ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.10.2026 Справа № 910/12970/25 (758/9692/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ»
(ідентифікаційний код: 40076206)
до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості
В межах справи № 910/12970/25
за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Суддя Омельченко Л.В.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність.
03.03.2026 з Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи № 758/9692/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 65 849,00 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу разом з відповідною ухвалою про передачу справи за підсудністю.
У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 758/9692/25 передано судді Омельченку Л.В. для розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.03.2026 прийнято до розгляду справу № 910/12970/25 (758/9692/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості у межах справи № 910/12970/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ); праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; копію ухвали направлено учасникам справи.
Розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.04.2024 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» та відповідачкою - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір № 9746, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7 000 грн шляхом переказу на її платіжну картку НОМЕР_2 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом - 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування(912,5% річних) (п.1.3 Кредитного договору). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Кредитного договору становив 365 днів. Відповідно до п. 1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 14 днів. Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язується у встановлений строк (п. 1.4. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надавався на умовах строковості, зворотності та оплатності за користування кредитними коштами. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» є публічною пропозицією (офертою) умови кредитування наявні у загальному доступі, на сайті https://kltcredit.com.ua.
Відповідно до зазначених правил сума кредиту по укладеному Кредитному договору була перерахована на платіжну карту відповідача, яка була верифікована відповідно до правил міжнародних платіжних системНОМЕР_2 після укладення Кредитного договору. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 318764 направлявся відповідачу 21.04.2024 21:56:45 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_3 , який зазначений Кредитному договорі. Кредитний договір був підписаний 21.04.2024 о 21:56:56 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 318764 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/. Кредитні кошти у сумі 7000 грн були відправлені боржнику 21.04.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «КБ «ПриватБангк».
Отже, ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» виконав свої зобов`язання за Кредитним договором перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Елаєнс» (ідентифікаційний код: 38905834), яке на дату проведення платіжної операції було непрямим учасником міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard та діяло під торговельною назвою «Fondy», мало ліцензію НБУ та Договір про надання послуг з переказу грошових коштів № 40076206-1_26/09/23), укладений з ТОВ «КЛТ КРЕДИТ».
Боржниця порушила умови Кредитного договору № 9746 від 21.04.2024 та не повернула суму кредиту, не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 65 849,00 грн, з яких 7 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 58 849,00 грн - заборгованість за процентами за період 21.04.2024 по 21.04.2025, що нараховані відповідно до п. 1.3. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду:
- копію Кредитного договору № 9746 від 21.04.2024 з додатками;
- копію довідки ТОВ «ФК Елаєнс» про проведення переказу;
- хронологію укладення електронного Кредитного договору № 9746 від 21.04.2024;
- копію Анкети-заяви на кредит № 101012 від 21.04.2024;
- копію Правил надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
- розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 9746 від 21.04.2024;
- копію документів, що підтверджують повноваження представника Руденка К.В. (договір № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, довіреність; свідоцтво);
- копію платіжної інструкції про сплату витрат на правову допомогу № 241 від 07.03.2025.
Відповідач - ОСОБА_1 заперечень щодо нарахованого позивачем розміру заборгованості суду не надала, як і не надала доказів виконання кредитних зобов`язань перед позивачем.
Так, відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.
Згідно правових висновків викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом відповідача, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідач та позивачем не було б укладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.
Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами за ставкою 2,5% на день виходячи з наступного.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX (набрав чинності 24.12.2023) (Закон № 3498-IX), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-IX).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 498-IX, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Відтак, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться споживачами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі.
Відповідно до положень ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Суд наголошує, що Кредитним договором № 9746 від 21.04.2024 встановлено процентну ставку - 2,5 % на день за користування кредитом, яка є фіксованою (п. 1.3. договору), зміни до Кредитного договору № 9746 не вносились, додаткові договори щодо продовження строку дії та інших умов не укладались, відтак, правових підстав для перерахунку денної процентної ставки, яка є фіксованою, немає.
Відтак, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про існування у відповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) невиконаного грошового зобов`язання перед відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 9746 від 21.04.2024 у розмірі 65 849,00 грн (7 000,00 грн- заборгованість за тілом кредиту та 58 849,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період 21.04.2024 по 21.04.2025 на користь позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог 2 422,40 грн судового збору покладаються на відповідача.
Разом з тим суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в рамках Договору про надання юридичних послуг від 16.09.2024 у розмірі 10 000,00 грн з огляду на таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Втім, на обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн позивачем надано Договір № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024 та копію платіжної інструкції про сплату витрат на правову допомогу № 241 від 07.03.2025 на суму 100 000,00 грн. Суд зазначає, що п. 4.1 Договору 16/09/2024 про надання юридичних послуг встановлено, що замовник (ТОВ «КЛТ Кредит») вважається таким, що отримав послуги після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. У позовній заяві позивач посилається на акт виконаних робіт № 5 від 03.03.2025, проте, матеріали справи не містять такого акту на підтвердження надання правової допомоги. Відтак, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.
Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 9746 від 21.04.2024 - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, прим. 04) заборгованість за Кредитним договором № 9746 від 21.04.2024 у розмірі 65 849,00 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» (ідентифікаційний код: 40076206, адреса: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, прим. 04) судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
4. У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 05.10.2026.
Суддя Л.В. Омельченко