Справа № 314/1805/25
Провадження № 2/314/121/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2026 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/1805/25 за позовом Садівничого товариства «Строитель» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок,
за участю представника позивача
(в режимі відеоконференції) Сивоненко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 представник позивача звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просить суд витребувати на користь Садівничного товариства у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0448, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту); у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0443, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту); у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0446, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту); у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0444, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів); у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0445, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту); у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0447, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Садівниче товариство «Строитель» здійснює свою діяльність на земельних ділянках площею 14,0 га, наданих даній юридичній особі у постійне користування для ведення індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської ради рішенням виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 №285 (Державний акт Б № 012775), рішення виконкому Вільнянської районної ради народних від 12.11.1987 №289, рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992 №18. (Державний акт №000738), рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів від 24.10.2000 № 90 (Державний акт ІІ-ЗП № 000006), розпорядження Вільнянської райдержадміністрації від 28.03.2000 № 129 (Державний акт ІІ-ЗП № 000787).
10.03.1988 на підставі рішення № 57 «Про реєстрацію Статуту садового товариства «Строитель» виробниого об`єднання «Запоріжбуддеталь» було засноване СТ «Строитель». У подальшому СТ «Строитель» здійснювало свою діяльність відповідно до статуту СТ «Строитель» з використанням зазначених вище земельних ділянок, наданих у постійне користування, загальною площею 14,0 га. Державні акти на право постійного користування землею є дійсними і наказу про припинення права постійного користування Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області чи будь-який інший орган/установа/організація не приймали. СТ «Строитель» не перебуває у процесі припинення.
02.12.2020 головою СТ «Строитель» до ГУНП в Запорізькій області було подано заяву про здійснення самоправства з боку невстановлених посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, оскільки при підготовці звітності було виявлене зменшення площі земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні СТ «Строитель». Зокремай, земельна ділянка, на якій розташована насосна станція, що забезпечує водопостачання СТ «Строитель» за невідомих обставин виявилася у відповідачів.
Спірні земельні ділянки зареєстровані за відповідачами, при цьому вони ніколи не були членами СТ «Строитель», клопотання, передбачене законодавством для виділення за рахунок земель постійного користування товариство по відповідачам ніколи не складало, вилучення земельних ділянок у СТ «Строитель» ніким не проводилося.
01.08.2023 СТ «Строитель» звернулося до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо надання дозволів громадянам на розробку технічної документації на земельні ділянки, зайняті та якими користується позивач відповідно до державного акту на землю; щодо затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадянам, які зайняті та якими користується позивач відповідно до державного акту на землю; визнати незаконними та скасувати накази відповідача «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок» від 29.10.2020 №8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.
Проте Верховний Суд в ухвалі від 03.02.2025 по справі №908/2463/23 зауважив, що такий спосіб захисту є неефективним.
Тому позивач звертається до суду із віндикаційним позовом до відповідачем із позовними вимогами про витребування земельних ділянок.
Ухвалою суду від 08.05.2025 відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
12.02.2026 від відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що категорично заперечує проти задоволення позову та просить суд врахувати таке.
ОСОБА_6 не має юридичної освіти та не має фінансової можливості залучити адвоката для захисту своїх інтересів. Про наявність зазначеного позову дізнався лише у листопаді 2025 року. Позовна заява СТ «Строитель» стосується позбавлення його єдиного права власності на землю, що є вагомим для нього. Відсутність у відповідача глибоких юридичних знань та не зовсім правильне розуміння процесуальних тонкощів не повинні позбавляти його права на справедливий суд та всебічний розгляд його доводів.
Головною підставою для відмови у позові є Постава центрального господарського суду від 09.12.2024 у справі №908/22463/23, даним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що СТ «Строитель» не довело, що воно є правонаступником прав на землю, надану у 1987 році ВО «Запоріжбуддеталь», СТ «Строитель» не набуло та не має права власності на спірні земельні ділянки. У позивача відсутнє право користування спірними ділянками. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України ці обставини є встановленими і не потребують повторного доказування. Оскільки позивач не має права на землю, він не може її витребовувати.
Таким чином, позивач фактично повторно ініціює судовий спір з питання, яке вже отримало правову оцінку суду апеляційної інстанції, що свідчить про зловживання правом на судовий розгляд.
Спірні земельні ділянки були сформовані як окремі об`єкти цивільних прав із присвоєнням кадастрових номерів, внесені до Державного земельного кадастру та передані у приватну власність за рахунок земель державної власності.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту накладення меж спірних земельних ділянок на землі, що перебувають у постійному користуванні СТ «Строитель». Самі лише посилання на старі плани або схеми без встановлення координат поворотних точок не підтверджують порушення прав позивача.
Передача земельних ділянок у приватну власність громадянам здійснювалось ГУ Держгеокадастру у межах наданих повноважень та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.
На момент прийняття наказів спірні земельні ділянки обліковувались як землі сільськогосподарського призначення державної власності та не були вилучені з обігу, а також не перебували у власності чи користуванні позивача в установленому законом порядку.
Відповідач ОСОБА_6 зауважив, що він є добросовісними набувачем земельної ділянки. Майно було отримано ним від держави в особі уповноваженого органу - ГУ Держгеокадастру, і на момент реєстрації права власності жодних обтяжень чи зареєстрованих прав третіх осіб, у тому числі позивача, на ці ділянки не існували.
Позовні вимоги спрямовані на перегляд правомірно набутих прав власності фізичних осіб без належного правового обґрунтування.
Також відповідач ОСОБА_6 зазначив, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, оскільки садове товариство дізналося про порушення своїх прав у 2020 році, про свідчить звернення до поліції, проте даний позов подано лише у 2025 році.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі у судові засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не надавали.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Садівниче товариство «Строитель» здійснює свою діяльність на земельних ділянках площею 14,0 га, наданих даній юридичній особі у постійне користування для ведення індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської ради рішенням виконкому Запорізької обласної ради народних депутатів від 11.08.1987 №285 (Державний акт Б № 012775), рішення виконкому Вільнянської районної ради народних від 12.11.1987 №289, рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району від 10.03.1992 №18. (Державний акт № 000738), рішення Михайлівської сільської ради народних депутатів від 24.10.2000 № 90 (Державний акт ІІ-ЗП № 000006), розпорядження Вільнянської райдержадміністрації від 28.03.2000 № 129 (Державний акт ІІ-ЗП № 000787).
10.03.1988 на підставі рішення № 57 "Про реєстрацію Статуту садового товариства "Строитель" виробничого об`єднання "Запоріжбуддеталь" було засноване СТ «Строитель». У подальшому СТ «Строитель» здійснювало свою діяльність відповідно до статуту СТ «Строитель», з використанням зазначених вище земельних ділянок, наданих в постійне користування загальною площею 14,0 га. Державні акти на право постійного користування землею є дійсними і наказу про припинення права постійного користування Головне Управління Держгеокадастру у Запорізькій області чи будь який інший орган/установа/організація не приймали.
СТ «Строитель» не перебуває у процесі припинення.
02.12.2020 до Вільнянського Вп ПВП в Запорізькій області надійшли матеріали з ГУНП в Запорізькій області за зверненням голови СТ «Строитель» Мозгового В. А. щодо самоправства з боку невстановлених осіб, на підставі чого 02.12.2020 було внесено відомості до ЄРДР за № 12020085210000173 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу УРСР 1970 р., в редакції, чинній на час надання в користування спірних земельних ділянок відповідно до державних актів, встановлювалося, що Земля в Українській РСР надається в користування: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; громадянам СРСР. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, земля може надаватися в користування і іншим організаціям та особам.
Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу УРСР 1970 р. колгоспи, радгоспи, інші підприємства, організації й установи у встановлених законом випадках мали право надавати з закріплених за ними земель земельні ділянки у вторинне користування громадянам.
