Справа № 638/123/26
Провадження № 2/638/91/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Морозової Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмір нарахованих грошових коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію,-
ВСТАНОВИВ:
05.01.2026 року засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмір нарахованих грошових коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача надмір нараховані грошові кошти у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію у розмірі 2 301,46 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач знаходилась на обліку в Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради як непрацююча особа, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. На підставі заяви відповідача, рішенням Управління від 10.02.2021 року, відповідачу призначено тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсію з 01.01.2021 року по 17.01.2023 року. Допомога відповідачу була продовжена автоматично, у зв`язку з воєнним станом. Оскільки згідно з поданою відповідачем при оформленні допомоги довідкою органу Пенсійного фонду України, відповідач набула право на пенсійну виплату з 18.01.2023 року, виплату допомоги відповідачу Управлінням було припинено рішенням від 04.05.2023 року з 18.01.2023 року. У червні 2023 року відповідач звернулась до Управління та з приводу оформлення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, на новий строк, та подала нову довідку про наявність страхового стажу, згідно з якою вона матиме право на пенсійну виплату з 18.01.2025 року. Тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла віку, на новий строк відповідачу оформлено не було, оскільки дана допомогу призначається лише у період до 31.12.2020 року. Натомість відповідачу було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям на строк до 31.01.2024 року. Відповідач була повідомлена з тим, що в неї виникла переплата, з чим погодилася та написала заяву з проханням утримувати переплату з призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Після часткового утримання розмір переплати складає 2 301,46 грн. та подальше утримання не є можливим, оскільки відповідач не одержує в управлінні будь-яких виплат. Управлінням було надіслано відповідачу листи щодо суми переплати та необхідністю її повернення, але заявник на зв`язок з Управлінням не вийшов, переплату не погасила, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Зауважень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надала.
Суд, дослідивши доводи сторін, викладені у письмових заявах по суті справи, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
За приписом частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 статті 13 та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради та згідно рішення про призначення допомоги від 10.02.2021 року отримувала державну соціальну допомогу непрацюючої особи, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату з 01.01.2021 року по 17.01.2023 рік.
Рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 04.05.2023 року №627091/045, ОСОБА_1 припинено виплату тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, у зв`язку з набуттям права на пенсійну виплату з 18.01.2023 року.
Відповідач було призначено державну соціальну допомоги малозабезпеченим сім`ям до 31.01.2024 року.
У відповідача наявна переплата по тимчасовій державній соціальній допомозі непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату за період з 18.01.2023 року по 31.05.2023 рік у сумі 9 023,42 грн.
Частину надміру перерахованих коштів допомоги у сумі 6 721,96 було утримано з новопризначеної допомоги малозабезпеченим сім`ям згідно заяви відповідача від 10.08.2023 року.
Згідно довідки обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №146 від 02.09.2024 року, залишок переплати на даний час становить 2 301,46 грн.
Станом на час подачі позову до суду. відповідачем не було повернуто кошти.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098 (даліПорядок № 1098), цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1098 призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.
Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1098 під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1098 для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу; інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті); довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги; копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Інформація про склад сім`ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.
Як вбачається із пункту 14 Порядку № 1098 розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 3-9 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги.
Згідно з пункту 2 Постанови № 264 від 08.04.2020 р. установити, що орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.Якщо за результатами проведеного перерахунку:виявляється, що розмір отриманої допомоги був меншим, орган соціального захисту населення проводить доплату в розмірі різниці між перерахованим і виплаченим розміром допомоги;не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення:визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;встановлюють строки повернення коштів, які підлягають поверненню залежно від матеріального стану багатодітної сім`ї;повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Якщо отримувач допомоги протягом одного місяця з дати скасування карантину не подав заяви та необхідних документів, що не дає змоги провести перерахунок допомоги, органи соціального захисту населення вживають заходів, передбачених абзацами п`ятим - сьомим цього пункту.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:отримувачем допомоги самостійно;за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
У разі неможливості добровільного повернення виплачених сум допомоги такі кошти стягуються у судовому порядку.
Перерахунок проводиться з місяця виплати допомоги, яку продовжено відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 1 цієї постанови, але не раніше ніж з місяця встановлення карантину.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (стаття 1215 Цивільного кодексу України).
Оскільки, виникла переплата державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсію в розмірі 2 301,46 грн., яку відповідач добровільно не повернув, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки обставини встановлені у статті 1215 ЦК України, якою передбачено повернення безпідставно отриманої допомоги за відсутності недобросовісності з боку набувача, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмір нарахованих грошових коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 03196593, м. Харків, пр. Науки, 17-А, надмір нараховані грошові кошти у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію у розмірі 2 301 (дві тисячі триста одна) грн. 46 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 03196593, м. Харків, пр. Науки, 17-А, сплачений судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: