Справа №705/6849/26
2-а/705/113/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
за участю
представника позивача Панасюка Р.В.
відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )
перекладача Аракеляна А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Уманського відділу Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,
У С Т А Н О В И В:
Уманський відділ Центрально-Південного міжрегіонального управління державної міграційної служби через представника Школенка В. звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку затримання іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, в обґрунтування зазначивши наступне.
Уманський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
07.04.2026 о 07:45 годині по АДРЕСА_1 був виявлений громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув на територію України 27.08.2025 через КПП «Рава-Руська» по паспорту громадянина Грузії НОМЕР_1 , виданому 05.04.2022 до 05.04.2032, про що свідчить штамп перетину кордону в паспорті та роздруківка з бази «Аркан», та більше державний кордон України не перетинав.
В ході проведеної перевірки було встановлено, що 26.11.2025 Соснівським відділом у місті Черкаси ЦПМУ ДМС відносно гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було прийнято рішення про примусове повернення №711113[телефон приховано] з наданням йому терміну покинути територію України до 26 грудня 2025 року. В зазначений термін гр. АХВЛЕДЯНІ ВЛАДІМЕР територію України не залишив та переховувався від співробітників ДМС. Окрім того, встановлено, що він міграційне законодавство порушує не вперше, а саме 06.05.2025 та 29.12.2023 Уманським відділом ЦПМУ ДМС вже приймалися рішення про примусове повернення.
Згідно наявного актового запису про шлюб в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян від 02.10.2025 № 77, громадянин Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документований паспортом громадянина Грузії НОМЕР_1 ), перебуває в шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Актові записи про народження дітей в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, батьком яких є громадянин Грузії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні.
Наявність родинних зв`язків не є підставою для порушення міграційного законодавства.
У гр. Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відсутні документи, які б надавали право законно перебувати на території України.
Згідно єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ІП «Облік іноземців та біженців», з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався, зареєстрованим на території України не значиться. На особистому рахунку іноземця кошти відсутні, законних джерел доходу в Україні не має. Інформація про працевлаштування іноземця відсутня, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства відсутній.
З метою забезпечення виконання положень статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 07 квітня 2026 року Уманським відділом ЦПМУ ДМС прийнято рішення №711310[телефон приховано] про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 07.04.2026 у справі №705/2378/26 2-а/705/58/26 задоволено адміністративний позов Уманського відділу ЦПМУ ДМС до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк 6 (шість) місяців з метою забезпечення видворення за межі території України.
З метою виконання вимог вищевказаного судового рішення Уманським відділом ЦПМУ ДМС 07.04.2026 було прийнято рішення про поміщення громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, за адресою: АДРЕСА_2 .
07.04.2026 згідно Акта приймання-передавання іноземця або особи без громадянства, відповідача було передано в Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, для забезпечення виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 07.04.2026 у справі №705/2378/26 2-а/705/58/26 про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, терміном на шість місяців.
Термін, на який було затримано та поміщено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України спливає 07.10.2026.
Враховуючи що із-за російської агресії, з України до Грузії відсутнє пряме сполучення, то заходи щодо примусового видворення потрібно проводити транзитно, через територію третіх країн, законодавство яких також передбачає наявність відповідного фінансового забезпечення, та вимоги щодо наявності квитка, що слугує підтвердженням в бажані та спроможності іноземця залишити територію цих країн. Співробітниками Уманського відділу ЦПМУ ДМС дана інформація неодноразово доводилась до відповідача та його приймаючої сторони, вони її ігнорували пояснюючи відсутністю грошових коштів.
26.08.2026 Уманським відділом ЦПМУ ДМС направлено лист №7113/2379-26 до Миколаївського ПТПІ, з проханням ще раз довести інформацію до громадянина АХВЛЕДЯНІ ВЛАДІМЕРА, що для його транзитного проїзду через територію Республіки Молдова він повинен мати грошові кошти в достатній кількості для подальшого безперешкодного проїзду до Грузії та завчасно повідомити на нашу адресу про готовність проведення вище зазначених заходів, та довести до відповідача зміст статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців, та осіб без громадянства», про порядок відшкодування витрат, пов`язаних із примусовим видворенням або реадмісією іноземців та осіб без громадянства.
Враховуючи що 27.08.2026 громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав лист Уманського відділу ЦПМУ ДМС №7113/2379-26 від 26.08.2026, що засвідчив власним підписом, та проігнорував його зміст, 23.09.2026 Уманським відділом ЦПМУ ДМС направлено лист №7113/2709-26 до ЦПМУ ДМС з проханням посприяти в придбані авіаційного квитка на ім`я громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Республіки Молдова до Грузії, та вирішити питання про службове відрядження співробітників Уманського відділу ЦПМУ ДМС до Республіки Молдова для забезпечення супроводу громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виконання рішення Уманського відділу ЦПМУ ДМС про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважають, що термін затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні потрібно продовжити для забезпечення виконання рішення Уманського відділу ЦПМУ ДМС від 07.04.2026 року №711310[телефон приховано] про його примусове видворення за межі території України слід продовжити строком на 6 місяців, оскільки для виділення коштів на придбання авіаційного квитка за рахунок ДМС та організації службового відрядження співробітників Уманського відділу ЦПМУ ДМС до Республіки Молдова потрібен час, та погодження з представниками органів влади Республіки Молдови.
Також є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду з території України в добровільному порядку, та переховуватися від органів ДМС, про що свідчить відсутність в нього фінансового забезпечення та відсутність бажання самостійно залишити територію України.
У зв`язку з цим, просять суд продовжити строк затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців.
Представник позивача Уманського відділу ЦПМУ ДМС в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та факти, викладені у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Грузії згідно паспорту НОМЕР_1 , виданого 05.04.2022.
Згідно рішення Уманського міськрайонного суду від 07.04.2026 у справі за адміністративним позовом Уманського відділу ЦПМУ ДМС до громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було ухвалено затримати останнього з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні строком на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Вказаним рішенням було встановлено, що 07.04.2026 року о 07:45 годині по АДРЕСА_1 був виявлений громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прибув на територію України 27.08.2025 року через КПП «Рава-Руська» по паспорту громадянина Грузії НОМЕР_1 , виданому 05.04.2022 до 05.04.2032. У паспорті наявна відмітка про перетин кордону, а також вказане підтверджується роздруківкою з бази «Аркан», та більше державний кордон України не перетинав.
Проведеною перевіркою встановлено, що 26.11.2025 Соснівським відділом у місті Черкаси ЦПМУ ДМС відносно гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було прийнято рішення про примусове повернення №711113[телефон приховано] та надано йому термін до 26 грудня 2025 року покинути територію України, яке останнім не виконано, крім того, він переховувався від співробітників ДМС. Також встановлено, що відповідач не вперше порушує міграційне законодавство, оскільки відносно нього 06.05.2025 та 29.12.2023 Уманським відділом ЦПМУ ДМС вже приймалися рішення про примусове повернення.
Згідно наявного актового запису про шлюб в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян від 02.10.2025 № 77, громадянин Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документований паспортом громадянина Грузії НОМЕР_1 ), перебуває в шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Актові записи про народження дітей в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, батьком яких є громадянин Грузії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні.
У гр. Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відсутні документи, які б надавали право законно перебувати на території України.
Згідно єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ІП «Облік іноземців та біженців», з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався, зареєстрованим на території України не значиться. На особистому рахунку іноземця кошти відсутні, законних джерел доходу в Україні не має. Інформація про працевлаштування іноземця відсутня, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства відсутній.
З метою забезпечення виконання положень статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 07 квітня 2026 року Уманським відділом ЦПМУ ДМС прийнято рішення №711310[телефон приховано] про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення, затвердженого начальником Уманського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 07.04.2026 № 711310[телефон приховано], на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 07.04.2026 громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 поміщено у Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідності до акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 07.04.2026, відповідача громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було передано в Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Згідно вищевказаного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 термін, на який було затримано та поміщено громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України спливає 07.10.2026.
У відповідності до листа Уманського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 26.08.2026 за вих. № 7113/2379-26, на ім`я директора Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, ініціатори просили довести до відома громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується у вказаній установі, про порядок його транзитного проїзду через територію Республіки Молдова, а саме про те, що він повинен мати грошові кошти в достатній кількості для подальшого безперешкодного проїзду до Грузії та завчасно повідомити про готовність проведення вище зазначених заходів, та довести до відповідача зміст статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців, та осіб без громадянства», зміст якої роз`яснено у вказаному листі.
Супровідним листом від 27.08.2026 за вих. № 4877.5/430-26, до Уманського відділу ЦПМУ ДМС України направлено копію вищевказаного листа-вимоги з відміткою про те, що відповідач ОСОБА_7 ознайомлений з таким листом 27.08.2026.
23.09.2026 Уманським відділом ЦПМУ ДМС за вих. №7113/2709-26 направлено лист до ЦПМУ ДМС, у якому просили посприяти в придбані авіаційного квитка на ім`я громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Республіки Молдова до Грузії, та вирішити питання про службове відрядження співробітників Уманського відділу ЦПМУ ДМС до Республіки Молдова для забезпечення супроводу громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виконання рішення Уманського відділу ЦПМУ ДМС про примусове видворення за межі території України громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За вказаних обставин, судом встановлено, що термін затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні спливає 07.10.2026, а рішення Уманського відділу ЦПМУ ДМС від 07.04.2026 року №711310[телефон приховано] про його примусове видворення за межі території України та рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 відповідачем добровільно не виконано, а для виділення коштів на придбання авіаційного квитка за рахунок ДМС та організації службового відрядження співробітників Уманського відділу ЦПМУ ДМС до Республіки Молдова потрібен час, та погодження з представниками органів влади Республіки Молдови.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Європейський Суд з прав людини у справі «Чахал проти Великобританії» зазначив, що будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.
Європейський Суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» та у справі «Дугуз проти Греції» вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі- особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
З огляду на викладене, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі.
Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні такого статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлює порядок в`їзду в Україну та виїзду з України таких осіб.
Згідно зі статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно із частиною 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальний мігрант іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Згідно із частиною 3 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до частини 2, 3 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Частинами 1, 5 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Абзацом 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
В судовому засіданні встановлено, що відповідач досяг 18-річного віку, окрім того, останнім не надано доказів, що на нього поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Частиною 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно частини 1 статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців, та осіб без громадянства», якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов`язаних із видворенням або реадмісією їх за межі України, видворення або реадмісія здійснюється за рахунок державного бюджету.
Частиною 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Відповідно до частини 12 статті 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що наявність хоча б однієї з умов, передбачених частиною 13 статті 289 КАС України, надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців).
Аналогічний висновок щодо застосування норм права, викладений в постановах Верховного Суду від 28.04.2022 р. у справі №522/17369/21, від 28.01.2021 р. у справі № 743/1046/20.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 громадянин Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його видворення за межі території України був затриманий та поміщений до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк 6 місяців.
Також матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідача до територіальних органів ДМС із заявою про визнання його біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для продовження строку затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою забезпечення його видворення за межі території України оскільки після отримання листа відділу ДМС від 26.08.2026 про необхідність винайти кошти для транзитного проїзду через територію Республіки Молдова та для подальшого безперешкодного проїзду до Грузії останній відповідних коштів не надав оскільки не має постійного заробітку та відповідних фінансових можливостей; дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства відсутній; він не є особою якій надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; дій щодо отримання такого статусу не вчиняв; документів, які дають йому право перебувати на території України не отримано, тобто продовжує існувати ризик його ухилення від виконання рішення про примусове видворення та створення перешкод проведенню процедури видворення.
При цьому суд враховує, що після вжиття Уманським відділом ЦПМУ ДМС заходів щодо виділення коштів на придбання авіаційного квитка за рахунок державних коштів відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців, та осіб без громадянства», на час звернення з даним позовом відповідного фінансування не забезпечено, то для організації службового відрядження співробітників Уманського відділу ЦПМУ ДМС до Республіки Молдова з метою забезпечення видворення громадянина Грузії ОСОБА_8 потрібен додатковий час.
У підпункті «f» п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Оскільки відповідач порушив міграційне законодавство України та не підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», тому наявні обґрунтовані підстави для прийняття судом рішення про продовження затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
З огляду на наведене, повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Уманського відділу Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 121, 241-246, 271, 272, 241-246, 271, 272, 289, 297 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Строк затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - продовжити на шість місяців.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський