Дата документу 05.10.2026
Справа № 501/4614/14-ц
6/501/260/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської Бондарева Р.В. про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку
стягувач: ТОВ «Консалт Солюшен»
боржник: ОСОБА_1
постановив ухвалу про наступне та
ВСТАНОВИВ:
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Бондарев Р.В. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, згідно якого просить суд:
- звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/12 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті матері ОСОБА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради;
- звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/4 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті батька ОСОБА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради;
- звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/12 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті батька ОСОБА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради та успадкована ОСОБА_3 .
Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В. перебуває виконавче провадження:
- №74014057 з виконання виконавчого листа №501/2212/23, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.12.2023 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшен» заборгованості у розмірі 9850 доларів США (365947,93 грн. становм на день подачі позовної заяви);
- №74014308 з виконання виконавчого листа №501/2212/23, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.12.2023 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшен» заборгованості у розмірі 9850 доларів США (365947,93 грн. становм на день подачі позовної заяви);
- №80278173 з виконання виконавчого листа №501/4614/14-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 21.01.2022 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 85077,43 доларів США.
30.01.2024 приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №74014057 та №74014308 у зведене виконавче провадження №74014398.
Приватним виконавцем 17.02.2026 винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №80278173 до зведеного виконавчого провадження №74014398.
Приватним виконавцем у відповідні строки направлено на адресу боржника рекомендованим повідомленням постанови про відкриття виконавчих проваджень, однак боржник на виклик приватного виконавця не зявився, декларацію чи інших документів не подав, рішення суду самостійно не виконав.
У ході перевірки майнового стану боржника не було виявлено жодного майна чи коштів, належних боржнику, але як вказує заявник у поданні, у ході примусового виконання рішень суду стало відомо, що батьки боржника померли, після смерті яких залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
На запит приватного виконавця приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Мірошниченко Л.М. зазначила, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, за даними спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 24.04.2019 заведена спадкова справа №10/2019.
Листом №1344 від 04.11.2021 КП Бюро технічної інвентаризації Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області повідомило, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована в рівних частках за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .
Приватним нотаріусом Мірошниченко Л.М. надано довідку №237/02-14 від 01.11.2021 про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на все спадкове майно.
Також, приватним нотаріусом Мірошниченко Л.М. надано довідку №238/02-14 від 01.11.2021 про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є спадкоємцями за законом ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приватним виконавцем неодноразово складались постанови про опис та арешт майна боржника, призначено суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, надіслано вимоги стягувачу щодо внесення авансового платежу та витрат на проведення оцінки майна, тощо.
На підставі викладеного, приватний виконавець стверджує, що вартість уже арештованого та переданого на реалізацію майна є недостатньою для погашення боргу за виконавчими провадженнями, тому звернувся до суду з відповідним поданням.
Відповідно до ч.11 ст.440 ЦПК України суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю приватного виконавця.
Ухвалою від 25.11.2024 призначено вказане подання до розгляду на 03.09.2026, про що повідомлено приватного виконавця як це передбачено ч.11 ст.440 ЦПК України (а.с.241).
Ухвалою суду від 03.09.2026 витребувано докази (а.с.242-243).
В судове засідання приватний виконавець не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина десята статті 440 ЦПК України).
Застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та для фізичних осіб - статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» - є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду: від 13 червня 2018 року у справі №2-592/09(провадження №61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справу №522/6400/15-ц(провадження №61-19786св18).
Згідно з положенням статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частин першої, третьої статті 1268, частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, неотримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину саме по собі не може перешкоджати виконанню рішення суду, яке набрало законної сили.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 22 серпня 2018 року у справі №623/2000/15-к(провадження №61-12242св18), від 19 лютого 2020 року у справі №752/1334/14-ц(провадження №61-10561св19), від 03 червня 2020 року у справі № 2-1799/11 (провадження №61-36697св18).
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В. перебуває виконавче провадження:
- №74014057 з виконання виконавчого листа №501/2212/23, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.12.2023 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшен» заборгованості у розмірі 9850 доларів США (365947,93 грн. становм на день подачі позовної заяви);
- №74014308 з виконання виконавчого листа №501/2212/23, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.12.2023 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Консалт Солюшен» заборгованості у розмірі 9850 доларів США (365947,93 грн. становм на день подачі позовної заяви);
- №80278173 з виконання виконавчого листа №501/4614/14-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 21.01.2022 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 85077,43 доларів США.
30.01.2024 приватним виконавчем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №74014057 та №74014308 у зведене виконавче провадження №74014398.
Приватним виконавцем 17.02.2026 винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №80278173 до зведеного виконавчого провадження №74014398.
Приватним виконавцем у відповідні строки направлено на адресу боржника рекомендованим повідомлення постанови про відкриття виконавчих проваджень, однак боржник на виклик приватного виконавця не зявився, декларацію чи інших документів не подав, рішення суду самостійно не виконав.
У ході перевірки майнового стану боржника не було виявлено жодного майна чи коштів, належних боржнику, але як вказує заявник у поданні, у ході примусового виконання рішень суду стало відомо, що батьки боржника померли, після смерті яких залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
На запит приватного виконавця приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Мірошниченко Л.М. зазначила, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, за даними спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 24.04.2019 заведена спадкова справа №10/2019.
