Іменем України
РІШЕННЯ
21 вересня 2026 року м. Чернігів справа № 729/198/25
Господарський суд Чернігівської області в складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу за правилами загального позовного провадження
за позовом: ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до відповідача: Бобровицької міської ради Чернігівської області,
вул. Незалежності, буд. 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400, код ЄДРПОУ 04061990,
предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення
за участю представників сторін:
позивача: Белюшенко С.О.
30.01.2025 року Белюшенко Сергій Олександрович звернувся з позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідності до рішення Бобровицької міської ради від 06 липня 2007 року, між ним та відповідачем укладено договір оренди землі від 21 вересня 2007 року. Відповідно до умов цього договору в строкове платне володіння та користування йому передана земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:3037, площею 0,003 га, яка розташована на території Бобровицької міської ради за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з пунктом 8 договору, строк дії договору становить 20 років. Земельна ділянка передана в оренду для розміщення та експлуатації торгового павільйону. 21 вересня 2007 року договір зареєстрований у встановленому законодавством порядку на час реєстрації та є чинним. 01 серпня 2019 року відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 24 квітня 2019 року №765-18/VII сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, якою було внесено зміни до нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та змінено сторону договору оренди землі від 21.09.2007, а саме з СПД (суб`єкта підприємницької діяльності) Белюшенка Сергія Олександровича на суб`єкта правових відносин: громадянина (фізичну особу) Белюшенка Сергія Олександровича. 16 січня 2025 року Бобровицька міська рада Чернігівської області своїм рішенням за № 2456-43/VIII "Про дострокове припинення договору оренди землі" вирішила припинити достроково договір оренди землі від 21 вересня 2007 року (зі змінами), у зв`язку із порушенням ним істотних умов договору. Вважає, що рішення міської ради є незаконним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Так, у вищезазначеному рішенні Бобровицької міської ради зазначено, що орендарем порушено п. 37 договору оренди землі, а відтак міська рада вирішила припинити (розірвати) вищевказаний договір оренди. При цьому зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», оскільки договір оренди землі припиняється у разі ліквідації юридичної особи-орендаря, що відповідає і змісту п. 37 вказаного договору оренди, в якому не вказано такої підстави для припинення договору, як ліквідація фізичної особи - підприємця. Крім того в рішенні міської ради зазначено, що ним також порушені істотні умови договору. Вважає що у разі виявлення орендарем порушенням ним дійсно істотних умов договору оренди землі, орендар враховуючи вимоги ст.ст. 651 ЦК України, ст.ст. 24,25,32, 141 ЗУ " Про оренди землі" п. 38 вказаного договору повинен був ініціювати припинення договору шляхом дострокового його розірвання та звернутись з аналогічним позовом до суду, а не приймати рішення про припинення договору шляхом його дострокового розірвання в односторонньому порядку. Оскільки свої обов`язки за укладеним договором він виконував належним чином то відсутні підстави і для його розірвання. Тому просить визнати незаконним та скасувати рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 №2456-43/VIII "Про дострокове припинення договору оренди землі" та стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24.06.2025 позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 № 2456-43/VIII "Про дострокове припинення договору оренди землі", стягнуто з Бобровицької міської ради Чернігівської на користь Белюшенка С.О. в повернення судових витрат 1816, 80 грн, що оскаржене до суду апеляційної інстанції.
За результатами апеляційного перегляду, Чернігівським апеляційним судом, винесена постанова від 23.09.2025, якою апеляційна скарга Бобровицької міської ради задоволена; рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24.06.2025 скасоване; у задоволенні позову Белюшенка Сергія Олександровича до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області відмовлено; стягнуто з Белюшенка Сергія Олександровича на користь Бобровицької міської ради Чернігівської області судовий збір у розмірі 1453,44 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
У подальшому, за результатами касаційного перегляду, Верховним Судом, винесена постанова від 16.04.2026, якою касаційна скарга Белюшенка Сергія Олександровича задоволена частково; рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24.06.2025 та постанова Чернігівського апеляційного суду від 23.09.2025 скасовано; провадження в справі закрите, на підставі частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесений до господарської юрисдикції, оскільки спір між сторонами виник щодо дострокового припинення дії договору оренди землі комерційного призначення, укладеним між Бобровицькою міською радою (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Белюшенком С.О. (орендарем), тобто господарського договору, і розгляд такого спору в силу вимог пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України належить до господарської юрисдикції. Факт реєстрації припинення учасником такого спору - фізичною особою підприємницької діяльності не змінює його господарську юрисдикцію.
Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2026, за заявою позивача, справа №729/198/25 передана для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу №729/198/25 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою від 11.06.2026 суд справу №729/198/25 прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.07.2026 року на 11:00. Встановив сторонам процесуальні строки для подання письмових заяв по суті.
Враховуючи перебування судді Фесюри М.В. 06.07.2026 на лікарняному, призначене на 06.07.2026 на 11:00 підготовче засідання не проводилось, про що учасники були повідомлені шляхом направлення до електронних кабінетів останніх листа від 02.07.2026 вих.№729/198/25/750/26.
Ухвалою від 07.07.2026 року підготовче засідання призначено на 30.07.2026, 12:00.
У підготовчому засіданні 30.07.2026 суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2026, 11:00.
Ухвалю від 02.09.2026 суд заяву відповідача - Бобровицької міської ради Чернігівської області, від 28.08.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнив, доручив забезпечення проведення відеоконференції Бобровицькому районному суду Чернігівської області.
Ухвалою від 15.09.2026 заяву відповідача - Бобровицької міської ради Чернігівської області, від 15.09.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнив, доручив забезпечення проведення відеоконференції Бобровицькому районному суду Чернігівської області.
У відзиві на позов від 22.06.2026 відповідач проти позову заперечив, зазначає про те, що відповідно до розділу «Умови використання земельної ділянки» пункту 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання. Відповідно до пункту 28 Договору Бобровицька міська рада має право вимагати від СПД Белюшенко С.О. використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Відповідно до пункту 30 Договору оренди землі від 21.09.2007 року, укладеного між Бобровицькою міською радою та СПД Белюшенко Сергієм Олександровичем, передбачено, що орендар СПД Белюшенко С.О. має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Белюшенко С.О. з 26.07.2004 до 01.10.2021 зареєстрований як фізична особа - підприємець. У п. 31, 37 Договору оренди указано, що дія договору припиняється у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи-орендаря. Використання Позивачем цієї земельної ділянки після 01.10.2021 року є безпідставним, адже використання зазначеної земельної ділянки має на меті отримання прибутку, і її використання фізичною особою суперечить її цільовому призначенню зазначеному в пункті 1 та пункті 16 Договору, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання.
У відповіді на відзиві від 24.06.2026 позивач вважає аргументи відповідача, викладені у відзиві безпідставними та зазначає про те, що за своєю правовою природою рішення Бобровицької міської ради від 16.01.2025 №2456-43/УІІІ про припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є актом ненормативного характеру. В оскаржуваному рішення Бобровицька міська рада посилалась, зокрема на порушення істотних умов договору, а саме пункту 37, у зв`язку з чим вирішила припинити дію Договору оренди землі від 21.09.2007. Умовами пункту 37 Договору оренди землі від 21.09.2007 передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі ліквідації юридичної особи-орендаря. Водночас, станом на момент прийняття Бобровицькою міською радою Чернігівської області оспорюваного рішення, строк дії вказаного договору не закінчився. У зв`язку з тим, що відповідно до Додаткової угоди від 01.08.2019 про внесення змін до Договору оренди землі від 21.09.2007 стороною договору стала фізична особа Белюшенко Сергій Олександрович, то підстава для припинення Договору оренди землі від 21.09.2007 у зв`язку із ліквідацією юридичної особи є необгрунтованою. Вважає, що передчасне та необґрунтоване припинення права оренди землі порушує закріплене в договорі оренди право на використання земельної ділянки протягом погодженого в договорі строку.
У запереченнях (на відповідь на відзив) від 25.06.2026 Бобровицька міська рада вважає доводи, викладені у відповіді на відзив необгрунтованими та зазначає про те, що позивач у відповіді на відзив зазначає, що нібито Додатковою угодою було змінено сторону Договору: з суб`єкта підприємницької діяльності на фізичну особу; Бобровицька міська рада фактично надала згоду на заміну сторони Договору оренди землі, укладеному з СПД Белюшенко С.О. Водночас позивачем навмисно у пушено той факт, що підприємницьку діяльність останній припинив у 2021 році, тобто на момент підписання додаткової угоди Белюшенко С.О. був зареєстрований як ФОП. Текст Додаткової угоди, будь-яких відомостей про заміну сторони - орендаря, не містить. Ані чинний статус ФОП на момент укладення додаткової угоди, ані сам текст Додаткової угоди не підтверджують фактичне надання згоди Бобровицької міської ради на заміну сторони договору оренди землі, а тому орендарем по договору є Белюшенко С.О., як суб`єкт підприємницької діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 26 жовтня 2011 р № 1141 передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про заявника, серед переліку яких відсутня фізична особа - підприємець (СПД). Інтерфейс реєстру не дозволяє вносити відомості про речове право оренди саме за ФОП. Саме тому, орендарем, станом на момент укладення додаткової угоди до договору, є суб`єкт підприємницької діяльності Белюшенко С.О.
В судове засідання 21.09.2026 прибув позивач.
Судом 21.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
21.09.2007 року між Бобровицькою міською радою та СПД Белюшенко С.О. укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:3037 площею 0,003 га, розташованої в м. Бобровиця по вул. Незалежності, 18В, строком на 20 років.
За умовами договору, а саме п. 37 - дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власності; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 38 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідках невиконання з іншої сторони обов`язків, передбачених договором, та наслідків випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке фактично перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 39 Договору його розірвання в односторонньому порядку не допускається.
01.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду, якою внесені зміни до: п. 5 про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; п. 9 про орендну плату; п.п. 15, 16 про умови використання земельної ділянки, в яких зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Також угодою доповнено п. 11 договору, всі інші умови вищевказаного договору не змінені угодою, залишаються без змін.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого 25.10.2019, Белюшенко С.О. є орендарем зазначеної вище земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, строк дії до 21.09.2027 з правом пролонгації.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 01.10.2021 Белюшенко С.О. припинив підприємницьку діяльність, номер запису 200041006[телефон приховано].
Рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області №2456-43/VІІІ від 16.01.2025 «Про дострокове припинення договору оренди землі», у зв`язку з порушенням істотних умов договору вирішено припинити (розірвати) достроково договір оренди землі від 21.09.2007, укладений між Бобровицькою міською радою та СПД Белюшенко С.О. на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:3037 площею 0,0030 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в м. Бобровиця по вул. Незалежності, 18В, Ніжинського (колишнього Бобровицького) району, Чернігівської області, терміном дії до 21.09.2027.
Відповідно до листа Бобровицької міської ради від 17.02.2025 № 03-23/28 за підписом в.о. міського голови Іванюка Г.І. рішення Бобровицької міської ради №2456-43/VІІІ від 16.01.2025 прийнято на підставі порушення орендарем п.37 договору оренди землі від 21.09.2007, а саме у зв`язку із ліквідацією юридичної особи-орендаря.
Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, зокрема, зазначив про те, що позивач вводить суд в оману, зазначаючи, що нібито даною Додатковою угодою було змінено сторону Договору, а саме: з суб`єкта підприємницької діяльності на фізичну особу.
Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також визнання правочину недійсним.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовує, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади.
Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад в галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок в користування.
Згідно з пунктом "в" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частини перша, друга статті 93 ЗК України).
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Згідно з вимогами частини другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Предметом позову в справі є вимоги Белюшенко Сергія Олександровича про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради №2456-43/VІІІ від 16.01.2025, яким припинено право оренди.
Судом встановлено, що 21.09.2007 між Бобровицькою міською радою та СПД Белюшенко С.О. укладено договір оренди землі.
01.08.2019 між Бобровицькою міською радою та гр. ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі.
За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон.
За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтями 4, 5 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Договором оренди передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі комерційного використання на підставі рішення 11 сесії V скликання від 06.07.2007, яка знаходиться на території Бобровицької міської ради за адресою: м. Бобровиця, вул. Незалежності, 18 «В» (п. 1 Договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,003 га, у тому числі землі, що використовуються в комерційних цілях площею 0,003 га (п. 2 Договору).
На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури (п. 3 Договору).
Договір укладено на 20 років (п. 8 Договору).
Відповідно до пункту 28 Договору Бобровицька міська рада має право вимагати від СПД Белюшенко С.О. використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Додатковою угодою від 01.08.2019 внесено зміни, зокрема, у п. 15, 16 розділу «Умови використання земельної ділянки» викладені у наступній редакції:
« 15. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03.07).
16. Цільове призначення земельної ділянки: категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
ФОП при укладенні договорів з контрагентами керується обраними ним видами підприємницької діяльності (КВЕД), які вносяться до ЄДР, та вимогами чинного законодавства щодо форми та змісту договорів при їх укладенні у відповідних сферах.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач Белюшенко С.О. з 26.07.2004 до 01.10.2021 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Основними видами діяльності було:
47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення
Додатковими:
47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах;
47.63 Роздрібна торгівля аудіо- та відеозаписами в спеціалізованих магазинах;
47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах.
Згідно із ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Правові підстави припинення договору оренди землі визначені у статті 31 Закону України "Про оренду землі", до яких віднесено: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
У п. 31, 37 Договору оренди указано, що дія договору припиняється у разі, зокрема, ліквідації юридичної особи-орендаря.
Відповідно до матеріалів справи, Белюшенко С.О. укладав договір, як СПД, а додаткову угоду про внесення змін до договору оренди, як фізична особа-громадянин перебуваючи на той момент у статусі СПД.
Згідно з статтею 51 ЦК передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Передбачивши таку норму, законодавець фактично прирівняв фізичних осіб-підприємців у певних видах діяльності до юридичних осіб.
Аналіз змісту договору оренди землі дає підстави вважати, що цим договором визначені як безумовні підстави припинення дії договору (пункт 37), так і підстави розірвання договору за взаємною згодою сторін і за рішенням суду (пункт 38), які за своєю правовою природою є різними.
Твердження позивача про те, що умовами договору не передбачено припинення договору оренди землі у разі припинення діяльності ФОП та не впливає на його цивільну правоздатність і не звільняє його від обов`язку нести відповідальність за неналежне виконання зобов`язань, як і посилання, що протягом усього періоду, а саме: від укладення договору оренди землі до теперішнього часу, він вносив своєчасно та систематично орендну плату, заборгованість відсутня, жодних порушень умов договору оренди землі від 21.09.2007 не здійснював, не підтверджує відсутність підстав для припинення договору оренди, оскільки з припиненням статусу суб`єкта підприємницької діяльності, юридична особа втрачає свою правосуб`єктність, що у передбачених законом випадках тягне за собою юридичні наслідки.
З наведених обставин справи вбачається, що як договором, укладеним сторонами у справі, так і статтями 781 Цивільного кодексу України і 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення дії договору і зобов`язань за цим договором у зв`язку із ліквідацією юридичної особи.
Припинення договору - втрата договором своєї сили за умов, визначених законом або договором.
