ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/972/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Активпостач" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, кімн. 204; ідентифікаційний код 44604089)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (49083, м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, буд. 16, оф. 207; ідентифікаційний код 43237430)
про стягнення 213 864 грн. 64 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
ПРОЦЕДУРА:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Активпостач" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1771/26 від 02.03.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" про стягнення збитків у розмірі 213 864 грн. 64 коп., що складає:
- 128 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 64 000 грн. 00 коп. - штрафу та 2 422 грн. 40 коп. - судового збору, стягнутих з позивача рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/1026/23;
- 19 442 грн. 24 коп. - виконавчого збору, стягнутого з позивача постановою від 03.02.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП №80141133, винесеною заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Також просить судові витрати покласти на відповідача, стягнути з відповідача судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову та 20 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 справу №904/972/26 передано на розгляд судді Золотарьової Я.С.
В подальшому розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 №208 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи по вх.№4-771/26 справа №904/972/26. Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи - суддю Золотарьову Я.С. відраховану зі штату.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 матеріали справи №904/972/26 передано на розгляд судді Загинайко Т.В.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№12342/26 від 17.03.2026) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 10.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№16661/26 від 08.04.2026) на позов просить прийняти до розгляду відзив на позов, ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати у справі покласти на позивача, посилаючись на те, що: - договір від 13.05.2025 про надання послуг будівельних машин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Активпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" не укладався, а тому не створює для відповідача жодних правових наслідків; - у даному випадку між сторонами не укладався письмовий договір; не погоджувалися істотні умови, зокрема предмет, обсяг послуг, строки їх надання та вартість; відсутні будь-які докази, що свідчать про акцепт відповідачем пропозиції позивача; - відповідач не вчиняв жодних конклюдентних дій, які могли б свідчити про фактичне прийняття умов договору, зокрема не замовляв послуги, не приймав їх результат та не здійснював оплату; - враховуючи, що договір між позивачем та відповідачем не укладався, посилання позивача на пункт 3.2.13 Договору є безпідставним, оскільки сам договір не існує як належним чином укладений правочин, а тому не може покладати на відповідача обов`язок щодо компенсації витрат на транспортування техніки; - укладення позивачем договору перевезення з Приватним акціонерним товариством "Промислові регіони" є самостійним господарським рішенням позивача, відповідач не є стороною такого договору, не замовляв відповідні послуги перевезення та не надавав згоди на їх виконання; - витрати позивача на транспортування техніки не можуть бути покладені на відповідача, оскільки відсутній будь-який правовий зв`язок між діями позивача та обов`язком відповідача їх компенсувати; - рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1026/25, яким з позивача стягнуто заборгованість на користь третьої особи, не створює для відповідача жодних зобов`язань, оскільки відповідач не був стороною у вказаній справі, а відповідні правовідносини виникли виключно між позивачем та перевізником; - позивач фактично намагається покласти на відповідача негативні наслідки власної господарської діяльності та неналежного виконання своїх зобов`язань перед третіми особами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Активпостач" (далі-виконавець, позивач), зазначає, що 13.05.2025 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (далі-замовник, відповідач) укладено договір №1305-1 про надання послуг будівельних машин (далі - Договір).
Відповідно до пункту 3.2.13 Договору замовник зобов`язався за власний рахунок або компенсувати на підставі рахунку виконавця вартість транспортування транспортних засобів з місця їх постійної дислокації (м. Київ) до місця виконання робіт (Дніпропетровська область).
Для виконання цього Договору позивач 13.05.2025 уклав з Приватним акціонерним товариством "Промислові Регіони" (далі - перевізник) договір №13/05-25ПР-2 перевезення вантажу (а.с. 16-17).
Перевезення було здійснено, що підтверджується Актом приймання-передачі №ОУ-0000160 на суму 128 000 грн. 00 коп.
У зв`язку з несплатою вартості перевезення перевізник звернувся до суду.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/1026/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Активпостач" стягнуто 128 000 грн 00коп. - основного боргу; 64 000 грн 00 коп. штрафу; 2 422 грн 40 коп. - судового збору.
03.02.2026 відкрито виконавче провадження ВП №80141133 на підставі наказу №915/1026/25 від 20.01.2026 (а.с. 19).
Постановою про відкриття виконавчого провадження встановлено обов`язок стягнення 128 000 грн 00 коп. основного боргу; 64 000грн. 00 коп. штрафу; 2 422 грн. 40 коп. судового збору, а також виконавчого збору у розмірі 19 442грн. 24 коп.
Позивач зазначає, що до звернення до суду ним було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про добровільну компенсацію витрат на перевезення від 17.11.2025, що підтверджується відповідною вимогою та доказами її направлення (а.с 10, 18), проте відповідачем добровільно свої договірні зобов`язання не виконано та належної відповіді не надано, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорювання) прав. Загальний перелік таких способів захисту прав та інтересів надається в статті 16 Цивільного кодексу України.
Отже, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, у разі його порушення (оспорювання).
Згідно за статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається, позивач звернувся з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК стандарт" збитків у розмірі у розмірі 213 864 грн. 64 коп., що складаються з 128 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 64 000 грн. 00 коп. - штрафу та 2 422 грн. 40 коп. - судового збору, стягнутих з позивача рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2025 у справі №915/1026/23, та 19 442 грн. 24 коп. - виконавчого збору, стягнутого з позивача постановою від 03.02.2026 про відкриття виконавчого провадження ВП №80141133, винесеною заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Разом з тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять, позивачем не надано до матеріалів справи договору від 13.05.2025 №1305-1 про надання послуг будівельних машин, на положення якого позивач посилається як на правову підставу виникнення у відповідача обов`язку компенсувати витрати на транспортування транспортних засобів.
Зокрема, позивач посилається на пункт 3.2.13 зазначеного Договору, відповідно до якого, за його твердженням, відповідач зобов`язався за власний рахунок здійснювати транспортування транспортних засобів з місця їх постійної дислокації до місця виконання робіт або компенсувати виконавцю відповідні витрати.
Проте самого договору, його істотних умов, у тому числі пункту 3.2.13, суду не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити як факт укладення такого договору між сторонами, так і зміст та обсяг договірних зобов`язань відповідача.
Відповідач заперечує проти укладення Договору від 13.05.2025 №1305-1 про надання послуг будівельних машин.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд доходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у відповідача обов`язку компенсувати вищезазначені збитки.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.
Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати у справі зі сплати судового збору слід віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Активпостач".
Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Активпостач" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, кімн. 204; ідентифікаційний код 44604089) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (49083, м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, буд. 16, оф. 207; ідентифікаційний код 43237430) про стягнення збитків у розмірі 213 864 грн. 64 коп..
2. Судові витрати у справі віднести за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Активпостач" (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, кімн. 204; ідентифікаційний код 44604089).
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
05.10.2026