ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" жовтня 2026 р. Справа№ 910/4988/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Доманської М.Л.
Отрюха Б.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 року
у справі №910/4988/26 (суддя Гулевець О.В.)
за заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 року, зокрема, відкрито провадження у справі №910/4988/26 про банкрутство АТ " Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", визнано грошові вимоги АТ "Укртрансгаз" до боржника в розмірі 205 352 843,41 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Григор`єва В.В.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ "Газтек" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 року у справі №910/4988/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ "Укртрансгаз" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 21.09.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Газтек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/4988/26, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4988/26.
24.09.2026 року через систему "Електронний суд" АТ "Укртрансгаз" подало заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Газтек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/4988/26.
01.10.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4988/26/6087/26 від 28.09.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. з 05.10.2026 по 19.10.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
В силу приписів Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 названого Закону встановлено, що за подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство судовий збір становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) справляється судовий збір у 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 року про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", прийнята за наслідками розгляду відповідної заяви АТ "Укртрансгаз", за подання якої заявником сплачено судовий збір у розмірі 33280,00 грн. (3328х10), а відтак за подання даної апеляційної скарги через систему "Електронний суд" апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 39 936,00 грн. (33 280х150%х0,8).
Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Натомість скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним майновим станом, спричиненим арештом та переданням в управління третій особі належних скаржнику акцій, а у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - зменшити розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги до розміру, посильного для скаржника з урахуванням його фактичного майнового стану, а у разі відмови у задоволенні клопотання про зменшення судового збору - відстрочити скаржнику сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду, а у разі відмови у задоволенні всіх вказаних вище клопотань - не повертати апеляційну скаргу, а залишити її без руху та надати скаржнику розумний строк для сплати судового збору, що забезпечить реалізацію права на доступ до суду відповідно до статті 6 Конвенції.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для (1) відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або (2) розстрочення сплати судового збору, (3) зменшення його розміру чи (4) звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення / розстрочення / зменшення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, ГПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 (ухваленій за результатами перегляду за виключними обставинами на підставі рішення ЄСПЛ "Король та інші проти України") докорінно змінила підхід до застосування статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" щодо юридичних осіб.
Так, у пункті 71 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду імперативно наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Крім того, у пункті 69 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 констатовано, що розрахунок судового збору виключно на основі відсоткової ставки від ціни позову без урахування реального фінансового становища заявника (зокрема, за наявності доказів фактичної відсутності активів, доходів та банківських залишків) може становити надмірний тягар, який підриває саму суть права на доступ до суду.
Також суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 08.06.2026 у справі №910/18143/23, згідно з якою надання доказів відсутності залишку коштів на рахунках та неможливості здійснення платежів визнається обґрунтованою підставою для задоволення клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору.
Так, в обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на те, що він є холдинговою компанією, господарська діяльність якого не полягає у виробництві товарів чи наданні послуг, а єдиним істотним активом апелянта є корпоративні права (акції) операторів газорозподільних систем, зокрема 50,8973% акцій АТ "Хмельницькгаз", тобто контрольний пакет боржника у цій справі, а тому єдиним можливим джерелом доходу скаржника є доходи від володіння цими акціями - дивіденди, а також, потенційно, кошти від їх відчуження або застави.
В свою чергу, апелянт зазначає, що у межах кримінального провадження на акції операторів газорозподільних систем, які належать скаржнику, накладено арешт, які в подальшому були передані в управління АРМА, яке, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, передало їх в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
Внаслідок цього скаржник одночасно і повністю позбавлений: права володіння та розпорядження - акції не можуть бути ані продані, ані передані в заставу, ані іншим чином використані для отримання коштів, у тому числі для сплати судового збору; права управління - скаржник не може скликати загальні збори, голосувати, обирати органи управління чи уповноважену особу (саме тому він і обґрунтовує своє право на оскарження за третім критерієм постанови КГС ВС у справі №908/570/20); права на дохід - скаржник не отримує і об`єктивно не може отримувати дивіденди від арештованих акцій, які перебувають в управлінні сторонньої особи.
Таким чином, скаржник перебуває у стані, коли він юридично залишається власником активу, але фактично не має від нього жодної копійки доходу і не може його реалізувати.
Суд апеляційної інстанції акцентує, що при зверненні з вимогами про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника, зокрема, актуальної фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, відомостей про наявність/відсутність майна, дебіторської заборгованості чи інших активів товариства тощо.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не містить будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги, зокрема: доказів на підтвердження належності апелянту корпоративних прав (акцій) операторів газорозподільних систем, у тому числі 50,8973 % акцій АТ "Хмельницькгаз", накладення арешту, їх передачі в управління АРМА та подальшої передачі в управління АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"; актуальної фінансової звітності товариства за останні звітні періоди; відомостей щодо наявності у товариства іншого майна, майнових прав, грошових коштів на рахунках, дебіторської заборгованості та інших активів; доказів відсутності або недостатності грошових коштів для сплати судового збору; доказів на підтвердження фактичного неотримання товариством доходів від належних йому корпоративних прав, у тому числі дивідендів, а також інших доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що майновий стан апелянта об`єктивно перешкоджає виконанню обов`язку зі сплати судового збору.
Поряд з наведеним, у заявленому клопотанні також не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Колегія суддів також звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
За таких обставин, оскільки доводи та вимоги апелянта в обґрунтування причин звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми, непереконливими, недоведеними та безпідставними, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання з викладених у ньому мотивів.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ "Газтек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/4988/26 підлягає залишенню без руху у зв`язку у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1.Клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/4988/26 залишити без руху.
3.Надати скаржнику не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4.Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
5.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді М.Л. Доманська
Б.В. Отрюх