Судові рішення

Ухвала № 140307764 у справі № 910/8912/25 від 29.09.2026

Ухвала від 29.09.2026 у господарській справі № 910/8912/25 (категорія «Справи у спорах щодо цінних паперів»). Суд: Господарський суд міста Києва, суддя Васильченко Т.В.

Справа№ 910/8912/25
СудГосподарський суд міста Києва
СуддяВасильченко Т.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах щодо цінних паперів
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру05.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140307764

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.09.2026 Справа № 910/8912/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю помічника судді Крисько О.А., який за дорученням головуючого судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/8912/25

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд»

Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

ОСОБА_2

та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК»

про стягнення 1009634,51 грн

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача-1, 2, 4: Максецька О.С.;

від відповідача-3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд» (далі - відповідач-1), Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК» (далі - відповідач-4) про:

- визнання в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб; осіб, що діють з ними спільно);

- стягнення солідарно з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки - компенсацію за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в розмірі 1009634,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 задоволено самовідвід судді Ващенко Т.М. від розгляду справи №910/8912/25 за позовом ОСОБА_1 до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», ОСОБА_2 та ТОВ «ДТЕК» про визнання в цілому Групи ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичних осіб DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб; осіб, що діють з ними спільно); солідарне стягнення мінімальних збитків - компенсації за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в розмірі 1009634,51 грн.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 року матеріали справи №910/8912/25 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Пауер Трейд", Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ОСОБА_2 (кінцевий бенефіціар АТ "ДТЕК Дніпроенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД, Групи ДТЕК, DTEK B.V., DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK RENEWABLES B.V., DTEK OIL&GAS B.V., DTEK GRIDS B.V., D.TRADING B.V., D.SOLUTIONS B.V., DTEK HOLDINGS LIMITED, GPL INGEN POWER LIMITED, ORNEX LIMITED, SCM Holdings Ltd., SCM Ltd., Metinvest Holding B.V., Metinvest B.V., ТОВ "ДТЕК", ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО", ТОВ "СКМ", ТОВ "Метінвест Холдинг"), ТОВ "ДТЕК" (офіційний єдиний представник Групи ДТЕК, DTEK B.V., DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK RENEWABLES B.V., DTEK OIL&GAS B.V., DTEK GRIDS B.V., D.TRADING B.V. DTEK HOLDINGS LIMITED та інших підприємств Групи в Україні) про визнання в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб; осіб, що діють з ними спільно) та про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД", Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та з ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. мінімальні збитки - компенсацію за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" в розмірі 1009634 грн 51 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/8912/25, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 10.12.2025, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд", АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та ОСОБА_2 та субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. мінімальних збитків - компенсації за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», в розмірі 1009634,51 грн скасовано. Справу № 910/8912/25 в цій частині направлено до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі / залишення позовної заяви без руху / повернення позовної заяви. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/8912/25 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.

27.01.2026 року на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2026 від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 задоволено самовідвід судді Плотницької Н.Б. від розгляду справи № 910/8912/25.

Справу №910/8912/25 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/8912/25 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8912/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

04.02.2026 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій позивач просив суд: врахувати встановлені обставини упередженості судді Плотницької Н.Б. при розгляді справи №910/8912/25; розпочати розгляд справи №910/8912/25 спочатку, відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, без урахування процесуальних рішень, ухвалених суддею Плотницькою Н.Б.; відкрити провадження у справі за всіма позовними вимогами позивача, викладеними у позовній заяві, включаючи вимогу про визнання Групи DTEK в особі DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. холдинговими компаніями відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського кодексу України (який був чинним на момент подання позовної заяви, що не враховано судом попереднього складу); повторно розглянути клопотання позивача щодо зменшення розміру судового збору із застосуванням принципу пропорційності та практики Верховного Суду, ЄСПЛ із врахуванням всіх наданих доказів; забезпечити позивачу ефективний доступ до правосуддя та рівність сторін у судовому процесі; для забезпечення змістовного підготовчого провадження у належні процесуальні терміни витребувати наявні у відповідачів належні докази, відповідно до заяви про витребування доказів, та зобов`язати відповідачів надати нотаріально засвідчені письмові відповіді разом із відповідними доказами на опитувальники відповідачів, подані позивачем разом із позовною заявою.

Подана заява мотивована тим, що розгляд справи в попередньому складі суду міг не повною мірою відповідати вимогам справедливого судочинства, адже у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що рішення судді Плотницької Н.Б. могли створювати об`єктивний сумнів у безсторонності суду, що підтверджується її самовідводом та рішеннями Верховного Суду. На переконання позивача, процесуальні рішення попереднього складу суду виходять за межі суддівського розсуду та в своїй сукупності свідчать про упереджене ставлення до позивача, що мало наслідком блокування судового розгляду справи та створення процесуальних переваг для відповідачів, що є несумісним із вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

07.04.2026 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, у яких позивач наголосив, що оскільки справа розглядається спочатку, то відповідно має також розглядатись спочатку і клопотання позивача про зменшення судового збору, наведене відповідає ч. 14 ст. 32 ГПК України та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року №640/21170/18, Верховного Суду у постановах від 16.03.2023 року №46/436-б (127/27098/19) та від 30.05.2022 року №904/4349/21. Крім того, позивач акцентував увагу на тому, що у справі №910/16507/23 за позовом ОСОБА_1 до Групи ДТЕК, суд апеляційної інстанції наголосив на необхідності застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідно зменшити позивачу розмір судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.02.2026 року про розгляд справи спочатку, відкриття провадження у справі за всіма позовними вимогами та повторного розгляду клопотання про зменшення розміру судового збору - відмовлено.

18.06.2026 року через відділ діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 17.06.2026, у якій позивач просив здійснювати розгляд справи за вимогою про стягнення солідарно з відповідача 1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки - компенсацію за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в розмірі 1096688,38 грн.

10.08.2026 року через відділ діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 07.08.2026, у якій позивач просив збільшити розмір позовних вимог у справі №910/8912/25 та здійснювати розгляд справи за вимогою про стягнення солідарно з відповідача 1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з Холдингових компаній DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в загальному мінімальному розмірі 3 465 693,51 грн., в т.ч.: мінімальні збитки 1139282,51 грн; інфляційні збитки 1852398,31 грн; 3% річних 374012,69 грн; моральна шкода 100000,00 грн.

Також, 10.08.2026 року через відділ діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення судового збору, у якій позивач просив суд зменшити розмір судового збору за позовною заявою у справі №910/8912/25 до рівня максимального розміру судового збору, враховуючи максимальний розмір за пп.1 пункту 1 частини 2 та правом позивача звернутись до суду за ст. 8 Закону України «Про судовий збір» - тобто до рівня 5% від доходів позивача за 2025 рік - а саме (295570 грн х 5%) судовий збір затвердити у розмірі 14778,50 грн або залишити розмір судового збору по справі №910/8912/25 на рівні вже сплаченого судового збору у розмірі 15144,55 грн. або на рівні максимального розміру судового збору для фізичних осіб у судових провадженнях загальної юрисдикції 16640,00 грн.

13.08.2026 року через відділ діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну позовних вимог від 13.08.2026, у якій позивач просив суд змінити позовні вимоги по справі №910/8912/25 та здійснювати розгляд справи за наступними вимогами:

- Для цілей покладення субсидіарної цивільно-правової відповідальності та вирішення основної позовної вимоги про відшкодування Позивачу мінімальних збитків/шкоди у розмірі 3465693,51 грн та визначення належного кола осіб, на яких може бути покладена субсидіарна цивільно-правова відповідальність - визнати в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. Холдинговими компаніями щодо підприємств Групи ДТЕК, у тому числі АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», такими, що здійснювали вирішальний корпоративний, організаційний, фінансовий та управлінський контроль над діяльністю зазначених підприємств, та у зв`язку з цим покласти на них субсидіарну цивільно-правову відповідальність за майнову та моральну шкоду, завдану позивачу їх спільними умисними та протиправними діями при організації, погодженні та реалізації примусового викупу належних позивачу акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», у порядку, передбаченому законом.

- стягнути солідарно з відповідача 1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з Холдингових компаній DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в загальному мінімальному розмірі 3465693,51 грн, в т.ч.: мінімальні збитки 1139282,51 грн; інфляційні збитки 1852398,31 грн; 3% річних 374012,69 грн; моральна шкода 100000,00 грн.

При цьому, до вирішення питання про прийняття збільшених позовних вимог, позивач просив розглянути клопотання про зменшення розміру судового збору, яке подано разом із заявою позивача від 07.08.2026 року.

У судовому засіданні 17.09.2026 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 17.06.2026 та про збільшення розміру позовних вимог від 07.08.2026 та відкладення підготовчого засідання у справі на 29.09.2026.

У судове засідання 29.09.2026 з`явився позивач та представники відповідача-1, 2 та 4, у свою чергу відповідач-3 не з`явився, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач-3 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суд про причини своєї неявки, суд на місці постановив судове засідання проводити за його відсутності.

Розглянувши подане ОСОБА_1 клопотання про зменшення судового збору, суд дійшов таких висновків.

Право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина гарантовано приписом частини першої статті 55 Конституції України.

Приписи статті 8, частини першої статті 55 Конституції України зобов`язують державу гарантувати на законодавчому рівні кожному можливість реалізації його права на судовий захист. Законодавець має встановити такий обсяг права осіб на судовий захист, який забезпечував би його дієву реалізацію, а відмова судів у реалізації такої можливості може призвести до порушення гарантованого Конституцією України права на судовий захист (абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022).

Зміст права на судовий захист, установленого частиною першої статті 55 Конституції України, слід визначати, серед іншого, з урахуванням змісту права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та витлумаченого Європейським судом із прав людини.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У частині першій статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік документів, що додаються до позовної заяви, так, зокрема, пункт 2 частини 1 вказаної статті визначає, що до позову додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, на розгляді у Господарського суду міста Києва, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/8912/25, перебуває справа №910/8912/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд», Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», ОСОБА_2 та до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК» про стягнення солідарно з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки - компенсацію за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в розмірі 1009634,51 грн.

За подання до суду даної позовної заяви та її розгляду, позивачем, в тому числі, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2026, було сплачено судовий збір у загальному розмірі 15144,55 грн.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У ході підготовчого провадження у справі №910/8912/25, позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог від 13.08.2026, у якій позивач просив суд змінити позовні вимог по справі №910/8912/25 та здійснювати розгляд справи за наступними вимогами:

- Для цілей покладення субсидіарної цивільно-правової відповідальності та вирішення основної позовної вимоги про відшкодування Позивачу мінімальних збитків/шкоди у розмірі 3465693,51 грн та визначення належного кола осіб, на яких може бути покладена субсидіарна цивільно-правова відповідальність - визнати в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. Холдинговими компаніями щодо підприємств Групи ДТЕК, у тому числі АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», такими, що здійснювали вирішальний корпоративний, організаційний, фінансовий та управлінський контроль над діяльністю зазначених підприємств, та у зв`язку з цим покласти на них субсидіарну цивільно-правову відповідальність за майнову та моральну шкоду, завдану позивачу їх спільними умисними та протиправними діями при організації, погодженні та реалізації примусового викупу належних позивачу акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», у порядку, передбаченому законом;

- стягнути солідарно з відповідача 1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з Холдингових компаній DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V. , DTEK GRIDS B.V. на користь позивача ОСОБА_1 мінімальні збитки за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в загальному мінімальному розмірі 3465693,51 грн, в т.ч.: мінімальні збитки 1139282,51 грн; інфляційні збитки 1852398,31 грн; 3% річних 374012,69 грн; моральна шкода 100000,00 грн.

За своїм змістом подана до суду заява направлена одночасно на зміну предмету позову у даній справі та на збільшення раніше заявлених позовних вимог.

Абзац 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

У поданій до суду заяві про зміну позовних вимог, позивач просив розглянути клопотання про зменшення розміру судового збору, яке подано разом із заявою позивача від 07.08.2026 року.

Вказане клопотання про зменшення розміру судового збору мотивовано тим, що позивачем за попередній 2025 рік було отримано дохід у розмірі 295570,00 грн, а враховуючи необхідність утримувати дружину та неповнолітню доньку в умовах воєнного стану, сплата судового збору у даній справі за подання позовної заяви і заяви про зміну позовних вимог є надмірним фінансовим навантаженням, враховуючи також і те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

На підтвердження цього позивачем додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 1 кварталу по 4 квартал 2025 року від 27.03.2026 та акта обстеження знищеного будинку № 86 від 26.10.2022.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до осіб, що мають певний соціальний статус.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція:

У пункті 37 "З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;

у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";

у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".

Відповідно положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою (пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).

Вирішуючи заявлене клопотання суд вважає за необхідне врахувати і позицію Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 15.07.2024 № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що: "Суд зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів."

В ухвалі від 23.06.2025 у справі № 910/1917/21 Верховний Суд відмітив, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена зокрема Довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Правова позиція щодо доказів висловлена й в низці інших ухвал Верховного Суду, зокрема, (від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22, від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 24.12.2025 № 904/11028/15, від 03.11.2025 № 916/2886/24, від 07.04.2025 № 910/1672/22 та інші).

Отже, аналіз положень Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статей 73, 76-79 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20 наведено також висновок, відповідно до якого відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Оцінивши наведені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази з урахуванням норм статті 8 Законом України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про зменшення ОСОБА_1 розміру судового збору за подання заяви про зміну позовних вимог від 13.08.2026 року до уже сплаченого позивачем судового збору у розмірі 15144,55 грн, оскільки сукупність наданих позивачем доказів підтверджує те, що його майновий стан на день звернення із заявою про зміну позовних вимог перешкоджав йому сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі, який є непропорційним та непосильним тягарем, який фактично позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізувати право на доступ до суду.

У той же час, за результатом розгляду заяви про зміну позовних вимог суд прийшов до висновку про часткове її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України).

Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому Господарському процесуальному кодексі України порядку.

У свою чергу суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі, оскільки згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України за принципом диспозитивності учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на те, що зміна позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідачів, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про зміну позовних вимог від 13.08.2026 в частині вимоги про стягнення солідарно з відповідача-1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з Холдингових компаній DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача - ОСОБА_1 мінімальні збитки за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в загальному мінімальному розмірі 3465693,51 грн, в т.ч.: мінімальні збитки 1139282,51 грн; інфляційні збитки 1852398,31 грн; 3% річних 374012,69 грн; моральна шкода 100000,00 грн підлягає прийняттю судом до розгляду.

Тоді як в частині заяви позивача про прийняття до розгляду вимоги про: для цілей покладення субсидіарної цивільно-правової відповідальності та вирішення основної позовної вимоги про відшкодування Позивачу мінімальних збитків/шкоди у розмірі 3465693,51 грн та визначення належного кола осіб, на яких може бути покладена субсидіарна цивільно-правова відповідальність - визнати в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. Холдинговими компаніями щодо підприємств Групи ДТЕК, у тому числі АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», такими, що здійснювали вирішальний корпоративний, організаційний, фінансовий та управлінський контроль над діяльністю зазначених підприємств, та у зв`язку з цим покласти на них субсидіарну цивільно-правову відповідальність за майнову та моральну шкоду, завдану позивачу їх спільними умисними та протиправними діями при організації, погодженні та реалізації примусового викупу належних позивачу акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», у порядку, передбаченому законом, слід відмовити в прийнятті.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з даним позовом, заявив вимогу, зокрема, про визнання в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб; осіб, що діють з ними спільно).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Пауер Трейд", Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ОСОБА_2 (кінцевий бенефіціар АТ "ДТЕК Дніпроенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД, Групи ДТЕК, DTEK B.V., DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK RENEWABLES B.V., DTEK OIL&GAS B.V., DTEK GRIDS B.V., D.TRADING B.V., D.SOLUTIONS B.V., DTEK HOLDINGS LIMITED, GPL INGEN POWER LIMITED, ORNEX LIMITED, SCM Holdings Ltd., SCM Ltd., Metinvest Holding B.V., Metinvest B.V., ТОВ "ДТЕК", ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО", ТОВ "СКМ", ТОВ "Метінвест Холдинг"), ТОВ "ДТЕК" (офіційний єдиний представник Групи ДТЕК, DTEK B.V., DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK RENEWABLES B.V., DTEK OIL&GAS B.V., DTEK GRIDS B.V., D.TRADING B.V. DTEK HOLDINGS LIMITED та інших підприємств Групи в Україні) про визнання в цілому Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб; осіб, що діють з ними спільно) та про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД", Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та з ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. мінімальні збитки - компенсацію за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" в розмірі 1009634 грн 51 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №910/8912/25, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.12.2025, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ТОВ "ДТЕК Пауер Трейд", АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та ОСОБА_2 та субсидіарно з DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. мінімальних збитків - компенсації за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акцій АТ «ДТЕК Дніпроенерго», в розмірі 1009634,51 грн скасовано. Справу № 910/8912/25 в цій частині направлено до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття провадження у справі / залишення позовної заяви без руху / повернення позовної заяви. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 у справі №910/8912/25 залишено без змін.

Відмовляючи у прийнятті позовної вимоги в частині визнання в цілому Групи ДТЕК в особі DTEK Group B.V. та, зокрема, окремо юридичних осіб DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями згідно із законодавством України та/або за господарсько-економічною, структурною, організаційно-правовою сутністю вказаних юридичних осіб (пов`язаних із ними осіб, осіб, що діють з ними спільно), суди виходили з того, що фактично це є вимога про встановлення судом факту, що має юридичне значення та не стосується захисту права цивільного, а відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають (пункти 41, 46 Доповіді).

Аналізуючи позовну вимогу зазначену у заяві про зміну позовних вимог і наведену у позові вимогу у відкритті провадження якої було відмовлено, на предмет їх подібності, суд зазначає, що наведена позивачем вимога у заяві про зміну позовних вимог за своїм змістом, суттю, юридичним наповненням та правовим значенням є тотожною по суті з вимогою, яка була заявлена позивачем первісно у позові та у відкритті провадження по якій останньому вже було відмовлено.

В обох випадках позивач фактично просить суд визнати Групу ДТЕК в особі DTEK Group B.V., та зокрема, окремо юридичні особи DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. - Холдинговими компаніями щодо підприємств Групи ДТЕК, такими, що здійснювали вирішальний корпоративний, організаційний, фінансовий та управлінський контроль над відповідними підприємствами, та пов`язує з таким визнанням можливість покладення на зазначених юридичних осіб субсидіарної цивільно-правової відповідальності.

Відмінність вказаних позовних вимог уособлюється виключно наведеними редакційними формулюваннями, що не може змінювати характер їхньої правової природи та фактичної спрямованості.

За таких обставин, з урахуванням того, що фактично у відкритті провадження з розгляду відповідної вимоги судами вже було відмовлено, повторне заявлення тотожної за своїм змістом та юридичним значенням вимоги під виглядом зміни позовних вимог не створює предмета судового розгляду та не може бути підставою для її прийняття до розгляду.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та статтями 2, 13, 14, 42, 46, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору задовольнити.

2. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання заяви про зміну позовних вимог від 13.08.2026 року до уже сплаченого позивачем судового збору у розмірі 15144,55 грн.

3. Заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог від 13.08.2026 року задовольнити частково.

4. Здійснювати подальший розгляд справи №910/8912/25 за вимогою про стягнення солідарно з відповідача-1 - ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», відповідача 2 - АТ «ДТЕК Дніпроенерго», та з відповідача 3 - ОСОБА_2 , та стягнути субсидіарно з Холдингових компаній DTEK Group B.V., DTEK Energy B.V., DTEK GRIDS B.V. на користь позивача - ОСОБА_1 мінімальні збитки за примусово викуплені за несправедливою неринковою ціною акції АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в загальному мінімальному розмірі 3465693,51 грн, в т.ч.: мінімальні збитки 1139282,51 грн; інфляційні збитки 1852398,31 грн; 3% річних 374012,69 грн; моральна шкода 100000,00 грн.

5. В решті вимог заяви ОСОБА_1 про зміну позовних вимог відмовити.

6. Згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2026.

Суддя Т.В. Васильченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.09.2026 Ухвала № 140188496 Господарський суд міста Києва
29.09.2026 Ухвала № 140145980 Господарський суд міста Києва
18.09.2026 Ухвала № 139859445 Господарський суд міста Києва
14.08.2026 Ухвала № 138985777 Господарський суд міста Києва
10.08.2026 Ухвала № 138853350 Господарський суд міста Києва
09.07.2026 Ухвала № 138074249 Господарський суд міста Києва
22.06.2026 Ухвала № 137634623 Господарський суд міста Києва
26.05.2026 Ухвала № 136980279 без тексту Господарський суд міста Києва
26.05.2026 Ухвала № 136826790 без тексту Господарський суд міста Києва
26.05.2026 Ухвала № 136826715 без тексту Господарський суд міста Києва
30.04.2026 Ухвала № 136112848 без тексту Господарський суд міста Києва
10.04.2026 Ухвала № 135588773 без тексту Господарський суд міста Києва
13.03.2026 Ухвала № 134800707 без тексту Господарський суд міста Києва
05.02.2026 Ухвала № 133906022 без тексту Господарський суд міста Києва
02.02.2026 Ухвала № 133718248 без тексту Господарський суд міста Києва
22.01.2026 Ухвала № 133486906 без тексту Господарський суд міста Києва
10.12.2025 Постанова № 132744662 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
03.12.2025 Ухвала № 132312742 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
20.11.2025 Ухвала № 131940484 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду
10.11.2025 Ухвала № 131648496 без тексту Касаційний господарський суд Верховного Суду