення) та подання апеляційної скарги; участь у судових засіданнях щодо представництва ТОВ АК "Магнат" в апеляційній інстанції та на стадії підготовчого розгляду та формування заяви щодо судових витрат, та 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору , а всього: 17 422 грн. 40 коп.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 16.12.2025 року є незаконною, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 16.12.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги апелянт вказує на відсутність необґрунтованих дій з боку позивача ОСОБА_1 . При цьому, обов`язком сторін є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до ч.5 статті 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини та чим це підтверджується, тощо. Реалізація позивачем права на звернення до суду із позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним відповідачем. Отримавши заявлений до відповідача позову, він цілком логічно, з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року у господарській справі №911/3312/21 зазначила, що при компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги у порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше). Це дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний виходити із положень частини 5 статті 142 зазначеного Кодексу, оскільки вказана норма є спеціальною.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.3 статті 142 ЦПК України, яка регламентує розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно ч.5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналіз статті 142 ЦПК України свідчить про диференційований підхід законодавця. При відмові позивача від позову - ч.3 статті 142 ЦПК України, формулювання "витрати відповідача... стягуються з позивача" має більш імперативний характер, що створює певну презумпцію обов`язку позивача відшкодувати витрати відповідача (за винятком ситуації, коли відмова зумовлена задоволенням вимог відповідачем). Відмова від позову є активним волевиявленням позивача припинити спір, який він сам ініціював, що може розглядатися, як визнання безперспективності або помилковості позову.
Натомість, при залишенні позову без розгляду (навіть за заявою позивача) чи закритті провадження у справі - ч.5 статті 142 ЦПК України, відповідач "має право заявити вимоги про компенсацію ... внаслідок необґрунтованих дій позивача". У даному випадку, з`являється додаткова умова - доведення "необґрунтованих дій". Залишення позову без розгляду або закриття провадження може бути зумовлено різними причинами, не завжди пов`язаними із усвідомленням позивачем необґрунтованості своїх вимог (наприклад, усунення обставин, що стали підставою для позову, до його розгляду по суті, або процесуальні перешкоди). Тому законодавець встановлює вищий поріг для стягнення витрат у випадках, передбачених частиною 5 статті 142 ЦПК України, вимагаючи від відповідача доведення саме "необґрунтованих дій" позивача. Це свідчить про різний ступінь "винуватості" чи відповідальності позивача, яку законодавець закладає у ці різні процесуальні розвитки подій, та перекладає тягар доказування на відповідача.
Відповідно до частин: 1-3 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142 ЦПК України, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Вирішуючи питання про стягнення із позивача на користь відповідача судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції надав відповідну оцінку всім необхіднім аспектам даної справи, а саме: доводам відповідача щодо неправомірних дій позивача; запереченням стосовно цього сторони позивача; складності та обсягу виконаних адвокатом робіт, їх доцільності; часу, витраченому на виконання відповідних робіт; значенню справи для сторони, із врахуванням критеріїв співмірності, необхідності та достатності витрат, враховував заперечення позивача щодо заявленого розміру судових витрат, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення із позивача на користь ТОВ АК "Магнат" понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у меншому розмірі, ніж заявлено до стягнення стороною відповідача, а саме, у розмірі - 15 000 грн., що включає: вивчення позовної заяви ОСОБА_1 , консультація клієнта, узгодження правової позиції за позовом; підготовка (виготовлення) та подання апеляційної скарги; участь у судових засіданнях по представництву ТОВ АК "Магнат" у апеляційній інстанції та на стадії підготовчого розгляду, формування заяви по судових витратах, а також - 2 422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.158, том 1), а всього: 17 422 грн. 40 коп.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують вказаного вище висновку суду першої інстанції, оскільки даний висновок суду узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини.
За даних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року - підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: