Справа № 288/729/26
Провадження № 2/288/748/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Євсюкова Ф.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який подає представник - ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутакова Ірина Георгіївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутакова Ірина Георгіївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії та № НОМЕР_1 , актовий запис №13206 від 25 серпня 2025 року.
На момент смерті спадкодавиця проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,4176 га, розташована на території с. Почуйки Попільнянського району Житомирської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЖТ 04-19-004514.
Позивач є сином померлої та спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.
Після смерті матері Позивач займався організацією поховання, оформленням необхідних документів, забезпечував збереження спадкового майна та фактично опікувався майновими питаннями спадкодавиці, однак у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними та обумовлені сукупністю об`єктивних обставин.
Так, Позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якій до моменту смерті проживала спадкодавиця, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв`язку з цим Позивач добросовісно помилково вважав, що як син померлої та власник житла, у якому вона постійно проживала, він фактично прийняв спадщину, а тому відсутня необхідність невідкладного звернення до нотаріуса у межах шестимісячного строку.
Таке переконання Позивача було обумовлене тим, що він є сином спадкодавиці, організував її поховання, забезпечував збереження спадкового майна та фактично здійснював дії, спрямовані на належне утримання спадкового майна.
Крім того, після смерті матері Позивач тривалий час перебував у тяжкому психологічному та емоційному стані, що істотно обмежувало його можливість своєчасно звернутися за кваліфікованою правовою допомогою та належним чином реалізувати свої спадкові права.
Пропуск строку для прийняття спадщини також відбувся в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, що у сукупності з наведеними вище обставинами об`єктивно вплинуло на можливість своєчасного оформлення спадкових прав.
Лише після покращення психологічного стану та отримання професійної правничої допомоги Позивачу стало відомо про необхідність невідкладного оформлення спадкових прав та звернення до суду із даним позовом.
Позивач не мав наміру відмовлятися від прийняття спадщини, діяв добросовісно, вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину, а після усвідомлення необхідності судового захисту без невиправданих зволікань звернувся за професійною правничою допомогою та підготував даний позов.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про наявність об`єктивних, істотних та поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
На даний час нотаріальне оформлення спадщини без відповідного судового рішення є неможливим.
На підставі вищевикладеного позивач просить визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа в судове засідання не з`явилася, просила суд розглянути справу без її участі.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 01 лютого 2001 року Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, його місце проживання з 11 лютого 1982 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.16-17/
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 вересня 1959 року Шевченківським районним бюро РАЦС міста Києва (актовий запис № 1419 від 10 вересня 1959 року), батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . /а.с.17А/
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 25 серпня 2025 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років в місті Києві, про що складено актовий запис № 13206. /а.с.18/
Як вбачається з листа Оболонської окружної прокуратури міста Києва № 3158 вих-25 від 25 серпня 2025 року, прокуратура не заперечувала проти поховання ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а також дозволила вивіз тіла померлої до села Почуйки Попільнянського району Житомирської області для поховання. /а.с.19/
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 474666298 від 28 квітня 2026 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 814987380000, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування № 809 від 23 грудня 2015 року. /а.с.20/
Відповідно до довідки про причину смерті № 010-3277 від 25 серпня 2025 року, виданої відділом судово-медичної експертизи трупів Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», причиною смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є хронічна хвороба серця. /а.с.21/
Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЖТ 04-19-004514, виданого 16 вересня 1997 року Почуйківською сільською Радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 139, ОСОБА_3 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0.4176 гектарів, розташована на території село Почуйки Почуйківської сільської Ради, надана для ведення особистого підсобного господарства. /а.с.22-23/
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ААТ № 375432, посвідченого 28 лютого 1997 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчук А.Я. (зареєстровано в реєстрі за № 1409), ОСОБА_3 є спадкоємницею майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до складу якого увійшла, зокрема, земельна ділянка площею 0.4176 гектарів. /а.с.24-25/
Згідно з роз`ясненням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутакової Ірини Георгіївни № 18/01-16 від 12 травня 2026 року, наданим ОСОБА_1 , останній у встановлений законом шестимісячний строк не подав заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на день смерті спадкодавиці не був зареєстрований разом із нею за однією адресою, у зв`язку з чим йому рекомендовано звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. /а.с.26/
Відповідно до заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутакової Ірини Георгіївни № 33/01-16 від 14 липня 2026 року про виконання ухвали суду від 16 червня 2026 року у справі № 288/729/26, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа нотаріусом не заводилася. /а.с.56-57/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, посилаючись на те, що позивач добросовісно помилково вважав, що як син померлої та власник житла, у якому вона постійно проживала, він фактично прийняв спадщину. Крім того, після смерті матері позивач тривалий час перебував у тяжкому психологічному та емоційному стані, що істотно обмежувало його можливість своєчасно звернутися за кваліфікованою правовою допомогою та належним чином реалізувати свої спадкові права. Разом з тим, позивач зазначив, що пропуск строку для прийняття спадщини також відбувся в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом належними доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , а відтак - спадкоємцем першої черги за законом.
Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд враховує конкретні обставини справи:
- позивач є власником житла (квартири АДРЕСА_3 ), у якому померла мати проживала до останнього дня життя, позивач постійно опікувався матір`ю, забезпечував її усім необхідним та повністю організував процес її поховання у с. Почуйки;
- позивач добросовісно помилявся щодо юридичного значення фактів володіння даним житлом та фактичного вчинення дій щодо збереження майна померлої, вважаючи себе таким, що фактично прийняв спадщину;
- пропуск строку стався в умовах тривалого важкого психоемоційного стресу позивача через втрату близької людини, а також під впливом правового режиму воєнного стану в Україні;
- позивач не мав наміру відмовлятися від спадщини, є єдиним спадкоємцем першої черги, а визначення додаткового строку не порушує прав та законних інтересів будь-яких третіх осіб.
Відповідно до роз`яснень, які викладені в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналіз судової практики Верховного Суду (зокрема, постанов від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17, від 13 березня 2020 року у справі № 314/2581/14-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 200/21199/16-ц) свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є лише ті, які пов`язані з об`єктивними, істотними, непереборними труднощами для спадкоємця щодо вчинення цих дій.
Правила пропущення строків для прийняття спадщини можуть бути застосовані лише у разі наявності поважних причин, які роблять неможливим подання заяви у встановлений строк.
Аргументи позивача про те, що він є власником квартири, де мешкала померла мати, та організував її поховання, не свідчать про наявність об`єктивних і непереборних перешкод для подання письмової заяви нотаріусу у строк з 23 серпня 2025 року по 23 лютого 2026 року.
Посилання позивача на тяжкий психологічний та емоційний стан судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих медичних доказів (медичних висновків, довідок про перебування на стаціонарному лікуванні чи тимчасову непрацездатність), які б підтверджували позбавлення позивача здатності волевиявлення чи фізичної спроможності звернутися до нотаріуса протягом усіх 6 місяців.
Саме лише посилання на загальну ситуацію в країні та дію воєнного стану також не може бути автоматичною підставою для поновлення строків.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року в справі №686/5757/23 зазначила, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Правила частини третьої ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоду для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними постанова Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі №545/1231/23).
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об?єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року в справі №б-148бцс15, від 23 серпня 2017 року в справі №б-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року в справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року в справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року в справі №450/1383/18, під 17 серпня 2023 року в справі №626/274/22, від 10 липня 2024 року в справі №522/13476/23.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення 'судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини. несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року в справі №565/1145/17, від 17 березня 2021 року в справі №638/17145/17, від 26 жовтня 2022 року в справі №522/17925/16, від 16 листопада 2023 року в справі №523/4713/19.
Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі №686/5757/23).
Суди також мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На теперішній час коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не встановлено. Відповідно офіційної відповіді нотаріуса, спадкова справа останньою після смерті померлої ОСОБА_3 не заводилася, відомості про подання заяв про прийняття або відмову від спадщини в матеріалах справи відсутні.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Таким чином, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не довів, що протягом строку для прийняття спадщини і надалі протягом усього періоду до звернення з заявою до нотаріуса безперервно існували обставини, що об`єктивно створювали істотні труднощі для прийняття ним спадщини після смерті матері.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позивачем не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів наявності об`єктивних, істотних та непереборних перешкод, які б заважали йому своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. Обрані позивачем причини є суб`єктивними, а відтак підстави для застосування ч. 3 ст. 1272 ЦК України та визначення додаткового строку відсутні.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064.96 гривень покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , який подає представник - ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутакова Ірина Георгіївна про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко