Справа №: 343/603/26
Провадження №: 6-а/343/1/26
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
судді Монташевич С.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Оленяк С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина в режимі відеоконференції з представниками учасників справи заяву ОСОБА_1 про розтермінування штрафу, який накладений постановою Львівської митниці,
В С Т А Н О В И В:
представник заявник ОСОБА_1 - адвокат Кіт Р.С. у системі "Електронний суд" сформував заяву про розтермінування штрафу, який накладений постановою Львівської митниці.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 22.05.2026 Долинський районний суд Івано-Франківської області у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №1616/UA209000/2025 від 09.12.2025 відмовив. 26 серпня 2026 року вказане рішення суду залишено без змін. На підставі та в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 ст. 378 КАС України, враховуючи складне матеріальне становище ОСОБА_1 та неможливість останнього одноразово сплатити суму штрафу в розмірі 127467,61 грн, просять розстрочити ОСОБА_1 штраф, накладений йому постановою Львівської митниці у справі №343/603/26, строком на 1 рік.
Адвокат Кіт Р.С., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву підтримав із мотивів, викладених у такій, просив її задоволити. Додатково просив звернути увагу на молодий вік ОСОБА_1 , якому тільки 20 років, та відсутність у нього надходжень, які б давали можливість сплатити штраф одноразовим платежем. Вказав, що ОСОБА_1 розуміє обов`язковість рішень суду та має намір виконати таке, однак просить надати йому можливість вносити відповідні платежі протягом року, розстрочивши сплату штрафу рівними частинами. Будь-яких доказів на обгрунтування заяви не долучав.
Представник Львівської митниці Сліпенко С.В., який також брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні заяви. Зазначив, що постанова №1616/UA209000/2025 від 09.12.2025, видана Львівською митницею ДМС України, перебуває на примусовому виконанні у виконавчій службі за місцем проживання боржника, тому саме виконавець уповноважений звертатись з такою заявою. Крім того, ОСОБА_1 з моменту винесення постанови до теперішнього часу не вніс жодного платежу, який би свідчив про його намір сплачувати визначений йому штраф.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Так, у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебувала справа № 343/603/26 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1616/UA209000/2025.
В рамках розгляду вказаної справи позивач оскаржував постанову у справі про порушення митних правил № 1616/UA209000/2025, якою його визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 % вартості товару на суму 127467,61 грн.
Суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1616/UA209000/2025 від 09.12.2025 відмовив, про що ухвалив рішення від 22 травня 2026 року.
Згідно із постановою від 26.08.2026, Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22.05.2026 у справі №343/603/26 - без змін.
Як повідомили представники сторін, постанову у справі про порушення митних правил № 1616/UA209000/2025 від 09.12.2025 стягувач Державна митна служба України Львіська митниця пред`явила до примусового виконання за місцем проживання боржника, до Долинського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, саме суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, має виключне процесуальне право за заявою сторони або за власною ініціативою розстрочити виконання власного судового рішення.
Натомість, відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Отже, законодавець пов`язує повноваження щодо вирішення питань, пов`язаних із виконанням постанови про адміністративне стягнення, з органом, який цю постанову виніс.
У даному випадку постанову у справі про порушення митних правил № 1616/UA209000/2025 від 09.12.2025 винесла Львівська митниця, а не суд. При цьому судове рішення від 22.05.2026, яким відмовлено у задоволенні позову про скасування постанови митного органу, не є рішенням про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Таким чином, предметом виконання у даному випадку є постанова Львівської митниці № 1616/UA209000/2025 від 09.12.2025, а не судове рішення у справі №343/603/26 від 22.05.2026.
За таких обставин, положення ст. 378 КАС України, які регулюють питання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, не можуть бути застосовані як правова підстава для розстрочення виконання постанови Львівської митниці. Також положення ч. 2 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" не змінюють визначеного ст. 304 КУпАП суб`єкта, уповноваженого вирішувати питання, пов`язаного з виконанням постанови про адміністративне стягнення, оскільки передбачають, що саме за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, про що виносить відповідну постанову.
Відтак суд, який розглядав спір щодо законності постанови Львівської митниці, не наділений повноваженнями вирішувати питання про розстрочення цієї постанови, оскільки її винесено іншим уповноваженим органом - Львівською митницею.
З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_1 про розтермінування штрафу, який накладений постановою Львівської митниці, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 248 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволення заяви ОСОБА_1 про розтермінування штрафу, який накладений постановою Львівської митниці відмовити.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя : С.М.Монташевич