ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/912/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Здоровий Продукт"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка"
про стягнення заборгованості у розмірі 417 650,13 грн
Секретар судового засідання: Мельник В.Я.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Зінкевич Д.В. (в режимі відеоконференції);
Від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
До Господарського суду Рівненської області 23.07.2026 надійшла позовна заява Приватного підприємства "Здоровий продукт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельного підприємства "Агропереробка" про стягнення заборгованості у розмірі 417650,13 грн.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за договорами поставки: № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та № 10-ВО від 15.07.2024.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.08.2026.
Ухвалою суду від 19.08.2026 розгляд справи відкладено на 16.09.2026.
Ухвалою суду від 16.09.2026 розгляд справи по суті відкладено на 30.09.2026.
В судовому засіданні 30.09.2026 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та просив їх задоволити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте до суду повернулася ухвали суду від 27.07.2026 та від 19.08.2026 з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Ухвали суду від 27.07.2026, від 19.08.2026, від 16.09.2026 скеровувалась відповідачу за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, тобто за його адресою реєстрації, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 27.07.2026 та від 19.08.2026 повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
03.03.2020 між Приватним підприємством "Здоровий продукт" (надалі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельне підприємство "Агропереробка" (надалі - відповідач/покупець) укладено договір поставки № 03-03/2020-1 (надалі - договір № 03-03/2020-1).
Відповідно до п.п. 1.1., 2.1 - 2.2. договору № 03-03/2020-1 постачальник зобов`язується постачати (передавати) у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Постачальник зобов`язаний передати покупцеві якісний товар в строк, зазначений в заявці, та належним чином оформлені супровідні документи, передбачені п.3.4 договору та чинним законодавством. Покупець зобов`язаний прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.
Приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання видаткових накладних на кожну партію товару (п. 4.4 договору № 03-03/2020-1).
Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткових накладних на товар (п. 6.1 договору № 03-03/2020-1).
Загальну суму договору складає сума усіх накладних доданого договору (п. 8.1 договору № 03-03/2020-1).
Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки (п. 8.2 договору № 03-03/2020-1).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020 року. Термін дії цього договору автоматично продовжується на новий строк у випадку, коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну його дії. Кількість наступних автоматичних пролонгацій цього договору необмежена (п.п. 11.1-11.2 договору № 03-03/2020-1).
Договір № 03-03/2020-1 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
15.07.2024 між Приватним підприємством "Здоровий продукт" (надалі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельне підприємство "Агропереробка" (надалі - відповідач/покупець) укладено договір поставки № 10-ВО (надалі - договір № 10-ВО).
Відповідно до п.п. 1.1-1.4 договору № 10-ВО постачальник зобов`язується поставляти покупцю продукти харчування, надалі "товар", а покупець зобов`язується приймати товар і оплачуватийого за умовах даного договору. Асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних, які є невід`ємними частинами даного договору та сторони підтверджують, що ціни, зазначені у видаткових накладних, є звичайними цінами. Загальною кількістю товару за даним договором є кількість товару, який передаватиметься від постачальника покупцю по накладних протягом дії терміну даного договору. Сумою даного договору є сума всіх накладних, за якими передаватиметься товар від постачальника покупцю протягом дії терміну даного договору.
Право власності на товар, а також всі ризики випадкового знищення, пошкодження або псування товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару та оформлення належним чином супровідної документації покупцем (п. 4.1 договору № 10-ВО).
Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем протягом 7 (сім) календарних днів з дати поставки (дата підписання сторонами видаткової накладної) (п. 6.2 договору № 10-ВО).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2026 року (п. 14.1 договору № 10-ВО).
Договір № 10-ВО підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Як зазначає позивач, на виконання умов договорів № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та № 10-ВО від 15.07.2024 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2360141,40 грн.
Всупереч умовам договору відповідач здійснив оплату вартості поставлено товару частково на суму 1942491,27 грн.
Станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідач не здійснив оплату заборгованості за договорами № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та № 10-ВО від 15.07.2024, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладених договорів № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та № 10-ВО від 15.07.2024 в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання договорів № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та № 10-ВО від 15.07.2024 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 2303441,40 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відповідними печатками видатковими накладними: № 9931 від 30.10.2024 на суму 48000,00 грн з ПДВ; № 10076 від 04.11.2024 на суму 48000,00 грн з ПДВ; № 10315 від 11.11.2024 на суму 102002,40 грн з ПДВ; № 10620 від 20.11.2024 на суму 51600,00 грн з ПДВ; № 11301 від 12.12.2024 на суму 103200,00 грн з ПДВ; № 11302 від 12.12.2024 на суму 87504,00 грн з ПДВ; № 11560 від 20.12.2024 на суму 85140,00 грн з ПДВ; № 1265 від 12.02.2025 на суму 15600,96 грн з ПДВ; № 1321 від 19.02.2025 на суму 7278,96 грн з ПДВ; № 1586 від 21.02.2025 на суму 1500,00 грн з ПДВ; № 2206 від 12.03.2025 на суму 5380,00 грн з ПДВ; № 2326 від 17.03.2025 на суму 5220,00 грн з ПДВ; № 3210 від 11.04.2025 на суму 24810,00 грн з ПДВ; № 3472 від 23.04.2025 на суму 24000,00 грн з ПДВ; № 5086 від 04.06.2025 на суму 82215,00 грн з ПДВ; № 6086 від 01.07.2025 на суму 36000,00 грн з ПДВ; № 6208 від 08.07.2025 на суму 42000,00 грн з ПДВ; № 7765 від 20.08.2025 на суму 25800,00 грн з ПДВ; № 8863 від 17.09.2025 на суму 36480,00 грн з ПДВ; № 9883 від 13.10.2025 на суму 14400,00 грн з ПДВ; № 10570 від 29.10.2025 на суму 54000,00 грн з ПДВ; № 11016 від 11.11.2025 на суму 107880,00 грн з ПДВ; № 11681 від 24.11.2025 на суму 117180,00 грн з ПДВ; № 11729 від 25.11.2025 на суму 149000,00 грн з ПДВ; № 11950 від 28.11.2025 на суму 153720,00 грн з ПДВ; № 11986 від 01.12.2025 на суму 158760,00 грн з ПДВ; № 12547 від 12.12.2025 на суму 153720,00 грн з ПДВ; № 12601 від 16.12.2025 на суму 198600,00 грн з ПДВ; № 12852 від 17.12.2025 на суму 100800,00 грн з ПДВ; № 12930 від 18.12.2025 на суму 45000,00 грн з ПДВ; № 12932 від 22.12.2025 на суму 20250,00 грн з ПДВ; № 13081 від 22.12.2025 на суму 18000,00 грн з ПДВ; № 254 від 09.01.2026 на суму 90000,00 грн з ПДВ; № 825 від 23.01.2026 на суму 90000,00 грн з ПДВ.
Щодо поставки товару на суму 56700,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Приписами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поставки товару на суму 56700,00 грн. Зокрема, відсутні підписані сторонами первинні документи, які підтверджують факт передачі товару відповідачу на вказану суму.
У позовній заяві позивач зазначає і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем оплачено товар частково на суму 1942491,27 грн, про що свідчать долучені платіжні інструкції: № 20845 від 11.11.2024 на суму 65000,00 грн; № 20948 від 20.11.2024 на суму 58000,00 грн; № 20950 від 20.11.2024 на суму 4000,00 грн; № 21159 від 11.12.2024 на суму 71000,00 грн; № 21249 від 20.12.2024 на суму 90000,00 грн; № 15996 від 21.01.2025 на суму 153000,00 грн; № 21661 від 05.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16050 від 06.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16061 від 07.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16063 від 10.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16067 від 11.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16073 від 12.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16078 від 13.02.2025 на суму 15000,00 грн; № 16081 від 14.02.2025 на суму 10047,00 грн; № 22520 від 16.04.2025 на суму 4379,40 грн; № 23077 від 04.06.2025 на суму 49810,00 грн; № 23363 від 30.06.2025 на суму 36765,00 грн; № 23365 від 01.07.2025 на суму 81215,00 грн; № 23422 від 04.07.2025 на суму 43000,00 грн; № 16813 від 18.09.2025 на суму 24195,00 грн; № 16875 від 13.10.2025 на суму 36480,00 грн; № 24755 від 05.11.2025 на суму 71000,00 грн; № 24945 від 21.11.2025 на суму 54000,00 грн; № 24967 від 24.11.2025 на суму 117180,00 грн; № 25164 від 12.12.2025 на суму 70720,00 грн; № 25172 від 12.12.2025 на суму 83000,00 грн; № 25215 від 16.12.2025 на суму 200000,00 грн; № 25223 від 17.12.2025 на суму 101000,00 грн; № 25235 від 17.12.2025 на суму 45000,00 грн; № 25267 від 22.12.2025 на суму 40000,00 грн; № 17187 від 09.01.2026 на суму 24000,00 грн; № 25392 від 09.01.2026 на суму 8000,00 грн; № 25393 від 09.01.2026 на суму 58000,00 грн; № 25515 від 22.01.2026 на суму 93699,87 грн; № 17292 від 03.02.2026 на суму 15000,00 грн; № 17350 від 13.02.2026 на суму 15000,00 грн; № 17391 від 24.02.2026 на суму 30000,00 грн; № 17431 від 09.03.2026 на суму 30000,00 грн; № 26156 від 23.03.2026 на суму 30000,00 грн; № 17571 від 13.04.2026 на суму 25000,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростована відповідачем заборгованість у розмірі 360950,13 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки суду.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявленого позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 360950,13 грн заборгованості за поставлений товар у межах договірних правовідносин за договором поставки № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та договором поставки № 10-ВО від 15.07.2024.
В решті вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 011,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1856 від 23.07.2026.
Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 86,42%.
Тому, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 4331,20 грн (5 011,80 грн Х 86,42%).
Решта сплаченого судового збору 680,60 грн залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельного підприємства "Агропереробка" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180) на користь Приватного підприємства "Здоровий продукт" (02175, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 47, кв. 154, код ЄДРПОУ 35576334) 360950 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 13 коп заборгованості за поставлений товар у межах договірних правовідносин за договором поставки № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та договором поставки № 10-ВО від 15.07.2024 та 4331 (чотири тисячі триста тридцять одну) грн 20 коп судового збору за подання позовної заяви.
3. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 56700,00 грн заборгованості за поставлений товар у межах договірних правовідносин за договором поставки № 03-03/2020-1 від 03.03.2020 та договором поставки № 10-ВО від 15.07.2024.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2026 року.
Суддя А.І.Мовчун