ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/2323/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., просп. Аношкіна, буд. 179Б/6; ідентифікаційний код 43173220)
про стягнення 2 055 грн. 08 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
ПРОЦЕДУРА:
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1755/25 від 27.04.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" 2 055 грн. 08 коп. - пені за неналежне виконання умов договору №П/НКМ-25893-НЮ від 29.09.2025.
Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№22665/26 від 11.05.2026) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 04.05.2026.Враховуючи вищевикладене, позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 18.05.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 18.05.2026. (а.с. 39).
Суд звертає увагу на те, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 18.05.2026, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
Однак, станом на 29.09.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зазначити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалом", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу металобрухту (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009) від 29.09.2025 №П/НКМ-25893/ НЮ (надалі - Договір) (а.с. 8-зворотній аркуш 10).
Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт і відходи кольорових металів і сплавів згідно з ДСТУ 3211:2009 (далі - Товар), ціна якого вказана відповідно до Специфікації) (Додаток 1 до Договору), яка (які) є невід`ємною частиною Договору.
У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що ціна Договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації(-й) на товар (Додаток 1 до Договору) та становить 604 922,98 грн. (шістсот чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні дев`яносто вісім копійок) без ПДВ. Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України ПДВ на вартість товару не нараховується. Вартість товару визначається за результатами аукціону і зазначена в Специфікації до цього Договору (Додаток 1 до Договору).
Пунктом 2.3 Договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем у такому порядку:
2.3.1. Сума попередньої оплати в розмірі 100 (сто) % вартості товару, яка становить 604 922,98 грн. без ПДВ (шістсот чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні дев`яносто вісім копійок), сплачується покупцем на поточний банківський рахунок продавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами цього Договору.
Датою оплати за товар вважається дата надходження суми платежу на поточний рахунок продавця (пункт 2.4 Договору).
Відповідно до пункту 5.1.1 Договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що за порушення покупцем строків оплати за товар, визначених пунктом 2.3 Договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки виконання зобов`язання, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (пункт 12.9 Договору).
Позивач зазначає, що Договір було підписано сторонами 29.09.2025, у зв`язку з чим відповідач був зобов`язаний здійснити попередню оплату не пізніше 06.10.2025. Водночас фактична оплата у сумі 604 922 грн. 98 коп. без ПДВ була здійснена лише 10.10.2025, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2025 № 476 (а.с. 16).
Таким чином, відповідачем було порушено умови пунктів 2.3, 2.3.1 та 5.1.1 Договору, що відповідно до пункту 6.2 Договорів є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді пені; зазначене стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено оплату в розмірі 604 922 грн. 98 коп. без ПДВ, про що свідчить платіжне доручення від 10.10.2025 № 476
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України).
Як вбачається, позивачем у зв`язку із несвоєчасною оплатою товару нараховано пеню у розмірі 2 055 грн. 00 коп. 08 коп. за період з 07.10.2025 по 10.10.2025, яка на момент розгляду справи відповідачем не сплачено.
Перевіркою суду здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що він виконаний неправильно, а саме: невірно зазначена кінцева дата нарахування пені.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, дати здійснення оплати та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 1 541 грн. 31 коп. за загальний період з 07.10.2025 по 09.10.2025.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 996 грн. 80 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Акціонерного товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., просп. Аношкіна, буд. 179Б/6; ідентифікаційний код 43173220) стягнення 2 055 грн. 08 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалом" (51909, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., просп. Аношкіна, буд. 179Б/6; ідентифікаційний код 43173220) на користь Акціонерного товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) 1 541 (одна тисяча п`ятсот сорок одна) грн. 31 (тридцять одна) коп. - пені та 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
05.10.2026