ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2433/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСІНВЕСТ», м. Київ
про стягнення 9 866 421,76 грн
за участю представників:
позивача - Жилко С.Е.,
відповідача - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСІНВЕСТ», відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 9866421,76 грн. за використання земельної ділянки по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 за період з 01.07.2019 по 28.02.2022. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 118397,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 125-126 Земельнорго кодексу України, використовув земельну ділянку площею 0,8880 га, кадастровий номер [номер приховано]:04:018:0058, у період з 01.07.2019 по 28.02.2022 по вул. Клочківській 140 у м. Харкові, без виникнення в останнього права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації, у зв`язку з чим відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, таким чином на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України, на думку позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, а тому відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 27 липня 2026 року об 11:45.
У підготовчому засіданні 27.07.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу засідання про відкладення підготовчого засідання на 10 серпня 2026 року о 13:00.
У підготовчому засіданні 10.08.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 31 серпня 2026 року о 12:15.
У судовому засіданні 31.08.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу засідання про відкладення розгляду справи по суті на 28 вересня 2026 року об 11:45.
У судовому засіданні 28.09.2026 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (ухвал суду) до електронного кабінету відповідача в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, заяв та клопотань від останнього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в цьому судовому засіданні. Після перерви суд проголосив скорочене судове рішення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
Харківською міською радою на підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки повул. Клочківській, 140 у м. Харкові.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2026 № 476224751 право власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 173,4 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 385,3 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 66,4 кв.м, літ. «Г-1» загальною площею 22,6 кв.м, літ. «Е-2» загальною площею 1239,4 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 140 зареєстроване з 27.03.2018 за ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» на підставі договорів купівлі-продажу від 27.03.2018 № № 223, 231.
Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.11.2016 № НВ-6303448652016 площа земельної ділянки по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 складає 0,8880 га, сформована земельна ділянка - 23.06.2014. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид цільового призначення земельної ділянки: для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Е-2» під автосалон.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2026 № 476224751 право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 30.03.2017 за Харківською міською радою.
Отже, ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» з 01.07.2019 по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 140, без виникнення права власності/ користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 24.03.2026 № 5518/5/20-40-04-07-12 ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» у 2019-2026 за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 плату за землю не нараховувало і не сплачувало.
Позивач зазначає, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2018 у справі №750/19045/17 26.04.2019 між Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів і ТОВ «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВОЗВИЖЕНКА» укладено договір управління майном (далі - Договір), згідно якого установник управління передає управителеві на строк визначений у пункті 1.2. розділу 1 Договору нерухоме майно (далі актив) в управління, а управитель приймає в управління об`єкти нерухомого майна та зобов`язується здійснювати за плату від свого імені управління цими активами, зокрема,
- нежитлові будівлі літ «А-2», «Б-1», «В-1», «Г-1» загальною площею 647,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна [номер приховано] розташовані за адресом: м. Харків, вул. Клочківська, 140 ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 7 334 000,00 грн.;
- нежитлова будівля літ «Е-2» загальною площею 1239,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 49521763101 розташовані за адресом: м. Харків, вул. Клочківська, 140 ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку 13 171 3 00,00 грн.
У 2025 році Харківська міська рада зверталася до Господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВОЗДВИЖЕНКА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ», Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 9 866 421,76 грн за використання земельної ділянки по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 площею 0,8880 га (справа 922/546/25).
Однак, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Верховного суду Касаційного господарсько суду від 10.12.2025 у справі № 922/546/25, у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Верховним судом Касаційним господарським судом у постанові від 10.12.2025 у справі № 922/546/25 висловлено, що запроваджені у зв`язку з арештом обмеження, які унеможливлюють використання майна за його господарським призначенням і можуть призвести до виникнення для власники несприятливих наслідків, не змінюють природи та суб`єкта обов`язку щодо сплати за користування земельною ділянкою і не створюють правових підстав для покладення відповідного обов`язку на іншу особу, зокрема управителя активу (пункт 6.56 постанови).
У пунктах 6.67. та 6.68 вищевказаної постанови Верховним судом зазначено, що у спірних правовідносинах обов`язок зі сплати за користування земельною ділянкою у формі орендної плати виник у ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» як у власника об`єкта нерухомого майна, розташованого на цій ділянці, з моменту набуття ним права власності на відповідне майно та не покладається на АРМА, ні на ТОВ «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВОЗДВИЖЕНКА» як професійного управителя. Передача активу в управляння АРМА та професійному управителю, не змінює суб`єкта відповідного обов`язку. Отже, за встановлених у цій справі обставин належним суб`єктом обов`язком зі сплати безпідставно збережених коштів у формі несплаченої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт нерухомого майна, а відтак і належним відповідачем у такому спорі, є саме власник цього об`єкта.
