Справа № 909/684/23
У Х В А Л А
02.10.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_1 (вх. № 7923/26 від 31.08.2026) на дії державного виконавця, у справі
за позовом: ОСОБА_1
(
АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ"
(вул. Чорновола, буд. 16, кв. 2, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76007)
про зобов`язання вчинити певні дії,
за участю:
від позивача: Жарського Тараса Володимировича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник в судове засідання не з`явився,
від Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції: Стельмаха Сергія Леоновича,
В С Т А Н О В И В:
до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ" про зобов`язання надати учаснику товариства ОСОБА_1 шляхом надсилання на адресу: АДРЕСА_2 належним чином засвідчені копії протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статуту товариства та зміни до статуту; протоколів загальних зборів учасників; документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг; річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів; інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документів, що підтверджують права товариства на майно; документів бухгалтерського обліку.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ" про зобов`язання вчинити певні дії; Товариству з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ", вул. Лисецька, буд. 10, с. Старий Лисець, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77452 (код 41217035) надати учаснику товариства ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом надіслання на адресу: АДРЕСА_2 належним чином засвідчені копії протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статуту товариства та зміни до статуту; протоколів загальних зборів учасників; документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг; річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів; інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документів, що підтверджують права товариства на майно; документів бухгалтерського обліку; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ", вул. Лисецька, буд. 10, с. Старий Лисець, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77452 (код 41217035) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) - 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.
14.11.2023 Господарським судом Івано-Франківської області на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 залишено без змін.
19.08.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Стельмахом Сергієм Леоновичем на підставі заяви стягувача та дубліката наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 909/684/23 від 14.11.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78881930. У постанові боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.
15.06.2026 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 78881930 винесено постанову про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ" штрафу у розмірі 5 100, 00 гривень за невиконання рішення суду та встановлено строк для його виконання протягом десяти робочих днів із попередженням про кримінальну відповідальність.
02.07.2026 Головним державним виконавцем повторно встановлено невиконання рішення суду та винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10 200, 00 гривень, якою також встановлено вимогу виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено боржника про кримінальну відповідальність. У зазначеній постанові державним виконавцем констатовано, що станом на 02.07.2026 рішення суду не виконано.
06.08.2026 Головним державним виконавцем Стельмахом С. Л. направлено повідомлення № 133283 про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 78881930, на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись із закінченням виконавчого провадження, Тимчук А. С. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою на дії державного виконавця (вх. № 7923/26 від 31.08.2026), в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Стельмаха С.Л. від 06.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78881930.
Обґрунтовуючи скаргу, Тимчук А.С. посилається, зокрема, на те, що станом на момент закінчення виконавчого провадження рішення Господарського суду Івано-Франківської області фактично не виконано, визначених рішенням суду документів стягувачу не передано, а направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення саме по собі не свідчить про наявність передбачених законом підстав для закінчення виконавчого провадження.
Скаржник зазначає, що державним виконавцем не встановлено обставин, які б свідчили про те, що судове рішення об`єктивно не може бути виконане без участі боржника, тоді як характер присудженого судом обов`язку, на його переконання, допускає застосування передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання, спрямованих на відшукання, вилучення та передачу стягувачу документів.
Ухвалою суду від 03.09.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 18.09.2026. Головному державному виконавцю Стельмаху С. Л. запропоновано надати письмові пояснення щодо скарги та докази на їх обґрунтування.
10.09.2026 до суду від Головного державного виконавця Стельмаха С. Л. надійшли клопотання про відкладення розгляду скарги.
Ухвалою суду від 18.09.2026 клопотання державного виконавця задоволено, строк розгляду скарги продовжено на двадцять днів та її розгляд відкладено.
Письмових пояснень чи заперечень по суті скарги державний виконавець суду не подав.
У судовому засіданні 02.10.2026 Головний державний виконавець Стельмах С. Л. заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги, мотивуючи тим, що він не бачить в електронному кабінеті матеріалів скарги, які, за твердженням скаржника, були направлені органу державної виконавчої служби, у зв`язку із чим державний виконавець вказує на те, що він не мав можливості ознайомитися зі скаргою та надати письмові пояснення щодо неї.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Згідно з квитанцією № 8532593 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС 28.08.2026 о 17:08 до зареєстрованого Електронного кабінету Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області доставлено скаргу на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження разом із доданими до неї документами. У переліку доставлених документів безпосередньо зазначено скаргу, постанову про відкриття виконавчого провадження № 78881930 від 19.08.2025, постанови про накладення штрафів від 15.06.2026 та 02.07.2026, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення № 133283 від 06.08.2026, постанову про закінчення виконавчого провадження № 78881930 від 06.08.2026 та інші додані до скарги документи.
Квитанцією № 8532594 підтверджується також доставка 28.08.2026 о 17:08 скарги разом із доданими до неї документами до зареєстрованого Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ".
Таким чином, матеріалами справи підтверджується направлення скаржником копії скарги та доданих до неї документів органу державної виконавчої служби та боржнику. Посилання державного виконавця на те, що він особисто не бачить матеріалів скарги в електронному кабінеті, не спростовує зафіксованого засобами ЄСІТС факту доставки цих документів до зареєстрованого Електронного кабінету відповідного органу державної виконавчої служби.
Враховуючи наведене, а також те, що розгляд скарги вже відкладався судом за клопотанням державного виконавця, останньому було запропоновано надати письмові пояснення щодо скарги, а факт доставки скарги та доданих до неї документів до зареєстрованого Електронного кабінету органу державної виконавчої служби підтверджений матеріалами справи, суд не встановив обставин, які б зумовлювали необхідність повторного відкладення розгляду скарги, у зв`язку із чим у задоволенні усного клопотання головного державного виконавця Стельмаха С. Л. слід відмовити.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши учасників судового засідання, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно із частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За приписами частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, частина 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає різні правові наслідки невиконання рішення залежно від того, чи може відповідне рішення бути виконано без участі боржника.
Направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення передбачено в обох випадках. Однак якщо рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після направлення такого повідомлення вживає передбачених Законом заходів примусового виконання рішення. Закінчення виконавчого провадження передбачене законом у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без його участі.
Пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено закінчення виконавчого провадження у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Таким чином, застосування пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язане з наявністю передбаченого частиною третьою статті 63 цього Закону випадку, за якого після невиконання боржником рішення виконавче провадження підлягає закінченню, а саме коли таке рішення не може бути виконано без участі боржника.
Отже, визначальним для оцінки правомірності постанови від 06.08.2026 є встановлення того, чи існували передбачені частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для висновку про неможливість виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/684/23 без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ".
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 сформульовано висновок про те, що повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком направлення виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та подальше вжиття заходів примусового виконання рішення. Якщо ж судове рішення не може бути виконане без участі боржника, виконавець після направлення відповідного повідомлення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що накладення штрафів та направлення правоохоронним органам повідомлення про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Направлення такого повідомлення не свідчить про вжиття виконавцем усіх можливих заходів для виконання рішення суду.
Аналогічний підхід послідовно застосований Верховним Судом у подальшій практиці.
У пунктах 84 - 87 постанови від 11.02.2026 у справі № 906/392/23 Верховний Суд, аналізуючи частину третю статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив, що постанову про закінчення виконавчого провадження після направлення повідомлення органу досудового розслідування виконавець може винести лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі. Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.
У пункті 88 цієї постанови Верховний Суд зазначив, що накладення штрафів і направлення повідомлення правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення, а звернення з таким повідомленням не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду.
Водночас Верховний Суд у цій же постанові проаналізував положення статей 10 та 60 Закону України "Про виконавче провадження" та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень та дійшов висновку, що судове рішення про передачу предметів може бути виконано без участі боржника, зокрема шляхом вилучення предмета, зазначеного у виконавчому документі, та передачі його стягувачу або його представнику в установленому законом порядку.
При цьому у пункті 97 постанови від 11.02.2026 Верховний Суд безпосередньо зауважив, що та обставина, що саме товариство (боржник) за судовим рішенням зобов`язане передати позивачу документи, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення боржником воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу другого частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Наведений правовий висновок є застосовним до спірних правовідносин, оскільки як у справі № 906/392/23, так і у справі № 909/684/23 судовим рішенням на господарське товариство покладено обов`язок надати його учаснику належним чином засвідчені копії визначених судовим рішенням документів товариства.
Отже, сама обставина, що обов`язок із надання документів судовим рішенням покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ", не є достатньою для висновку про неможливість виконання такого рішення без участі боржника.
З матеріалів справи встановлено, що станом на 02.07.2026 рішення суду виконане не було, що безпосередньо зазначено державним виконавцем у постанові про повторне накладення штрафу.
Наявними у справі доказами також підтверджується, що державним виконавцем у зв`язку з невиконанням судового рішення 15.06.2026 та 02.07.2026 на боржника накладено штрафи, а 06.08.2026 направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, після чого цього ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Водночас із наданих суду матеріалів не вбачається встановлення державним виконавцем фактичних обставин, які б давали підстави для висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/684/23 об`єктивно не може бути виконане без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ".
Матеріали справи не містять доказів встановлення державним виконавцем відсутності чи знищення документів, визначених судовим рішенням, неможливості встановлення місця їх знаходження або інших об`єктивних обставин, які б виключали можливість застосування передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення.
Накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ" штрафів та направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення підтверджують застосування державним виконавцем передбачених законом заходів реагування на невиконання рішення. Однак самі по собі ці обставини не підтверджують неможливості виконання рішення без участі боржника та відповідно не є достатніми для застосування правового наслідку, передбаченого абзацом 3 частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказаний висновок відповідає наведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, а також правовому висновку Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 906/392/23, сформульованому щодо подібного за змістом обов`язку господарського товариства надати його учаснику документи.
Суд також враховує положення статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено заходи примусового виконання рішень, та статті 60 цього Закону, яка регулює порядок виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.
Суд звертає увагу й на те, що обов`язковість судового рішення передбачає не лише формальне відкриття виконавчого провадження та вчинення окремих процесуальних дій, а забезпечення функціонування передбаченого законом механізму, спрямованого на його реальне виконання.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що виконання рішення, ухваленого судом, має розглядатися як складова "судового розгляду" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід, зокрема, викладено у рішенні у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece).
Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 906/392/23, узагальнюючи практику Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, також зазначив, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а виконання судового рішення є невід`ємною складовою права особи на судовий захист.
За таких обставин закінчення виконавчого провадження за відсутності встановленої законом передумови для його закінчення не відповідає завданню виконавчого провадження та перешкоджає досягненню результату, визначеного судовим рішенням.
Відповідно до статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
При цьому частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження породжує визначений законом наслідок у вигляді обов`язку виконавця відновити виконавче провадження у встановлений частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" строк.
У зв`язку із цим окреме покладення судом у резолютивній частині ухвали обов`язку відновити виконавче провадження № 78881930 не є необхідним, оскільки такий правовий наслідок прямо встановлений законом.
Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі № 906/392/23, розглядаючи довід про недотримання судами вимог частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України внаслідок скасування постанови виконавця без окремого встановлення обов`язку виконавця усунути порушення, також виходив із необхідності врахування законодавчо визначених наслідків скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд встановив, що на час винесення Головним державним виконавцем Стельмахом С. Л. постанови від 06.08.2026 судове рішення у справі № 909/684/23 залишалося невиконаним, водночас із наданих суду доказів не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість виконання цього рішення без участі боржника.
Накладення на боржника штрафів та направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не замінюють необхідності встановлення тієї юридично значущої обставини, з якою абзац третій частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує можливість закінчення виконавчого провадження.
Наявними у справі доказами не підтверджено існування передбаченої частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" умови для закінчення виконавчого провадження № 78881930, у зв`язку із чим застосування Головним державним виконавцем пункту 11 частини першої статті 39 цього Закону та закінчення виконавчого провадження є передчасними.
Відтак постанова Головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Стельмаха Сергія Леоновича від 06.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78881930 не відповідає вимогам частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", порушує право стягувача на примусове виконання судового рішення та підлягає скасуванню, а скарга Тимчука Андрія Степановича (вх. № 7923/26 від 31.08.2026) - задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, 339-1, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні усного клопотання Головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Стельмаха Сергія Леоновича про відкладення розгляду скарги - відмовити.
2. Скаргу ОСОБА_1 (вх. № 7923/26 від 31.08.2026) на дії державного виконавця у справі № 909/684/23 - задовольнити.
3. Визнати неправомірною та скасувати постанову Головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби Стельмаха Сергія Леоновича від 06.08.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78881930 відкритого постановою 19.08.2025 на підставі дублікату наказу № 909/684/23 від 14.11.2023.
4. Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та Івано-Франківському відділу державної виконавчої служби у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
5. Ухвала набирає законної сили 02.10.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст ухвали складено - 05.10.2026.
Суддя В. В. Михайлишин