ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2026 р. Справа№ 910/7344/24 (910/15997/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Станіка С.Р.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 23.09.2026,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026
у справі №910/7344/24(910/15997/25) (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Міністерства оборони України
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3
про покладення солідарної відповідальності
за заявою Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням першої інстанції, Міністерство оборони України звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі № 910/7344/24 (910/15997/25); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі № 910/7344/24 (910/15997/25) та ухвалити нове рішення, яким: покласти на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарну відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі № 910/7344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" 1 009 317 464,55 грн в якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Боржника; судові витрати покласти на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П.; Остапенко О.М.
26.06.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про долучення доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками цінним поштовим відправленням з описом вкладенням іншим учасникам справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7344/24 (910/15997/25) за заявою Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про покладення солідарної відповідальності за заявою Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24 (910/15997/25) до надходження матеріалів справи №910/7344/24 (910/15997/25) до Північного апеляційного господарського суду.
16.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7344/24 (910/15997/25) у 2-х томах.
У зв`язку з перебуванням судді Остапенка О.М. з 20.07.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/7344/24 (910/15997/25) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24 (910/15997/25) задоволено. Поновлено Міністерству оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24 (910/15997/25). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерству оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24 (910/15997/25). Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.2026 о 12 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 10.08.2026. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.08.2026.
18.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Танос Текнолоджі" надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - ліквідатора ТОВ "Танос Текнолоджі" арбітражного керуючого Сергієнко Ніну Олександрівну ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі № 910/7344/24(910/15997/25).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 заяву ТОВ "Танос Текнолоджі" про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено. Зазначено, що розгляд апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25), призначений на 23.09.2026 о 12 год. 30 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).
22.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення кваліфікованого захисту, оскільки лише 21.09.2026 між ОСОБА_3 та адвокатом Мінгалєєвою Надією Мансурівною було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги.
23.09.2026 у судове засідання з`явився представник Міністерства оборони України представник ТОВ "Танос Текнолоджі" в режимі відеоконференції. Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегією суддів відхилено клопотання представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та ухвалено розглядати апеляційну скаргу без участі представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.
У вказаному клопотанні про відкладенння не наведено обставин, які б унеможливлювали вирішення апеляційної скарги без участі представника ОСОБА_3 у даному судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Як вбачається з матеріалів справи, явка представників учасників провадження у справі у судове засідання обов`язковою не визнавалася, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до приписів ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представників. Укладення договору із адвокатом лише 21.09.2026 залежало виключно від волі заявника (відповідача у справі). Жодних об`єктивних непереборних обставин, що перешкоджали укласти такий договір завчасно у клопотанні не наведено.
Отже, сторона у справі не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, або ж брати участь в судовому процесі особисто. У клопотанні не наведено обгрунтування неможливості розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 23.09.2026, не заявлено про намір подати додаткові пояснення, чи докази, які не були з поважних причин подані до судового засідання.
З урахуванням розумності строків розгляду справи судом враховано, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, в даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі ОСОБА_3 , представник якого не з`явився у судове засідання, неявка представника не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Представники Міністерства оборони України та ТОВ "Танос Текнолоджі" просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі № 910/7344/24 (910/15997/25) та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що питання про солідарну відповідальність керівника боржника за порушення обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 34 КУзПБ, може бути ініційоване та розглянуте в межах справи про банкрутство на будь-якій стадії її провадження; закон не встановлює спеціального строку чи єдиного процесуального моменту для вирішення цього питання та не обмежує його одноразовим зверненням; Вирішальним є не час подання відповідної заяви, а встановлення самого факту порушення керівником обов`язку своєчасно звернутися до суду та подальше визначення наслідків такого порушення у вигляді солідарної відповідальності. Апелянт зазначає, що загроза неплатоспроможності ТОВ «Танос Текнолоджи» настала з 01.01.2023 (неможливість одночасного виконання зобов`язань перед Міноборони та ТОВ "Протект Інжиніринг"), тому до солідарної відповідальності має бути притягнутий ОСОБА_1 (як колишній керівник), ОСОБА_2 (як нинішній керівник) та ОСОБА_3 (як нинішній засновник). Крім того, як зазначає скаржник, у матеріалах справи наявні докази очевидної недостатності активів боржника (фактично їх відсутності), а також дані щодо розміру фактичної шкоди, завданої кредиторам боржника, тому відкладення вирішення питання до завершення ліквідаційної процедури не було необхідним.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) слід залишити без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773). Визнано грошові вимоги Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний номер 00034022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773) в розмірі 1 008 340 778,55 грн. (860 678 506,33 грн. - основний борг, 147 662 272,22 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773). Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773) арбітражного керуючого Сергієнко Ніну Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.11.2021 № 2009). Визначено дату проведення попереднього судового засідання.
Постановою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773). Припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773) арбітражного керуючого Сергієнко Ніни Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2009 від 08.11.2021). Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773). Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27, ідентифікаційний номер 43885773) арбітражного керуючого Сергієнко Ніну Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.11.2021 № 2009).
До суду надійшла заява Міністерства оборони України про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням вказаними особами (керівниками та учасником боржника) положень ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та стягнення з указаних осіб 1 009 317 464,55 грн. у якості солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", в обгрунтування чого позивачем зазначено наступне.
В обгрунтування заяви зазначено, що станом на 01.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" мало невиконані зобов`язання перед двома кредиторами, а саме: перед Міністерством оборони України з повернення коштів попередньої оплати в розмірі 856 294 466,50 грн., а також перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" з повернення коштів у розмірі 1 365 500,00 грн.
Крім того, з 27.04.2023 у боржника виникло зобов`язання зі сплати на користь Державної судової адміністрації грошових коштів (судового збору) в розмірі 868 350,00 грн.
Вищевказані грошові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" перед зазначеними кредиторами виконані не були, заборгованість залишилася непогашеною.
Щодо майнового стану боржника Міністерство оборони України зазначило, що у власності ТОВ "Танос Текнолоджи" не було нерухомого майна, що підтверджується Довідкою з Державного реєстру речових права на нерухоме майно від 11.12.2025 № 456172855. Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС від 24.09.2025 відповідно до облікових даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, станом на 23.09.2025 за ТОВ "Танос Текнолоджи" транспортні засоби не зареєстровані і не реєструвалися. Пошук інших майнових активів боржника, який був проведений арбітражним керуючим Сергієнко Н.О. у справі № 910/7344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", не дав результатів, оскільки будь-яке інше майно у боржника відстунє, що підтверджується звітом ліквідатора від 29.11.2025.
Як вбачається зі звіту арбітражного керуючого Сергієнко Н.О. щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Танос Текнолоджи", протягом 2021-2022 боржник мав ознаки надкритичної неплатоспроможності. Починаючи з 2 кварталу 2022, будь-якої бухгалтерської та фінансової звітності не ведеться, що може свідчити про намір вчинення дій щодо заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства.
У вказаному звіті ліквідатором ТОВ "Танос Текнолоджи" зауважено, що показники поточної платоспроможності протягом аналізованого періоду мали ознаки поточної неплатоспроможності і станом на 31.12.2021 мав значення - 151,1 тис. грн, станом на 31.03.2022 - 151,1 тис. грн. Таким чином, ТОВ "Танос Текнолоджи" станом на 31.03.2022 мало ознаки надкритичної неплатоспроможності.
Крім того, ліквідатором арбітражним керуючим Сергієнко Н.О. у звіті про вжиті заходи у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" зазначено, що з метою виявлення майнових активів ТОВ "Танос Текнолоджи" ліквідатором направлено відповідні запити до реєструючих підприємств, установ та організацій, отримано відповіді, за результатом аналізу яких зроблено висновок про відсутність майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, крім нарахованих відсотків, отриманих АРМА від розміщення грошових коштів у розмірі 42 406 401,24 грн. (вилучених з рахунків ТОВ "Танос Текнолоджи"), на депозитному рахунку в АТ "Сенс Банк". Таким чином, з 31.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" перебувало в незадовільному фінансовому стані, а з 01.01.2023 мало визначені грошові зобов`язання щонайменше перед двома кредиторами Міністерством оборони України на суму 856 294 466,50 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" на суму 1 365 500,00 грн.
У заяві зазначено, що з 29.06.2022 по 30.03.2023 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" був ОСОБА_1 , з 30.03.2023 і до моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі № 910/7344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" постановою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 - ОСОБА_2 . При цьому, з 24.03.2023 учасником ТОВ "Танос Текнолоджи" є одноосібно ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, Міністерство оборони України зазначило, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" з 01.01.2023 існувала загроза неплатоспроможності (наявність грошових зобов`язань щонайменше перед двома кредиторами Міністерством оборони України на суму 856 294 466,50 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Протект Інжиніринг" на суму 1 365 500,00 грн. за умови відсутності активів/майна товариства для погашення таких зобов`язань), однак ані ОСОБА_1 як керівник боржника до 30.03.2023, ані ОСОБА_2 як керівник боржника з 30.03.2023, ані ОСОБА_3 як учасник боржника з 24.03.2023 не звернулися до господарського суду у місячний строк, починаючи з 01.01.2023, із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", чим порушили приписи ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, на переконання Міністерства оборони України, на відповідачів має бути покладена солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" шляхом солідарного стягнення з них на користь боржника грошових коштів у розмірі 1 009 317 464,55 грн.
До суду першої інстанції відзиви на позовну заяву або ж будь-які пояснення/заперечення/тощо від відповідачів не надходили.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) у задоволенні позову відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 27.11.2025 у справі № 917/503/24(917/80/25), деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні частини 6 статті 34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності, виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів. З огляду на таке, помилковим є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів.
Тобто в разі, якщо керівник (орган управління) боржника припустився порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ, але його майна / активів у складі ліквідаційної маси (зокрема внаслідок вчинення арбітражним керуючим передбачених КУзПБ дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, визнання недійсними певних правочинів та спростування майнових дій боржника тощо) виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).
Отже, достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).
Водночас, у разі недостатності майна / активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.
Верховний Суд виходить з того, що визначення суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів є передчасним.
Доводи апелянта про те, що загроза неплатоспроможності ТОВ «Танос Текнолоджи» настала 01.01.2023, у зв`язку з чим до солідарної відповідальності мають бути притягнуті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Саме по собі встановлення дати виникнення загрози неплатоспроможності та визначення кола осіб, які, на думку апелянта, були пов`язані з управлінням або діяльністю боржника, не є достатнім для покладення на таких осіб солідарної відповідальності. Для цього необхідно встановити сукупність інших юридично значимих обставин, зокрема наявність конкретних дій чи бездіяльності відповідних осіб, їх причинний зв`язок із виникненням неплатоспроможності та неможливістю задоволення вимог кредиторів, а також розмір відповідальності, що підлягає покладенню на таких осіб.
Так, суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні щодо визначеного Міністерством оборони України розміру солідарної відповідальності в сумі 1 009 317 464,55 грн, як загального розміру вимог кредиторів, визнаних господарським судом у справі № 910/7344/24 та внесених до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", зазначив вірно, що застосування такого підходу призвело б до очевидно несправедливих результатів, коли на особу, що порушила вимоги частини 6 статті 34 КУзПБ, могла бути покладена відповідальність у розмірі більшому, ніж шкода, заподіяна кредиторам внаслідок такого порушення, або, навіть, і за відсутності такої шкоди.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що, звертаючись із вказаною заявою у даній справі, Міністерством оборони України не доведено обставин здійснення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" усіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства дій, необхідних для виявлення та повернення майна банкрута, завершення реалізації майна, включеного до ліквідаційної маси, та проведення розрахунків з кредиторами за рахунок виручених від такої реалізації коштів.
Як зауважив суд першої інстанції, станом на 25.05.2026 у матеріалах справи № 910/7344/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" відсутні будь-які докази того, що ліквідатором арбітражним керуючим Сергієнко Н.О. було вжито всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства заходи для формування, наповнення та реалізації ліквідаційної маси банкрута задля задоволення вимог кредиторів.
Суд першої інстанції встановив, що Міністерством оборони України подано до Господарського суду міста Києва дві позовні заяви про визнання недійсними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" та контрагентами, та стягнення з останніх на користь банкрута грошових коштів. Тобто, судові рішення за результатами розгляду вказаних позовних заяв Міністерства оборони України безпосередньо впливають на майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", оскільки за результатами їх розгляду можливе стягнення грошових коштів на користь банкрута з третіх осіб. Відтак, станом на 25.05.2026 ліквідаційна майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи" остаточно не сформована.
Так, судова колегія дослідила, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/7344/24(910/1518/25) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано недійсним Договір про надання юридичних послуг від 26.02.2022 №3/02, укладений між ФОП Назаренком Г.А. та ТОВ "Танос Текнолоджи", присуджено до стягнення з Назаренка Г.А. на користь ТОВ "Танос Текнолоджи" грошові кошти в розмірі 18 757 303,72 грн., присуджено до стягнення з Назаренка Г.А. на користь Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 114 966,24 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Танос Текнолоджи" на користь Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 114 966,24 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 апеляційну скаргу Назаренка Германа Артемовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/7344/24 (910/1518/25) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/7344/24(910/1518/25) залишено без змін.
Таким чином, на момент подання заяви про покладення солідарної відповідальності - 22.12.2025, обсяг ліквідаційної маси та остаточний розмір коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, не були сформовані.
Крім того, судова колегія враховує, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7344/24 (910/11098/25) за позовом Товариствоа з обмеженою відповідальністю «Танос Текнолоджи» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 12 470 605,26 грн.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність наведених позивачем у поданій заяві вимог через неможливість встановлення дійсного розміру солідарної відповідальності як розміру заподіяних кредиторам боржника збитків у вигляді незадоволених грошових вимог до боржника до вчинення ліквідатором усієї повноти дій у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю "Танос Текнолоджи", що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, згідно зі сталою практикою Верховного Суду, саме органи управління боржника несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (відповідні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21, від 28.04.2026 у справі № 910/12583/23 (910/14610/24)). Таким чином, сам по собі статус засновника ОСОБА_3 не може бути достатньою правовою підставою для покладення на нього солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. За відсутності доказів того, що ОСОБА_3 у відповідний період був керівником або іншою особою, яка здійснювала управління боржником (входила до органів управління боржника) та мала встановлений законом обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 34 КУзПБ, покладення на нього солідарної відповідальності виключно з огляду на його статус засновника є неправомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 КУзПБ у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Таким чином, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) слід залишити без змін.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростували правомірність оскаржуваного судового рішення, норм чинного законодавства, якими обґрунтовано оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі №910/7344/24(910/15997/25) залишити без змін.
Матеріали справи № 910/7344/24(910/15997/25) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 05.10.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді С.Р. Станік
Т.П. Козир