Листом №1344 від 04.11.2021 КП Бюро технічної інвентаризації Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області повідомило, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована в рівних частках за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .
Приватним нотаріусом Мірошниченко Л.М. надано довідку №237/02-14 від 01.11.2021 про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на все спадкове майно.
Також, приватним нотаріусом Мірошниченко Л.М. надано довідку №238/02-14 від 01.11.2021 про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є спадкоємцями за законом ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приватним виконавцем неодноразово складались постанови про опис та арешт майна боржника, призначено суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, надіслано вимоги стягувачу щодо внесення авансового платежу та витрат на проведення оцінки майна, тощо.
З матеріалів спадкової справи №17/2013, заведеної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.2-28 т.2), яка надіслана на адресу суду 23.09.2026 на виконання ухвали суду від 03.09.2026, вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса звернулись чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_6 , донька ОСОБА_1 . До складу спадщини входить квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить та зареєстрована в рівних частках за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та автомобіль марки «Нісан».
Матеріали вказаної спадкової справи містять заяви від всіх інших спадкоємців про прийнятя спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
З матеріалів спадкової справи №10/2019, заведеної приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мірошниченко Л.М. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с.28-50 т.2), яка надіслана на адресу суду 23.09.2026 на виконання ухвали суду від 03.09.2026, вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса звернулась донька ОСОБА_1 ,яка є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 (а.с.38), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на все спадкове майно.
Відсутність відомостей про видачу спадкоємцям, у тому разі і боржнику, свідоцтв про право на спадщину, не спростовує доводи заявника щодо прийняття спадщини боржником, оскільки у разі отримання такого свідоцтва спадкоємцем, таке спадкове майно слід вважати оформленим у визначеному законом порядку, що виключає необхідність виконавця звертатися до суду та просити звернути стягнення на таке майно.
В даному випадку для правильного вирішення вказаного процесуального питання визначальним є саме не оформлення боржником як спадкоємцем відповідного права власності у визначеному законом порядку, і таке підтверджено, оскільки матеріали справи та відомості з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містять відомостей про право власності на належну їй спадщину у вигляді 1/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №34279444 від 28.05.2012 (а.с.24).
Вказана частка вірно визначена заявником, оскільки за умови відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 на 1/4 (0,25%) квартири, звернення за прийняттям спадщини 3-х спадкоємців за законом, три з яких претендують на 0,083% від 0,25% спадкового майна, належна одному з таких трьох спадкоємців за законом, частки яких є рівними, становитиме саме 0,083%.
Крім того, за умови відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 на 1/4 (0,25%) квартири належної йому та 0,083% від 0,25% спадкового майна, прийнятого ним у спадщину після смерті дружини, звернення за прийняттям спадщини доньки ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , належна їй частка становитиме саме 0,083%.
Що стосується отримання/неотримання іншими спадкоємцями належної їм спадщини, то таке на вирішення питання не впливає, оскільки за змістом ст.1275 ЦК України частка боржника, який своєчасно звернувся за прийняттям спадщини шляхом подачі заяви нотаріусу, в разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями може бути тільки збільшена, а суд, розглядаючи подання приватного виконавця в порядку ст.440 ЦПК України, не може переймати на себе функцію нотаріату та виходить із умов заповіту.
Отже, за матеріалами справи виконавцем в межах своїх повноважень та на виконання зведеного виконавчого провадження, здійснювалися відповідні дії, про що свідчать запити до певних установ на предмет наявності доходу чи майна, на яке можна звернути стягнення, належне боржнику, тощо і згідно отриманих відповідей відсутнє таке за боржником, транспортні засоби також відсутні; право власності на успадковану частку квартири ОСОБА_1 не зареєстроване.
Із урахуванням встановлених у цій справі обставин, слід вважати, що приватним виконавцем було здійснено усі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення на цьому етапі, проте вжиті заходи примусового виконання рішення суду не призвели до задоволення вимог стягувача.
Доказів того, що відповідно до положень частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник запропонував приватному виконавцю види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення про стягнення боргу, матеріали справи не містять.
Отже, приватним виконавцем доведено факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача.
Оскільки рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, приватний виконавець на підставі відповідного закону, що регулює спірні правовідносини, виявивши в процесі виконання вищезазначеного виконавчого документу нерухоме майно, на яке не зареєстровано в установленому законом порядку право власності боржника, обґрунтовано звернувся до суду із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Задоволення подання приватного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, має сприяти належному виконанню рішень суду. У свою чергу боржник добровільно не виконував рішення суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц (провадження № 61-17011сво19) зроблено висновок про те, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії» (Garsia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26 із подальшими посиланнями).
Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Керуючись ст.ст.260-261, 352-353, 440 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку (стягувач: ТОВ «Консалт Солюшен», боржник: ОСОБА_1 - задовольнити.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/12 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті матері ОСОБА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/4 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті батька ОСОБА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме 1/12 часток квартири АДРЕСА_1 , успадковану після смерті батька ОСОБА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2012 Виконкомом Іллічівської міської ради та успадкована ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко