ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
05.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/2227/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 (повний текст якого підписаний 14.09.2026, суддя Колісник І.І.) у справі № 904/2227/26,
за позовом Садівничого товариства "Родник",
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас",
про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 у справі №908/2227/25 позов задоволено у повному обсязі. Зобов`язано Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" у подальших правовідносинах із Садівничим товариством "Родник" за договором № 188 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання від 01.05.2023 застосовувати тариф на централізоване водопостачання, встановлений постановами НКРЕКП для категорії "населення". Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Садівничого товариства "Родник" судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області 14.09.2026 у справі 904/2227/26 та ухвалити нове про відмову у задоволення позову.
Разом з тим, скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення Центральним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Висоцький А.М., Левшина Г.В.
Розглянувши подане клопотання, оцінивши наведені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних встановлених цією статтею умов. Разом з тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 вказаної статті).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, формальна відмова юридичній особі у звільненні або відстроченні сплати судового збору без оцінки її реального майнового стану може порушувати право на доступ до суду, що ставить під сумнів результат національного судового провадження. У цій справі Велика Палата Верховного Суду наголосила, що: право на доступ до суду не є абсолютним, але будь-які фінансові обмеження мають бути пропорційними; юридичні особи не можуть бути автоматично виключені з механізмів звільнення або відстрочення судового збору; критичний майновий стан компанії підлягає індивідуальній оцінці, а формальне тлумачення норми без аналізу доказів не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; непосильний судовий збір без оцінки фінансових можливостей заявника ставить під сумнів результат усього провадження.
Здійснюючи оцінку доводів апелянта щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд враховує наступне.
В обґрунтування неможливості сплатити судовий збір, апелянт зазначає, що підприємство перебуває у 100% державній власності та віднесене до сектору критичної інфраструктури (системи життєзабезпечення), здійснюючи безперервне забезпечення питною водою населення, військових формувань, шахт і підприємств Синельниківського та Павлоградського районів Дніпропетровської області. При цьому орган управління (Дніпропетровська ОДА) позбавлений правового механізму надання прямої фінансової допомоги. Важкий фінансовий стан підприємства зумовлений наслідками російської військової агресії, невідповідністю встановлених НКРЕКП тарифів фактичній собівартості послуг і цінам на електроенергію, а також систематичними неплатежами за спожиту воду з боку водоканалів міст Павлоград, Тернівка та Першотравенськ. Це призвело до виникнення збитку за I квартал 2026 року в сумі 43 116 000 грн (та 121,81 тис. грн станом на 01.07.2026) і гострого браку обігових коштів. Неплатоспроможність ДМП ВКГ «ДЗД» підтверджується доданими до справи фінансовими документами, згідно з якими кредиторська заборгованість сягає 1 079 401 000,00 грн, дебіторська 253 013 070,97 грн, а заборгованість із виплати заробітної плати працівникам перевищує 30 966 800,00 грн (виплати зупинилися на рівні березня 2026 року), що свідчить про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір на поточний момент.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору, аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заявник не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які свідчать про критичний майновий стан та унеможливлюють сплату судового збору. Надані доводи щодо складного фінансового стану, мають загальний характер і самі по собі не підтверджують відсутності реальної можливості виконання процесуального обов`язку. Крім того, за наданими балансовими даними підприємство має дебіторську заборгованість у розмірі понад 253 млн грн, тобто володіє значними майновими правами вимоги, які перебувають у господарському обороті та становлять активи підприємства.
Сума судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, є мінімальною встановленою законом ставкою. Порівняно з масштабами господарської діяльності апелянта та обсягом його фінансових зобов`язань, визначений розмір збору не може вважатися надмірним чи таким, що покладає на юридичну особу індивідуальний і непосильний тягар у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є непереборною перешкодою у реалізації права на доступ до правосуддя.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відтак, вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Вищезазначеним вимогам подана апеляційна скарга не відповідає, адже апелянтом до скарги не долучено доказів сплати судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду, визначено Законом України "Про судовий збір", ч.1 ст.4 якого передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 у справі 904/2227/26 в повному обсязі.
З урахуванням ставки судового збору при поданні позовної заяви, а також змісту вимог апеляційної скарги, за її подання апелянту належало сплатити судовий збір у розмірі 4 992,00 грн (3 028,00 *150%).
Одночасно суд звертає увагу на те, що згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційну скаргу подано апелянтом в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який належить сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на судове рішення у даній справі, становить 3 993,60 грн (4 992,00*0,8).
Частиною 2, 3 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відтак, існують підстави для залишення апеляційної скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" без руху.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 у справі № 904/2227/26.
Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2026 у справі № 904/2227/26 залишити без руху.
Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- сплатити судовий збір у сумі 3 993,60 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції, докази чого надати суду.
Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Витребувати у Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/2227/26 необхідну для розгляду апеляційної скарги.
Зазначену ухвалу надіслати засобами електронного зв`язку Господарському суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Вінніков