Оскільки договір укладено із фізичною особою-підприємцем, то з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця припиняє дію договір, укладений із такою особою, як суб`єктом цивільних правовідносин, як встановлено 01.10.2021 ФОП Белюшенко С.О. припинив діяльність, як суб`єкт підприємницької діяльності.
Виходячи з наведеного, за змістом ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі ліквідації юридичної особи-орендаря і з цього приводу немає необхідності звертатись до суду з позовом про визнання його припиненим.
Суд виснує, що є необґрунтованими посилання позивача про те, що сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.09.2007, якою змінено сторону договору, а саме з СПД Белюшенко С.О. на суб`єкта правових відносин: громадянина (фізичну особу) Белюшенко С.О., тобто Бобровицька міська рада підписуючи додаткову угоду від 01.08.2019, фактично надала згоду про зміну сторони договору оренди землі від 21.09.2007, зауважень та претензій з цього питання не надходило, оскільки на момент укладення додаткової угоди Белюшенко С.О. перебував у статусі ФОП., а в додатковій угоді визначені пункти до яких саме внесено зміни, де відсутня заміна сторони договору.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові у справі №905/856/17 від 17.01.2019 зазначив про те, що:
Згідно з частиною 1 статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 50 ЦК України встановлено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (стаття 51 ЦК України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника - ліквідованої юридичної особи, його правонаступниками.
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно зі статтею 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Крім того, суд зазначає про те, що у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7409091172019 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:3037 має цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а отже, використання зазначеної земельної ділянки з метою отримання прибутку може здійснюватися особою, яка здійснює підприємницьку діяльність.
Зобов`язання, які виникли у ФОП у межах його підприємницької діяльності, не припиняються автоматично з ліквідацією його підприємницького статусу (оскільки особа продовжує відповідати за зобов`язаннями як фізична особа), однак договір оренди землі, укладений саме з ФОП, втрачає чинність (дію), оскільки одна зі сторін втратила відповідний правовий статус для його виконання.
Суд зазначає про те, що припинення дії договору оренди землі від 21.09.2007 року із припиненням підприємницької діяльності ФОП Белюшенко С.О., не суперечать правовій позиції Верховного Суду України наведеній у постанові від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, згідно з якою у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, так як ця позиція стосується продовження дії саме зобов`язань фізичної особи.
Аналогічне зазначене у постанові Верховного Суду у справі №905/856/17 від 17.01.2019.
Щодо твердження позивача, про те що на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:3037 знаходиться стаціонарна одноповерхова споруда (торговий павільйон), що перебуває у приватній власності, що підтверджено накладною №2 від 26.01.2007 року та актом від 26.01.2007 року, а також посилання позивача на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, суд зазначає таке.
Матеріалами прави підтверджено, що рішенням Виконавчого комітету Бобровицької міської ради №38 від 29.03.2007 року «Про надання дозволу на відкриття торгової точки» надано СПД Белюшенко С.О. дозвіл на відкриття торгових точок в торговому павільйоні по вул. Незалежності, 18В у м. Бобровиця.
Актом Технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми для експлуатації від 10.04.2007 року зазначений вище торговий павільйон по вул. Незалежності, 18В у м. Бобровиця прийнято до експлуатації.
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Однак, у відповідності до п.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж та інших складових частин меліоративної системи, складових частин меліоративної мережі.
Враховуючи зазначене, суд виснує, що торговий павільойн розміром 6000*5000, не є об`єктом нерухомого майна в розумінні ст.181 Цивільного кодексу України, на нього не виникає у позивача право власності як на об`єкт нерухомого майна, він може бути переміщений без знецінення.
Враховуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як у підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 50, 53, 55, 73 - 80, 86, 126, 129, 130, 191, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк та в порядку, встановлені ст.256, ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 05.10.2026 - у перший робочий день після виходу судді з лікарняного.
Суддя М.В. Фесюра
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua