ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3600/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.С.
за участю представників учасників справи:
від відповідача- Слюзар Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк»
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026, ухвалене суддею Літвіновим С.В. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 02.03.2026
по справі №916/3600/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк»
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» про зобов`язання надати належним чином завірені копії таких документів: генерального договору №120785 від 07.06.2022 року, що укладений між ТОВ «Транс-Гарант» та ТОВ «Олсідз Транс Балк» та додаткових угод до нього; актів приймання-передачі послуг та товаро-транспортних накладних за 14.06.2022 на суму 607 661.22 грн., за 19.06.2022 на суму 372 600,75 грн., за 19.06.2022 на суму 399 280,80 грн., за 21.06.2022 на суму 93 620,18 грн., за договором №25 від 01.06.2021 на суму 13 750,44 грн. за договором №120785; актів приймання-передачі послуг за 10.08.2022 на суму 47 382.73 грн., за 21.08.2022 на суму 187 034,44 грн., за 22.08.2022 на суму 416 602,98 грн., за 28.08.2022 на суму 7 926,89 грн., за 30.08.2022 на суму 283 696,67 грн., за 22.09.2022 на суму 83 890,80 грн., за 22.09.2022 на суму 58 060,80 грн., за 22.09.2022 на суму 9057,60 грн., за 26.09.2022 на суму 60 184,80 грн., за 26.09.2022 на суму 85 824,00 грн., за 27.09.2022 на суму 406 267,20 грн., за 27.09.2022 на суму 1 212 379,20 грн., за 27.09.2022 на суму 47 869,20 грн., за 01.10.2022 на суму 3 898,80 грн., за 01.10.2022 на суму 24 112,8 грн., за 02.10.2022 на суму 20 325,60 грн., за 14.10.2022 на суму 378 475,20 грн., за 15.10.2022 на суму 269 931,60 грн., за 15.10.2022 на суму 33 021,00 грн. за договором №120785.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» посилається на порушення ТОВ «Олсідз Транс Балк» права позивача на інформацію.
За твердженням позивача, відповідач, в порушення норм статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про інформацію», не надав запитувану інформацію та документи.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» задоволено у повному обсязі, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» (код ЄДРПОУ 39545472) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ГАРАНТ» (Код ЄДРПОУ 40518536) належним чином завірені копії таких документів: генерального договору №120785 від 07.06.2022, що укладений між ТОВ «Транс-Гарант» та ТОВ «Олсідз Транс Балк» та додаткових угод до нього; актів приймання-передачі послуг та товаро-транспортних накладних за 14.06.2022 на суму 607 661.22 грн, за 19.06.2022 на суму 372 600,75 грн, за 19.06.2022 на суму 399 280,80 грн, за 21.06.2022 на суму 93 620,18 грн, за договором №25 від 01.06.2021 на суму 13 750,44 грн за договором №120785; актів приймання-передачі послуг за 10.08.2022 на суму 47 382.73 грн, за 21.08.2022 на суму 187 034,44 грн, за 22.08.2022 на суму 416 602,98 грн, за 28.08.2022 на суму 7 926,89 грн, за 30.08.2022 на суму 283 696,67 грн, за 22.09.2022 на суму 83 890,80 грн, за 22.09.2022 на суму 58 060,80 грн, за 22.09.2022 на суму 9057,60 грн, за 26.09.2022 на суму 60 184,80 грн, за 26.09.2022 на суму 85 824,00 грн, за 27.09.2022 на суму 406 267,20 грн, за 27.09.2022 на суму 1 212 379,20 грн, за 27.09.2022 на суму 47 869,20 грн, за 01.10.2022 на суму 3 898,80 грн, за 01.10.2022 на суму 24 112,8 грн, за 02.10.2022 на суму 20 325,60 грн, за 14.10.2022 на суму 378 475,20 грн, за 15.10.2022 на суму 269 931,60 грн, за 15.10.2022 на суму 33 021,00 грн за договором №120785.
В обґрунтування ухваленого рішення, суд першої інстанції вказав, що в спірних правовідносинах адвокат Легка Олена, звертаючись з адвокатськими запитами №18-09-10/23 від 18.09.2023, № 18-10-1/23 від 18.10.2023, № 13-03-7/24 від 13.03.2024, №22-08-2/25 від 22.08.25, діяла саме від імені та в інтересах позивача, який є стороною за запитуваними у вказаних адвокатських запитах. Надіслані відповідачу вищевказані адвокатські запити відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не стосуються надання консультацій і роз`яснень положень законодавства, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів надання відповіді на вказаний адвокатський запит, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант».
При цьому, судом першої інстанції враховано, що обраний спосіб захисту порушеного права не охоплюється переліком, який міститься у ст.16 ЦК України, проте є ефективним способом захисту порушеного права позивача, який не суперечить закону, та який випливає із загальних положень законодавства про судовий захист. Крім того, місцевий суд виходив з того, що запитувані в адвокатському запиті документі не становлять комерційної таємниці, а стосуються господарських взаємовідносин між сторонами у справі щодо запитуваних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, що, в свою чергу, також свідчить про безпідставне невиконання відповідачем вимог адвокатського запиту.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» про зобов`язання вчинити певні дії, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк», судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що суд першої інстанції помилково відкрив провадження у справі та дійшов безпідставного висновку про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. На думку апелянта, позовні вимоги фактично зводяться до спонукання відповідача надати копії документів на адвокатські запити позивача, тоді як жодного спору між сторонами у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності не існує.
Апелянт вказує, що право на отримання відповіді на адвокатський запит регулюється спеціальними нормами законодавства, зокрема статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено спеціальний порядок реагування на ненадання інформації на адвокатський запит. У зв`язку з цим, на переконання апелянта, такі вимоги не підлягають судовому захисту за правилами господарського судочинства, а відтак провадження у справі не підлягало відкриттю відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Також апелянт зазначає, що позивач не довів факту порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, оскільки відповідачем надавалися відповіді на адвокатські запити із зазначенням причин відмови, а частина запитуваних документів, у тому числі генеральний договір та окремі первинні документи, за твердженням самого позивача, перебувають у його володінні.
Крім того, апелянт наголошує, що ані умовами договору між сторонами, ані нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку відповідача надавати позивачу належним чином засвідчені копії документів на його вимогу. За доводами апелянта, адвокатські запити були оформлені неналежним чином, а позивач не є суб`єктом права на адвокатський запит, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що його права були порушені.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги:
10.04.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» надійшов відзив на апеляційну скаргу (зареєстровано за вх. №1164/26/Д1 від 10.04.2026 ПЗАГС), в якому позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що відкриття провадження у даній справі не є помилковим, оскільки спір виник між юридичними особами у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач зазначає, що одним із критеріїв віднесення справи до юрисдикції господарського суду є наявність між сторонами господарських правовідносин та спору про право, що виник з таких відносин. На думку позивача, предметом спору є саме захист права юридичної особи на отримання інформації та документів у межах господарських відносин між сторонами, а не питання притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит.
У відзиві також зазначено, що адвокатський запит у даному випадку був лише інструментом реалізації права позивача на отримання інформації, необхідної для захисту його інтересів. Позивач посилається на положення статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких адвокат має право звертатися із адвокатськими запитами як до суб`єктів владних повноважень, так і до юридичних осіб приватного права з метою отримання інформації та копій документів, необхідних для надання правової допомоги клієнту.
Крім того, позивач посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 18.08.2022 у справі №520/13981/21, відповідно до яких адвокатський запит не є запитом на публічну інформацію та може бути адресований не лише суб`єктам владних повноважень, а й приватним юридичним особам.
Позивач наголошує, що предметом спору у даній справі є саме зобов`язання відповідача надати інформацію та копії документів в інтересах учасника господарських правовідносин, а тому спір має приватноправовий характер та підлягає вирішенню господарським судом.
Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді:
20.03.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 по справі №916/3600/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3600/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
30.03.2026 матеріали справи №916/3600/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2026 відкрив апеляційне провадження по справі №916/3600/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026, запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» у 10 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; попередив учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.04.2026, після проведення підготовчих дій, виснував про призначення справи №916/3600/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 до розгляду судовому засіданні на 26.05.2026 о 15:30.
08.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення (зареєстровано за вх. №1164/26Д2 ПЗАГС), в яких відповідач просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 по справі №916/3600/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав визначених у цих додаткових поясненнях.
08.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли повторно додаткові пояснення (зареєстровано за вх. №1164/26/Д 2 ПЗАГС), які дублюють раніше подані додаткові пояснення.
08.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (зареєстровано за вх. №1164/26/Д 4 від 08.05.2026 ПЗАГС) про залучення до матеріалів справи копії ордера на надання правничої допомоги серії АА №1709022, який підтверджує повноваження адвоката Слюзара Тараса Ігоровича.
25.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» до Південно-західного апеляційного господарського суду (зареєстровано за вх. №1164/26/Д 5 від 25.05.2026 ПЗАГС) надійшла заява, в якій позивач повідомляє, що адвокат Костишена Вікторія Леонідівна з 22.05.2026 не здійснює представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант», у зв`язку з тим, що довіреність скасована довірителем.
Суд ухвалою від 26.05.2026, зазначеною у протоколі судового засідання, залучив до матеріалів справи №916/3600/25 додаткові пояснення, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк», які дублюють вимоги апеляційної скарги, проте залишив їх без розгляду, оскільки такі були подані з пропуском строку.
Цією ж ухвалою суду постановлено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану та оголошено перерву до 21.07.2026 об 14:00 год.
Поряд з цим, судове засідання, призначене на 21.07.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Богатиря К.В. у період з 13.07.2026 по 07.08.2026, згідно наказу голови суду від 07.07.2026 №183-в, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку судового засідання.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №916/3600/25 відбудеться 29.09.2026 о 14:30 год.
25.09.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення (зареєстровано за вх. №1164/26/Д 6 ПЗАГС), в яких просить суд при розгляді даної справи врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №910/11784/25 від 08.07.2026.
В судовому засіданні, призначеному на 29.09.2026 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою, наполягав на її задоволенні та скасуванні оскаржуваного рішення.
Позивач у судове засідання, призначене на 29.09.2026 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою від 14.08.2026 про доставку електронного листа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» в підсистемі «Електронний суд».
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 29.09.2026 не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 по справі № 916/3600/25, до суду не повідомлялося.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції:
З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2023 позивач звернувся до відповідача та повідомив про зміну власника та керівника товариства, у зв`язку з чим, з метою проведення аудиту компанії позивача, просив у 5-денний строк з дати отримання даного листа надати копії Генерального договору №120785 від 07.06.2022, а також копії первинних документів: акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків.
В подальшому, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судовою колегією апеляційного господарського суду 18 вересня 2023 року адвокатом Легкою Оленою Юріївною в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» у відповідності до ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит вих. №18-09-10/23 з проханням надати інформацію, а також надати належним чином завірені копії таких документів: Копію Генерального договору №120785 від 07.06.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант», копії таких первинних документів: - акти наданих послуг; - товарно-транспортні накладні; - рахунки; - акти звірки взаєморозрахунків (а.с.12).
У відповідь Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» листом №ТБ-12/2709 від 27.09.2023 року відмовило надати запитувану інформацію та зазначило, що ордер не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції та адвокат не дає доказів, що здійснює діяльність у адвокатському об`єднанні «КОЛТ» (а.с. 14).
18 жовтня 2023 року адвокатом Легкою Оленою Юріївною в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» у відповідності до ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було повторно надіслано адвокатський запит вих. №18-10-1/23 з проханням надати інформацію (а.с. 15), а також надати належним чином завірені копії таких документів: Копію Генерального договору №120785 від 07.06.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант», копії таких первинних документів: - акти наданих послуг; - товарно-транспортні накладні; - рахунки; - акти звірки взаєморозрахунків. Зокрема повідомлено, що до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру». При цьому до повторного адвокатського запиту було додано роздруківку з профілю адвоката, де зазначено, що Олена Легка здійснює свою діяльність у Адвокатському об`єднанні «КОЛТ». На даний запит відповідь надано листом від 27.10.2023 року б/н, де знову зазначено, що ордер не відповідає вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (а.с.18).
13 березня 2024 року Адвокатом Легкою Оленою Юріївною втретє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» у відповідності до ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було надіслано адвокатський запит №13-03-7/24 з проханням надати інформацію (а.с.19), а також надати належним чином завірені копії вищезазначених документів. Зокрема, до адвокатського запиту надано письмову згоду на розголошення даних від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант», в разі якщо запитувана інформація мала б відношення до конфіденційної інформації, персональних даних або інформації з обмеженим доступом. На вказаний лист Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» відповіді не було надано.
22.08.2025 адвокатом направлено запит №22-08-2/25 з проханням надати Генеральний договір №120785 від 07.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» та додаткових угод до нього; актів приймання-передачі послуг та товаро-транспортних накладних за 14.06.2022 на суму 607 661,22 грн, за 19.06.2022 на суму 372 600,75 грн, за 19.06.2022 на суму 399 280,80 грн, за 21.06.2022 на суму 93 620,18 грн, за договором №25 від 01.06.2021 на суму 13 750,44 грн за договором №120785; актів приймання-передачі послуг за 10.08.2022 на суму 47 382.73 грн., за 21.08.2022 на суму 187 034,44 грн, за 22.08.2022 на суму 416 602,98 грн, за 28.08.2022 на суму 7 926,89 грн, за 30.08.2022 на суму 283 696,67 грн, за 22.09.2022 на суму 83 890,80 грн, за 22.09.2022 на суму 58 060,80 грн, за 22.09.2022 на суму 9057,60 грн, за 26.09.2022 на суму 60 184,80 грн, за 26.09.2022 на суму 85 824,00 грн, за 27.09.2022 на суму 406 267,20 грн, за 27.09.2022 на суму 1 212 379,20 грн, за 27.09.2022 на суму 47 869,20 грн, за 01.10.2022 на суму 3 898,80 грн, за 01.10.2022 на суму 24 112,8 грн, за 02.10.2022 на суму 20 325,60 грн, за 14.10.2022 на суму 378 475,20 грн., за 15.10.2022 на суму 269 931,60 грн., за 15.10.2022 на суму 33 021,00 грн за договором №120785 (а.с. 22).
Як вказує позивач, вказана бездіяльність відповідача, а саме - ненадання відповідачем відповіді на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання «Колт» Легкої Олени Юріївни, поданий в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» від 22.08.2025 №22-08-2/25 та відповідно ненадання запитуваних належним чином завірених копій документів, порушує право позивача на одержання інформації щодо своєї господарської діяльності за укладеними між сторонами у справі запитуваними договорами, що в свою чергу стало підставою звернення з відповідним позовом до місцевого господарського суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
Предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «Транс-Гарант» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» надати відповідь на адвокатський запит адвоката Адвокатського об`єднання «Колт» Легкої Олени Юріївни, поданий в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» від 22.08.2025 №22-08-2/25 та надати належним чином завірені копії таких документів: Генеральний договір №120785 від 07.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» та додаткових угод до нього; актів приймання-передачі послуг та товаро-транспортних накладних за 14.06.2022 на суму 607 661,22 грн, за 19.06.2022 на суму 372 600,75 грн, за 19.06.2022 на суму 399 280,80 грн, за 21.06.2022 на суму 93 620,18 грн, за договором №25 від 01.06.2021 на суму 13 750,44 грн за договором №120785; актів приймання-передачі послуг за 10.08.2022 на суму 47 382.73 грн., за 21.08.2022 на суму 187 034,44 грн, за 22.08.2022 на суму 416 602,98 грн, за 28.08.2022 на суму 7 926,89 грн, за 30.08.2022 на суму 283 696,67 грн, за 22.09.2022 на суму 83 890,80 грн, за 22.09.2022 на суму 58 060,80 грн, за 22.09.2022 на суму 9057,60 грн, за 26.09.2022 на суму 60 184,80 грн, за 26.09.2022 на суму 85 824,00 грн, за 27.09.2022 на суму 406 267,20 грн, за 27.09.2022 на суму 1 212 379,20 грн, за 27.09.2022 на суму 47 869,20 грн, за 01.10.2022 на суму 3 898,80 грн, за 01.10.2022 на суму 24 112,8 грн, за 02.10.2022 на суму 20 325,60 грн, за 14.10.2022 на суму 378 475,20 грн., за 15.10.2022 на суму 269 931,60 грн., за 15.10.2022 на суму 33 021,00 грн за договором №120785.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 5 Закон України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Разом із тим зазначена норма гарантує право на інформацію як таку, але сама по собі не покладає на будь-яку приватну особу обов`язку виготовляти, відновлювати чи надавати іншій приватній особі копії документів, якщо такий обов`язок прямо не встановлений законом або договором.
При цьому, реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до статей 11, 509, 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, а зобов`язання підлягають виконанню належним чином відповідно до його умов та вимог закону; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, обсяг прав та обов`язків сторін визначається змістом укладеного між ними договору та імперативними приписами законодавства.
Разом із цим, Положення Цивільного кодексу України не містять загальної норми, яка б покладала на сторону договору обов`язок надавати іншій стороні копії укладеного між ними договору або первинних бухгалтерських документів, якщо інше прямо не встановлено умовами договору чи законом.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у ТОВ «Транс-Гарант» станом на 17.01.2023 року внесено ряд змін - змінено засновників, директора, адресу підприємства та ін.
При цьому, за твердженням позивача, у нього були договірні відносини з відповідачем, але у ТОВ «Транс-Гарант» станом на день подання адвокатського запиту та станом на день подачі позову відсутні копії документів, а саме: Генерального Договору №120785 від 07.06.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» та додаткових угод до нього; актів приймання-передачі послуг та товаро-транспортних накладних за 14.06.2022 на суму 607 661,22 грн, за 19.06.2022 на суму 372 600,75 грн, за 19.06.2022 на суму 399 280,80 грн, за 21.06.2022 на суму 93 620,18 грн, за договором №25 від 01.06.2021 на суму 13 750,44 грн за договором №120785; актів приймання-передачі послуг за 10.08.2022 на суму 47 382.73 грн., за 21.08.2022 на суму 187 034,44 грн, за 22.08.2022 на суму 416 602,98 грн, за 28.08.2022 на суму 7 926,89 грн, за 30.08.2022 на суму 283 696,67 грн, за 22.09.2022 на суму 83 890,80 грн, за 22.09.2022 на суму 58 060,80 грн, за 22.09.2022 на суму 9057,60 грн, за 26.09.2022 на суму 60 184,80 грн, за 26.09.2022 на суму 85 824,00 грн, за 27.09.2022 на суму 406 267,20 грн, за 27.09.2022 на суму 1 212 379,20 грн, за 27.09.2022 на суму 47 869,20 грн, за 01.10.2022 на суму 3 898,80 грн, за 01.10.2022 на суму 24 112,8 грн, за 02.10.2022 на суму 20 325,60 грн, за 14.10.2022 на суму 378 475,20 грн., за 15.10.2022 на суму 269 931,60 грн., за 15.10.2022 на суму 33 021,00 грн за договором №120785.
Відповідно до приписів ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, виходячи із приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, які складаються під час здійснення господарської операції та є підставою для бухгалтерського обліку, повинні зберігатися у кожної із сторін. Таким чином, первинні документи, що підтверджують виконання договору, за загальним правилом створюються у кількості примірників, достатній для кожної сторони правовідносин.
Стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Так, відповідно до вказаної норми бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
При цьому, приписи ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачають, що товариство зобов`язано зберігати документи, зокрема, що підтверджують права товариства на майно, документи бухгалтерського обліку.
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи) встановлені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 №1000/5 (далі за текстом- Правила № 1000/5).
Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами (пункт 1 розділу І Правил організації діловодства).
При цьому, згідно п. 6.1., 6.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансві України № 88 від 24.05.1995, первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність підлягають обов`язковій передачі до архіву.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил організації діловодства відповідальність за організацію діловодства та архівної справи несе керівник установи. Контроль за оформленням на належному рівні документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах здійснюють їх керівники.
Тобто, із вказаних норм вбачається, що саме на керівника позивача протягом часу перебування на відповідній посаді була покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, введення документів, регістрів і бухгалтерської звітності.
Відповідно до глави 1 розділу XV Правил №1000/5 під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.
Отже, колишній керівник за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться у діловодстві.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.05.2021 у справі №759/9008/19.
В той же час, зазначаючи про те, що у позивача було змінено, зокрема, директора Товариства, останній не надав доказів, які передбачені Правилами №1000/5 щодо передачі відповідних документів у Товаристві під час зміни керівника, з яких вбачалось відсутність у діловодстві позивача : Генерального Договору №120785 від 07.06.2022, додаткових угод до нього та первинних бухгалтерських документів, складених на його виконання.
Колегія суддів враховує пояснення та доводи позивача про відсутність у нього копії Генерального Договору №120785 від 07.06.2022 і документів, укладених на його виконання.
В той же час, згідно п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, у разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи.
Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, підприємствами та місцевому фінансовому органу установами, в 10-денний строк.
Пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Водночас, позивачем не надано доказів вчинення ним дій, обов`язковість яких у разі втрати первинної документації встановлена вищенаведеними нормативно-правовими актами, зокрема щодо повідомлення компетентних органів влади, встановлення переліку відсутніх документів та з`ясування причин їх пропажі, а також виконання обов`язку по відновленню втраченої первинної документації.
Фактично, як вбачається із підстав позову, позивач намагається перекласти свій обов`язок з відновлення втраченої ним первинної документації на відповідача.
Водночас, як вже було зазначено вище, норми цивільного законодавства не містять вимог, які б покладали на сторону договору обов`язок надавати іншій стороні копії укладеного між ними договору або первинних бухгалтерських документів, у випадку, зокрема, втрати відповідної первинної документації.
Колегія суддів враховує схожі висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 25.06.2025 у справі № 910/9134/24, від 18.09.2025 у справі № 917/111/25, в яких зазначено, що лише після чіткого і підтвердженого встановлення обставин, зокрема, щодо вчинення товариством після зміни керівника будь-яких організаційно-розпорядчих дій щодо створення комісії для чіткої фіксації стану справ у товаристві та наявності всіх документів щодо його діяльності, встановлення причин їх відсутності, винних осіб та порядку і способів розшуку, встановлення місцезнаходження, повернення, витребування чи відновлення таких документів, а також печаток, електронних ключів тощо, товариство може подавати відповідний позов до конкретної особи з чітким переліком документів.
При цьому, ініціатором таких дій має виступати саме Товариство, в тому числі в особі новопризначеного директора, з метою виявлення, перевірки всієї належної товариству документації, забезпечення збереження якої в майбутньому має здійснювати Товариство через новопризначеного директора.
Як було встановлено вище, позивач не надав доказів на вчинення ним дій, обов`язковість яких у разі втрати первинної документації встановлена законодавством, зокрема щодо встановлення переліку відсутніх документів та з`ясування причин їх пропажі, а також виконання обов`язку по відновленню втраченої первинної документації.
При цьому, досліджуючи умови самого договору №120785 від 07.06.2022, колегія суддів встановила, що він також не передбачає обов`язку передачі відповідачем позивачу документів.
Натомість, п. 9.11, 9.12. договору покладають саме на позивача, який є автоперевізником за цим договором, після його укладення на перше прохання надавати клієнту (відповідачу) копії документів, необхідних для підтвердження зустрічних перевірок, в тому числі, але не обмежуючись, копії документів, що підтверджують придбання автоперевізником послуг у своїх документів; усіх документів, які в подальшому необхідні для врахування при віднесенні клієнтом сум ПДВ за даним договором до податкового кредиту та/або при прийнятті рішення щодо відшкодування ПДВ клієнту.
При цьому, з огляду на приписи п. 4.2. договору, саме позивачем, як автоперевізником, складаються та надаються відповідачу, як клієнту, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, які позивач намагається у заявленому позові витребувати у відповідача.
Тобто самим договором передбачено складення самим позивачем первинних бухгалтерських документів, які на теперішній час останній намагається витребувати у відповідача, так і встановлено обов`язок саме позивача надавати на вимогу відповідача такі документи.
Посилання позивача на положення Закону України «Про інформацію» як на підставу для покладення на відповідача обов`язку надати копії відповідних документів колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний закон регулює загальні засади інформаційних відносин та не встановлює самостійного матеріально-правового обов`язку суб`єкта господарювання надавати контрагенту документи, що виникли у межах договірних відносин, за відсутності відповідного обов`язку у договорі або спеціальній нормі закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що сам по собі факт участі сторін у господарській операції та оформлення відповідних первинних документів, які за своєю правовою природою повинні перебувати у володінні кожної із сторін, не породжує для однієї сторони обов`язку повторно надавати іншій стороні їх копії.
Відсутність у позивача таких документів не може покладати на відповідача обов`язок щодо їх відновлення чи повторного надання, якщо такий обов`язок прямо не передбачений договором або законом. При цьому обов`язок з відновлення втрачених документів, як вже було встановлено вище, згідно цивільного законодавства покладено саме на позивача.
Застосування судом першої інстанції та позивачем приписів ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які передбачають, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом, колегія суддів відхиляє, оскільки, як вже було зазначено вище, позивач обґрунтовує заявлений позов не є притягненням відповідача до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, а саме наявністю в останнього обов`язку надати інформацію в інтересах одного з учасників господарських відносин.
А тому відповідна норма до правовідносин, які виникли у даному спорі, застосуванню не підлягає.
Таким чином, заявлені вимоги про зобов`язання відповідача надати копії договору та первинних бухгалтерських документів не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та умовах укладеного між сторонами договору, у зв`язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Водночас особа, яка звертається до суду з позовом, повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові. При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (подібний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 906/1175/18, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 12.04.2023 у справі № 916/156/22, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 29.11.2022 у справі № 910/745/20).
Неналежне ведення позивачем власного діловодства, незабезпечення належного зберігання документів або втрата їх примірників є обставинами, що належать до сфери організації діяльності самого позивача. Такі обставини самі по собі не породжують у відповідача, як контрагента, зустрічний обов`язок з усунення наслідків неналежної організації позивачем власного документообігу, якщо такий обов`язок прямо не передбачений законом або договором.
Апеляційний господарський суд зазначає, що звернення позивача до суду із позовом, предметом якого є виключно зобов`язання його контрагента надати копії документів є намаганням позивача використати судове провадження не для вирішення спору про право, а для збирання доказів або відновлення втрачених документів, що не відповідає завданням господарського судочинства, визначеним статтею 2 ГПК України.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач своїми діями або бездіяльністю позбавив позивача доступу до інформації, право на яку виникло внаслідок участі самого позивача у відповідних правовідносинах. Отже, позивач не довів наявності порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або законного інтересу, який підлягав би судовому захисту у обраний позивачем спосіб.
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.07.2026 №910/11784/25.
За наведеним, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи під час ухвалення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Мотиви відхилення аргументів викладених в апеляційній скарзі:
Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі щодо непідсудності цього спору господарським судам та помилковості відкриття провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа зазначає в позовній заяві власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний законом інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у ст. 20 ГПК України, з урахуванням положень ч. 1, відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п. 15 ст. 20 ГПК України).
Отже, господарські суди розглядають спори, що мають в основі приватно-правовий характер відносин, який вирізняється наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу. Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у справі.
У постанові від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21 Верховний Суд зазначив, якщо адвокатський запит направлений особі, яка не є суб`єктом публічного права, та за своїм змістом з посиланням на ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить вимогу щодо надання інформації, яка стосується приватно-правових відносин, спір про зобов`язання відповідача вчинити певні дії - надати затребувану раніше в адвокатських запитах інформацію підсудний судам господарської юрисдикції.
Таким чином, вирішуючи питання про те, чи підлягає така категорія спорів розгляду судом господарської юрисдикції, необхідно з`ясувати, чи є спір приватно-правовим з огляду на суб`єктний склад правовідносин, предмет спору, характер спірних правовідносин, а також з огляду на зміст та мету адвокатських запитів.
Як вбачається із підстав позову, спір у цій справі виник між двома юридичними особами приватного права, господарські відносини яких ґрунтувалися на правочинах, і стосується вирішення питання правомірності відмови відповідача надати запитувані адвокатом, який діяв в інтересах клієнта, документи щодо договірних відносин двох суб`єктів господарювання.
А тому, відповідно, спір у цій справі підпадає під визначення приватно-правового в розумінні Господарського процесуального кодексу України і належить до юрисдикції господарських судів, а тому доводи апелянта про те, що даний позов не підлягає розгляду в порядку позовного провадження за правилами господарського судочинства, є помилковими.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 08.05.2025 у справі № 910/10005/24.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2026 у справі №916/3600/25 скасувати.
3. У задоволенні позову - відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Гарант» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Порядок та строк оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст Постанови складено та підписано 02 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Лічман