Справа № 553/2099/26
Провадження № 2/545/2629/26
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №18240-06/2024 від 17.06.2024 в сумі 20750 грн., сплачену суму судового збору 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено 17.06.2024 кредитний договір №18240-06/2024, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач у відповідності до графіку кредитні кошти не повернув та не сплатив комісію, проценти за користування кредитом. ТОВ «Стар файненс груп» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Сума заборгованості відповідача становить 20750 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 9000 грн., заборгованість по штрафам становить 6750 грн.
Також, згідно з умовами договору відступлення прав вимоги «Стар файненс груп» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.
Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 17.06.2024 укладено договір про надання фінансового кредиту №18240-06/2024 (а.с.22-27).
Згідно п. 1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Як вбачається з умов Договору згідно п. 1.2 кредит надається загальним строком на 120 днів. Дата надання кредиту 17.06.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 14.10.2024.
Відповідно до п.1.4.1. договору денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується в межах строку кредитування визначеного п.1.2. договору.
Встановлено, що договір про споживчий кредит №18240-06/2024 від 17.06.2024 від 16.11.2019 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3839 (а.с.27).
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно п.1.6. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Смарт файненс груп» №3426-26[телефон приховано] від 17.02.2026, що було перераховано кошти у сумі 5000 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (зворотній а.с.32).
Також отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується випискою про рух коштів по рахунку АТ «Акцент-Банк» (а.с.76-83).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Встановлено, що 24.09.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» (кредитор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладений договір факторингу №24092024 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №18240-06/2024 від 17.06.2024 (зворотній а.с. 35-40).
Факт набуття прав вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» щодо відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 (зворотній а.с.41).
Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором факторингу №24092024 від 24.09.2024, набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Водночас відповідач умови договору про надання фінансового кредиту №18240-06/2024 від 17.06.2024 належним чином не виконувала внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Старфайненс груп» за Кредитним договором №18240-06/2024 від 17.06.2024 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 20750 грн., яка складається з 5000 грн. прострочене тіло, 9000 грн. прострочені відсотки, 6750 грн заборгованість за штрафами.
Щодо нарахованих відсотків.
Згідно п. 1.2 кредит надається загальним строком на 120 днів. Дата надання кредиту 17.06.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 14.10.2024.
Відповідно до п.1.4.1. договору денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується в межах строку кредитування визначеного п.1.2. договору.
Отже, відсотки за кредитом нараховані в межах строку кредитування та на умовах визначених договором.
Щодо стягнення заборгованості по штрафам суд зазначає наступне.
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом №4928-ІХ затверджено Указ Президента України від 13 липня 2026 року №596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин до 31 жовтня 2026 року на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 31.10.2026.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №18240-06/2024 від 17.06.2024 заборгованість по штрафам за кредитним договором становить 6750 грн.
Водночас стягнення штрафів суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №18240-06/2024 від 17.06.2024 у розмірі 14000 грн, що складається з наступного: основний борг 5000 грн; проценти 9000 грн.
В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по штрафу суд відмовляє.
Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 , на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Щодо стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Ціна позову 20750 грн., позов задоволений на суму 14000 грн., тобто на 67,47%.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1796,32 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265, 280-282 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус , м. Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №№18240-06/2024 від 17.06.2024 у розмірі 14000 грн., судовий збір у розмірі 1796,32 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк