ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
30.09.2026 м. Івано-Франківськ Справа № 909/61/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі: секретаря судового засідання Феденько Н.М., представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" - адвокатки Бойко З.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вих. № 78627 від 02.09.2026, вх. № 16403/26 від 04.09.2026) про надання дозволу державному виконавцю провести перевірку та опис майна боржника у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",
ВСТАНОВИВ:
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім".
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 27.02.2026, зокрема, відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича.
04.09.2026 до суду від Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло клопотання, у якому заявник просить суд постановити ухвалу відповідно до абз. 7 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та надати дозвіл державному виконавцю провести перевірку та опис майна боржника.
Ухвалою від 10.09.2026 суд прийняв клопотання Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання дозволу державному виконавцю провести перевірку та опис майна боржника до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2026 об 11:40. Цією ж ухвалою суд надав учасникам справи строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше 25.09.2026, для подання пояснень чи заперечень щодо поданого клопотання.
В судове засідання 30.00.2026 з`явилась представниця ТОВ "Карпатнафтохім" адвокатка Бойко З.Р. В судовому засіданні при розгляді клопотання покладається на розсуд суду.
При вирішенні клопотання суд керується наступними мотивами.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами частини чотирнадцятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частин 1, 2 статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій (ч. 3 статті 41 КУзПБ).
Приписами частини 5 статті 41 КУзПБ встановлено перелік вимог до боржника на які не поширюється дія мораторію та порядок звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.
Так дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 КУзПБ (абзац 7 частини 5 статті 41 КУзПБ).
З огляду на положення абзацу 7 частини 5 статті 41 КУзПБ заявник просив суд постановити ухвалу про надання дозволу державному виконавцю провести перевірку та опис майна боржника, зважаючи що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 74392587 до складу якого входять 1427 виконавчих проваджень на суму 115 510 728 грн про стягнення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов`язаних із трудовими правовідносинами.
У відповідності до частини 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Визначення вартості (оцінка) майна боржника та його реалізація врегульовані статтями 58, 60, 61 Закону України "про виконавче провадження".
Отже Закон України "Про виконавче провадження" розрізняє такі заходи примусового виконання рішень, як: перевірка майнового стану боржника, опис, арешт, вилучення, визначення вартості (оцінка), примусова реалізація майна.
При цьому звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч. 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження").
Такі заходи щодо виконання судових рішень, як перевірка майнового стану боржника, опис майна боржника не охоплюються зверненням стягнення на майно.
Хоча з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, однак відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для закриття всіх виконавчих проваджень щодо боржника.
Як визначено п. 4 ч. 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Отже, якщо на вимоги стягувача не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, то державний виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні, та продовжує вчиняти виконавчі дії з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ.
У контексті вирішення даного клопотання, враховуючи положення абзацу 7 частини 5 статті 41 КУзПБ, виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо вилучення, арешту та примусового продажу майна боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після отримання згоди суду у справі про банкрутство на звернення стягнення на конкретне майно боржника.
Однак до звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на звернення стягнення на конкретне майно боржника, державний виконавець у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" не позбавлений права проводити перевірку майнового стану боржника, зокрема шляхом виявлення рахунків боржника, перевірки наявності в електронних державних базах даних та реєстрах права власності або іншого майнового права боржника на майно, перевірки наявності у боржника майна за його місцезнаходженням тощо. Державний виконавець також не позбавлений права провести опис майна боржника у відповідності до вимогу Закону України "Про виконавче провадження".
На вчинення таких дій, як проведення перевірки майнового стану боржника, опис майна боржника, не вимагається дозволу суду, оскільки такі дії передують зверненню стягнення на майно боржника, а дозвіл суду необхідний лише для звернення стягнення на конкретне майно боржника.
Виходячи з наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення перевірки та опису майна боржника, оскільки такі дії, на відміну від звернення стягнення на майно боржника, державний виконавець вправі вчиняти без дозволу суду.
Керуючись ст. 2, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні клопотання Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вих. № 78627 від 02.09.2026, вх. № 16403/26 від 04.09.2026) про надання дозволу державному виконавцю Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на проведення перевірки та опису майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Суддя І.Є. Горпинюк