Відповідно до ст. 51 Земельного кодексу УРСР 1970 р. підприємствам, організаціям і установам можуть надаватись земельні ділянки для колективного садівництва та городництва в порядку і на умовах, встановлюваних законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу УРСР 1970 р. до міських земель сільськогосподарського використання та інших угідь відносяться землі, зайняті садами, виноградниками, городами, ріллею, лугами, розсадниками, теплицями, зайняті торфовищами, кар`єрами, каменоломнями, а також інші землі, не віднесені до земель міської забудови, загального користування, транспорту, міських лісів, гірничої та іншої промисловості.
Землі сільськогосподарського використання та інші угіддя в містах можуть надаватися підприємствам, організаціям і установам для ведення сільського господарства, колективного городництва робітників і службовців, для розробки загальнопоширених корисних копалин і торфовищ, а також громадянам для випасу худоби та сінокосіння.
Отже, садове товариство або громадянин містянин не були наділені правом отримати у користування земельну ділянку. Таку ділянку могло отримати лише державне підприємство для своїх робітників та службовців. Громадяни - члени колгоспів, члени садових та городніх товариств, працівники радгоспів та деяких інших державних підприємств набували земельні ділянки на праві вторинного землекористування не за рішенням органів влади, а за рішенням правлінь чи інших органів колективного управління колгоспів, садових і городніх товариств та на підставі наказів директорів радгоспів та інших державних підприємств. При припиненні членства чи при звільненні з зазначених підприємств, установ і організацій громадяни, які були їх членами або працівниками, могли втратити такі земельні ділянки повністю або частково на підставі відповідних рішень правлінь чи наказів директорів.
Тобто садівниче товариство створювалося після отримання державним підприємством акта постійного користування з метою реалізації колективних інтересів робітників та службовців державного підприємства щодо користування наданої державному підприємству земельної ділянки для колективного саду.
З аналізу чинного на дату створення садівничого товариство «Строитель» законодавства чітко слідує, що набути права постійного користування на землю могло лише державне підприємство, яким на той час було Виробниче об`єднання "Запоріжбуддеталь". Створення садового товариства без попереднього отримання у користування єдиним масивом земельної ділянки державним підприємством, у даному випадку Виробничим об`єднанням "Запоріжбуддеталь", було неможливим.
На момент надання земельної ділянки Виробничому об`єднанню "Запоріжбуддеталь", земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення колективного саду надавалась не як юридичній особі, а як спеціальному суб`єктові - суб`єкту, який створював (організовував) садівниче товариство.
Згідно зі ст. 136 Земельного кодексу УРСР Земельні ділянки, зайняті колективними садами (виноградниками), знаходяться в користуванні садівницьких (виноградарських) товариств, що організуються при підприємствах, організаціях, установах, яким у встановленому порядку надано ці земельні ділянки.
Садівницькі (виноградарські) товариства використовують ці ділянки відповідно до цілей, визначених їх статутом, зареєстрованим виконавчим комітетом районної (міської) Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке (виноградарське) товариство.
Рішенням виконавчого комітету Вільнянської районної ради народних депутатів від 10.03.1988 № 57 "Про реєстрацію Статуту садового товариства "Строитель" виробничого об`єднання "Запоріжбуддеталь" Главзапоріжбуд зареєстровано Статут садового товариства "Строитель" В/О "Запоріжбуддеталь", затвердженого загальними зборами членів товариства від 27 листопада протоколом № 1.
Пунктом 6 розділуХ "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01 січня 2002 року до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
Проте Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 № 922/989/18 (п.60).
З моменту державної реєстрації садового товариства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі N 615/2197/15-ц).
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі N 906/392/18 (провадження N 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Так, статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою є припинення діяльності такої юридичної особи як садівниче товариство.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 № 922/989/18 (п.60).
У силу ст. 35 Земельного кодексу України виключно члени садівницького товариства на підставі клопотання даного товариства мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок товариства.
Проте під час розгляду справи встановлено, що відповідачі ніколи не були та не є членами СТ «СТРОИТЕЛЬ».
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7727/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7725/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7719/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності
Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7722/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7726/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.10.2020 № 8-7728/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,1200 га. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального садівництва (01.05).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 29.10.2020 № 8-8556/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» затверджено розроблений Запорізькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального садівництва на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту. Передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,7200 га, для індивідуального садівництва, розташовані на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту, наступним громадянам: 1) ОСОБА_4 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0444); 2) ОСОБА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0448); 3) ОСОБА_2 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0443); 4) ОСОБА_6 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0447); 5) ОСОБА_3 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0446); 6) ОСОБА_5 площею 0,1200 га (кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0445).
До Державного реєстру речових прав внесена наступна інформація: 1) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0444, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051112, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_4 ; 2) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0448, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39053130, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_1 ; 3) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0443, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39052813, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_2 ; 4) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0447, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39052312, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_6 ; 5) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0446, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051771, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_3 ; 6) земельна ділянка [номер приховано]:05:001:0445, площа (га): 0.12, номер відомостей про речове право 39051425, дата реєстрації 04.11.2020, власник ОСОБА_5 .
Також, до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку внесена наступна інформація: 1) власник: ОСОБА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0444; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів); 2) власник: ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0448; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів); 3) власник: ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0443; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів); 4) власник: ОСОБА_6 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0447; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів); 5) власник: ОСОБА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0446; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів); 6) власник: ОСОБА_5 , кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:05:001:0445; цільове призначення: 01.05; вид користування: для індивідуального садівництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для індивідуального садівництва; форма власності: приватна; площа земельної ділянки: 0.12; місце розташування: Запорізька область, Вільнянський район, Михайлівська сільська ОТГ (за межами населених пунктів).
З огляду на норми ст. 35 та ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області при наданні дозволу на розробку технічної документації щодо визначення меж земельних ділянок та затвердженні технічної документації і приватизації земельних ділянок на користь відповідачів по справі ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) діяв не у спосіб, передбачений Земельним кодексом України, оскільки не вилучив земельні ділянки у Садового товариства «Строитель»,у якого спірні земельні ділянки знаходилися в постійному користуванні на підставі державного акта на землю, в порядку, передбаченому ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, а так само без дотримання вимоги щодо наявності клопотання Садового товариства «Строитель» для реалізації права на безоплатну передачу у власність земельних ділянок виключно членам товариства.
Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з приписами частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Стаття 22 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках.
Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).
Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.
Разом із тим, відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Так у постанові від 05.11.2019 по справі №906/392/18 Велика Палата Верховного Суду вказує, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17, 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).
Спірне майно вибуло з користування СТ «Строитель» поза його волею, тому належним способом захисту у цій справі є саме вимога про витребування майна на підставі статей 387 ЦК України.
Щодо заяви відповідача ОСОБА_6 про сплив строків позовної давності, суд дійшов такого висновку.
Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України).
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено ст. 263 та ст. 264 ЦК України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.
У зв`язку з цим, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24.00 год 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.
Поряд із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025.
З огляду на це, в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 до 04.09.2025 перебіг строку звернення до суду зупинявся.
Зазначені висновки відповідають тим, що наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
З 02.04.2020 діяв механізм продовження позовної давності на строк дії карантину (п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX), який тривав до 30.06.2023, а з 17.03.2022 - також продовження на строк дії воєнного стану (п. 19 у редакції Закону № 2120-ІХ) до 29.01.2024. Надалі з 30.01.2024 до 04.09.2025 перебіг позовної давності був зупинений (нова редакція п. 19, Закон № 3450-ІХ), а з 04.09.2025 зазначений пункт виключено (Закон № 4434-ІХ), що поновило перебіг строків.
Про порушення свого права позивач дізнався у 2020 році, позов подано 21.04.2025, тобто під час зупинення перебігу позовної давності. За таких обставин загальний трирічний строк звернення до суду не сплинув, а доводи відповідача про його пропуск є необґрунтованими та відхиляються судом.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Позов Садівничого товариства «Строитель» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0448, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Витребувати у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0443, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Витребувати у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0446, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Витребувати у ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0444, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пунктів) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914, 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Витребувати у ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0445, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Витребувати у ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0447, розташовану на території Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Вільнянського району Запорізької області (за межами населеного пункту) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9).
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Садівничого товариства «Строитель» (код за ЄДРПОУ 25742914 70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 9) судовий збір в розмірі 504,67 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.09.2026.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
11.09.2026