Враховуючи вищенаведене, саме ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ», як власник нерухомого майна, у період з 01.07.2019 по 28.02.2022 не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 9 866 421,76 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).
Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.11.2016 № НВ-6303448652016 площа земельної ділянки по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 складає 0,8880 га, сформована земельна ділянка - 23.06.2014. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид цільового призначення земельної ділянки: для реконструкції нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Е-2» під автосалон.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2026 № 476224751 право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 30.03.2017 за Харківською міською радою.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Як вставновлено судом, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2026 № 476224751 право власності на нежитлові будівлі: літ. «А-2» загальною площею 173,4 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 385,3 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 66,4 кв.м, літ. «Г-1» загальною площею 22,6 кв.м, літ. «Е-2» загальною площею 1239,4 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 140 зареєстроване з 27.03.2018 за ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» на підставі договорів купівлі-продажу від 27.03.2018 № № 223, 231.
Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058, право користування якою відповідачем не оформлено.
Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 ПК України)
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Проте, договір оренди спірної земельної ділянки, у вказаний позивачем період, між сторонами спору укладений не був.
Таким чином, відповідач за відсутності діючого договору оренди земельної ділянки не сплачував за спірний період орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, положення глави 15, статі 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов`язок належним чином вносити плату за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.
Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, Постанова Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Крім того, Верховним судом Касаційним господарським судом у постанові від 10.12.2025 у справі № 922/546/25 у пунктах 6.67. та 6.68. зазначено, що у спірних правовідносинах обов`язок зі сплати за користування земельною ділянкою у формі орендної плати виник у ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» як у власника об`єкта нерухомого майна, розташованого на цій ділянці, з моменту набуття ним права власності на відповідне майно та не покладається на АРМА, ні на ТОВ «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВОЗДВИЖЕНКА» як професійного управителя.
Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст. ст. 1212-1214 ЦК України, що підтверджується практикою Верхового Суду, відображеною у постанові Великої Палати Верхового Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, про компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
Підпунктами 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пунктом 288.5 статті 288 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів від 11.05.2019 № 811/0/45-19 та від 11.03.2021 № 1639 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 загальною площею 0,8880 га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).
Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 загальною площею 0,8880 га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові у 2019 році становила 47 594 402 грн.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
Вказана Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 загальною площею 0,8880га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 47 604 498 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 загальною площею 0,8880га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові у 2022 році становила 52 364 948 грн.
Щодо застосування ставки річної орендної плати у розмірі 8%.
Відповідно до п. 2.5 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 4.1 Положення № 41/08 (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата для виду використання земельної ділянки «Інше» встановлена на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки.
Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки.
Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Додатком до Положення № 41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 0,1000 га до 0,9999 га відповідає значення 0,95.
Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.
Пунктом 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить пункт 2.4 Положення № 41/08 в редакції з 01.01.2022.
Враховуючи факт того, що відповідачем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 загальною площею 0,8880 га по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові:
- у 2019 році - 317 296,01 грн в місяць, за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 становить 1 903 776,06 грн;
- у 2020 році - 317 363,32 грн в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 3 490 996,52 грн;
- у 2021 році - 317 363,32 грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 3 808 359,84 грн;
- у 2022 році - 331 644,67 грн в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 663 289,34 грн.
Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27.08.2024 № 17395/5/20-40-04-02-12 ТОВ «АВТОТРАНСІНВЕСТ» не значиться платником плати за землю, загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.07.2019 по 28.02.2022 становить 9 866 421,76грн.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд справи, надання судом достатнього часу для доведення останнім своєї правової позиції, та те, що відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано позовні вимоги позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129, судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 118397,06 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Товариства з обмеженою з відповідальністю «АВТОТРАНСІНВЕСТ» (адреса: 04074, місто Київ, вул. Вишгородська, будинок 21, ЛІТЕРА "І"; код ЄДРПОУ 33368841) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7; код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) - [рахунок приховано], банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 9 866 421,76 грн за використання земельної ділянки по вул. Клочківській, 140 у м. Харкові з кадастровим номером [номер приховано]:04:018:0058 за період з 01.07.2019 по 28.02.2022.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСІНВЕСТ» (адреса: 04074, місто Київ, вул. Вишгородська, будинок 21, ЛІТЕРА "І"; код ЄДРПОУ 33368841) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7; код ЄДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/ р [рахунок приховано], Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (ЄДРПОУ) - 04059243, витрати зі сплати судового збору у сумі 118397,06 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
Позивач: Харківська міська рада (адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7; код ЄДРПОУ 04059243).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНСІНВЕСТ» (адреса: 04074, місто Київ, вул. Вишгородська, будинок 21, ЛІТЕРА "І"; код ЄДРПОУ 33368841).
Повне рішення складено "05" жовтня 2026 р.
Суддя А.М. Буракова