1 Справа № 335/7798/26 2/335/4056/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, -
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 28 074,04 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не сплачував надані йому за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 24.12.2019 по 30.10.2025 у нього утворилась заборгованість у розмірі 28 074,04 грн.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 14.07.2026 позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він частково визнав позовні вимоги. Заперечуючи проти нарахувань за період з 24.12.2019 по 09.07.2023, відповідач заявив про застосування строків позовної давності, зазначивши, що право на стягнення боргу обмежене трирічним строком, а саме періодом з 09.07.2023 по 30.10.2025. Крім того, посилаючись на введення воєнного стану та перебої з теплопостачанням у м. Запоріжжя, відповідач просив витребувати у позивача докази належної якості послуг або зобов`язати провести перерахунок. Також зазначив, що з 31.10.2025 він припинив бути власником спірної квартири, на підтвердження чого долучив договір дарування.
26.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Концерну «МТМ» Циганової О.С. до суду надійшла відповідь на відзив з посиланням на те, що Акти-претензії щодо не надання чи не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг за період з 24.12.2019 по 30.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» не надходили. Відповідачем були здійснені часткові оплати суми боргу, а саме: жовтень 2020- 3000,00 грн.(опалення); грудень 2020- 827,54 грн.( опалення); січень 2021 - 1000,00 грн. (опалення); лютий 2021 - 29,00 грн. (опалення); вересень 2021 - 159,00 грн. (опалення); жовтень 2021 - 500,00 грн. (опалення); листопад 2021 - 1000,81 грн. (опалення); грудень 2021 - 18,00 грн. (абонплата теплової енергії); квітень 2023 -200,00 грн. (постачання теплової енергії); вересень 2023 - 400,00 грн. (постачання теплової енергії); грудень 2023 - 500,00 грн. (постачання теплової енергії); січень 2024 - 200,00грн.( постачання теплової енергії); квітень 2024 - 200,00 грн.( постачання теплової енергії). Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувались позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Таким чином оплати здійснені відповідачем переривають строк позовної давності та розпочинають перебіг спочатку. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID 19 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, який діяв до 30.06.2023.
Представник позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, разом з тим надала заяву від 01.10.2026 відповідно до якої, просила суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим надав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без його участі за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_2 , з 24.12.2019 по 31.10.2025, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, а відтак є споживачем наданих за вказаною адресою житлово-комунальних послуг.
Згідно із довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води відповідач має заборгованість за надані йому послуги за період з 24.12.2019 по 30.10.2025 у розмірі 28 074,04 грн., особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач оплату за надані послуги здійснював не у повному обсязі, у зв`язку із чим за період з 24.12.2019 по 30.10.2025 у нього виникла заборгованість у розмірі 28 074,04 грн.
Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
У даному випадку, від споживача, а саме від власника квартири, Концерн «Міські теплові мережі» жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, якими врегулювано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов висновку, що через відсутність відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 Концерном «МТМ» відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну публічного договору приєднання - Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 між Концерном «МТМ» та відповідачем, який був власником квартири, укладено Типовий індивідуальний договір №601002441 про надання послуги з постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_2 .
За змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ Кабінету №1022 від 08.09.2021) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.
На виконання Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 була затверджена «Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» (далі - Методика №315), застосування якої почалось з моменту переходу на нові договірні відносини.
Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
У відповідності до п. 24 Правил № 830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики № 315.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходиться квартира відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, які розміщені в загальному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради та відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Судом враховано, що опалення - це послуга, яка надається для нормування температури повітря у приміщеннях.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 20 листопада 2019 у справі № 640/18143/16-ц, факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги, що, у свою чергу, є порушенням умов договору у розумінні ст. 526 , 530 ЦК України , повинен бути зафіксований належним чином.
Відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 , його поширюється на споживачів комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком, виконавців комунальних послуг та управителів багатоквартирних будинків.
У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг.
При цьому, у своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 521/6969/15-ц, Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за період з 24.12.2019 по 30.10.2025 акти-претензії стосовно ненадання або неналежної якості комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку, передбаченому чинним законодавством, до Концерну «Міські теплові мережі» не подавались.
Оцінюючи заперечення відповідача щодо неналежної якості послуг, суд враховує, що на спростування вказаних доводів представником позивача до матеріалів справи долучено належні та допустимі докази технічної справності систем і готовності мереж до експлуатації у спірний період, а саме: копії актів про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 06.09.2021 та від 16.06.2025; копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 25.05.2021 та від 10.06.2025; копії актів готовності до опалювального періоду від 10.09.2021; копію акту перевірки вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду від 27.03.2025, а також копії актів обстеження теплового вузла та зняття показань комерційного обліку теплової енергії від 21.07.2023, від 02.11.2023 та від 30.10.2025, які в сукупності підтверджують факт належного надання послуг з боку Концерну «Міські теплові мережі».
Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що факт надання позивачем та споживання відповідачем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання у спірний період підтверджений належними доказами. У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати цих послуг, у останнього виникла заборгованість, наявність та розмір якої доведені матеріалами справи.
Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності до вимог Концерну «МТМ» до відповідача ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
При цьому, враховуючи, що відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, плата за послуги з централізованого опалення нараховується щомісячно, тому перебіг позовної давності за щомісячними платежами починається після несплати чергового платежу.
Відповідач у відзиві просив застосувати строк позовної давності, та відмовити в позові в частині заборгованості за період з 24.12.2019 по 09.07.2023, яка виникла більше ніж за три роки до дня звернення позивача до суду.
Проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснювалась оплата наданих послуг, а саме: у жовтні 2020 сплачено 3000,00 грн.; у грудні 2020 сплачено 827,54 грн.; у січні 2021 сплачено 1000,00 грн.; у лютому 2021 сплачено 29,00 грн.; у вересні 2021 сплачено 159,00 грн.; у жовтні 2021 сплачено 500,00 грн.; у листопаді 2021 сплачено 1000,81 грн.; у грудні 2021 сплачено 18,00 грн.; у квітні 2023 сплачено 200,00 грн.; у вересні 2023 сплачено 400,00 грн.; у грудні 2023 сплачено 500,00 грн.; у січні 2024 сплачено 200,00 грн.; у квітні 2024 сплачено 200,00 грн. Після квітня 2024 відповідач заборгованість не погашав.
З урахуванням встановлених обставин, зокрема факту здійснення відповідачем часткових платежів у рахунок погашення боргу, суд дійшов висновку, що останній своїми конклюдентними діями визнав наявність заборгованості в цілому.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
З наведеного випливає, що за всіма вимогами заявника, які за загальними правилами не сплили станом на 02.04.2020, а потім станом на 24.02.2022, були продовжені до закінчення або припинення воєнного стану.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, та вважає позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 261, 263-265, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 24.12.2019 по 30.10.2025, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 28 074 (двадцять вісім тисяч сімдесят чотири) гривні 04 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 01 жовтня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.І. Рибалко