ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/857/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; код ЄДРПОУ 41213910)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 55 000 грн 00 коп.
без виклику сторін
ВСТАНОВИВ:
09 липня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» до відповідача Касіяна Романа Віталійовича про стягнення 55 000 грн 00 коп.
Ухвалою від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/857/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням від 20.08.2026 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Касіяна Романа Віталійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» 55 000 грн 00 коп. безпідставно збережених коштів та 2 662 грн 40 коп. судового збору.
15 вересня 2026 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 20.08.2026, яке набрало законної сили 15.09.2026, видано відповідний наказ.
23 вересня 2026 року представник позивача звернувся через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути із відповідача 5 000 грн 00 коп витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі.
Ухвалою від 24.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/857/26. Постановлено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» про ухвалення додаткового рішення без виклику/повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Враховуючи зазначені норми права, для дотримання принципів рівності, змагальності сторін, суд дійшов висновку про проведення розгляду заяви здійснюватиметься розгляд заяви без виклику/повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
При цьому суд враховував, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу були долучено позивачем до позовної заяви, в той же час суд не здійснював розподілу судових витрат при ухваленні рішенні, позаяк позивачем було заявлено їх попередній орієнтовний розрахунок (у позовній заяві визначено 5 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу), однак позивач у прохальній частині позовної заяви не визначив розмір, який просить покласти на відповідача, а у судове засідання 20.08.2026 представник позивача не з`явився.
Ухвалою від 24.09.2026 встановлено Касіяну Роману Віталійовичу строк до 01.10.2026 для надання заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/857/26.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/857/26 та строк подання заперечень на заяву відповідача було повідомлено ухвалою від 24.09.2026 яка направлялись на адресу місцезнаходження відповідача. Так, 09.07.2026 господарський суд отримав витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача Касіяна Романа Віталійовича та встановив, що адресою місця його реєстрації є: АДРЕСА_1 .
Із адреси Касіяна Романа Віталійовича ( АДРЕСА_1 ) повернувся конверт із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.09.2026 за трек-номером R067290327536 із зазначенням причин повернення: "Повернення Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою) Україна. 35001, м. Костопіль, з датою відмітки - 02.10.2026, 01:46)".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалою від 24.09.2026 для відповідача є те, що одержувач відсутній за адресою, відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу 02.10.2026 належним чином.
Станом на 05.10.2026 від відповідача не надходило заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/857/26.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд встановив таке.
Як вбачається із заяви, позивач просить суд стягнути на свою користь із відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що 25.06.2026 між Адвокатським об`єднанням "МАСТ" (далі - Об`єднання) в особі старшого партнера Мартинова Кирила Віталійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР КОМ УА" (далі - Клієнт, позивач) в особі директора Мамайчука Олександра Васильовича було укладено Договір про надання правничої допомоги.
Згідно з розділом 1 Договору Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу з питання підготовки позову до ФОП Касіян Р.В. про стягнення заборгованості та супроводження справи в Господарському суді Рівненської області, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених Договором. Правнича допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються питання представництва та захисту інтересів; наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень щодо правових питань; складанні необхідних для представництва інтересів процесуальних документів; виконанні окремих доручень Клієнта; представництві Клієнта з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій та зацікавленій особі, стягувачу або боржнику в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються Справи.
Як вбачається, у розділі 3 Договору сторони обумовили між собою питання ціни Договору та порядок розрахунку.
Так, згідно з п. 3.1., 3.2. Договору гонорар - винагорода Об`єднання за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг і становить 5000,00 грн.
Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення позитивного результату, якого бажає Клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, підписаним сторонами не пізніше 20 днів, від дня ухвалення судового рішення. Підставою для сплати гонорару є рахунок на оплату. Клієнт сплачує гонорар протягом 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Гонорар сплачується у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Об`єднання. У випадку дострокового розірвання даного Договору з ініціативи Клієнта, Об`єднання не повертає раніше отриманий від Клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. (п. п.3.3 -3.9. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2027, або до моменту досягнення позитивного результату або виконання Об`єднанням всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату. Закінчення дії Договору може бути оформлене актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний Сторонами не пізніш через три робочих дні після закінчення договору. (п. 4.1. Договору).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
У ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Судом встановлено, що Об`єднання виставило для позивача рахунок № 08/07 від 08.07.2026 на оплату 5 000 грн 00 коп, із назвою рахунок про "Надання правничої допомоги по підготовці позову до ФОП Касіян Р.В. про стягнення заборгованості та супроводження справи в Господарському суді Рівненської області".
Даний рахунок було оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР КОМ УА", що підтверджується платіжною інструкцією № 638 від 08.07.2026 на суму 5 000 грн 00 коп. із призначенням платежу "оплата за надання правничої допомоги по підготовці позову до ФОП Касіян Р.В. згідно рах. № 08/07 від 08.07.2026 р., Без ПДВ".
Дослідивши рахунок та платіжну інструкцію № 638 від 08.07.2026 суд встановив, що вартість наданих робіт (послуг), які в них відображені, відповідає погодженим сторонами тарифам, а саме 5 000 грн 00 коп.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача проти стягнення заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката позивача в розмірі 5 000 грн 00 коп.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача з огляду на наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано сукупність доказів: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 3 ст.126 ГПК визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Судом встановлено, що правничу допомогу позивачу у даній справі надавав адвокат Мартинов Кирило Віталійович, який здійснював представництво його інтересів у суді на підставі договору про надання правничої допомоги № 25/06 від 25.06.2026 та відповідного ордера серії АА № 1732231 виданого 08.07.2026 Адвокатським об`єднанням "МАСТ" на підставі договору про надання правничої допомоги № 25/06 від 25.06.2026, долучених до матеріалів справи.
Згідно з п. 3.5. Договору факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, підписаним сторонами не пізніше 20 днів, від дня ухвалення судового рішення.
При цьому судом встановлено, що акт-приймання наданих послуг та детальний опис робіт (наданих послуг) в матеріалах справи відсутні. З даного приводу суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку про те, чи потрібно надавати суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, у разі, якщо сторони погодили оплату у фіксованій сумі. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила таке:
"140. <…> подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
<…>
143 <…> ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис".
Суд зазначає, що із Договору від 25.06.2026 чітко вбачається, яка саме правова правнича допомога була надана і те, що вона стосувалася справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» до відповідача Касіяна Романа Віталійовича про стягнення 55 000 грн 00 коп.
В матеріалах справи відсутні докази того, що замовник (позивач) має будь-які зауваження до Об`єднання по Договору про надання правничої допомоги № 25/06 від 25.06.2026. Факт оплати позивачем послуг 08.07.2026 свідчить, що замовник підтверджує отримання послуг.
При погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.
Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
Судом встановлено, що позивачем надано всю сукупність документів, необхідних для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з яких вбачається факт надання адвокатом правничої допомоги у даній справі, її вартість, а також факт оплати таких послуг у загальному розмірі 5 000 грн.
За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести на професійну правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складався із судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат на правничу допомогу - 5 000 грн 00 коп.
Представник позивача адвокат Мартинов Кирило Віталійович підписав позовну заяву від 09.07.2026, подав до суду заяву від 18.08.2026 про участь в судовому засіданні 20.08.2026 в режимі ВКЗ, заяву від 20.08.2026 про розгляд справи без участі позивача, заяву від 23.09.2026 про ухвалення додаткового рішення.
Позивач довів обґрунтованість своїх позовних вимог, що підтверджено рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.08.2026. Відтак, покладення фінансового тягаря на позивача за умови доведеності порушення його прав з боку відповідача суперечило б засадам справедливості.
Як вже зазначалося вище, відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і не заявив жодних заперечень проти суми 5 000,00 грн.
Судом встановлено, що витрати позивача у розмірі 5 000 грн 00 коп. є реальними, необхідними та документально підтвердженими належними доказами (Договором, ордером, рахунком, платіжною інструкцією про факт оплати 5 000 грн 00 коп.).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014 (заява N19336/04), за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Ла-вентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені позивачем у справі відповідають таким критеріям як дійсність, обґрунтованість та розумність, співмірність до ціни позову, а також зі складністю справи.
Спір у даній справі є майновим, що виник у зв`язку із тим, що 21.11.2025 ТОВ «СТАР КОМ УА» було сплачено на рахунок ФОП Касіяна Романа Віталійовича 55 000,00 грн. попередньої оплати за автомобільні запчастини, кошти були перераховані відповідачу у зв`язку із усними домовленостями про укладення Договору поставки. У зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено оплаченого товару, позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою про повернення сплачених коштів від 09.06.2026. Відповідачем не було поставлено ані запчастин, ані повернуто авансований платіж у розмірі 55 000,00 грн.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є покладення витрат (пропорційно задоволеним позовним вимогам) на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, на відповідача.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, 5 000 грн 00 коп. судових витрат позивача на професійну (правничу) допомогу покладається на відповідача (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись ст. ст. 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/857/26 задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Касіяна Романа Віталійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМ УА» (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; код ЄДРПОУ 41213910) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складене та підписане суддею "05" жовтня 2026 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич