Справа № 355/1871/26
Провадження № 2/355/1504/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі
судді Цирулевської М. В.,
за участю секретарів судового засідання Котенко Л. О., Харченка С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
29 липня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. 4-5).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
У поданій позовній заяві позивач, ОСОБА_1 , просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 червня 2023 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 313 було зареєстровано його шлюб з відповідачкою - ОСОБА_2 .
Ще до реєстрації шлюбу у сторін мають народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За доводами позовної заяви, шлюб з відповідачкою виявився невдалим, сім`я розпалася, тривалий час вони із відповідачкою не підтримують подружніх стосунків і збереження родини стало неможливим через різні погляди на життя та майбутнє, відсутність спільних інтересів та мети в житті.
У зв`язку з наведеним вище, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, без надання строку на примирення.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 03.08.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 27.08.2026 (а.с. 13-14).
Копії означеної ухвали суду направлено сторонам по справі.
У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі позивача (а.с. 5), аналогічна заява додана до позовної заяви (а.с. 6).
19.08.2026 від відповідачки ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла заява про надання для примирення подружжя строку 1 місяць. Відповідачка просить означену заяву розглядати у її відсутність (а.с. 17)
У судове засідання 27.08.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 27.08.2026 заяву відповідачки про надання строку для примирення подружжя задоволено, надано сторонам строк для примирення тривалістю один місяць, тобто до 27 вересня 2026 року; провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом; наступне судове засідання призначено на 01.10.2026.
У судове засідання 01.10.2026 сторони та/або їх представники не з`явилися. Інших заяв та/або клопотань до суду не надходило.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає та виснує таке.
Судом встановлено, що 06 червня 2023 року між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис № 313), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 06.06.2023 Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 9).
Ще до шлюбу у сторін народилась спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження 79, Відділ реєстрації актів цивільного стану Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області) (а.с. 10).
Згідно із ч. 2 ст. 36 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя про його розірвання на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України).
Згідно із ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, що не суперечить завданням держави по охороні сім`ї, передбаченим ст. 51 Конституції України.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що спільне проживання з відповідачкою є неможливим.
Відповідачка заперечила проти розірвання шлюбу, подала заяву про надання строку на примирення, яка була задоволена судом. Після закінчення строку на примирення сторонами не надано доказів, що вони примирились.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли спільне піклування дружини та чоловіка про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинилось, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 гривень 20 копійок, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу (а.с. 1-2).
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 36, 51, 104, 105, 112, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 06 червня 2023 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 313, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження рішення суду може бути також поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 05.10.2026.
Дані відносно позивача:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2
РНОКПП: НОМЕР_2
АДРЕСА_1
Дані відносно відповідачки:
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3
РНОКПП: НОМЕР_3
АДРЕСА_1
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА